Рішення № 132003573, 24.11.2025, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/918/25

Провадження № 2-о/364/20/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2025 Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участю секретаря Бондаренко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ,

заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26,

про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

встановив:

В жовтні 2025 року до Володарського районного суду Київської області звернулася ОСОБА_1 із вище названою заявою в якій вказує, що вона звернувшись до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії, їй було відмовлено та повідомлено, що її стаж становить 13 років 11 місяців 24 днів, що недостатньо для призначення пенсії. До страхового стажу не було враховано період роботи, а саме відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.08.1978 року з 29.07.1978 по 18.09.1979 та з 01.09.1981 по 07.12.1983 року, оскільки на титульній сторінці трудової книжки прізвище заявниці не відповідає прізвищу, зазначеному в витязі з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища. ОСОБА_1 у заяві вказує, що встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а саме Трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.08.1978 року має правові наслідки, для відновлення трудового стажу та отримання пенсії за віком. Тому вона змушена звернутися до суду і просить встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме належності їй ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.08.1978.

Ухвалою судді Володарського районного суду Київської області від 23.10.2025 року, у справі відкрито провадження та призначено судове засідання.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву, якою просила розгляд справи провидити без її участі, вимоги заяви підтримала, просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений, направив да суду відзив на заяву, в якому вказано, що заявниці ОСОБА_1 було відмовлено у нарахуванні пенсії за віком, оскільки на титульній сторінці трудової книжки прізвище заявниці не відповідає прізвищу, зазначеному в витязі з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, тому до страхового стаже не були зараховані періоди з 29.07.1978 по 18.09.1979 та 01.09.1981 по 07.12.1983.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним в свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначення пенсії від 03.10.2025 № 104750002714 ОСОБА_1 , також було повідомлено що її страховий стаж становить 13 років 11 місяців 24 днів, за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.08.1978 з 29.07.1978 по 18.09.1979 та 01.09.1981 по 07.12.1983, оскільки на титульній сторінці трудової книжки прізвище заявниці не відповідає прізвищу, зазначеному в витязі з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 10-11).

Так, згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 виданого 18.07.1997 року К-Святошинським РВГУМВС України в Київській області, прізвище, ім`я та по батькові заявниці вказано, як « ОСОБА_1 », що також стверджено карткою платників податків (а.с. 5-9).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , прізвище, ім`я, по батькові заявниці вказано, як « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 17), яка 01.09.1979 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 та отримала прізвище « ОСОБА_4 », що стверджено Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 18). Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу заявниця 25.11.1990 року в зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 » (а.с. 20). 28.02.1996 року заявниця зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_7 ».

Процесуальні питання розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентуються главою 6 розділу IV ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК, окреме провадження-це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з положеннями п.5 ч.2ст.293 ЦПК, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно ст.319ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 та п.6 ч.1 ст.315ЦПК України та роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п.12 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни,від 31.03.1995,№5«Про судовупрактику всправах провстановлення фактів,що маютьюридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6ст.256 ЦПК(у новій редакції ЦПК України відповідно норма міститься у ст. 315) факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності документів. Оскільки даний факт підтверджується письмовими доказами по справі, враховуючи встановлені судом та наведені вище обставини, які були підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявником доведено факт, що трудова книжка серії НОМЕР_2 належить саме заявниці ОСОБА_1 .

Зокрема, встановлення вказаного факту має юридичне значення для заявника, який через розбіжності в написанні її імені у вищевказаному правовстановлюючому документі, не може в повному обсязі реалізувати свої права.

Згідност.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами.

Таким чином,зважаючи наусе викладенета встановленісудом обставини,суд вважаєнаявними підставидля встановленняюридичного факту фактуналежності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трудової книжкисерії НОМЕР_2 від 01.08.1978року , відтак заява підлягає задоволенню.

Керуючись статями2-4, 89, 258, 263-265, 268, 272, 273, 293, 294, 315, 316, 319, 351-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 заінтересованаособа:Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни уДніпропетровській області,код ЄДРПОУ21910427,про встановленняфакту належностіправовстановлюючого документа, задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме, що трудова книжка серії НОМЕР_2 від 01.08.1978 року належнить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.11.2025.

Суддя О. В. Ткаченко