Ухвала суду № 132002766, 21.11.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/14666/25

2/295/5033/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді: Зосименко О.М.,

за участю секретаря: Хінцинської В.Б.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду питання про закриття провадження у частині позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України Житомирської області про стягнення інфляційних збитків, трьох відсотків річних у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання,

установив:

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

20.10.2025 року ухвалою Богунського районного суду м. Житомира відкрито провадження у справі за правилами позовного провадження в загальному порядку. Призначено проведення підготовчого засідання.

В судове засідання сторони не з`явились. Представник відповідача направив відзив в якому просить відмовити з задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку із безпідставністю та необґрунтованістю та заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 1статті 255 ЦПК Українивизначено підстави закриття провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першоїстатті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі №910/4590/19 (провадження №12-189гс19), аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положеньстатті 625 Цивільного кодексу Українидійшла до висновку про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог у одній справі не є обов`язковим.

Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»також передбачено проведення компенсаційних виплат відповідно до коефіцієнту проросту споживчих цін за порушення термінів виплати доходів громадян, передбачених цим законом. Правова природа такої відповідальності не відрізняється від правової природи відповідальності, яка виникає на підставістатті 625 Цивільного кодексу Українив частині її акцесорного характеру та похідної правової природи спору.

Таким чином, враховуючи акцесорний характер визначенихстаттею 625 Цивільного кодексу УкраїнитаЗаконом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»зобов`язань, спори про відшкодування передбачених ними грошових сум, з огляду на їх похідний характер від основного спору, підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір.

Вказане також викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 року, справа №420/2411/19.

Відповідно до ч. 5ст. 21 КАС Українивимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зважаючи на наведене, вимога про відшкодування моральної шкоди, яка не заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, оскільки заявлені позовні вимоги є похідними від основного спору щодо перерахунку соціальних виплат (пенсії), який розглядався за правилами адміністративного судочинства, то позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України Житомирської області про стягнення інфляційних збитків, трьох відсотків річних у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, за правилами якого був розглянутий основний спір, тому суд приходить до висновку про закриття провадження у даній справі.

Керуючись ст. ст.255,256,263-265 ЦПК України, суд,

постановив:

Закрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України Житомирської області про стягнення інфляційних збитків, трьох відсотків річних у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Зосименко