Рішення № 131999741, 24.11.2025, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/824/25

Провадження № 2/604/422/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2025 року cел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження при заочному розгляді в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Скалатської міської ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 та малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя сторона: Служба у справах дітей Скалатської міської ради про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав,

у с т а н о в и в :

15 липня 2025 року до Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшов позов Органу опіки та піклування Скалатської міської ради в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 та малолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя сторона: Служба у справах дітей Скалатської міської ради про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відомості про батька зазначені відповідно до частини першоїстатті 135 Сімейного кодексу України. З червня 2025 року відповідачка разом з дітьми проживає на території Скалатської територіальної громади в АДРЕСА_1 . За період 2023-2025 р.р. ОСОБА_4 з дітьми змінила декілька місць проживання, а саме: В.Бірки, Ростоки, Смиківці, Тернопіль, В.Бірки, ОСОБА_7 . За твердженням позивача відповідачка постійно змінює місце свого проживання, залишає своїх дітей без нагляду на кілька днів, що є небезпечним для їх життя, здоров`я і морального виховання, а також не забезпечує належного харчування, належних умов проживання для своїх дітей. Крім того вказує, що відповідно до отриманої інформація від Лопушненської сільської ради та служби у справах дітей Великобірківської селищної ради Бардачова А.Ю. нехтує своїми батьківськими обов`язками. На думку позивача складені акти обстеження умов проживання від 24.02.2025, 23.05.2025, 09.06.2025р. підтверджують, що діти проживають в неналежних умовах, що є загрозою їх життю та здоров`ю. Поряд з цим вказує, що поліцією було складено акти про доставлення до центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації Бардачовї Даниїли, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які перебували без нагляду батьків. Зазначає, що ОСОБА_4 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за невиконання обов`язків щодо виховання дітей. Вказує, що 26 червня 2025 року Скалатська міська рада отримала повідомлення від Великобірківської селищної ради та від поліції повідомлення про те, що двоє малолітніх дітей та одна неповнолітня дитина залишені без нагляду вже четвертий день. Служба у справах дітей Скалатської міської разом з поліцією виїхала за адресою АДРЕСА_1 . Факт залишення дітей без батьківського догляду підтвердився, про що складені акти проведення оцінки рівня безпеки дітей, діти вилучені та тимчасово влаштовані в сім`ю знайомих.

Посилаючись на наведене, позивач просить суд :

-відібрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- зобов`язати орган опіки та піклування Скалатської міської ради здійснювати контроль за виконанням відповідачем своїх батьківських обов`язків після відібрання дітей;

- службі у справах дітей Скалатської міської ради вирішити питання про тимчасове влаштування дітей.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23 липня 2025 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Справу розглянуто згідно з ч.3ст.211 ЦПК Україниу відсутності позивача та його представника, який надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання також не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає повністю.

Представник служби у справах дітей також надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Чулаківською сільською радою Голопристанського району Херсонської області від 29.10.2009, ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №22.

Також, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 10.09.2013, ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис №23.

Відповідно до інформації, що відображається у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 , виданого Суворовським районним у місті Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 27.07.2019, ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №452.

Запис про батька дітей здійснений відповідно до ч.1ст.135 СК України.

За інформацією Управління соціального захисту населення соціального забезпечення № 5 ОСОБА_4 перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб за фактичним місцем проживання : АДРЕСА_1 . ( лист № 646 від 22.07.2025).

Відповідно до інформації служби у справах дітей Лопушанської сільської ради, лист №38/03-11 від 09.07.2025, ОСОБА_4 разом зі своїми дочками проживала на території Лопушанської сільської ради. Працівниками служби у справах дітей, фахівцем із соціальної роботи ЦНСП та поліцейським офіцером громади 19.09.2024 року був здійснений виїзд у дану сім`ю, під час візиту було складено акт обстеження умов проживання (від 19.09.2024 № 31) та з`ясовано, що вони проживають без реєстрації, хоча мають статус ВПЮ. Разом з ними у будинку проживав співмешканець матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Крім того повідомлено, що працівниками служби у справах дітей було проведено з мамою та неповнолітньою дочкою бесіду, щодо недопущення проявів насилля у сім`ї, з ОСОБА_9 взято пояснення. Поряд з цим вказано, що 30.12.2024 працівниками служби у справах дітей та в.о. директора ЦНСП Лопушненської сільської ради був здійснений виїзд у сім`ю. Під час візиту було обстежено умови проживання (акт від 30.12.2024 р. № 40) та проведено бесіду з мамою ОСОБА_4 стосовно неналежного виконання нею передбачених законодавством батьківських обов`язків відповідно до ч. 3 статті 150 Сімейного Кодексу України. Повідомлено, що за інформацією , яка надійшла 27.01.2025 від старости с. Розтоки ОСОБА_10 сім`я ОСОБА_11 залишила своє місце проживання.

З актів обстеження умов проживання від 23.05.2024, 24.02.2025, 09.03.2025, встановлено, що умови поживання дітей неналежні, житловий будинок знаходиться в незадовільному стані, відсутні умови для навчання дітей, продукти харчування в обмеженій кількості.

Позивачем долучено до матеріалів справи, акти поліції складені 19.04.2025 про доставлення до центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації Бардачової Даниїли, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які перебували без нагляду батьків.

З інформації викладеної у листі Головного управлінням національної поліції в Тернопільській області Тернопільське районне управління поліції відділення поліції №4 (м.Збараж) ОСОБА_4 неодноразово протягом 2024 -2025 року притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.3 ст.184 КУпАП ( лист №86401-2025 від 17.16.2025), аналогічна інформація надана Головним управлінням національної поліції в Тернопільській області Тернопільське районне управління поліції відділення поліції №5 (сел. Підволочиськ) (лист №103521-2025 від 21.07.2025).

З матеріалів справи судом встановлено, що 26 червня 2025 року заступником голови Великобірківської селищної ради направлено лист №769 до Скалатської міської територіальної громади з повідомленням, що 26.06.2025 в усній формі, працівником БФ РокаДа було повідомлено службу у справах дітей Великобірківської територіальної громади, про те, що мати, ОСОБА_12 , залишила своїх дітей без нагляду, діти четвертий день перебувають без мами, на телефонні дзвінки, остання не відповідає. У зв`язку з чим просять вжити відповідні заходи.

27 червня 2025 року службою у справах дітей Скалатської міської ради Тернопільської області було видано наказ №01-12/09 про взяття на облік дітей, які опинились в складних життєвих обставинах, за змістом якого службою у справах дітей Скалатської міської ради взято на облік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

09липня 2025року рішеннямвиконавчого комітетуСкалатської міськоїради Тернопільськоїобласті № 12 «Про негайне відібрання дітей від матері» вирішено негайно відібрати малолітніх дітей : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; від матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Службі у справах дітей : негайно проінформувати органи прокуратури про відібрання дітей; забезпечити тимчасове влаштування дітей; у семиденний термін вжити заходів щодо звернення в суд з позовом про відібрання дітей від матері.

Згідно наказу Служби у справах дітей Скалатської міської ради Тернопільської області від 03 липня 2025 року № 01-12/10 « Про тимчасове влаштування дітей, що залишились без батьківського піклування» малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - тимчасово влаштовані у сім`ю ОСОБА_13 за адресою : АДРЕСА_2 з 03.07.2025 по 01.12.2025, відповідальність за життя і здоров`я трьох дітей покладено на ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Наказом Служби у справах дітей Скалатської міської ради Тернопільської області від 04 серпня 2025 року № 01-12/14 внесено зміни до наказу від 03 липня 2025 року № 01-12/10 « Про тимчасове влаштування дітей, що залишились без батьківського піклування» дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено тимчасово на проживання та виховання в сім`ї ОСОБА_13 за адресою : АДРЕСА_2 ., відповідальність за їхнє життя покладено на ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається такою, що повернулася проживати з рідною матір`ю ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 .

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 24.04.2025 року у справі №607/8328/25, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.184 КУпАПта накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.

Як вбачається із означеної постанови « ОСОБА_4 09 квітня 2025 року близько 20 год. 00хв. перебуваючи за адресою смт.В.Бірки, провулок Шкільний23, Тернопільської області, ухилилася від передбаченихст. 150 СК України, обов`язків щодо догляду своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виразилося в тому, що діти живуть в антисанітарії, постільна білизна брудна, мати не вживає заходів для отримання дітьми освіти, в приміщенні брудно».

Також ,Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 25.04.2025 року у справі №607/7234/25, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.184 КУпАПта накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн

Із зазначеної постави вбачається, що « ОСОБА_4 повторно протягом року, а саме 01 квітня 2025 року о 12.10 год. за місцем свого проживання ухилилася від виконання передбаченихст.150 Сімейного кодексу України, обов`язків щодо виховання свої трьох малолітніх дітей, ОСОБА_5 , 2009 р.н., ОСОБА_2 , 2013 р.н. та ОСОБА_3 , 2019 р.н., а саме в житловому будинку брудно, антисанітарія, стійкий неприємний запах, розкидані речі, діти в брудному одязі. Таким чином ОСОБА_4 порушила ч.2ст. 184 КУпАП.»

Крім того, Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 18.06.2025 року у справі №607/11646/25, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.184 КУпАПта накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн

Як вбачається із означеної постанови : «26.05.2025 о 12:00 в АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 ухилялася від виконання передбаченихст. 150 Сімейного Кодексу Українитаст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»обов`язків щодо виховання дітей ОСОБА_5 , 2009 р.н., ОСОБА_3 , 2019 та ОСОБА_2 , 2013 р.н, а саме в житловому будинку, де проживають діти, не прибрано, антисанітарія, стійкий неприємний запах. ОСОБА_4 перебувала з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Правопорушення вчинено повторно протягом року.»

Поряд з цим матеріали справи містять витяг є Єдиного державного реєстру судових засідань, з якого слідує, що ОСОБА_4 протягом 2025 року неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності.

Згідно з частиною третьоїстатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановленихКонституцією України(частини перша, п`ятастатті 5 СК України).

Відповідно до частини сьомійстатті 7 СК Українидитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У статті 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) визначено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

У пункті 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першоїстатті 170 СК Українисуд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першоїстатті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно з пунктами 2-5 частини першої статті 164 України суд може постановити таке рішення у випадку, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини (частина третястатті 170 СК України).

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор (частина другастатті 170 СК України).

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом (на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер). Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, керуючись інтересами дитини (див. постанову Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року у справі N 308/12188/18).

Згідно зі статтями11,12 Закону України «Про охорону дитинства» сім`яє природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Відповідно до частини першоїстатті 14 Закону України «Про охорону дитинства»діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Визначаючи відмінність підстав позбавлення батьківських прав від відібрання дитини без такого позбавлення, Верховний Суд в постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 682/2778/17 (провадження № 61-37919св18) виходив з того, що: «за своєю правовою природою позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини. Позбавлення батьківських прав завжди є результатом протиправної, винної поведінки. Відібрання ж дитини не завжди пов`язується з протиправною поведінкою: загроза життю та здоров`ю дитини може бути результатом психічної хвороби, відкритої форми туберкульозу чи інших небезпечних хвороб, скрутних житлових умов тощо. Відібрання дитини можливе тоді, коли умови проживання дитини суд оцінить як небезпечні для неї. Оцінювання умов проживання дитини є виключно компетенцією суду. Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або навчальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку».

Основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо. Інші випадки охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків, а й із їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Такі висновки викладено в постановах Верховного Суду від: 25 липня 2018 року у справі № 487/1328/16-ц (провадження № 61-3979ск18), 27 грудня 2018 року у справа № 558/410/16-ц (провадження № 61-23391св18), 20 березня 2019 року у справі № 495/271/18 (провадження № 61-47894св18).

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).

Верховний Суд уже зауважував, що відібрання дитини - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати (постанова Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 703/297/16-ц, від 12 червня 2023 року у справі № 461/2084/20, від 21 лютого 2024 року у справі № 679/306/22).

Відібрання дітей без позбавлення батьківських прав є тимчасовим заходом і батьки від яких відібрані діти відповідно до частини третьоїстатті 170 СК Українине позбавлені можливості їх повернути (постанова Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 703/297/16-ц (провадження № 61-14771св18)).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін,кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шостастатті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті 89 ЦПК України).

Підставою відібрання дитини без позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім`ї небезпечної для дитини обстановки: її життя, здоров`я і морального виховання.

Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом позивач зокрема вказує на факт неналежного піклування ОСОБА_4 про своїх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 у вигляді незабезпечення належних умов його проживання, харчування та виховання, що створює загрозу для їхнього життя і здоров`я.

Суд погоджується з позицією позивача, оскільки останнім доведено, що залишення дітей з матір`ю є безумовно небезпечним для їхнього життя, здоров`я і морального виховання, позивачем надано відповідні доказів, які свідчать, що ОСОБА_4 недбало ставилися до здоров`я дітей, їхньої освіти та соціального розвитку, про що свідчать долучені до матеріалів справи постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, акти обстеження умов проживання дітей, акти поліції, лист заступника голови Великобірківської селищної ради, надані інформація Головного управлінням національної поліції в Тернопільській області Тернопільське районне управління поліції відділення поліції №4 та №5, накази служби у справах дітей Скалатської міської ради Тернопільської області та інформація служби у справах дітей Лопушанської сільської ради.

Позивачем надано належні докази, які вказують на те, що між відповідачкою та дітьми виникла напруженість у відносинах, що ОСОБА_4 умисно не виконувала свої обов`язки по вихованню дітей, систематично та постійно вчиняла відносно дітей неправомірні дії, свідомо нехтувала життям і здоров`ям дітей.

За такихобставин суддійшов висновку,що на час розгляду справи та вирішення питання про відібрання дітей зазначене спрямоване на забезпечення дотримання в першу чергу найкращих інтересів дітей.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про доцільність відібрання неповнолітньої ОСОБА_5 та малолітніх дітей ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 від матері ОСОБА_4 , враховуючи, що відібрання дітей без позбавленнябатьківських прав у відповідачки є єдиним способом захисту прав дітей та є якнайкращим забезпеченням інтересів дітей.

Враховуючи задоволення позову, відповідно до вимогстатті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211грн 20 коп.

Керуючись статтями12,13,76-81,89,258,259,263-265,268,354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовну заяву Органу піки та піклування Скалатської міської ради в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 та малолітніх дітей:, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя сторона: Служба у справах дітей Скалатської міської ради, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Відібрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути із ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_4 виданий Голопристанським РВ УМВС Украйни в Херсонській області 21.03.2002, місце проживання: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24 листопада 2025 року.

Суддя В. М. Сіянко