Постанова № 13199794, 28.12.2010, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА Справа № 1-1060/2010 р.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2010 року Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі Чайковській М.В.

за участю прокурора Цимбалюк О.Є.

та захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нараєва Бережанського району Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого начальником ВП «Тернопільська дистанція сигналізації і звязку» ДТГО «Львівська залізниця», жителя АДРЕСА_1, раніше несудимого,

за ч.1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2, 30 грудня 2009 року, займаючи посаду начальника дільниці відокремленого підрозділу «Тернопільська дистанція сигналізації і звязку» державного територіального галузевого обєднання «Львівська залізниця», будучи службовою особою відокремленого підрозділу, виконуючи організаційно-розпорядчі функції, з метою заниження залишків товарно-матеріальних цінностей в коморі та їх списання у 2009 році, під час складання вимоги № 1291 від 30.12.2009 року офіційного документа, затвердженого Наказом Міністерства статистики України № 193 від 21.06.1996 року «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів», умисно вніс до вказаної вимоги недостовірні відомості про списання матеріальних цінностей, зокрема проводу (різного) в кількості 800 м.п. та ламп світло індикаторних 550 шт. на загальну суму 3992,00 грн., які фактично використані не були. У відповідності з актом № 64 НКРС Львів/в 01070630 від 30 червня 2010 року комплексної документальної ревізії фінансово-господарської діяльності Тернопільської дистанції сигналізації та звязку за період з 01.12.2009 р. по 01.05.2010 р., а, зокрема, проведеними під час ревізії оглядами повноти та правильності списання матеріалів, виявлено, що по вимозі № 1291 від 30.12.2009 р. із комори списано на затрати «поточне утримання і обслуговування пристроїв автоблокування» через начальника дільниці ОСОБА_2 проводу (різного) в кількості 800 м.п та ламп світло індикаторних 550 шт. на загальну суму 3992,00 грн., які використані не були, тобто списані в порушення положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до завищення витрат і собівартості на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що він працює начальником дільниці відокремленого підрозділу «Тернопільська дистанція сигналізації і звязку» державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця» з 2005 року. В коло його посадових обовязків входить організація на його дільниці господарської діяльності, серед чого технічне обслуговування, ремонтно-будівельні та інші роботи. Починаючи з 25.05.10201 по 25.06.2010 р. проведено комплексну планову документальну ревізію фінансово-господарської діяльності ВП «Тернопільська дистанція сигналізації і звязку» за період часу з 01.02.09 р. по 01.05.10 р. за результатами, якої ревізорами складено акт від 30.06.10 р., в якому вказано, що він в порушення положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із комори списав на затрати провід різний в кількості 800 м.п. та лампи світло індикаторних 550 шт. на загальну суму 3992,00 грн., які використані не були, тобто списані безпідставно, що призвело до завищення витрат і собівартості на вказану суму. З актом перевірки він згідний та вказав, що він зробив це самостійно, з метою заниження залишків товарно-матеріальних цінностей в коморі у 2009 році. В дійсності ним було використано лише 650 світлоіндикаторних ламп, а 550 ламп та 800 м.п. проводу не використано. Також вказані списані, однак не використані матеріальні цінності не були зображені у його матеріальних звітах за грудень 2009 року та за січень-травень 2010 року. У вчиненому він щиросердечно розкаюється, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти, також вказує, що допущені ним порушення усунуто в повному обсязі.

Крім власного визнання вини, підсудний ОСОБА_2 повністю погодився зі всіма доказами по кримінальній справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні злочину згідно предявленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду, відповідно до ст.299 КПК України.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину та погоджується із кваліфікацією його дій за ч.1 ст.366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 заявив клопотання, яке підтримане його захисником ОСОБА_1 про звільнення його від кримінальної відповідальності, на підставі ст.45 КК України, у звязку із дійовим каяттям.

Заслухавши думку прокурора, який не заперечує проти закриття кримінальної справи у звязку з дійовим каяттям підсудного та звільнення його від кримінальної відповідальності з вказаних підстав, проаналізувавши матеріали справи та досліджені докази, суд приходить до переконання, що підсудного ОСОБА_2 слід звільнити від кримінальної відповідальності у звязку із дійовим каяттям, а порушену щодо нього кримінальну справу закрити, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно ст. 12 КК України, злочин вчинений ОСОБА_2 класифікується, як злочин невеликої тяжкості.

Встановлено, що підсудний ОСОБА_2 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше несудимий, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, у вчиненому злочині повністю визнав себе винним, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину. Цивільний позов у справі не заявлявся, судових витрат в справі немає.

За таких обставин, суд, прийшов до переконання, що підсудний ОСОБА_2 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, з підстав, передбачених ст.45 КК України, у звязку з дійовим каяттям, а порушена щодо нього кримінальна справа підлягає закриттю.

Обраний стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд скасувати, після набрання постановою законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст. 7-2 КПК України, ст.ст. 12, 44, 45 КК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання підсудного ОСОБА_2 про звільнення від кримінальної відповідальності у звязку із дійовим каяттям та закриття кримінальної справи задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, а порушену щодо нього кримінальну справу за ч.1 ст.366 КК України, провадженням закрити, на підставі ст.45 КК України, у звязку з дійовим каяттям підсудного.

Запобіжний захід ОСОБА_2 підписку про невиїзд з місця постійного проживання скасувати, після набрання постановою законної сили.

На постанову може бути подана апеляція на протязі 7 діб з моменту її винесення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддя С.В. Кунцьо

Копія вірна

Суддя С.В. Кунцьо