Ухвала суду № 131995556, 20.11.2025, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1556/24

Провадження № 1-кп/188/172/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2025 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

об`єднане кримінальне провадження

№ 12024041380000345, № 12024046380000058

обвинувачений:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за контрактом в посаді солдата резерву 64 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України,

за участю:

прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисник ОСОБА_6

обвинувачений ОСОБА_3

представник потерпілих ОСОБА_7

в режимі відеоконференції

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , направивши клопотання через електронний суд, клопотання вручено обвинуваченому.

В клопотанні посилався на те, що існують ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. На сьогоднішній день вказані ризики не зникли і не зменшились, отже продовжують існувати, в зв`язку з чим прокурор просить задовольнити клопотання, яке мотивоване тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 7 років, у зв`язку з чим, розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним, останній може переховуватись від суду з метою уникнення покарання. Крім того, обвинувачений може змінити місце фактичного мешкання, перетнути державний кордон поза пунктами пропуску, виїхати на тимчасово окуповану територію України та переховуватися від суду, оскільки після вчинення злочину покинув місце злочину, отже, вказана поведінка свідчить про наміри уникнення кримінальної відповідальності, що підтверджує актуальність ризику переховування від суду. До того ж, обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків. Крім того, існує ризик впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений має доступ до їх анкетних даних і може незаконно впливати на свідків та потерпілих шляхом погроз з метою відмови або зміни в подальшому ними свідчень, про що, зокрема, свідчать зухвалий спосіб вчинення злочину. Також обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а також навички останнього поводження з вогнепальною зброєю як військовослужбовця та доступ під час виконання службових обов`язків до вогнепальної зброї та бойових припасів, в тому числі до не облікованих, свідчить про підвищену небезпеку останнього.

Прокурор ОСОБА_4 підтримав подане клопотання вважаючи його є обґрунтованим.

Прокурор ОСОБА_5 підтримав клопотання зазначивши, що ризик впливу на потерпілих є обґрунтованим, обвинувачений скоїв обидва кримінальних правопорушення щодо потерпілих.

Захисник ОСОБА_6 заперечила проти задоволення клопотання прокурора, просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обвинувачений не має наміру переховуватись від суду, всі ризики зазначені в клопотання не змінюються , обвинувачений під вартою більше року, відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризики з часом зменшуються. Адвокат вважає, що клопотання носить формальний характер і належним чином не обґрунтоване, ризик впливу на потерпілих і свідків прокурором не доведено, обвинувачений відповідно до ст.89 КК вважається особою що не має судимостей, крім того, враховуючи, що обвинувачений поза штатом військової частини вони вирішують питання щодо продовження в установленному порядку військової служби .

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання, підтримав правову позицію захисника.

Представник потерпілих, підтримав клопотання прокурора зазначивши, що свідки, потерпіла не допитані, потерпілі, навіть знаючи, що обвинувачений під вартою, бояться його.

Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню.

Наявність ризиків прокурором обґрунтовано, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні двох кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.

Суд вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу бере до уваги, прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України.

Наявність ризику переховуватись від суду крім іншого підтверджується тим, що ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем фактично з травня 2023 року військову службу не проходить, свого командира не знає, покласти контроль за виконанням покладених судом обов`язків при зміні запобіжного заходу на особистого зобов`язання на комадира військової частини де обвинувачений з травня 2023 року службу не проходить службу не є доцільним і правомірним.

Обрати обвинуваченому військовослужбовцю запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання обвинуваченого суперечить чинному законодавству, яке регламентує військове законодавство під час воєнного стану в Україні яке регулюється законами України, що визначають правовий режим воєнного стану, зокрема, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Конституцією України та Указом Президента про введення воєнного стану.

Суд також бере до уваги, що потерпіла ОСОБА_8 , яка займає принципову позицію не допитана, не допитані і свідки, під час судового засідання вбачається ворожість обвинуваченого і потерпілих, тому ризик впливати на свідків прокурором також обґрунтовано.

Наявні ризики передбачені п1,п.3 ч.1 ст.177 КПК України є обґрунтованими.

Вимоги ст.199 КПК прокурором дотримано.

Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

ОСОБА_3 не має сталих соціальних зв`язків, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, відповідно до ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (п. п. "а" п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини суд приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без права внесення застави.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183-184, 194, 615, 369, 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком на 60 днів з 11:30 год. 20.11.2025 року до 11:30 год. 18.01.2026 року в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію цієї ухвали вручити захиснику, представнику потерпілих, прокурору ОСОБА_5 , направити обвинуваченому, прокурору ОСОБА_4 , начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1