Ухвала суду № 131991331, 11.11.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44551/25

Провадження № 1-кс/761/28347/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22024000000000983від 21.10.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1112 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22024000000000983від 21.10.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1112 КК України, про арешт майна, яке вилучене 14.10.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на: мобільний телефон Samsung Galaxy A16 модель SM-A165F/DSB, серійний номер R58XB02S5MV, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , ноутбук HP Pro Book 4740s, s/n: 2CE23129NK та зарядний пристрій до нього, що належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000983від 21.10.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1112 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено факт передачі матеріальних активів ПрАТ «Роменський Завод «Тракторозапчастина» (код ЄДРПОУ 00235890) представникам російської федерації та окупаційної адміністрації в період 2022-2024 років в обхід санкцій та постанови Кабміну «Про заборону вивезення товарів з України на митну територію російської федерації».

Зокрема, встановлено, що власник ПрАТ «РЗТ» ОСОБА_6 разом із іншими посадовими особами української компанії-виробника, розробили механізм передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора під виглядом торгівельних операцій з турецьким підприємством «Irson Kimyevi Urunler Ve Makine Ekipmanlari Ticaret Limited Sirketi» для подальшого їх направлення до російської федерації.

Так, згідно з відомостями Державної митної служби України (податкові накладні та рахунки-фактури), ПрАТ «РЗТ» у період з 29.08.2022 по 29.11.2023 експортувало на адресу турецької фірми «Irson Kimyevi Urunler Ve Makine Ekipmanlari Ticaret Limited Sirketi» товарів на загальну суму 837498,28 євро.

Разом з тим, згідно з відомостями, які отримано під час проведення огляду сайту https://en.nbd.ltd, на якому розміщено дані щодо світової торгівлі та митних операцій між юридичними особами, встановлено, що від імені «Irson Kimyevi Urunler Ve Makine Ekipmanlari Ticaret Limited Sirketi» здійснено поставку товарів, вироблених ПрАТ «РЗТ», у період з 06.10.2022 по 04.01.2024 на адресу низки російських підприємств.

Також, згідно з даними Державної податкової служби України (єдиний реєстр податкових накладних), ПрАТ «РЗТ», до введення санкцій та заборони вивезення товарів з України на митну територію російської федерації 24.02.2022, здійснювали продаж своєї продукції до рф за прямими маршрутами. У свою чергу, турецьке підприємство «Irson Kimyevi Urunler Ve Makine Ekipmanlari Ticaret Limited Sirketi» з?явилося в контрагентах ПрАТ «РЗТ» лише після повномасштабного вторгнення рф на територію України.

Враховуючи викладене і той факт, що власник ПрАТ «РЗТ» ОСОБА_6 був засновником російського ООО «Агро Бизнес», а вийшов зі складу засновників лише номіально, «Irson Kimyevi Urunler Ve Makine Ekipmanlari Ticaret Limited Sirketi» використано як транзитне підприємство для передачі продукції ПрАТ «РЗТ» представникам російської федерації та окупаційної адміністрації держави агресора.

Таким чином, аналіз даної інформації свідчить про наявність в діях засновників та посадових осіб ПрАТ «РЗТ» ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1112 КК України, що виражене у допомозі державі-агресору шляхом передачі матеріальних ресурсів представникам держави агресора з метою завдання шкоди Україні.

У подальшому, встановлено ряд громадян України, з числа штатних працівників ПрАТ «РЗТ», які причетні до діяльності протиправного механізму, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживає у приміщенні, яке використовує у своїй протиправній діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , економіст із збуту. Окрім своїх штатних обов?язків, вказана особа займається укладанням договорів із контрагентами з рф; контролем за поставками та розрахунками із контрагентами з рф.

У подальшому, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2025 проведено обшук у житловому приміщенні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами даного обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон Samsung Galaxy A16 модель SM-A165F/DSB, серійний номер НОМЕР_3 , IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , ноутбук HP Pro Book 4740s, s/n: 2CE23129NK та зарядний пристрій до нього.

Під час зазначеного обшуку встановлено, що вказані предмети містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, зокрема, листування з довіреною особою організатора злочинної схеми, власника ПрАТ «РЗТ» ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , щодо організації реалізації продукції ПрАТ «РЗТ».

14.10.2025 постановою слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відтак, з метою збереження речових доказів, а також з метою запобігання можливості приховування, розтрати майна, прокурор просить накласти на вищезазначене майно арешт.

Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 в судовому засіданні просив клопотання задовольнити з підстав у ньому зазначених.

Представники власника майна адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вважав, що вилучене майно не має будь якого доказового значення у межах даного кримінального провадження.

Заслухавши доводи прокурора, представника власника майна, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у провадженні Головного слідчого управління Служби безпеки України перебувають матеріали кримінального провадження № 22024000000000983від 21.10.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1112 КК України.

Звернення прокурора з клопотанням про арешт на вказане тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучені предмети мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Постановою слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 від 14.10.2025 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 14.10.2025, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22024000000000983від 21.10.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1112 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арештна майно, яке вилучене 14.10.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на:

-мобільний телефон Samsung Galaxy A16 модель SM-A165F/DSB, серійний номер НОМЕР_3 , IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , ноутбук HP Pro Book 4740s, s/n: 2CE23129NK та зарядний пристрій до нього, що належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1