Вирок № 131982231, 17.11.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11866/24

провадження № 1-кп/753/995/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2025 р.Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42024112350000004, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з базовою вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину 2013 р.н., працюючого водієм таксі, УБД, нагородженого медаллю «Захисник Вітчизни» та нагрудним знаком « Хрест хоробрих », зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06.08.2025 року за ч. 1 ст. 199 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі положень ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Водій військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 у невстановлену досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 21.03.2024, з корисливих спонукань незаконно придбав одну гранату М-67 з запалом дистанційної дії М-213 до даної гранати, 150 патронів калібру 5,45х39 мм, після чого розпочав їх незаконно зберігати у невстановленому в ході досудового розслідування місці.

Так, з метою досягнення кінцевої мети свого злочинного наміру, 21.03.2024, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, ОСОБА_5 , незаконно зберігаючи гранату М-67 з запалом дистанційної дії М-213 та 150 патронів калібру 5,45х39 мм при собі, переніс їх до подвір`я будинку за адресою АДРЕСА_2 , де надалі, зокрема 21.03.2024 приблизно о 18:30 год., безоплатно незаконно збув ОСОБА_6 .

Надалі, 21.03.2024 під час проведення огляду особистих речей на ділянці місцевості за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_6 добровільно надав співробітникам правоохоронних органів: промислово виготовлену наступальну осколкову ручну гранату М-67 (в зборі), яка є остаточно спорядженою з вкрученим підривачем (запалом дистанційної дії М213) придатною до застосування, яка відноситься до вибухових пристроїв; 120 патронів, які є бойовими проміжними патронами, калібру 5,45х39 мм, що споряджені оболонковими кулями зі сталевим осердям, та відносяться до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, які виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби; 30 патронів, які є бойовими проміжними патронами, калібру 5,45х39 мм, що споряджені оболонковими трасуючими кулями зі свинцевим осердям, та відносяться до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, які виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Суду показав, що дійсно він, 27.08.2022 року був мобілізований до ЗСУ і на бойовий позиції у посадці в ході вуличних боїв у місці Бахмут вбив окупанта та забрав його підсумок з патронами та гранату, оскільки свої боєприпаси закінчувались, крім того підсумок був дуже зручний. Після отримання поранення він пройшов ВЛК, при цьому патрони та граната лежали в автомобілі. Його товариш, побачивши це в салоні автомобіля захотів це передати волонтеру, щоби останній посприяв переведенню у Київ. 21.03.2024 року він, ОСОБА_5, перевіз вказане за адресою АДРЕСА_2. Через місяць після цього його затримали.

За відсутності сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, які не оспорювали фактичні обставини справи, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України поясненнями обвинуваченого, вважає доведеною винність ОСОБА_5 у незаконному придбанні, зберіганні, носінні та збуті бойових припасів та вибухових присторїв без передбаченого законом дозволу, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України.

Обираючи обвинуваченому міру покарання, суд виходить з положень ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Також, відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях зазначив що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було «свавільним» («Бакланов проти росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року). У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, те, що тяжких наслідків не настало, відношення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав у повному обсязі.

Судом також враховуються і дані про особу обвинуваченого, який негативних характеристик не має, працює, на спеціальних обліках не перебуває, є учасником бойових дій.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття, а також активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, оскільки він добровільно розповів про обставини вчиненого, і саме вказана позиція обвинуваченого забезпечила виконання таких завдань кримінального провадження як швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами є призначення покарання у виді позбавлення волі, в межах, встановленого санкцією частини статті.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинив дане кримінальне правопорушення до ухвалення вироку Здолбунівським районним судом Рівненської області від 06.08.2025 року, суд вважає за необхідне остаточне покарання обвинуваченому призначити за сукупністю кримінальних правопорушеньна підставі ч. 4 ст. 70 КК України.

З урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд обирає принцип часткового складання покарань.

При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суспільну небезпечність скоєного, конкретні обставини справи та характер злочинного діяння, з огляду на особу винного, наявності по справі обставин, що пом`якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, наявність нагород - медаль «Захиснику Вітчизни» та нагрудний знак «Хрест хоробрих», а також позицію прокурора, який зазначив, що на думку сторони обвинувачення ОСОБА_5 зможе довести своє виправлення без реального відбування покарання волі, суд приходить до висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На тверде переконання суду, призначення покарання без звільнення від його відбування з випробуванням вказуватиме, що саме у цій ситуації та обставинах при яких було вчинено злочин, воно сприймалося би, як грубо непропорційне (діяння та покарання), і як наслідок, у світлі практики ЄСПЛ, свідчило про жорстоке поводження, тобто суперечило положенням статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили - залишити без зміни.

Процесуальні витрати за проведення експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_5 .

Питання речових доказів підлягає вирішенню на підставі положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань даним вироком та вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06.08.2025 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки.

Покласти на ОСОБА_5 обов`язки відповідно до ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання - залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у даному кримінальному провадженні в розмірі 4922 грн. 32 коп.

Речові докази по справі:

- 138 патронів 5,45x39 мм, що знаходяться в спеціальному пакеті № 0775972, переданих до камери зберігання речових доказів ГУНП у м. Києві (квитанція № 005778) - передати на баланс Головного управління Національної поліції у м. Києві (код ЄДРПОУ 40108583, юридична адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 15);

- 6 патронів в демонтованому стані, 6 стріляних гільз, що знаходяться в спеціальному пакеті № 0775972, передані до камери зберігання речових доказів ГУНП у м. Києві (квитанція № 005778), тубус з гранатою «М-67» з запалом до неї типу «М 213», який поміщено до спеціального пакету експертної служби № 2158490, переданий до військової частини НОМЕР_2 (акт прийому-передачі на зберігання від 07.06.2024 року)- знищити.

Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя