Постанова № 13197148, 23.12.2010, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 2-А-99/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

при секретарі судового засідання - Сіренко А.В.,

з участю прокурора - Умриш Н.О.,

представника позивача Коноваленко А.М.,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Веселинівського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Веселинівського районного центру зайнятості Миколаївської області робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И В:

9 вересня 2010 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області звернувся прокурор Веселинівського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Веселинівського районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю. В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що 8 листопада 2006 року до Веселинівського районного центру зайнятості для надання допомоги у працевлаштуванні звернувся відповідач ОСОБА_2, якому 15 листопада 2006 року було надано статус безробітного відповідно до ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення” від 01.03.1991 року № 803. З цієї ж дати ОСОБА_2 призначено виплату допомоги по безробіттю. Однак зясувалося, що відповідач з 17.05.2004 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець і на момент подання заяви до центру зайнятості його підприємницька діяльність не була припинена. Хоча, при становленні на облік як безробітного, в заяві про надання статусу безробітного від 15.11.2006 року відповідач ОСОБА_2 зазначив, що він не зареєстрований як фізична особапідприємець. Факт наявності такого статусу ОСОБА_2 приховав і продовжував відвідувати центр зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю. Таким чином, відповідач незаконно отримав в якості допомоги по безробіттю кошти в сумі 3447,04 грн., які добровільно повернути відмовляється. Тому просить стягнути з ОСОБА_2 кошти в сумі 3447 грн. 04 коп.

В судовому засіданні прокурор Умриш Н.О. підтримала позов повністю та саме з тих підстав, суду пояснила, що 08.11.2006 року до Веселинівського районного центру зайнятості звернувся відповідач для надання йому допомоги у працевлаштуванні та 15.11.2006 року йому було надано статус безробітного з призначенням виплати допомоги по безробіттю. В заяві про надання статусу безробітного відповідач зазначив, що не зареєстрований як фізична особапідприємець. 16.08.2010 року до районного центру зайнятості надійшли дані від Державного реєстратора Веселинівської райдержадміністрації, відповідно до яких ОСОБА_2 знаходиться в стадії припинення, не закритий, а отже являється субєктом підприємницької діяльності, і відноситься до категорії громадян, які забезпечують себе роботою самостійно. Загальна сума виплаченої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю на підставі документів, які містять неправдиві відомості, за період з 15.11.2006 року по 27.03.2007 року склала 3447,04 грн. Оскільки відповідач добровільно повернути кошти відмовляється, тому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Веселинівського районного центру зайнятості 3447 грн. 04 коп. Просить стягнути судовий збір з відповідача та вказала, що підстав для стягнення з відповідача витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не має.

Представник позивача Веселинівського районного центру зайнятості населення Коноваленко А.М. позовні вимоги підтримала повністю, зазначивши, що дані про те, що відповідач являється підприємцем позивач отримав 16.08.2010 р. від державного реєстратора Веселинівської районної державної адміністрації. 31.08.2010 р. відповідачу була направлена претензія про повернення незаконно отриманих коштів. Але відповідач відмовляється отримані кошти повертати, тому просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в його задоволенні. На обґрунтування своїх заперечень вказав, що він з 17.05.2004 року був зареєстрований як фізична особа - підприємець та займався таким видом підприємницької діяльності як пасажирські перевезення. 17.02.2005 року він звернувся до державного реєстратора із заявою про припинення підприємницької діяльності. Після цього звернувся до податкової інспекції, де був знятий з обліку як платник податків. З часу виконання цих дій він вважав, що вже не являється підприємцем. Про те, що необхідно було державному реєстратору подавати документи для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності він не знав, і йому державний реєстратор не розяснював процедуру оформлення припинення підприємницької діяльності. Також вказав, що коли він 15.11.2006 року писав заяву до Веселинівського районного центру зайнятості про надання йому статусу безробітного, то вважав, що не являється підприємцем. Крім того, в період отримання допомоги по безробіттю він не здійснював підприємницьку діяльність та ніяких доходів не отримував.

Представник відповідача ОСОБА_3 вважає, що позов є необґрунтованим, оскільки прокурор не надав доказів, які підтверджують ту обставину, що відповідач умисно надав Веселинівському районному центру зайнятості відомості про те, що він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності. 17.02.2005 року відповідач подав державному реєстратору заяву про припинення підприємницької діяльності. А тому, коли він 15.11.2006 р. подав заяву до центру зайнятості про надання йому статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю, то вважав, що він не являється підприємцем. Тому в заяві вказав такі дані, які не можна сприймати як неправдиві. Крім того, протягом всього періоду отримання матеріальної допомоги по безробіттю відповідач фактично не займався підприємницькою діяльністю, не сплачував податки та не отримував доходів. Звернув увагу суду на те, що при прийнятті заяви у відповідача Веселинівський районний центр зайнятості зобовязаний був перевірити достовірність зазначених відповідачем в заяві даних. Просив застосувати позовну давність відносно заявлених позовних вимог та відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши надані суду письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з персональною карткою № НОМЕР_1 від 08.11.2006 року, оформленої на імя ОСОБА_2 (а.с. 3), а також витягом з наказу Веселинівського районного центру зайнятості „Про прийняття рішень службою зайнятості, передбачених Законами України „Про зайнятість населення”, „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та нормативними актами щодо їх застосування” ПК № НОМЕР_1 (а.с. 4) відповідач набув статусу безробітного 15.11.2006 року із призначенням виплати державної допомоги по безробіттю з 15.11.2006 року по 25.07.2007 року. Знятий ОСОБА_2 з обліку 27.03.2007 року відповідно до пп. „а” п. 44 „Положення про реєстрацію, перереєстрацію та ведення обліку громадян, що шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації”, - у звязку з працевлаштуванням безробітного.

ОСОБА_2 при зверненні до Веселинівського районного центру зайнятості із заявою про вирішення питання його працевлаштування та надання статусу безробітного, повідомив, що він не зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується відповідною заявою ОСОБА_2 від 15.11.2006 року (а.с. 5).

За період перебування на обліку у Веселинівському районному центрі зайнятості, як безробітного, ОСОБА_2 за період з 15.11.2006 року по 27.03.2007 року отримав 3447,04 грн. допомоги по безробіттю, що підтверджується відповідною довідкою Веселинівського РЦЗ № 146010194 від 30.08.2010 року (а.с. 8).

З реєстраційної картки субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 від 14.05.2004 року № 1383 вбачається, що ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-підприємець і 17.05.2004 року отримав Свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи. 17.02.2005 року ОСОБА_2 подав державному реєстратору Веселинівської районної державної адміністрації заяву про бажання припинити підприємницьку діяльність, а 25.10.2010 року подав документи та заповнив реєстраційну картку про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця і цього ж дня було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Тобто, з 17.05.2004 року по 25.10.2010 року ОСОБА_2 мав статус фізичної особи-підприємця.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач під час свого особистого звернення до Веселинівського районного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю свідомо вказав недостовірні відомості про себе стосовно відсутності у нього реєстрації як фізичної особи-підприємця. За наведених обставин відповідач в силу Законів України „Про зайнятість населення” та „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” не мав права на присвоєння йому вказаного статусу та отримання соціальної допомоги, а тому кошти отримані ним незаконно.

Відповідно до ч.3 ст.1 закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803 ХІІ підприємці являються громадянами, які самостійно забезпечують себе роботою, і відносяться до зайнятого населення.

Твердження відповідача про те, що він умисно не надавав неправдивих даних центру зайнятості про те, що він підприємець, оскільки вважав, що з моменту подання заяви про бажання припинити свою підприємницьку діяльність, він вже не являється таким, і що він не знав вимог чинного законодавства та не отримував розяснень йому цих вимог державним реєстратором та працівниками податкової інспекції, суд не може прийняти до уваги, оскільки, відповідач жодним чином не був позбавлений можливості отримати необхідну для нього юридичну інформацію із різноманітних джерел, які існують в теперішній час в сучасних умовах: адвокатів, юридичних консультацій, преси, Інтернету, тощо. Займаючись підприємницькою діяльністю, відповідач мав ознайомитись із законодавством, яке регулює таку діяльність. Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердив, що він відповідно до своїх функціональних обовязків державного реєстратора всім особам підприємцям розяснює порядок припинення підприємницької діяльності, а також вказує, які необхідно подати документи для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Тому і відповідачу було розяснено дану процедуру. 25 жовтня 2010 року відповідач надав всі необхідні документи, які було йому вказано, заповнив реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності та цього ж дня було внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Відповідно до п.2, п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533 ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

31 березня 2010 року відповідачу Веселинівським районним центром зайнятості була направлена претензія про повернення незаконно отриманих коштів в сумі 3447 грн.04. коп.., однак відповідач не повернув ці кошти.

Оскільки відповідачем незаконно отримані кошти в сумі 3447 грн. 04. коп. добровільно не повернуті, то ця сума підлягає стягненню з нього на користь Веселинівського районного центру зайнятості Миколаївської області за рішенням суду.

Отже, позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню.

Суд вважає, що підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення строку звернення до адміністративного суду немає, оскільки Веселинівський районний центр зайнятості дізнався про те, що відповідач являється фізичною особою підприємцем 16 серпня 2010 р., після чого прокурором 09 вересня 2010 року було подано відповідний позов, тобто прокурор подав позов в межах процесуально строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Згідно з цією нормою КАС України з відповідача ОСОБА_2 судовий збір не підлягає стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 70, 71, 94, 159, 160-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Веселинівського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Веселинівського районного центру зайнятості Миколаївської області робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Веселинівського районного центру зайнятості Миколаївської області 3447,04 грн. (три тисячі чотириста сорок сім гривень і чотири копійки) незаконно отриманої допомоги по безробіттю на рахунок 37171001000485 ГУДКУ у Миколаївській області, ЄДРПОУ 22442448 МФО 826013.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко