Рішення № 131962697, 13.11.2025, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/732/25

Провадження № 2/529/450/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

13 листопада 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого - судді Петренко Л.Є.

за участю секретаря- Звягольської В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргі" 05.08.2025 через засоби поштового зв"язку звернувся до Диканського районного суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Свій позов обґрунтовує тим, що 23.07.2024 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір позики № 79164332.

14.06.2021 між ТОВ ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до Боржників, які вказані у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру Боржників за кредитними договорами, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 254 грн. 50 коп. з яких 7 000 грн.сума заборгованості за основною сумою боргу, 402 грн. 50 коп.сума заборгованості за відсотками, 12 852 грн.сума заборгованості за пенею, яку і прохає представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» стягнути з останнього на його користь, а також понесені судові витрати.

14.08.2025 суддею Диканського районного суду Полтавської області відкрито провадження у справі, визначено розгляд такої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частини позовної заяви та в клопотанні про долучення доказів від 10.10.2025 вказав про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, однак про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що вбачається з поштового повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи. Клопотань та заяв до суду не подав. Правом на подання відзиву на позов також не скористався.

Слід зазначити, що відповідач ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження та копію позову з додатками до нього отримав 20.08.2025.

За таких обставин судом відповідно до положень норм ст. ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

23.07.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики № 79164332. Згідно з умовами вказаного кредитного договору позикодавець надав позичальнику кредит у розмірі 7 000 грн. строком на 30 днів, дата повернення 21.08.2024, зі сплатою відсотків за користування кредитом із процентною ставкою 0,83 % (а.с.6-9).

Сторони договору також обумовили відсоткову ставку за понадстрокове користування позикою2,7 % за день. Крім того погоджено сплату пені в розмірі 2,7 % вдень.

Вказаний кредитний договір відповідач ОСОБА_1 підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 85677.

За цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника (п. 1 договору). Реквізити такого електронного платіжного засобу позичальника останнім вказано НОМЕР_1 (а.с.8).

Як вбачається з додатку № 1, який є таблицею, сторони домовилися, що сума кредиту 7 000 грн., проценти за користування кредитом 1 743 грн., загальна вартість кредиту відповідно 8 743 грн. 00 коп. (а.с. 9).

Також ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту (а.с.10-11)

Позикодавець свої договірні зобов`язання виконав та 23.07.2024 здійснив перерахування кредитних коштів, наданих ОСОБА_1 на його платіжну карту НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 04.11.2025.

Як вбачається з розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідачу ОСОБА_1 23.07.2024 надано кредит в сумі 7 000 грн. Відповідно до розрахунку, ОСОБА_1 нараховувались відсотки згідно п. 2.3 та п. 4 договору в розмірі 58 грн 10 коп. за кожен день, а після закінчення строку кредитування по 70 грн. щоденно. З 21.09.2024 по 03.12.2024 нараховувалась пеня в сумі 189 грн. за кожен день (а.с. 58-61).

Крім того, згідно даного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 на погашення кредитної заборгованості вніс чотири платежі: 21.08.2024 1743 грн., 25.09.2024 1004 грн. 50 коп., 25.09.2024 1 004 грн. 50 коп., 26.09.2024 822 грн. 50 коп. в загальній сумі 4574 грн. 50 коп.. Однак, у зв"язку з неповним погашенням позики утворилась заборгованість в загальному розмірі 20 254 грн. 50 коп, яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 000 грн., суми заборгованості за відсотками 402 грн. 50 коп., суми заборгованості за пенею в сумі 12 852 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, договір між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В п. 5ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договірце домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документце документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи це положення закону правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис».

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі - ч. 2ст. 639 ЦК України.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).

Укладаючи кредитний договір, сторони вчинили дії, визначеніст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», хронологія (перелік) таких дій із точним часом їх вчинення міститься в матеріалах справи.

Відповідач ОСОБА_1 пройшов реєстрацію в ІТС з метою отримання кредиту. Верифікація ОСОБА_1 в системі свідчить про те, що він ознайомився з Правилами та іншою наданою на сайтах товариств ТОВ «1 Бепечне агентство необхідних кредитів» інформацією.

Про реєстрацію свідчить: надання відповідачем своїх особистих/персональних та інших, супутніх даних (номер телефону, розмір доходів; підтвердження свого номера мобільного телефону шляхом введення смс-коду, який відправлений на нього; надання згоди на обробку персональних даних, згідно ізЗаконом України «Про захист персональних даних»; створення особистого кабінету; ознайомлення в особистому кабінеті з паспортом кредиту; подання в ІТС кредитної заявки (з зазначенням бажаної суми та строку кредитування).

Судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що сторони договірних відносин досягли згоди з усіх істотних умов таких перед їх укладанням (сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, розмір процентів за користування кредитом в гривні, загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки та виходячи з обраних споживачем умов кредитування), тому в силу ч. 1ст. 638 ЦК Українидоговір вважаються укладеним.

Відповідно дост. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 525 ЦК Українивизначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк встановлений договором або Законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

У відповідності дост. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за договором, позикодавець має право без згоди позичальника передати свої права кредитора за договором - п.п. 5.5 Кредитного договору.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників (а.с. 12-18).

Із п.1.2. вищезазначеного договору вбачається, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржника відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржниківпідтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Також між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткові угоди (а.с.15-17)

Відповідно до Акту прийому-передачі реєстру боржників № 42 від 24.01.2025 за договором Факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ФакторТОВ «ФК «ЄАПБ» з однієї сторони, та клієнт - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» з іншої сторони уклали даний Акт про те, що на виконання договору 1.2 Факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, укладеного між клієнтом та фактором, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників № 32, після чого з урахуванням згаданого пункту договору від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей (а.с. 18).

Відповідно до витягу з реєстру Боржників № 42 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ » набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 20 254 грн. 50 коп, з яких 7 000 грн.заборгованість за основною сумою боргу, 402 грн. 50 коп.сума заборгованості за відсотками, сума заборгованості за пенею 12 852 заборгованості за нарахованою пенею.

Згідно зістаттею 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема і в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК Українипередбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» втратило такі права.

Щодо нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем своїх боргових зобов`язань суд звертає увагу на наступне.

Так, пунктом 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК Україниунормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойки (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у Постанові від 31.01.2024 року (справа №183/7850/22) зробив висновки щодо застосування пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких: «Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України(див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 рокуза№64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

Отже, беручи до уваги період виникнення зазначених договірних відносин кредитування, та період відповідного прострочення, вимоги позивача у частині стягнення пені в сумі 12 852 грн не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є безпідставними, а тому не підлягають до задоволення.

Як вбачається з детального розрахунку, здійсненого первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», відповідач вніс на погашення заборгованості платежі на загальну суму 4574 грн. 50 коп., з яких зараховано на погашення заборгованості за відсотками, нарахованими за користування кредитними коштами в сумі 1743 грн, та нарахованими за понадстрокове користування такими в сумі 2100 грн., а разом 3843 грн. Інша частина коштів в розмірі 731 грн ймовірно зарахована на погашення пені, нарахування якої судом визнано безпідставним.

Таким чином решта внесених ОСОБА_1 коштів в сумі 731 грн. слід зарахувати на погашення тіла кредиту.

Отже, зазначений у позовній заяві розмір заборгованості по відсоткам 402,50 грн не підлягає задоволенню, оскільки не підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що нарахована позивачем пеня в сумі 12 852 грн. нарахована безпідставно, з урахуванням внесених відповідачем коштів, заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредита становить 6 268 грн. 50 коп.

Отже, враховуючи ту обставину, що в порушення умов договору позики № 79164332 від 23.07.2024 взяті на себе зобов`язання відповідач ОСОБА_1 виконав частково, реальна заборгованість за яким становить 6 268 грн. 50 коп., суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню.

Відповідност. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог, а саме 30, 9 %, в сумі 935 грн 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 352 ЦПК України , суд

ухвалив:

Задоволити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ,зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за договором позики № 71964332 від 23.07.2024 у розмірі 6 268 (шість тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ,зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ( код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 935 (дев`ятсот тридцять п"ять) грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, а саме безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуюча Л.Є.Петренко