Постанова № 131961994, 11.11.2025, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/13216/25

Провадження 3/524/3418/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2025 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Малтиз Андрій Вікторович, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Головного Управління ДПС у Полтавській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої керівником ТОВ «Енергосервісне підприємство «Екоенерго», юридична адреса: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Богдана Хмельницького, буд. 1-д, РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності

за ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

У протоколі про адміністративне правопорушення від 29.09.2025 р. зазначено, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, яке полягало у несвоєчасному поданні платіжних доручень до установи банку на сплату податкового (грошового) зобов`язання з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за квітень 2025 р.. Граничним терміном подання було 30.05.2025 р., тоді як платіжне доручення до установи банку подано 23.06.2025 р., чим порушено п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (ПКУ), що зафіксовано в акті камеральної перевірки від 17.09.2025 р. № 13471/16-31-04-06-11/31493836, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, що свідчить про її неявку без поважних причин.

Відтак, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст. 1, 245 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 статті 38 КУпАП передбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

За своєю юридичною природою несвоєчасне подання платіжних доручень до установи банку на перерахування належних до сплати податків, зборів, обов`язкових платежів - це правопорушення, яке носить триваючий характер. Норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року (справа №804/401/17), триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

В провину ОСОБА_1 ставиться несвоєчасне подання платіжних доручень до установи банку на сплату податкового (грошового) зобов`язання з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за квітень 2025 р.. Граничним терміном подання було 30.05.2025 р., тоді як платіжне доручення до установи банку подано 23.06.2025 р. Тобто, правопорушення було припинено ОСОБА_1 самостійно, шляхом подання платіжного доручення до установи банку 23.06.2025 р..

Виходячи з принципу тлумачення сумнівів на користь особи (in dubio pro reo), закріпленого, зокрема, у статті 62 Конституції України, суд вважає за необхідне застосувати цей принцип і до обчислення строків давності. Хоча ч. 2 ст. 38 КУпАП встановлює відлік строку з дня виявлення, вона не враховує ситуацію, коли триваюче правопорушення було припинено особою до його виявлення контролюючим органом. Ця правова прогалина створює сумнів, який, відповідно до вказаного принципу, має тлумачитися на користь ОСОБА_1 .

Таким чином, оскільки припинення триваючого правопорушення самостійним виконанням відбулося до його виявлення, відлік строку накладення стягнення починається з дати самостійного припинення правопорушення 23 червня 2025 року. Тримісячний строк для накладення адміністративного стягнення за дане правопорушення сплив 23 вересня 2025 р . На момент розгляду справи (11.11.2025 року) строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, закінчилися.

Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

З урахуванням викладеного, провадження по справі відносно ОСОБА_1

за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП слід закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 38 ч. 2, ст. 163-2 ч. 1, ст. 247 ч. 1 п. 7, ст. 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, адвокатом, потерпілим, його представником або прокурором до Полтавського апеляційного суду, через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Автозаводського районного суду

м. Кременчука Андрій МАЛТИЗ