Рішення № 131961333, 04.11.2025, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/772/21

Провадження 2-17/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., позивача ОСОБА_1 , його представниці ОСОБА_2 , його представника ОСОБА_3 , відповідача ОСОБА_4 , його представника ОСОБА_5 , представниці відповідача Обухівської міської ради Київської області - Хлистун О.Ю., розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Обухівської міської ради Київської області, Григорівської сільської ради в особі голови комісії з припинення ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , Обухівської міської ради Київської області, Григорівської сільської ради в особі голови комісії з припинення ОСОБА_6 , в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Григорівської сільської ради від 21.04.2016 року № 110.6.VІІ про затвердження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_4 та передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,17 га (кадастровий номер 3223182001:01:026:0017);

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182001:01:026:0017 площею 0,17 га (номер запису про право власності 14318211), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Мельник Марини Володимирівни індексний номер 29413491 від 26.04.2016 року;

- зобов`язати ОСОБА_4 усунути та не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні проходом (стежкою) загального користування, яка проходить між земельними ділянками з кадастровими номерами 3223182001:01:026:0018 та 3223182001:01:026:0021, знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3223182001:01:026:0017 та демонтувати огорожу і бетонний фундамент, що розташовані на цій стежці, а також стягнути судові витрати.

В обґрунтуваннясвоїх вимогзазначив,що рішеннямВК Григорівськоїсільської радинародних депутатів ОСОБА_1 переданоу приватнувласність земельнуділянку,складалась здвох частин.23жовтня 2002року рішеннямвиконкому Григорівськоїсільської радиОбухівського районуКиївської області№ 63-4було затвердженоза Позивачемта батькомвідповідача ( ОСОБА_7 )земельні ділянки0,0116га та0,17га відповідноз правомприватизації.Рішенням виконкомуГригорівської сільськоїради Обухівськогорайону Київськоїобласті №63-4вирішено залишитиіснуючу стежкушириною 80см узагальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .Позивач зареєструвавза собоюправо власностіна власнийжитловий будинокз допоміжнимиспорудами тадві земельніділянки заадресою: АДРЕСА_1 . Від домогосподарства Позивача, яке розташоване на одній земельній ділянці до його до його іншої земельної ділянки був прохід (стежка) загального користування, яка проходить повз господарства Відповідача по земельній ділянці. Позивач та його родичі, сусіди користувалися даним проходом (стежкою) для того щоб потрапити з земельної ділянки, на якій знаходиться домоволодіння до земельної ділянки, яка використовується Позивачем для підсобного господарства, зокрема для проїзду і проходу з господарським інвентарем до своєї земельної ділянки. Рішенням Григорівської сільської ради від 23.10.2008 року було встановлено загальне користування стежкою без права її приватизації. Позивачу стало відомо, що ОСОБА_4 (відповідач) зареєстрував право власності на земельну ділянку з кадастровим 3223182001:01:026:0017 за адресою: АДРЕСА_2 до якої включено прохід (стежку) загального користування, що не підлягала приватизації. Відповідач відгородив парканом спільну криницю, яка знаходилася на земельній ділянці та почав будувати паркан, щоб перекрити прохід Позивачу до городу, який розташовано на земельної ділянки з кадастровим 3223182001:01:026:0021. На будь-які звернення щодо стежки загального користування, Відповідач реагує агресивно. На даний час Відповідач чинить перешкоди у користуванні проходом (стежкою) загального користування, посилаючись на приватизацію ним проходу (стежки) загального користування, що призводить до незручностей і порушення права Позивача. Зокрема, на межі між земельними ділянками Позивача встановлено огорожу шляхом облаштування фундаменту та встановлення металічних опор, з`єднаних між собою, в зв`язку із чим унеможливлюється прохід. Відповідач відмовив Позивачу у встановленні сервітуту на його земельній ділянці, від міни (обміну) земельними ділянками відмовляється. Скасування права Відповідача на земельну ділянку з кадастровим 3223182001:01:026:0017 не перешкоджає останньому в реалізації його прав на земельну ділянку в подальшому з урахуванням земельного законодавства, дотриманням добросусідства.

12.04.2021 року ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

20.05.2025 на адресу суду надійшов відзив від Обухівської міської ради Київської області, в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що Рішенням виконавчого комітету Григорівської сільської ради від 07.02.1995 ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,17 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується рішенням. Рішенням Григорівської сільської ради від 04.09.2002 ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,17 га для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується рішенням. На вказаній земельній ділянці розташовано належно зареєстрований житловий будинок із господарськими спорудами, що підтверджується технічним паспортом, кадастровим планом, викопіюванням з топографічної карти. Вказаний вище житловий будинок успадкував його син як єдиний спадкоємець за заповітом, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, витягом із спадкового реєстру, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Рішенням Обухівського районного суду від 08 липня 2015 року справа №372/2264/15-ц за ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом було визнано право на оформлення проектної (технічної) документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки загальною площею 0,17 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Дане рішення не оскаржувалось в судовому порядку. Рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району №110.6.VII від 21.04.2016 відповідно до рішення Обухівського районного суду від 08.07.2015, ОСОБА_4 передано земельну ділянку загальною площею 0,17 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд. На даний час Відповідачем земельна ділянка використовується за цільовим призначенням з дотриманням вимог ст.91 Земельного кодексу України. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі. Не надання позивачем своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

31.05.2025 представницею позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що відзив не спростовує позиції і обставин, на які посилається позивач при поданні позову. При розробці документації із землеустрою відповідач ОСОБА_8 мав врахувати рішення виконкому Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області №63-4 від 23.10.2002 року та залишити існуючу стежку шириною 80 см у загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , як і Григорівська сільська рада при затвердженні документації із землеустрою щодо передачі спірної земельної ділянки ОСОБА_8

12.07.2021 року представницею позивача подано до суду заяву про зміну предмета позову та уточнення позовних вимог, в якій просила:

- визнати незаконним та скасувати рішення Григорівської сільської ради від 21.04.2016 року № 110.6.VІІ про затвердження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_4 та передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,17 га (кадастровий номер 3223182001:01:026:0017);

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182001:01:026:0017 площею 0,17 га (номер запису про право власності 14318211), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Мельник Марини Володимирівни індексний номер 29413491 від 26.04.2016 року;

- зобов`язати ОСОБА_4 усунути та не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні проходом (стежкою) загального користування, яка проходить між земельними ділянками з кадастровими номерами 3223182001:01:026:0018 та 3223182001:01:026:0021, знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3223182001:01:026:0017 та демонтувати огорожу і бетонний фундамент, що розташовані на цій стежці;

- зобов`язати Обухівську міську раду Київської області виділити із загальної площі земельної ділянки з кадастровим номером 3223182001:01:026:0017 у відповідності до п.4 рішення виконкому Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області №63-4 у загальне користування стежку шириною 80 см між земельними ділянками з кадастровими номерами 3223182001:01:026:0018 та 3223182001:01:026:0021 шляхом її поділу.

16.07.2021 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області застосовано у справі заходи забезпечення позову, а саме:

- заборонено ОСОБА_4 та іншим особам вчиняти дії, щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 3223182001:01:026:0017;

- заборонено суб`єктам державної реєстрації прав (державним кадастровим реєстраторам, реєстраторам речових прав на нерухоме майно) вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації земельної/земельних ділянки/ ділянок, які сформовані за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3223182001:01:026:0017;

- заборонено ОСОБА_4 та іншим особам вчиняти дії на земельній ділянці з кадастровим номером 3223182001:01:026:0017, а саме: встановлювати огорожі, фундамент, що обмежують прохід на стежці (проході) між земельними ділянками з кадастровими номерами 3223182001:01:026:0018 та 3223182001:01:026:0021, яка виділена п.4 рішення виконкому Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області № 63-4 у загальне користування.

12.11.2021 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_4 про розгляд справи без його участі, щодо позовних вимог заперечував у повному обсязі, оскільки дане питання вже розглядалось у справі №372/772/21.

16.11.2021 року ухвалою Обухівського районного суду Київською області витребувано у відділі в Обухівському районі ГУ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ у Київській області, Обухівської міської ради Київської області, ОСОБА_4 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 , архіву Обухівського районного суду Київської області матеріали судової справи № 372/2264/15-ц, ОСОБА_4 у копіях документи (оригінали для огляду), необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

21.02.2022 ухвалою Обухівського районного суду Київської областівитребувано у канцелярії Обухівського районного суду Київської області з матеріалів цивільної справи № 372/1567/17 висновок судової комісійної земельно-технічної експертизи від 22 травня 2018 року № СЕ-1227-1-947.17, якою встановлено наявність стежки між земельними ділянками з кадастровими номерами 3223182001:01:026:0018 та 3223182001:01:026:0021.

21.02.2022 ухвалою Обухівського районного суду Київської області призначено по справі судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження.

28.03.2023 року ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області поновлено провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Обухівської міської ради Київської області, Григорівської сільської ради в особі голови комісії з припинення ОСОБА_6 , про скасування права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, та усунення перешкод в користуванні проходом (стежкою) загального користування. Призначено підготовче судове засідання.

17.04.2023 ухвалою Обухівського районного суду Київської областіпризначено по справі судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження.

22.06.2023 ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області поновлено провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Обухівської міської ради Київської області, Григорівської сільської ради в особі голови комісії з припинення ОСОБА_6 , про скасування права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, та усунення перешкод в користуванні проходом (стежкою) загального користування. Призначено підготовче судове засідання.

04.07.2023ухвалою Обухівськогорайонного судуКиївської областівитребувано у Головного управління Держгеокадастру м. Києві та Київській області, з архівного відділу Обухівської міської ради Київської області у ФОП ОСОБА_10 документи, які необхідні для проведення експертизи.

31.07.2023 ухвалою Обухівськогорайонного судуКиївської областівитребувано у Головного управління Держгеокадастру м. Києві та Київській області, з архівного відділу Обухівської міської ради Київської області у ФОП ОСОБА_10 документи, які необхідні для проведення експертизи.

19.10.2023 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області провадження у цивільній справі зупинено до моменту проведення по справі судової земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 17.04.2023 року.

06.12.2023 року ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області поновлено провадження по цивільній справі. Призначено підготовче засідання.

19.12.2023 року ухвалою Обухівського районного суду Київської областіпризначено по справі судову земельно-технічну експертизу зупинено провадження.

02.12.2024 року ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області поновлено провадження по цивільній справі. Призначено підготовче засідання.

20.01.2025 року представником позивача подано до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Григорівської сільської ради від 21.04.2016 року № 110.6.VІІ про затвердження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_4 та передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,17 га (кадастровий номер 3223182001:01:026:0017);

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182001:01:026:0017 площею 0,17 га (номер запису про право власності 14318211), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Мельник Марини Володимирівни індексний номер 29413491 від 26.04.2016 року;

- Зобов`язати ОСОБА_4 усунути та не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні проходом (стежкою) загального користування, яка проходить між земельними ділянками з кадастровими номерами 3223182001:01:026:0018 та 3223182001:01:026:0021, знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3223182001:01:026:0017, має площу 0,0016 гектарів, загальну довжину 19,93 метра, ширину 0,8 метра, координати поворотних точок: №1 - Х 5537120,94, Y 3380386.76, №2 - Х 5537120,789, Y 3380387,547, №3 - Х 5537106,858, Y 3380384,305, №4 - X 5537107,27, Y 3380378,058, №5 - X 5537108.07, Y 3380377,98, №6 - X 5537107,7, Y 3380383,68, підлягає реєстрації в Державному земельному кадастрі як земельна ділянка загального користування комунальної власності Обухівської міської ради, а також демонтувати огорожу і бетонний фундамент, що розташовані на цій стежці.

26.03.2025 року представником Обухівської міської ради Київської області подано додаткові пояснення.

04.04.2025 року протокольною ухвалою Обухівського районного суду Київської областіпояснення Обухівської міської ради Київської області залишено без розгляду, задоволено клопотання про виклик експерта, задоволено клопотання про визнання обов`язковою явку відповідача ОСОБА_4 та закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представники позивача та позивач ОСОБА_11 позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 щодо задоволення позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 щодо позовних вимог заперечив, вказав, що питання стежки вже вирішувалось судом.

У судовому засіданні представник відповідача Обухівської міської ради Київської області щодо задоволення позовних вимог заперечив.

Суд, вислухавши пояснення та заперечення сторін, дослідивши подані докази, з точки зору належності, допустимості, а у своїй сукупності, з точки зору достатності, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статей 1, 3 Земельного кодексуУкраїни земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави; земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 07 лютого 1995 року рішенням виконавчого комітету Григорівської сільської ради народних депутатів Обухівського району Київської області ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку, яка відповідно до земельно-кадастрових книг по Григорівській сільській раді Обухівського району Київської області складалась з двох частин, що підтверджується абрисом обміру присадибної ділянки.

23 жовтня 2002 року рішенням виконкому Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області № 63-4 було затверджено за Позивачем та батьком відповідача ( ОСОБА_7 ) земельні ділянки 0,0116 га та 0,17 га відповідно з правом приватизації.

Згідно п.4 рішення виконкому Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області № 63-4 вирішено залишити існуючу стежку шириною 80 см у загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Позивач зареєстрував за собою право власності на власний житловий будинок з допоміжними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , та дві земельні ділянки за кадастровими номерами 3223182001:01:026:0018 площею 0,0647 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 3223182001:01:026:0021 площею 0,0651 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 .

Від домогосподарства Позивача, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 3223182001:01:026:0018, до його земельної ділянки з кадастровим 3223182001:001:026:0021 площею 0,0651 га був прохід (стежка) загального користування, яка проходить повз господарства Відповідача по земельній ділянці.

Позивач та його родичі та сусіди користувалися даним проходом (стежкою) для того щоб потрапити з земельної ділянки за кадастровими номерами 3223182001:01:026:0018, на якій знаходиться домоволодіння, до земельної ділянки з кадастровим 3223182001:01:026:0021, яка використовується Позивачем для підсобного господарства, зокрема для проїзду і проходу з господарським інвентарем до своєї земельної ділянки.

Вказана стежка загального користування зазначена в первинній землевпорядній документації.

Як стверджує позивач, Рішенням Григорівської сільської ради від 23.10.2008 року було встановлено загальне користування стежкою без права її приватизації.

Позивачу стало відомо, що ОСОБА_4 (відповідач) зареєстрував право власності на земельну ділянку з кадастровим 3223182001:01:026:0017 за адресою: АДРЕСА_2 до якої включено прохід (стежку) загального користування, що не підлягала приватизації згідно п. «а» ч.4 ст.83 Земельного кодексу України.

Відповідач відгородив парканом спільну криницю, яка знаходилася на земельній ділянці та почав будувати паркан, щоб перекрити прохід Позивачу до городу, який розташовано на земельної ділянки з кадастровим 3223182001:01:026:0021.

На будь-які звернення щодо стежки загального користування, Відповідач ОСОБА_4 реагує агресивно.

На даний час Відповідач чинить перешкоди у користуванні проходом (стежкою) загального користування, посилаючись на приватизацію ним проходу (стежки) загального користування, що призводить до незручностей і порушення права Позивача. Зокрема, на межі між земельними ділянками Позивача встановлено огорожу шляхом облаштування фундаменту та встановлення металічних опор, з`єднаних між собою, в зв`язку із чим унеможливлюється прохід.

Перешкоди у користуванні проходом (стежкою) стали приводом звернення Позивача до сільської ради, яка при обстеженні земельної ділянки встановила факт порушення права Позивача на користування земельної ділянки, але запропонувала вирішити спір шляхом домовленостей між Позивачем і Відповідачем, а саме встановленням сервітуту або міни.

Відповідач відмовив Позивачу у встановленні сервітуту на його земельній ділянці, від міни (обміну) земельними ділянками відмовляється.

Оскільки спір в позасудовому порядку вирішити не можливо, Позивач бажає захистити своє право на користування проходом (стежкою) загального користування, шляхом скасування права Відповідача на земельну ділянку, оскільки вважає, що право на земельну ділянку з кадастровим 3223182001:01:026:0017 Відповідач набув на підставі рішення виконавчого комітету Григорівської сільської ради № 110.6.VII від 21.04.2016 року, яке суперечить п. «а» ч.4 ст.83 Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та раніше прийнятим рішенням сільської ради, які є чинними.

На думку позивача, скасування права Відповідача на земельну ділянку з кадастровим 3223182001:01:026:0017 не перешкоджає останньому в реалізації його прав на земельну ділянку в подальшому з урахуванням земельного законодавства, дотриманням добросусідства.

Позивач стверджує, що відновлення меж проходу (стежки) загального користування не порушує і не обмежує право Відповідача на користування цим проходом (цією стежкою).

Позивач вважає, що Відповідачем при виготовленні технічної документації (право на виготовлення якої набуто позивачем на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 08.07.2015 року у справі № 372/2264/15-ц), включено до площі земельної ділянки з кадастровим 3223182001:101:026:0017 прохід (стежку) загального користування, яка не підлягала приватизації згідно земельного законодавства і на підставі раніше прийнятих рішень сільської ради та належала до фонду територіальної громади, в наслідок чого позбавлено Позивача можливості користування проходом (стежкою) загального користування.

Однак, суд не може погодитися із позицією Позивача з огляду на таке.

Рішенням виконавчого комітету Григорівської сільської ради від 07.02.1995 ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,17 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується рішенням.

Рішенням Григорівської сільської ради від 04.09.2002 ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,17 га для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується рішенням.

На вказаній земельній ділянці розташовано належно зареєстрований житловий будинок із господарськими спорудами, що підтверджується технічним паспортом, кадастровим планом, викопіюванням з топографічної карти.

Вказаний вище житловий будинок успадкував його син як єдиний спадкоємець за заповітом, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, витягом із спадкового реєстру, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, що померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Рішенням Обухівського районного суду від 08 липня 2015 року у справі № 372/2264/15-ц за ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом було визнано право на оформлення проектної (технічної) документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки загальною площею 0,17 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Дане рішення набрало законної сили.

Рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району № 110.6VII від 21.04.2016 відповідно до рішення Обухівського районного суду від 08.07.2015, ОСОБА_4 передано земельну ділянку загальною площею 0,17 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічні положення містяться й у статті 321 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтями 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Статтею 404 ЦК України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Закон вимагає від позивача надання суду доказів на підтвердження того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обмеження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Як встановлено судом, Позивач вже звертався до суду із позовною заявою до ОСОБА_4 щодо встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку для проходу по нібито існуючій стежці у справі № 372/1567/17.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.01.2021 року встановлено «18 серпня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до голови Григорівської сільської ради із заявою, в якій просив створити земельну комісію сільської ради та скласти відповідний акт обстеження земельної ділянки площею 0,17 га, кадастровий номер 3223182001:01:026:0017, та для підтвердження чи спростування наявності вільного проходу по стежці, залишеної у спільному користуванні сторін на виконання пунктів 4, 6 рішення Григорівської сільської ради від 23 жовтня 2002 року № 63-4.

Відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 04 вересня 2017 року, складеного земельною комісією встановлено: 1) по земельній ділянці, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 кадастровий номер 3223182001:01:026:0017, проходить стежка найменшою шириною 0,8 м (80 см), найширша частина складає 1 м, яка частково відділена металевим парканом (металева сітка) та починається з хвіртки, яка знаходиться на межі земельної ділянки ОСОБА_1 2) ОСОБА_4 виконується в тому числі пункт 4 рішення виконавчого комітету Григорівської сільської ради від 23 жовтня 2002 року № 63-4 щодо залишення існуючої стежки з метою уникнення конфліктних ситуацій та дотримання принципу добросусідства передбаченого статтею 103 ЗК України. 3) Григорівська сільська рада під час огляду рішення виконавчого комітету Григорівської сільської ради від 23 жовтня 2002 року № 63-4 та земельної ділянки вказує на те, що виконання даного рішення було покладено на ОСОБА_7 (батька відповідача), а не на ОСОБА_4 та має рекомендаційний характер, оскільки земельні питання вирішуються виключно на засіданнях сесії сільської ради відповідно до вимог ЗК України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Вимога Позивача, кінцева редакція якої викладена в заяві від 20.01.2025 року, про зобов`язання ОСОБА_4 усунути та не чинити перешкоди у користуванні стежкою, яка розташована на земельній ділянці, належній на праві власності Відповідачеві, за своєю дійсною правовою природою є нічим іншим, як вимогою про встановлення сервітуту.

Так, у загальному розумінні слово «сервітут» означає право користування чужим майном, але не всім. ЦК України визначає, що таке право може бути встановлене щодо земельної ділянки та ін для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Отже, суд не вбачає будь-яких відмінностей між вимогою Позивача та законодавчим визначенням сервітуту, оскільки тут наявні всі його обов`язкові елементи. Земельна ділянка Відповідача є чужим майном для Позивача, й він намагається отримати право користування її певною частиною, не всією, у виді проходу - стежки для задоволення своєї потреби, а саме задля отримання доступу до іншої своєї земельної ділянки.

Прийшовши до висновку про таку тотожність вимоги про усунення перешкод у користуванні чужою земельною ділянкою і сервітуту, як такого, суд констатує, що вказане питання вже розв`язано при вирішенні спору в цивільній справі № № 372/1567/17, яке завершилося постановленням судового рішення Верховним Судом.

Суд в цій справі не може переглянути висновки та судове рішення іншого Суду, в протилежному випадку це становитиме порушення принципу юридичної визначеності. Принцип юридичної визначеності, в свою чергу, гарантує не тільки стабільність правового порядку у вигляді якості та чіткості законодавства, а й стабільність судової практики, непорушність остаточних судових рішень, що набрали законної сили (принцип res judicata), і не підлягають перегляду без вагомих підстав.

Раніше в іншій судовій справі, Верховний Суд констатував, що прохід до земельної ділянки позивача можливий і іншим шляхом, а саме по ґрунтовій дорозі, яка перебуває у задовільному стані, тому встановлення сервітуту не є можливим.

Суд не надає відповіді на інші вимоги Позивача, оскільки висновок про відсутність підстав у Відповідача усувати перешкод у користуванні стежкою на його земельній ділянці задля проходу по ній Позивача та членів його родини, сам по собі вже є доказом правомірності права власності Відповідача, яка, відповідно, не буде ставитися під сумнів в цій справі.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки Позивачу відмовлено у задоволені позову, судові витрати по справі підлягають віднесенню на сторону Позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Обухівської міської ради Київської області, Григорівської сільської ради в особі голови комісії з припинення ОСОБА_6 , про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 17.11.2025 року

Суддя Г.В.Висоцька