Рішення № 131954440, 14.11.2025, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/1590/25

Справа № 279/3390/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2025 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Ковальчук Х.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/3390/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувсядо судуіз позовомдо відповідачапро стягненнязаборгованості закредитним договоромв якомувказав,що 22.07.2023року міжТовариством зобмеженою відповідальністю"ЛінеураУкраїна"та ОСОБА_1 укладено договір №3840621 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно умов якого сума кредиту складає 4000 грн., строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів: з 22.07.2023 року по 16.07.2024 року. Періодичність зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 2% в день та застосовується в межах строку кредиту. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало.

24.05.2024 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" було укладено договір факторингу №24/05/2024, згідно з умовами якого ТОВ "Лінеура Україна" відступило, а ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" набуло права грошової вимоги до відповідача.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" від 25.11.2024 року змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал".

Станом на 24.05.2024 року загальна сума заборгованості відповідача за договором №3840621 від 22.07.2023 року складає 3999,98 грн. - тіло кредиту, заборгованість за процентами - 19918,28 грн., загальною сумою 23918,26 грн.

31.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено електронний договір №6917614 про надання споживчого кредиту, згідно умов якого сума кредиту складає 8300 грн., строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах строку кредиту. Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало.

27.05.2024 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" було укладено договір факторингу №27.05/24Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" від 25.11.2024 року змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал".

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за договором №6917614 від 31.07.2023 року загальною сумою 33405,84 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 8300 грн. нарахованих процентів первісним кредитором - 15195,64 грн., нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів - 9910,2 грн.

Просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість загальною сумою 61564,1 грн., судовий збір, та витрати на правову допомогу.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача просив розгляд справи проводити без участі позивача, про що вказав в поданій позовній заяві.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що заявлені позовні вимоги не визнає, а саме: не заперечує що дійсно 22.07.2023 року з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» уклав договір №265859232 3840621 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у формі електронного документа. 31.07.2023 року між ним та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено договір №6917614 про надання споживчого кредиту, котрий, також був укладений у формі електронного документа. Однак, в силу того, що в той час навчався і як студент потребував фінансів, ним було укладено декілька кредитних договорів на умовах споживчого кредиту. Отож однозначно стверджувати про те, що саме за цими кредитними договорами він отримав кредитні кошти, він не може. Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або цінних речей, визначених родовими ознаками. Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». При ознайомленні з матеріалами справи (додатків до позовної заяви він не отримував) він виявив, що позивачем ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» не було надано жодних первинних документів, які б засвідчували, що позикодавцями ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» були перераховані йому, ОСОБА_1 грошові кошти у розмірах, що передбачені договорами про надання споживчого кредиту і що він ці кошти отримав. Згідно з нормами діючого законодавства необхідною умовою для констатації наявності заборгованості є не лише факт укладання такого договору, а й доведеність перерахунку кредитних коштів. В даному випадку позивач зазначив у позові та надав суду докази укладення кредитних договорів, що він не заперечує. Однак позивач не надав суду жодного первісного документу, який підтвердив би, що ці кредитні кошти кредитодавцями йому були перераховані і він їх отримав. Цю обставину він оспорює, так як не пам`ятає факту отримання вказаних кредитних коштів. За клопотанням позивача судом вживались заходи забезпечення доказів та 16 червня 2025 року Коростенським міськрайонним судом було задоволено клопотання позивача та винесена ухвала про витребування з AT «Універсал банк» інформації щодо підтвердження факту належності йому, ОСОБА_1 картки НОМЕР_1 та підтвердження зарахування на цю платіжну картку 22.07.2023 року коштів в сумі 4000 грн. за ініціативою ТОВ «ЛЕНЕУРА Україна». На виконання ухвали Коростенського міськрайонного суду від 16 червня 2025 року 02.07.2025 року AT «Універсал банк» повідомив, що він може підтвердити лише факт випуску йому карти за вищевказаним номером та факт зарахування на неї грошових коштів 22.07.2023 року, однак підтвердити інформацію про те, що платіж був за ініціативи ТОВ «ЛЕНЕУРА УКРАЇНА» Банк не може. Так як згідно п.2.2. банк мав перерахувати йому кредитні кошти 22.07.2023 року або 23.07.2023 року він не може стверджувати, що грошові кошти в сумі 4000 грн. були перераховані на його картку саме кредитодавцем ТОВ «ЛЕНЕУРА УКРАЇНА». А тому вважає не доведеним факт перерахування йому кредитних коштів. В матеріалах справи є роздрукований розрахунок заборгованості за двома договорами споживчого кредиту, однак ці розрахунки не є належними доказами перерахування йому кредитних коштів, оскільки розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б достовірно встановити, чи дійсно йому передавались кошти в кредит. В зв`язку з тим що долучені на час подання відзиву матеріали справи не містять належних та допустимих доказів перерахування йому кредитних коштів, просив суд в позові позивачу відмовити. В зв`язку з цим судові витрати по справі з нього не стягувати. Однак,якщо позивачнадасть первиннідокументи,які підтверджуютьфакт отриманняним споживчихкредитів,та якщосуд прийдедо переконанняпро обґрунтованістьпозовних вимогто проситьсуд позовзадовольнити частково.При вирішеннісправи врахуватите,що зазмістом положеньстатей 11,18Закону України«Про захистправ споживачів»,цей Законзастосовується довідносин споживчогокредитування участині,що несуперечить ЗаконуУкраїни «Проспоживче кредитування»Продавець (виконавець,виробник)не повиненвключати удоговори ізспоживачем умови,які єнесправедливими.Умови договорує несправедливими,якщо всуперечпринципу добросовісностійого наслідкомє істотнийдисбаланс договірнихправ таобов`язківна шкодуспоживача.Несправедливими є,зокрема,умови договорупро встановленнявимоги щодосплати споживачемнепропорційно великоїсуми компенсації(понадп`ятдесятвідсотків вартостіпродукції)у разіневиконання нимзобов`язаньза договором.При цьому,частина 4статті 18Закону немістить застереженнящодо незастосуванняз язначених положеньпункту 5частини 3цієї статтідо умовидоговорів пронадання споживчогокредиту.Частинами 5та 7ст.18Закону України«Про захистправ споживачів»передбачено,що якщоположення договорувизнано несправедливим,включаючи цінудоговору,таке положенняможе бутизмінено абовизнано недійсним.Положення,що буловизнане недійсним,вважається такимз моментуукладення договору.Вважає,що кредиторипри укладенніДоговору №3830621від 22.07.2023року пронадання коштівна умовахспоживчого кредитута Договору№6917614від 31.07.2023року пронадання споживчогокредиту недотрималися вищевказанихвимог законуі впункті 2.4.1Договору №3830621від 22.07.2025року встановилипроценту ставку2відсотки вдень,що відповіднодо п.2.5.Гстановить 18537,50відсотків річних, а вДоговорі №6917614від 31.07.2023року вп.1.5.1.встановили стандартнупроцентну ставку1,98%в день,що згідно1.7.1стандартна процентнаставка навесь строккористування кредитомстановить 29653,85%річних. Такі умови договорів у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Нарахована позивачем сума по відсоткам за прострочення зобов`язань не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Крім того, передбачення в електронних договорах такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є він, як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача про стягнення суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим чинним ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для мене та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем. А наявність в позивача можливості стягувати з нього, як споживача надмірні грошові суми відсотків, спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання його, як боржника виконувати основне грошове зобов`язання.

А тому при доведеності позивачем факту отримання ним кредитних коштів належними та допустимими доказами, просив суд при вирішенні справи врахувати вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» та максимально зменшити загальний розмір процентів річних, зменшивши таким чином суму заборгованості, що підлягає стягненню.

Щодо розподілу судових витрат.

Так як позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження отримання ним кредитних коштів, йому в позові слід відмовити і судових витрат з нього не стягувати.

В іншому випадку при постановленні судового рішення просить судовий збір стягнути з нього пропорційно розміру задоволених вимог. Також в цьому ж випадку заявляє клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Згідно із ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до Договору про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (клієнт) та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем та заявки №8739 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 28.04.2025 року клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Згідно з актом прийому - передачі виконаних робі згідно з вищевказаним договором від 26.05.2025 року, витрати на професійну правничу допомогу складають 15 000 грн.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи із складності справи та фінансового стану учасників справи.

Вказане узгоджуєтьсяіз позицієюВеликої ПалатиВерховного Суду,висловленою удодатковій постановівід 19.02.2020щодо вирішенняпитання розподілусудових витрат,у томучислі витратна професійнуправничу допомогу.Верховний Суду постановівід 06.03.2019року усправі №910/15357/17,додатковій постановівід 05.09.2019року усправі №826/841/17зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

При розгляді позову в частині стягнення витрат на правничу допомогу просить суд врахувати, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторін від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів юридичних осіб. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у справі №910/2158/23.

Звертає увагусуду,що дана справа є малозначною, розгляд якої суд визначив проводити у спрощеному провадженні без виклику сторін, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитом, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, враховуючи час, який був необхідний для надання послуг, а тому виходячи з принципу розумності, справедливості, дотримуючись балансу сторін процесу, просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають відшкодуванню, до 2500,00 грн.

Просив в позові ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до нього ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити за безпідставністю позовних вимог. Судові витрати з нього в такому випадку не стягувати.

Представник позивача направив відповідь на відзив, в якому вказав, що з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач не погоджується, вважає їх такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства з наступних підстав. Необхідно наголосити, що відповідач підтверджує факт укладання Кредитних договорів.

Щодо укладення кредитного договору та погодження його умов.

Кредитний договір укладений між відповідачем та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», а також ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана позивачем в позовній заяві.

22.07.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено електронний Договір №3840621 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі Кредитний договір 1). За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п.1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 4000 грн. Згідно із п.1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 22.07.2023 року по 16.07.2024 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

31.07.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір №6917614 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір 2). Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 8300 грн (п.1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (25.07.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.

Зазвичай електронні кредитні договори підписуються за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Так, на підтвердження укладання Договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «C870», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений Відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір. На підтвердження укладання Договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «C1535», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.

Крім того, відповідачем на підтвердження укладення кредитного Договору №3840621 від 22.07.2023, було здійснено оплати на рахунок Кредитора, що підтверджується розрахунком заборгованості, який додано до позовної заяви. Відповідачем на підтвердження укладення кредитного Договору №6917614 від 31.07.2023, було здійснено оплати на рахунок Кредитора, що підтверджується карткою обліку договору, що була додана до позовної заяви.

Варто зазначити, що відповідач, оформлюючи кредитні договори, заходив на Веб сайт ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» https://credit7.ua або Мобільний застосунок «Credit7» та Веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, реєстрував та створював електронні кабінети, в яких йому надходили текст Кредитних договорів, та де він мав та на теперішній час має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, Відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. А тому не має жодних сумнівів в тому, що 22.07.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір №3840621 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Також не може бути спростовано, що 31.07.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір №6917614 про надання споживчого кредиту та досягнуть згоди щодо всіх суттєвих вимог, зазначених Договору.

Щодо досудового врегулювання спорів.

Пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року №15 рп/20002 встановлено, що обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Право на судовий захист не позбавляє суб`єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб`єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору. Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Щодо перерахування коштів та розрахунків.

Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору №3840621 від 22.07.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». платіжного провайдера ТОВ Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору №РК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12.03.2019 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». Відповідно до п.1.1. Предметом цього Договору є надання Партнером послуг Замовнику з забезпечення здійснення переказу коштів - Виплат, від імені та за рахунок Замовника на рахунки Клієнтів (далі - Послуги). Згідно із п.1.1.1. Партнер здійснює наступні дії: - приймає від Замовника інформацію щодо Клієнтів, яким належить здійснити Виплату; - приймає від Замовника Забезпечувальний платіж з метою здійснення Виплат; - на умовах, визначених цим Договором, здійснює перерахування коштів з рахунку, вказаного у п.4.1. цього Договору (далі також - Рахунок), з метою здійснення виплати та забезпечує передачу інформації контрагентам згідно з правилами та регламентами МПС, необхідної для зарахування суми виплат на рахунки Клієнтів; - повідомляє замовника в порядку, визначеному умовами цього Договору, про успішне зарахування виплати на рахунок Клієнта або про неможливість здійснення Виплати; Замовник, у свою чергу, здійснює наступні дії: передає Партнеру інформацію щодо Клієнтів, яким належить здійснити Виплату та забезпечує наявність на рахунку Партнера суми Забезпечувального платежу, достатнього для здійснення Виплат; приймає від Партнера інформаційні звіти щодо здійснення Виплат в порядку та на умовах, визначених цим Договором; передає Партнеру інформацію, що необхідна для проведення Контрагентами Виплат на рахунки Клієнтів. Умовами договору визначено, що ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» має право самостійно визначати умови та порядок надання послуг з виконання платежів, в тому числі обирати систему переказу коштів (систему iPay.ua, easypay, або будь яку іншу систему). За інформацією в довідці ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано грошові кошти на платіжну карту відповідача, яку відповідач зазначив під час укладання Договору про надання споживчого кредиту. За інформацією в листі ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», відповідно до зазначеного договору про переказ коштів року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 4000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 , яку під час укладання Договору було особисто зазначено відповідачем. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору №6917614 від 31.07.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА». Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору №190122-1 про переказ коштів від 19.01.2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА». За цим Договором Фінансова компанія, за дорученням Клієнта (Платника) на підставі окремого кредитного договору між Клієнтом та Споживачем (Отримувачем) за допомогою сервісу Фінансової компанії здійснює та забезпечує переказ коштів в національній валюті України з метою видачі кредитів або позик, від Клієнта на картки Visa International та/або Mastercard та/або НПС Простір Отримувачів. Фінансова компанія та Клієнт визначають організацію та процедуру взаємодії при здійсненні переказу коштів за допомогою сервісу Фінансової компанії, від Клієнта з метою їх зарахування на банківські рахунки держателям банківської карти на користь Отримувача, а Клієнт - зобов`язується приймати надані послуги та оплачувати їх вартість. Згідно із Порядком проведення платіжних операцій операції з переказу коштів в національній валюті від Клієнта Споживачам, здійснюється в наступному порядку: 4.5.1. Клієнт перераховує грошові кошти (Забезпечувальний платіж) на рахунок Фінансової компанії, що відкритий в Розрахунковому банку, на умовах, встановлених в цьому Договорі, з урахуванням вимог відповідних платіжних систем. 4.5.2. Клієнт надає Фінансовій компанії Реєстр Споживачів, із зазначенням даних банківських карток та сум, які належить їм перерахувати, зазначена сума не повинна перевищувати перерахованих Клієнтом грошових коштів на рахунок Фінансової компанії, відповідно до п.4.5.1. цього Договору. Дані банківських карток Клієнтів надсилаються Фінансовій компанії, використовуючи технічні засоби обміну інформацією в режимі реального часу. 4.5.3. Фінансова компанія ініціює переказ зазначених в Реєстрі сум грошових коштів на користь Споживачів із коштів, що надійшли на рахунок Фінансової компанії, відповідно до п.4.5.1. цього Договору, протягом 1-го банківського дня, в якому було отримано Реєстр, але не пізніше 3-х банківських днів, після отримання зазначеного Реєстру. 4.5.4. Про результат здійснених переказів грошових коштів (успішне або неуспішне перерахування) Фінансова компанія повідомляє Клієнта, шляхом відображення таких даних в Реєстр Транзакцій, в електронному вигляді, шляхом надання доступу до електронного кабінету Клієнту. Умовами договору визначено, що ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» має право самостійно визначати умови та порядок надання послуг з виконання платежів, в тому числі обирати систему переказу коштів. За інформацією в довідці ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано грошові кошти на платіжну карту відповідача, яку відповідач зазначив під час укладання Договору про надання споживчого кредиту. Необхідно зазначити, що відповідно до п.10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затв. Постановою Правління НБУ від 03 листопада 2021 року №113 Договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу ІІ цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу 6 споживача сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ НОМЕР_3 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). Крім того, Платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов`язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Надання Кредитору відомостей щодо захищеного номера банківської карти для здійснення переказу грошових коштів, які відомі лише Відповідачу, свідчить що попередньо (до зарахування коштів), сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, в тому числі і спосіб здійснення перерахування кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору. З огляду на викладене вище, кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжних провайдерів, що мають відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківські картки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства. Ним, як адвокатом, було здійснено адвокатський запит до банку-емітенту платіжної картки щодо підтвердження належності картки Відповідачу та перерахування коштів за договором первісним кредитором (копії відповідей з банку та клопотань про витребування доказів додавались до позовної заяви). Сума заборгованості за Кредитними договорами розрахована у відповідності до Розрахунку заборгованості від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» оскільки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не є банківськими установами, то, відповідно, позбавлені можливості відкривати будь які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не можуть. Відповідно до статті 81 Цивільно процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Як на підставу своїх вимог щодо стягнення заборгованості Товариствами в свою чергу було надано розрахунки заборгованості по кредитним Договорам, які оформлені належним чином як документ Товариства, підписані Директором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» і скріплені печаткою Товариства. При цьому чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування. Виходячи з наведеного, позивач вважає, що наданий розрахунок є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості у цій справі. Зазначена правова позиція підтверджується Постановою Вінницького апеляційного суду №131/1376/21 від 21 липня 2022 року. Так, укладаючи Кредитний договір Договором №3840621 від 22.07.2023 року, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: Згідно з п.3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору. Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,4% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Клієнт до встановленого строку, зазначеного в п.1.4.2. Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Окремо треба зауважити, що відповідно до п.4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору. За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором №3840621 від 22.07.2023 року у період з 22.07.2023 року по 24.05.2024 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 23678.28 грн. У зазначений період Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0.02 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 3760 грн. Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених відповідачем, зазначений в Розрахунку заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до позовної заяви. В даній справі, окремої уваги потребує пункт 1.1. Договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 року: За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору №3840621 строк кредиту 360 днів: з 22.07.2023 року по 16.07.2024 року. Станом на дату укладання Договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024, строк дії Договору №3840621 від 22.07.2023 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 25.05.2024 року по 16.07.2024 року (53 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 4240 грн. (Розрахунок заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» додано до позовної заяви). 3999,98 грн * 2% = 80 грн * 53 календарних дні = 4240 грн. У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п.1.3. Договору №3840621 від 22.07.2023 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 24158,28 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 19918,28 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 4240 грн.). Укладаючи Кредитний договір Договором №6917614 від 31.07.2023 року, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: 1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. 1.5.2. Знижена процентна ставка 1,493 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 30.08.2023 р. або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. 30.08.2023 Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту. У період з 31.07.2023 по 26.05.2024 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 8671.43 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0.00 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 8671.43 грн. Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених Відповідачем, зазначений в Картці обліку Договору (розрахунок заборгованості), що є невід`ємним додатком до позовної заяви. Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (27.05.2024 - 25.07.2024) в межах строку договору відповідно до наступного (Розрахунок заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» додано до позовної заяви): 8300 грн * 1,99% = 165,17 грн * 60 календарних днів = 9910,2 грн. Згідно із п.1.1. Договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Враховуючи те, що на момент укладання Договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, строк Договору №6917614 про надання споживчого кредиту від 31.07.2023 року не сплив, Позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 60 календарних днів з 27.05.2024 року по 25.07.2024 року, поденний розрахунок заборгованості надається. Враховуючи викладене, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору. Таким чином, Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, чим порушив умови договору.

Підписуючи договори, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Щодо правомірності факторингу та повідомлення про відступлення прав вимоги.

Відповідно до п.5.1.3. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення. Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.1077, ч.1 ст.1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 24.05.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до Відповідача. (Витяг з реєстру боржників, щодо Відповідача додано до позовної заяви). Відповідно до п.1.3. Договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер. Враховуючи вищезазначене, Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором. Пп. 3 п.5.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 27 травня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу №27.05/24-Ф (далі Договір Факторингу) (Копію додано до позовної заяви), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором (Витяг з реєстру боржників, щодо Відповідача додано до Позовної заяви). Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту volovchukovskogo@gmail.com зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення (Копія повідомлення про відступлення прав вимоги додається).

Щодо реєстрів боржників необхідно зазначити, що позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлені витяги з даних реєстрів, що підписані керівником Товариства та скріплений печаткою Товариства відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020, оскільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ Про захист персональних даних.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Зазначене підтверджується також постановою КЦС ВС від 06 лютого 2018 року у справі №278/1679/13-ц. Аналогічний правовий висновок міститься постанови КЦС ВС від 6 лютого 2019 року у справі №361/2105/16-ц.

Щодо подання доказів.

Представником позивача, було подано позовну заяву, до якої долучено належні та допустимі докази, які засвідчені відповідно до ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність та відповідно до вимог, встановлених законодавством. Щодо розрахунку судових витрат. Згідно ч.1. ст.1033 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до роз`яснення п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). У постанові Великої Палати у справі №910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Згідно ч.4 ст.263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Також слід зазначити, якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Висновки: Беззаперечність права вимоги позивача та доведеність наявної заборгованості належними та допустимими доказами неодноразово підтверджена судовою практикою, в тому числі і в апеляційній інстанції, у наступних справах: цивільна справа №696/578/22 рішення від 25.10.2022 р., цивільна справа №639/3692/22 рішення від 14.12.2022 р., цивільна справа №639/3273/22 рішення від 10.01.2023 р., цивільна справа №384/461/22 рішення від 01.01.2023 р., цивільна справа №153/341/23 рішення від 12.04.2023 р., цивільна справа №558/97/23 рішення від 26.06.2023 р.

Станом на сьогоднішній день, ані Кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісним. Отже, нарахування відповідачу процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитних договорів, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору.

Таким чином, факт укладення Кредитного договору та наявності права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами.

Просив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі. Розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника.

Заперечення на відповідь на відзив відповідачем не подано.

Дослідивши письмові докази суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що 22.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір №3840621 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до п.2.1 товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_4 .

Згідно п.п.1.2, 1.3, 1.4.1 договору сума кредиту складає 4000,00 грн.; строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Дата повернення кредиту та сплата відсотків визначені в графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору. Стандартна процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.8 договору).

Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт (п.3.1 Договору).

Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3840621 від 22.07.2023 року, паспорт споживчого кредиту та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) укладено в електронній формі та підписано відповідачем 22.07.2023 року електронним підписом, а саме одноразовим ідентифікатором за С870.

Згідно довідки виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальні платіжні рішення" вих. №278-3105 від 31.05.2024 слідує, що 22.07.2023 року грошові кошти у розмірі 4000,00 грн. було перераховано на картку № НОМЕР_1 . Також листом від 02.07.2025 року №БТ/Е-7930-Л Акціонерного товариства "Універсал Банк" підтверджено, що на емітовану платіжну карту на ім`я ОСОБА_1 22.07.2023 року дійсно надійшло зарахування коштів у сумі 4000 грн.

Інформаційною довідкою від 31.05.2024, наданою для Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" підтверджується, що ТОВ "Універсальні платіжні рішення" надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012 ) та отримало ліцензію Національного банка України №3 від 11.11.2013 року. Згідно договору укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" №РК-П-19/03-01 від 12.03.2019 року про переказ коштів Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальні Платіжні Рішення" здійснює переказ (перерахування) коштів на рахунок замовника по прийнятим платежам на умовах, визначених цим договором.

24.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" було укладено договір факторингу №24/05/2024, згідно з умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суми основного зобов`язання, плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інших платежів, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно витягу з Реєстру боржників (Додаток №1) до Договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 року, слідує, що заборгованість боржника під порядковим номером 430 ОСОБА_1 за кредитним договором №3840621, становить 23918,26 грн. з яких: 3999,98 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 19918,28 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №3840621 від 22.07.2023 року слідує, що загальний розмір заборгованості за перід з 22.07.2023 року по 24.05.2024 року, становить 23918,26 грн. та з 25.05.2024 року по 16.07.2024 року сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами становить 4240,00 грн.

31.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено договір №6917614 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п.2.1 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Згідно п.п.1.3, 1.4, 1.5.1 договору сума кредиту складає 8300,00 грн.; строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Дата повернення кредиту та сплата відсотків визначені в графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.6 договору).

Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт (п.3.1 Договору).

Договір про надання споживчого кредиту №6917614 від 31.07.2023 року, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, паспорт споживчого кредиту укладено в електронній формі та підписано відповідачем 31.07.2023 року електронним підписом, а саме одноразовим ідентифікатором за С1535.

Згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайпек Україна" вих. №20240612-13а від 12.06.2024 слідує, що 31.07.2023 року грошові кошти у розмірі 8300,00 грн. було перераховано на картку № НОМЕР_2 . Також листом від 24.10.2025 року №БТ/Е-16324 Акціонерного товариства "Універсал Банк" підтверджено, що 31.07.2023 року на емітовану карту на ім`я ОСОБА_1 надійшло зарахування коштів у сумі 8300 грн.

Листом від 12.06.2024, наданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Пейтек Україна" підтверджується, що ТОВ "Пейтек Україна" надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 27.08.2021 серії ФК №В0000338, Ліцензія Національного банку України на послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, видана Національним банком України (рішення від 29.05.2023 №21/990-РК). Згідно витягу з договору про організацію переказу грошових коштів №190122-1 від 19.01.2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пейтек Україна" здійснює та забезпечує переказ коштів в національній валюті України з метою видачі кредитів або позик, від клієнта на картки отримувачів.

27.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" було укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, згідно з умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суми основного зобов`язання, плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інших платежів, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно витягу з Реєстру боржників (Додаток №1) до Договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року, слідує, що заборгованість боржника під порядковим номером 5966 ОСОБА_1 за кредитним договором №6917614, становить 23495,64 грн. з яких: 8300,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 15195,64 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №6917614 від 31.07.2023 року слідує, що загальний розмір заборгованості за перід з 31.07.2023 року по 26.05.2024 року становить 23495,64 грн. та з 27.05.2024 року по 25.07.2024 року, сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами становить 9910,20 грн.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" від 25.11.2024 року змінено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал".

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворепідпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21).

Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення ст.516, ч.2 ст.517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

З наведено вище слід прийти до висновку про те, що до ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" перейшли всі права кредитора за договорами №3840621 від 22.07.2023 року та №6917614 від 31.07.2023 року.

Згідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідач у своєму відзиві не заперечує що дійсно укладав договори, однак, як вказує, не може однозначно стверджувати, що саме за цими кредитними договороми отримував кредитні кошти та не було надано жодних первинних документів, які б засвідчували, що позикодавцями були перераховані йому грошові розміри та що він ці кошти отримував.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частинами 3 та 6 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що:

- відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів;

- керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку.

Враховуючи п.2.1.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання документа; назву підприємства (банку), від імені якого складений документ; місце складання документа; назву отримувача коштів; зміст операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України; номери рахунків; назву банку (отримувача та платника коштів); посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису).

Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи. Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі.

Відповідно до позиції Верховного Суду (у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду) від 30.01.2018 по справі №161/16891/15-ц «Верховний Суд вказав що: доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи».

До первинних документів відносяться такі документи, які також підтверджують розмір наданого відповідачу кредиту.

Позивачем надано довідку, видану Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальні платіжні рішення" вих. №278-3105 від 31.05.2024, з якої слідує, що 22.07.2023 року грошові кошти у розмірі 4000,00 грн. було перераховано на картку № НОМЕР_1 . Також згідно наданого листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайпек Україна" вих. №20240612-13а від 12.06.2024 слідує, що 31.07.2023 року грошові кошти у розмірі 8300,00 грн. було перераховано на картку № НОМЕР_2 .

Крім того, 02.07.2025року наадресу судунадійшла відповідьна запитсуду, вякій зазначено,що Акціонерним товариством"Універсал Банк"на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ), Банком булоемітовано платіжну картку№ НОМЕР_6 . Щодо поповнення картки № НОМЕР_6 зазначено, що 22.07.2023 року дійсно надійшло зарахування коштів у сумі 4000 грн. Також 27.10.2025 року наадресу судунадійшла відповідьна запитсуду, вякій зазначено,що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), Банком булоемітовано картку№ НОМЕР_7 . 31.07.2023 на платіжну картку № НОМЕР_7 банком-емітентом якої АТ "Універсал Банк", було зарахування коштів у сумі 8300 грн.

Згідно ст.46 Закону України "Про платіжні послуги": а) порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами НБУ; б) виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону; в) надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників г) надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність: - номера рахунку отримувача та коду отримувача (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/податкового номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або - унікального ідентифікатора отримувача. д) надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про отримувача, що зберігається у такого надавача платіжних послуг. У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг отримувача має право: 1) зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного отримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; 2) не уточнювати номер рахунку та/або код отримувача. У такому разі надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення. Зважаючи на вищенаведені норми Закону про платіжні послуги у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів відповідачу, відомості про нього, як про належного отримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась. Таким чином, перерахування кредитних коштів відбувалось на вказаний відповідачем ОСОБА_1 картковий рахунок, доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить суду не надано. Оскільки товариства не є банківськими установами, то, відповідно, позбавлені можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. При цьому, чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

Також відповідач вказує, якщо позивач надасть первинні документи, які підтверджують факт отримання ним споживчих кредитів, та якщо суд прийде до переконання про обгрунтованість позовних вимог, нарахована сума по відсоткам за прострочення зобов`язань не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів.

Згідно договору №3840621 від 22.07.2023 року пунктом 1.4.1. передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 Договору.

Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,40% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Клієнт до 21.08.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. Згідно розрахунку заборгованості за Договором №3840621 від 22.07.2023 року у період з 22.07.2023 року по 24.05.2024 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 19918,28 грн. розмір % ставки у день застосований за зниженою процентною ставкою 1,4%, як і передбачено договором, оскільки відповідачем 18.08.2023 року, 16.09.2023 року здійснювались оплати на рахунок первісного кредитора (1512,00 грн. та 2248,00 грн.), спрямовані на погашення заборгованості. Враховуючи зазначене, загальна сума заборгованості відповідача за договором №3840621 від 22.07.2023 року, станом на 24.05.2024 року склала: тіло кредиту 3999,98 грн., заборгованість за процентами 19918,28 грн., загальною сумою 23918,26 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 24.05.2024 року ТОВ "Лінеура Україна" на підставі договору факторингу №24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Відповідно до п.1.3. Договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 року ТОВ "Лінеура Україна" зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.

На виконання вимог ст.18 Закону України "Про споживче кредитування" та відповідно до положень п.1.3 Договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024, листом ТОВ "Лінеура Україна" повідомило ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" про те, що в особистих кабінетах усіх боржників, права вимоги за кредитними договорами до яких передані Новому кредитору - ТОВ "ФК "Фінтраст Україна", проінформовано про відступлення права грошової вимоги за Договорами та передачу персональних даних ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора, а також направлення відповідного текстового повідомлення (SMS - повідомлення) боржникам, згідно реєстру SMS - повідомлень. На підставі вищевикладеного, відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором.

За договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клінта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до умов строк дії п.1.3 Договору №3840621 строк кредиту 360 днів, з 22.07.2023 року по 16.07.2024 року, станом на дату укладання договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024, строк дії Договору №3840621 від 22.07.2023 року не закінчився.

В межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" у період з 25.05.2024 року по 16.07.2024 року становить 53 календарних днів, здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в розмірі 4240,00 грн.

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п.1.3. Договору №3840621 від 22.07.2023 року, а тому заборгованість по нарахованих процентах за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 24158,28 грн. - нараховані проценти первісним кредитором у сумі 19918,28 грн., та проценти нараховані ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" у сумі 4240,00 грн.

Згідно договору №6917614 від 31.07.2023 року пунктом 1.5.1. передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,99% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 Договору.

Пунктом 1.5.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,493% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Споживач до 30.08.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. Згідно розрахунку заборгованості за Договором №6917614 від 31.07.2023 року у період з 31.07.2023 року по 26.05.2024 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 23495,64 грн. розмір % ставки застосований за зниженою процентною ставкою, як і передбачено договором, оскільки відповідачем 30.08.2023 року, 29.09.2023 року здійснювались оплати на рахунок первісного кредитора (3716,33 грн. та 4955,10 грн.), спрямовані на погашення заборгованості. Враховуючи зазначене, загальна сума заборгованості відповідача за договором №6917614 від 31.07.2023 року, станом на 26.05.2024 року склала: тіло кредиту 8300,00 грн., заборгованість за процентами 20150,74 грн., загальною сумою 23495,64 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 27.05.2024 року ТОВ "Авентус Україна" на підставі договору факторингу №27.05/24-Ф за плату відступило, а ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Відповідно до п.1.3. Договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року ТОВ "Авентус Україна" зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дня підписання Акту прийому-передачі Реєстру Боржників зобов`язується направити, простою кореспонденцією через відділення Укрпошти або за допомогою інших компаній, які займаються адресною доставкою кореспонденції, підготовлені за формою згідно Додатку №3 до цього Договору, письмові повідомлення Боржникам про відступлення Клієнтом Прав вимоги заборгованості фактору. Фактор протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту переходу до фактора права вимоги готує письмові повідомлення боржникам про відступлення клієнтом прав вимоги заборгованості фактору та передає їх клієнту.

На виконання вимог ст.18 Закону України "Про споживче кредитування" та відповідно до положень п.1.3 Договору факторингу від 27.05.2024 року №27.05/24-Ф ТОВ "Авентус Україна" повідомило 27.05.2024 року шляхом направлення листа про відступлення права грошової вимоги у зв`язку з невиконанням зобов`язання та передачу персональних даних ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна".

За договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клінта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до умов строк дії п.1.4 Договору №6917614 строк кредиту 360 днів, з 31.07.2023 року по 26.05.2024 року, станом на дату укладання договору факторингу від 27.05.2024 року №27.05/24-Ф, строк дії Договору №6917614 від 31.07.2023 року не закінчився.

В межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" у період з 27.05.2024 року по 25.07.2024 року становить 60 календарних днів, здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, розмір якої становить 9910,20 грн.

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п.1.4. Договору №6917614 від 31.07.2023 року, а тому заборгованість по нарахованих процентах за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 25105,84 грн., з яких нараховані проценти первісним кредитором у сумі 15195,64 грн., та проценти нараховані ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" у сумі 9910,20 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 касаційний суд дійшов висновку, що проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований частиною 1 статті 1048 ЦК України.

Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований частиною 2 статтею 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».

Велика Палата Верховного Суду дійшла до вказаного висновку з тих мотивів, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування статті 1048 та статті 625 ЦК України.

Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку.

В даному випадку нараховані проценти не носять штрафного характеру - не є пенею чи неустойкою, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

При цьому необхідно зауважити, що відповідно до пункту 9.9. Договору №3840621 від 22.07.2023 року та пункту 9.8 Договору №6917614 від 31.07.2025 року, відповідно до якого підписуючи Договір, Клієнт/Споживач підтверджує, зокрема, що: - перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) вказана в частині 1, 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Вебсайті; б) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до статті 9 Закону України «Про споживче кредитування; - він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ "Лінеура Україна"/ ТОВ "Авентус Україна", актуальна на дату укладення Договору редакція яких розміщена на Вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Отже, оскільки всупереч умов укладених договорів, зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів у строки і на умовах, передбачених договорами відповідачем належним чином не виконувалися, у зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість. тому вказану заборгованість слід стягнути з відповідача.

З врахування наведеного, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн., суд зазначає наступне.

У своєму відзиві відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст.141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024 року, заявку №8739 від 28.04.2025 року на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року, акт №8739 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26.05.2025 року згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року, рахунок на оплату №8739-26/05-2025 від 26.05.2025 р., ордер на надання правничої допомоги,

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України».

Також у постанові від 12.02.2020 року у справі №648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 5000,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Враховуючи вищевикладене позовназаява в частині стягнення судових витратна правовудопомогу підлягаєчастковому задоволенню. Керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.512-514, 516-517, 525, 526, 530, 610, 611, 651, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за кредитним договором №3840621 від 22.07.2023 в сумі 28158 (двадцять вісім тисяч сто п`ятдесят вісім) гривень 26 копійок та заборгованість за кредитним договором №6917614 від 31.07.2023 в сумі 33405 (тридцять три тисячі чотириста п`ять) гривень 84 копійки, а всього 61564 (шістдесят одна тисяча п`ятсот шістдесят чотири) гривні 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" сплачений судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення можебути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Фінтраст Капітал", місце знаходження: 03150, м.Київ, вул.Загородня, 15 офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстраціїта проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_8 від 08.02.2022 року, РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Волкова Н.Я.