Ухвала суду № 131954375, 19.11.2025, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1941/25

2-п/296/40/25

У Х В А Л А

Іменем України

про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення

19 листопада 2025 рокум. Житомир

Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Пилипюк Лілія Миколаївна, розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

у с т а н о в и л а:

07 травня 2025 року Корольовським районним судом міста Житомира ухвалено заочне рішення в справі № 296/1941/25 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

24 червня 2025 року до Корольовського районного суду м. Житомира надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду в справі №296/1941/25. Ухвалою від 25 червня 2025 року вищевказану заяву про перегляд заочного рішення було залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків заяви. Однак, заявник не сплатив судовий збір, виявлені судом недоліки заяви про перегляд заочного рішення не усунув, а тому ухвалою суду від 19 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення було повернуто заявнику.

14 листопада 2025 року ОСОБА_1 повторно звернувсядо судуіз заявоюпро переглядзаочного рішення в справі № 296/1941/25 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В період з 10 по 14 листопада 2025 року суддя Пилипюк Л. М. перебувала у відпустці, а тому заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення фактично отримано суддею 18 листопада 2025 року.

У своїй заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 просить поновити йому строк звернення до суду та зазначає, що 12 листопада 2025 року державним виконавцем з метою примусового виконання заочного рішення в цій справі було накладено арешт на його рахунки. На сайті «Судова влада» він дізнався про те, що його попередню заяву про перегляд заочного рішення було повернуто через неусунення недоліків, зокрема, внаслідок несплати судового збору. Зі змісту ухвали про повернення заяви про перегляд заочного рішення вбачається, що ухвалу про залишення заяви без руху 02 липня 2025 року отримала його представник адвокат ШолодькоМ.М., однак вона з 01 липня 2025 року по 08 липня 2025 року перебувала за межами міста Житомира за сімейними обставинами. А тому, рекомендований лист з ухвалою суду про залишення заяви без руху фактично отримали її колеги і не повідомили про це, в зв`язку з чим судовий збір не було сплачено. Також ОСОБА_1 зазначає, що він є військовослужбовцем та з 09 серпня 2025 року він переведений на місце служби в місто Житомир.

Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду із заявою про скасування заочного рішення, суд зазначає таке.

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску (див. п. 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року, справа № 756/11081/20).

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зобов`язанийперевірити дотриманнявідповідачем вимогстатей 284,285ЦПК України,зокрема вчастині строкуподання заявипро переглядзаочного рішення,до прийняттятакої заявидо розгляду.Суд ненаділений правом,оминувши процесуальнудію щодовстановлення дотриманняабо порушеннязаявником строківзвернення досуду,перейти дорозгляду заявипо суті (див. п. 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року, справа № 756/11081/20).

Суд установив, що 03 червня 2025 року відповідач ОСОБА_1 отримав копію заочного рішення від 07 травня 2025 року, яке ухвалене в справі № 296/1941/25 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Наведене підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 80).

А тому, двадцятиденний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення для ОСОБА_1 розпочався з 04 червня 2025 року.

Суд ураховує, що заявник вже вдруге звертається із заявою про перегляд заочного рішення та обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду тим, що його представник - адвокат Шолодько М. М. не усунула недоліки попередньої заяви, оскільки з 01 липня 2025 року по 08 липня 2025 року перебувала за межами міста Житомира у зв`язку з сімейними обставинами, а тому не могла особисто отримати ухвалу суду про залишення заяви без руху.

Суд вважає такі причини пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення неповажними. Слід зазначити, що вперше із заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 звернувся ще 24 червня 2025 року, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про наявність та зміст заочного рішення, ухваленого судом в справі № 296/1941/25. Матеріалами справи підтверджено, що ухвалу про залишення без руху заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення представник заявника - адвокат Шолодько М. М. отримала 02 липня 2025 року, однак не усунула недоліки заяви (не сплачено судовий збір). Та обставина, що адвокат ШолодькоМ.М. з 01 липня 2025 року по 08 липня 2025 року перебувала за межами міста Житомира жодним доказом не підтверджена. Відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень підтверджено, що адвокат Шолодько М. М. 04 липня 2025 року брала участь у судовому засіданні в місті Житомирі (справа № 278/1881/25).

В період з 24 червня 2025 року до 14 листопада 2025 року (понад чотири місяці поспіль) ані заявник, ані його представник станом розгляду заяви не цікавились. Суд вживав усіх можливих заходів з метою інформування заявника щодо його заяви про перегляд заочного рішення, в тому числі, шляхом сповіщення в телефонному режимі.

Звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення вдруге, заявник вказує, що 12 листопада 2025 року державним виконавцем було «заблоковано» його рахунки. На думку суду, саме вказана обставина спонукала ОСОБА_1 проявити інтерес та з`ясувати інформацію про розгляд його раніше поданої заяви про перегляд заочного рішення. Та обставина, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем сама по собі не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду, адже, як зазначає і сам заявник, з серпня 2025 року він проходить військову службу в м. Житомирі, а тому об`єктивних та непереборних причин неможливості дізнатись про хід відомого йому судового провадження не було.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

У питаннях оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження як підстави для його поновлення Велика Палата Верховного Суду послідовно враховує критерії, сформовані у практиці ЄСПЛ, а саме: тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин; при цьомузаявник зобов`язанийдемонструвати готовністьбрати участьна всіхетапах розгляду,що стосуютьсябезпосередньо його,утримуватися відвикористання прийомів,які пов`язанііз зволіканняму розглядісправи,а такожмаксимально використовувативсі засобивнутрішнього законодавствадля прискоренняпроцедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», пункт 109).

За таких обстави суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду констатує, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду (див. п. 93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року, справа № 756/11081/20).

Керуючись ст.ст. 126, 127, 253, 260, 261, 284, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви перегляд заочного рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 07 травня 2025 року, ухваленого в справі № 296/1941/25 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 07 травня 2025 року, ухваленого в справі № 296/1941/25, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК