Ухвала суду № 131951467, 20.11.2025, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/868/25

Провадження № 2-н/931/25/25

У Х В А Л А

20 листопада 2025 року селище Локачі

Суддя Локачинського районного суду Волинської області Масляна С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів,

встановила:

11.11.2025 представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Улибіна-Вельгус М.В. звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів.

Аналізуючи матеріали справи, суддя дійшла наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно п. 3 ч. 1ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Із заяви про видачу судового наказу вбачається, що представником заявника ОСОБА_3 заявлено вимогу про стягнення з боржника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн 00 коп., яка не передбачена ч. 1 ст.161ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Порядок та підстави стягнення витрат на правничу допомогу регулюються статтею 137 ЦПК України, норми якої вимагають подачі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; проведення перевірки співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ці ж норми ЦПК України наділяють іншу сторону правом звертатися до суду з клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, покладають на неї обов`язок доведення неспівмірності або зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В наказному провадженні суд позбавлений можливості проведення зазначеної перевірки та створення умов для реалізації іншою стороною прав та обов`язків, передбачених статтею 137 ЦПК України.

Таким чином, у видачі судового наказу в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 165, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

постановила:

Відмовити у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 грн 00 коп. в справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна