Рішення № 131946553, 21.11.2025, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 737/678/25

Провадження № 2/750/3316/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді - Маринченко О.А.,

секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

01 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до Куликівського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 1475094 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19 січня 2021 року в сумі 17517 грн. 50 коп.

Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що 19 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1475094 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 7000 грн. зі сплатою процентів за користування ним строком на 25 днів. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит у порядку, передбаченому умовами договору, однак відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. На даний час право вимоги до відповідача за договором № 1475094 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19 січня 2021 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ухвали Куликівського районного суду Чернігівської області від 05 серпня 2025 року справу за вказаним позовом передано на розгляд Деснянському районному суду м. Чернігова за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

В установлений судом строк відповідач відзив на позов не подала.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідач усудове засідання подала заяви, в яких просить справу розглянути за її відсутності, вказавши, що позов не визнає та просить не стягувати з неї заборгованість, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

19 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (товариство) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір № 1475094 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 7000 грн. строком на 25 днів. Дата повернення кредиту вказується у Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено в порядку та на умовах, визначених у Розділі 4 цього договору (а.с. 11-15).

Відповідно до пункту 1.2 договору товариство надало відповідачу грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

У пунктах 2.1, 2.5 договору сторони погодили, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або на іншу платіжну картку клієнта, реквізити якої надані клієнтом товарству з метою отримання кредиту. Кредит вважається погашеним у день отримання товариством коштів у погашення заборгованості за кредитом.

Листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» від 02 липня 2025 року підтверджується перерахування 19 січня 2021 року 7000 грн. на картку, маска якої НОМЕР_2 , номер транзакції НОМЕР_3 (а.с. 33).

У пункті1.4.даного договорувизначено,що типпроцентної ставки фіксована.Стандартна процентнаставка становить1,90%у деньта застосовуєтьсяв межахвсього строкукредиту,вказаного впункті 1.3цього договору,у межахнового строкукредиту,якщо відбуласяпролонгація заініціативою клієнтавідповідно допункту 4.1.договору,у межахнового строкукредиту,якщо відбуласяавтопролонгація відповіднодо пункту4.2.договору.Знижена процентнаставка становить0,48%у деньта застосовуєтьсявідповідно донаступних умов. Якщо клієнт у межах строку, визначеного в пункті 1.3 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою клієнта відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, клієнт як учасник Програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв?язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в пункті 1.3 договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, клієнт розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати в бік погіршення для клієнта, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для клієнта лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим договором. Якщо клієнт є учасником Програми лояльності - розмір зниженої процентної ставки, зазначений в договорі, має значення, що є меншим за розмір стандартної процентної ставки, зазначеної в договорі.

Згідно з пунктом 3.1. договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації/автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та в році, тобто метод «факт/факт».

Відповідно до пунктів 4.2.1., 4.2.2 договору у випадку, якщо у клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та клієнт не продовжив строк кредиту відповідно до пункту 4.1.1.-4.1.6 договору, за цим договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Клієнт, підписуючи цей договір, дає згоду на його автопролонгацію, - продовження дії договору та строку користування кредитом з дня закінчення строку кредиту або продовженого строку кредиту (пункт 1.3, пункт 4.1.5 договору) ще на 15 календарних днів.

У пункті 4.2.3 договору сторони погодили, що за користування кредитом у період автопролонгації нараховування процентів здійснюється в порядку, визначеному розділом 3 договору, за стандартною процентною ставкою у відповідності до пункту 1.5.1 договору.

Згідно з пунктом 4.2.5 договору загальна кількість автопролонгацій за цим договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів (включаючи період, визначений в пункті 1.3. договору та періоду пролонгацій). Тобто, якщо у разі наступної (чергової) автопролонгації загальна кількість днів користування кредитом буде більшою за 120, така автопролонгація не застосовується, а строк повернення кредиту та сплати нарахованих процентів є таким, що настав.

У кожному випадку пролонгації/автопролонгації сума несплачених клієнтом процентів за користування кредитом, нарахованих у період строку кредиту та в період продовженого строку (пункти 1.3, 4.1.5, 4.2.2 договору), є простроченою та підлягає сплаті/зарахування у першу чергу, а товариство має право на стягнення таких прострочених процентів, у тому числі у примусовому порядку (пункт 4.2.7 договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів. У випадку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом за ініціативою клієнта, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, що нараховуються за період пролонгації, здійснюється не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту, що вказано в додатковому договорі та відображається клієнту в особистому кабінеті (крім випадку, зазначеному в пункті 5.1.1 договору). У випадку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом в порядку автопролонгації, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, що нараховуються за період автопролонгації, здійснюється не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається клієнту в особистому кабінеті (крім випадку, визначеного в пункті 5.1.1 договору).

Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , з якою укладено договір № 1475094 від 19 січня 2021 року, ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (а.с. 20).

07 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс Груп» (фактор) укладено договір факторингу № 01-07092021, за яким фактор передав грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступив факторові право грошової вимоги (права вимоги) до боржників, за кредитними договорами (портфель заборгованості) (а.с. 26-29).

Копією платіжної інструкції в національній валюті № 42 від 08 вересня 2021 року підтверджується сплата Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс Груп» Товариству з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» грошових коштів за відступлення прав вимоги до боржників за кредитними договорами за договором факторингу № 01-07092021 від 07 вересня 2021 року (а.с. 32).

З копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01-07092021 від 07 вересня 2021 року слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 1475094 від 19 січня 2021 року в сумі 17517 грн. 50 коп., до якої входить: 5500 грн. заборгованість за кредитом та 12017 грн. 50 коп. - заборгованість за процентами (а.с. 25).

07 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс Груп» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (новий кредитор) укладено договір № 2-07/09/2021 відступлення права вимоги, за яким на умовах, визначених договором, кредитор відступив за плату новому кредиторові належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор замінив кредитора як сторону кредитора у кредитному договорі та прийняв на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором (а.с. 21-22).

З копії витягу з реєстру боржників до договору № 2-07/09/2021 відступлення права вимоги від 07 вересня 2021 року слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 1475094 від 19 січня 2021 року в сумі 17517 грн. 50 коп., до якої входить: 5500 грн. заборгованість за кредитом та 12017 грн. 50 коп. - заборгованість за процентами (а.с. 19).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з копією виписки з особового рахунка за кредитним договором № 1475094, наданою позивачем, станом на 12 червня 2025 року у відповідача існує заборгованість у сумі 17517 грн. 50 коп., до якої входить: 5500 грн. заборгованість за сумою кредиту та 12017 грн. 50 коп. заборгованість за процентами (а.с. 18).

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами першою,п`ятою,шостою тасьомою статті81ЦПК Українитакож передбачено,що кожнасторона повиннадовести тіобставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи. Доказування неможе ґрунтуватисяна припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, обов`язок доведення обставин, на які посилаються сторони як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача.

З виписки з особового рахунка за кредитним договором № 1475094, наданої позивачем слідує, що у відповідача існує заборгованість у сумі 17517 грн. 50 коп., до якої входить: 5500 грн. заборгованість за сумою кредиту та 12017 грн. 50 коп. заборгованість за процентами.

Онак, із вказаної виписки неможливо встановити, в якому розмірі відповідачу нараховувалися проценти за користування кредитом та за який період, чи було здійснено таке нарахування в межах строку кредитування, а також, які суми грошових коштів були внесені відповідачем на погашення кредиту та куди саме ці кошти були зараховані (на погашення процентів, тіла тощо), враховуючи, що згідно з умовами договору відповідач отримала грошові кошти в сумі 7000 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання відповідача та витребувано у позивача детальний розрахунок заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1475094 від 19 січня 2021 року.

Проте, детальний розрахунок заборгованості позивачем наданий не був.

З наданих позивачем доказів не можливо встановити дійсний розмір заборгованості відповідача та чи така наявна взагалі.

Таким чином, позивач не надав суду доказів, які б підтверджували наявність у відповідача заборгованості у розмірі, який заявлений позивачем до стягнення, а також те, що заборгованість у визначеному позивачем розмірі була нарахована згідно з умовами укладеного договору.

За вказаних обставин, підстав для задоволення позову суд не знаходить.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходженняюридичної особи:вул.Саперне Поле,12,нежитлове приміщення1008,м.Київ;ідентифікаційний кодюридичної особи-44002941) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості за договором відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя