Рішення № 131942725, 21.11.2025, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 185/13325/24

Номер провадження № 2/194/368/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2025 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 11 грудня 2024 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: особа: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини. Позовну вимогу мотивує тим, що у період з 2007 року по 2008 рік позивач проживав разом з ОСОБА_2 у цивільному шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_3 . Відомості про батька записані відповідно до ст. 125 СК України, де батьком дитини зазначений ОСОБА_1 , оскільки мати дитини на той момент запевнила позивача, що це його дитина. Подружні стосунки не склалися і в квітні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до сулу з позовною заявою про стягнення аліментів з ОСОБА_1 . Весь цей час позивач дійсно вважав себе батьком дитини, хоча мав деякі сумніви, оскільки син ОСОБА_3 був схожий на кума колишньої дружини, та по строкам вагітності не співпадало. Не задовго до припинення відносин відповідач натякнула позивачу, що він не є батьком ОСОБА_3 . Також відповідач поїхала до батьків позивача та повідомила їм, щоб позивач не втручався у життя дитини, оскільки він не є біологічним батьком ОСОБА_3 . Ці слова вона сказала батькам позивача у присутності кількох свідків. Саме ці слова відповідача стали підставою для звернення до суду за захистом прав позивача. Просить виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису № 40 від 12 лютого 2008 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зобов`язати особа: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити з актового запису про народження № 40 від 12 лютого 2008 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про реєстрацію ОСОБА_1 батьком вказаної дитини.

Позивач у судове засідання не з`явився, проте надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, проте надала суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без її участі, позовні вимоги не підтримує.

Представник третьої особи Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явилася, але надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, рішення по справі просить прийняти на розсуд суду.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, обґрунтування позовних вимог, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних по справі доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що у свідоцтві про народження, виданому 20 листопада 2018 року Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 40, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Позивач надав суду клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи. Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26 червня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи задоволено та призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої було доручено експертам Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР».

Згідно висновку експерта № 261-МГ від 20 серпня 2025 року, вірогідність того, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,999998%.

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 1 ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини, відповідно до ст.ст. 122, 124, 126 та 127 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. Оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № З «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», особа, яка записана батьком дитини, має право оспорювати своє батьківство, пред`являти позов про виключення запису про нього, як батька з актового про народження дитини. Відповідно до цієї ж постанови, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд ухвалює рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Згідно до п. п. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

У відповідності до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Отже підставою для внесення до актових записів цивільного стану, зокрема, є рішення суду, що набрало законної сили.

Пунктом 9 вказаної постанови визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Щодо предмету доказування у даній категорії справ, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про батьківство мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи, що оцінюється судом в сукупності з іншими доказами у справі.

За клопотанням позивача було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої було доручено експертам Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР». Згідно висновку експерта № 261-МГ від 20 серпня 2025 року, вірогідність того, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,999998%.

Отже,зазначене свідчить про те, що біологічне батьківство ОСОБА_1 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджено.

При цьому Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказовацінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки батьківство ОСОБА_1 щодо ОСОБА_4 підтверджено належними та допустимими доказами.

Ухвалюючи рішення, суд врахував, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів сторін та останнє відповідатиме загальноприйнятим нормам та духу сімейних правовідносин.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід залишити за ним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судоверішення складено21листопада 2025року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін