Рішення № 131941858, 20.11.2025, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/2402/25

Провадження № 2/210/1045/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 листопада 2025 року Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Літвіненко Н. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю чоловіка, яка пов`язана з професійним захворюванням, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю чоловіка, яка пов`язана з професійним захворюванням, посилаючись на те, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 »), була дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працював у Відповідача в період часу з 01.10.1991по 27.10.1994 підземним прохідником 6 розряду дільниці №14 ш.ім.Артема РУ ім.Кірова, підземним прохідником з веденням вибухових робіт 6 розряду дільниці №7 ш.ім.Артема РУ ім. Кірова.

27.10.1994року чоловік позивача був звільнений за ст.38 КЗпП України.

З2004року чоловікові позивача, ОСОБА_3 , були встановлені професійні захворювання та третя група інвалідності (ХОЛ, пиловий бронхіт, емфізема, вібраційна хвороба).

Жовтневою районною санітарно-епідеміологічною станцією 24.09.2004було складено Акт №55 розслідування професійного захворюванням (Форма П-4).

Відповідно до п.14 вказаного Акту, працюючи на ш. «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка» підземним прохідником з правом ведення вибухових робіт в період з 25.11.1994по теперішній час, в процесі роботи використовувалося обладнання (скреперні лебідки, ручні та телескопні перфоратори), яке за своїми конструктивними особливостями відрізняється генеруванням локальної вібрації підвищених параметрів. Підземні роботи відрізняються також запиленістю повітря робочої зони, що перевищує гранично допустиму концентрацію через неефективність провітрювання робочих місць.

Згідно з даними санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, підготовленої Жовтневою СЕС м. Кривого Рогу (2/2-3508 від 07.10.2002р.) умови праці ОСОБА_3 в попередніх професіях, зокрема під час роботи з 01.10.1991року по 27.10.1994року підземним прохідником і за цією ж професією з правом ведення вибухових робіт на ш.№l ім.Артема колишнього РУ ім. Кірова також характеризувалися підвищеними рівнями локальної вібрації та запиленістю робочої зони.

Згідно з п.17 Акту №55 розслідування професійного захворювання, складеного 24.09.2004, в тому числі адміністрація шахти № l ім. Артема колишнього РУ ім. Кірова, порушила ст. 153 К3пП України.

Таким чином, первинне заподіяння шкоди здоров?ю чоловіку позивача внаслідок професійних захворювань відбулося під час його роботи у Відповідача та, в тому числі, з вини Відповідача.

Факт правонаступництва Відповідачем шахти №1 ім.Артема РУ ім.Кірова підтверджується судовими рішеннями, зокрема, постановами ВС від 18 вересня2023року у справі № 210/5663/20, від 19 травня2021року у справі № 210/1980/20-ц.

У вказаних постановах Верховний Суд погодився із рішеннями попередніх інстанцій про те, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» як правонаступник КДГМК «Криворіжсталь» є правонаступником шахти імені Кірова (справа № 210/1980/20-ц) та шахти №1 імені Артема ДП «Рудоуправління імені Кірова» (справа №210/5663/20) в частині компенсації моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Також факт правонаступництва Відповідачем шахти №1 ім. Артема РУ ім.Кірова підтверджується судовими рішеннями, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень у відкритому доступі.

Відповідно до ч.3, 4 ст.82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Чоловік позивача, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В посмертному епікризі №2988Поліклінічного відділення «Криворізька центральна районна лікарня» вказано, що самопочуття хворого прогресивно погіршувалося, посилювалися явища дихальної та серцевої недостатності, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 0 год. 10 хв., хворий помер, реанімаційні заходи протягом 30 хвилин не ефективні, в 0 год. 40 хв. констатована смерть.

Як посмертний діагноз: ХОЗЛ ІІ ст. (емфізема легень, пневмосклероз) ЛН II. Хронічний обструктивний бронхіт, фаза загострення. Захворювання правої легені? ІБС: стенокардія напруженості, ф.кл.I кардиосклероз постінфарктний, артеріальна гіпертензія. СН ПА ф.кл.ІІ. Хронічний пієлонефрит, кіста лівої нирки.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №151 від 27.08.2010причиною смерті мого чоловіка стала хронічна легенева серцева недостатність, вік померлого 56 років.

Довідкою Розширеної експертної комісії №2 серії ДНА-03 №000362від 16.02.2011встановлений причинний зв?язок смерті ОСОБА_3 з профзахворюванням від 16.09.2004, з 24.01.2011(підстава акт №9).

Позивач зазначає, що смертю чоловіка їй завдана моральна шкода, яка полягає в наступному.

Позивач втратила рідну людину, з яким прожила у щасливому шлюбі більше 36 років та планувала прожити до глибокої старості. Смерть чоловіка призвела до того, що позивач перебуває у напруженому психологічному стані, переносить душевні страждання, оскільки до теперішнього часу не можу змиритися з цією утратою. Чоловік був опорою, матеріально утримував нашу сім?ю, завжди допомагав організовувати спільний побут, я могла на нього покластися у будь-яких життєвих ситуаціях. Він помер у досить молодому віці - 56 років, хоча міг ще жити та дарувати мені та нашим дітям свою любов та турботу.

Позивач має дорослих дітей, які піклуються про неї, але розумію, що їй ніхто не може замінити мого чоловіка.

Після його смерті життя позивача докорінно змінилася, оскільки вона залишилася сама та буде доживати своє життя без підтримки рідної людини. Через свій вік та вищезазначені душевні переживання стан здоров?я погіршився.

Крім того, вважає, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є правонаступником РУ імені Кірова та особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди Позивачу.

В зв`язку з вищевикладеним позивач переносить моральні страждання пов`язані з втратою чоловіка, а тому просить суд стягнути з відповідача на її користь 200 000,00 грн. за спричинену моральну шкоду.

Ухвалою суду від 28.04.2025 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В судове засідання сторони не викликалися, клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогамст. 247 ЦПК України.

Відповідач ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", отримавши копію позовної заяви та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, відповідачем було подано до суду та зареєстровано канцелярією суду в межах процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 28.04.2025 року, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову повністю, додатково зауваживши, що позивач при пред`явленні позову про стягнення моральної шкоди має довести в чому полягає завдана шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю Відповідача її заподіяно, з яких міркувань виходив Позивач визначаючи розмір шкоди, та якими доказами він це підтверджує.

Крім того, зазначає, що ПАТ «АМКР» є неналежним відповідачем у цій справі.

Позивач, отримавши відзив на позовну заяву, скористалась правом подачі відповіді на відзив в якому просить суд позовну заяву задовольнити обґрунтовуючи це мотивами та підставами, які зазначені в позовній заяві.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 »), була дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працював у Відповідача в період часу з 01.10.1991 по 27.10.1994 підземним прохідником 6 розряду дільниці №14 ш.ім.Артема РУ ім.Кірова, підземним прохідником з веденням вибухових робіт 6 розряду дільниці №7 ш.ім.Артема РУ ім. Кірова.

27.10.1994 року чоловік позивача був звільнений за ст.38 КЗпП України.

З 2004 року чоловікові позивача, ОСОБА_3 , були встановлені професійні захворювання та третя група інвалідності (ХОЛ, пиловий бронхіт, емфізема, вібраційна хвороба).

Жовтневою районною санітарно-епідеміологічною станцією 24.09.2004 було складено Акт №55 розслідування професійного захворюванням (Форма П-4).

Відповідно до п.14 вказаного Акту, працюючи на ш. «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка» підземним прохідником з правом ведення вибухових робіт в період з 25.11.1994 по теперішній час, в процесі роботи використовувалося обладнання (скреперні лебідки, ручні та телескопні перфоратори), яке за своїми конструктивними особливостями відрізняється генеруванням локальної вібрації підвищених параметрів. Підземні роботи відрізняються також запиленістю повітря робочої зони, що перевищує гранично допустиму концентрацію через неефективність провітрювання робочих місць.

Згідно з даними санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, підготовленої Жовтневою СЕС м. Кривого Рогу (2/2-3508 від 07.10.2002р.) умови праці ОСОБА_3 в попередніх професіях, зокрема під час роботи з 01.10.1991 року по 27.10.1994 року підземним прохідником і за цією ж професією з правом ведення вибухових робіт на ш.№l ім.Артема колишнього РУ ім. Кірова також характеризувалися підвищеними рівнями локальної вібрації та запиленістю робочої зони.

Згідно з п.17 Акту №55 розслідування професійного захворювання, складеного 24.09.2004, в тому числі адміністрація шахти № l ім. Артема колишнього РУ ім. Кірова, порушила ст. 153 К3пП України.

Чоловік позивача, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В посмертному епікризі №2988 Поліклінічного відділення «Криворізька центральна районна лікарня» вказано, що самопочуття хворого прогресивно погіршувалося, посилювалися явища дихальної та серцевої недостатності, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 0 год. 10 хв., хворий помер, реанімаційні заходи протягом 30 хвилин не ефективні, в 0 год. 40 хв. констатована смерть.

Як посмертний діагноз: ХОЗЛ ІІ ст. (емфізема легень, пневмосклероз) ЛН II. Хронічний обструктивний бронхіт, фаза загострення. Захворювання правої легені? ІБС: стенокардія напруженості, ф.кл.I кардиосклероз постінфарктний, артеріальна гіпертензія. СН ПА ф.кл.ІІ. Хронічний пієлонефрит, кіста лівої нирки.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №151 від 27.08.2010 причиною смерті мого чоловіка стала хронічна легенева серцева недостатність, вік померлого 56 років.

Довідкою Розширеної експертної комісії №2 серії ДНА-03 №000362 від 16.02.2011 встановлений причинний зв?язок смерті ОСОБА_3 з профзахворюванням від 16.09.2004, з 24.01.2011 (підстава акт №9).

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в області охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Згідно ч.1,3 ст.13 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників в галузі охорони праці.

Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992р. N2694-XII (зі змінами та доповненнями), які діяли на час виникнення правовідносин, передбачено, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Стаття 153 Кодексу законів про працю України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи виникає у зв`язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров`я або смерть фізичної особи.

Отже, право члена сім`ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю особи, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання і причинного зв`язку між смертю і професійним захворюванням, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члена сім`ї померлого виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст.1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Суд встановив обставини справи, дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода у зв`язку з втратою близької людини - чоловіка, смерть якої настала внаслідок профзахворювання, яке виникло під час роботи на підприємстві відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди Позивачу.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнає позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Позивач оцінює моральну шкоду, заподіяну їй в наслідок смерті її чоловіка, у 200000,00 грн.

Враховуючи ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, незворотність втрати, а також з урахуванням конкретних обставин справи, виходячи, з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що стягненню з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка, підлягає 200 000,00 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач пережила та переносить на теперішній час.

Щодо правонаступництва ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» суд зазначає наступне.

01.07.1975 року Промислове Об`єднання «Кривбасруда» (згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 18.04.1975 року за №194 та наказом по Мінчормету СРСР від 12.06.1975 року за №430) реорганізовано у Виробниче Об`єднання, до складу якого увійшли всі Рудоуправління на правах виробничих структурних одиниць.

Так, у 1989 році Рудоуправління ім. Кірова вийшло зі складу ВО «Кривбасруда» та стало самостійною юридичною особою Рудоуправління ім. Кірова ДВО «Південруда» ММ УРСР, яке в наступному підпорядковувалось Мінпромполітики України.

Відповідно до спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна №65/322 від 22.02.1999 року Рудоуправління ім. Кірова Мінпромполітики України перейменоване у Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром.

28 грудня 2000 року на підставі спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна Дочірнє підприємство «Державне Рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром реорганізоване у Державне Рудоуправління імені Кірова.

30.03.2001 року Державним комітетом Промислової політики України було видано Наказ №135 від 30.03.2001 року «Про створення робочої групи з питань приєднання окремих виробничих потужностей РУ ім. Кірова до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», згідно якого на робочу комісію було покладено обов`язки щодо розгляду питань, пов`язаних з передачею основних фондів та виробничих потужностей державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», в тому числі й питань дебіторської та кредиторської заборгованості, заборгованості рудоуправління з нарахованих регресних позовів, заробітної плати та інших виплат.

Згідно з п.п. 1.1.-2.2 наказу Державного комітету Промислової політики України № 165 від 19.04.2001 року «Про подальшу реструктуризацію РУ «ім. Кірова»» майно державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» передане на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» для збільшення його статутного фонду та створення на його базі шахтоуправління з підземного видобутку руди на правах структурного підрозділу комбінату та проведена інвентаризація РУ ім. Кірова по всіх статтях балансу станом на 01.04.2001 року.

П.п 3.1.-3.2 розділу 3 вказаного Наказу було передбачено створення комісії з прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»; забезпечення прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова, станом на 01.05.2001 року, які передаються до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

Відповідно до Додатку № 1 до Наказу № 165 від 19.04.2001 року «Укрупнений перелік об`єктів та виробничих потужностей РУ ім. Кірова, що підлягають передачі на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», шахта №1 «ім.. Артема», на якій працював чоловік позивача на момент отримання ним професійного захворювання, відійшла до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

Згідно зі ст.37 ЦК України, в редакції 1963 року, при злитті і поділі юридичних осіб (права і обов`язки) переходять до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права та обов`язки) переходять до останньої.

Тобто, на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» майна державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова», закон передбачав перехід прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої.

Вказане вище закріплене в актуальній судовій практиці (прикладом є постанови Дніпровського апеляційного суду м. Кривий Ріг у справі №210/6632/20 від 07.04.2021р., у справі №210/6632/20 від 07.04.2021р., у справі №210/2684/22 від 11.04.2023р.), також ухвалою об"єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи №210/5663/20 від 18.09.2023р.

Отже, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є правонаступником РУ імені Кірова та особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди Позивачу.

При зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивач подав позов про стягнення моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Такий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року справа № 761/11472/15-ц.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судовий збір в сумі 2000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 8, ч.3 ст. 22, 43, 46 Конституції України, ст.13 Закону України "Про охорону праці», ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю чоловіка, яка пов`язана з професійним захворюванням задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 24432974) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 ) моральну шкоду в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 коп., без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 24432974) на користь держави судовий збір в сумі 2000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: Н. А. Літвіненко