Рішення № 131934050, 11.11.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12165/24

Провадження № 2/522/2102/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2025 рокуПриморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданнів порядкузагального позовногопровадженняцивільнусправу запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2024 ТОВ «Верра Фінанс» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 96327310000 у розмірі 65470,24 грн., з яких 41329,97 гривень заборгованість за основним боргом, 24140,27 гривень - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами (згіно ст.1048 ЦК України).

27.04.2020 року між АТ «УКРСИББАНК» та відповідачем укладено договір про відкриття та комплексне розрахункове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 96327310000. Відповідно до умов договору, кредитодавець надав відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Відповідно до положень договору: ліміт кредитування 12958 грн; строк дії ліміту кредитування з дати укладання договору до 25.03.2021 року; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготінковими операціями становить 55% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготінковими операцями, протягом пільгового періоду становить 0%; пільговий період для погашення заборгованості становить 56 днів, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 05.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 31.03.2025 по справі витребовані докази.

22.04.2025 до суду надійшли відомості із АТ «УКРСИББАНК».

02.09.2025 до суду надійшла відповідь на відзив.

11.11.2025 до суду надійшла заява продолучення документів та розгляд справи без участі сторони відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до позову надано клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились про час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом направлення судових повісток про виклик у судове засідання. До суду надійшов відзив та заява представника відповідача про долучення документів про проходження воєнної служби та розгляд справи без участі сторони відповідача.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Судом, встановлено, що 27.04.2020 року між АТ «УКРСИББАНК» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку та умови кредитування (з Правилами) № 96327310000.

Відповідно до умов договору, кредитодавець надав відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до положень договору: ліміт кредитування 12958,00 грн; строк дії ліміту кредитування з дати укладання договору до 25.03.2021 року; ліміт кредитування 12958 грн; строк дії ліміту кредитування з дати укладання договору до 25.03.2021 року; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготінковими операціями становить 55% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготінковими операцями, протягом пільгового періоду становить 0%; пільговий період для погашення заборгованості становить 56 днів.

Відповідач підписав анкету-заяву на надання споживчого кредиту та паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до укладеного між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Верра Фінанс» договору факторингу №237 від 25.01.2023 року АТ «Укрсиббанк» передав (відступив), а ТОВ «Верра Фінанс» прийняло всі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування №96327310000 від 27.04.2020 року, заборгованість відповідача станом на 15.07.2024 року загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості становить 65 470,24 гривень, з яких: заборгованість за основним боргом 41329,97 гривень, заборгованість за відсотками 24140,27 гривень.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частини першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за вищевказаним договором не виконав.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо необхідності стягнення заборгованості за процентами за користування грошовими коштами (згіно ст. 1048 ЦК України) в розмірі 24140,27 гривень з відповідача, оскільки відповідач з 2016 року є військовослужбовцем.

ОСОБА_1 з 27.10.2016 року по теперішній час є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою про проходження військової служби (трудової діяльності) від 10 листопада 2025 року № 1848/7/27077.

Згідно п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Виходячи з вищевикладеного суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основним боргом.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 615, 626, 628, 629, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 96327310000 від 27.04.2020 року заборгованість за основаним боргом в розмірі 41329,97 гривень.

У задоволені решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 20.11.2025.

Суддя Р.Д. Абухін