Ухвала суду № 131933518, 20.11.2025, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1179/25

Провадження № 2/604/594/25

У х в а л а

20 листопада 2025 року селище Підволочиськ

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Федорович І.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 з процесуальних питань у справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації Церкви Християн Віри Євангельської про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

встановила:

20 жовтня 2025 року на адресу Підволочиського районного суду Тернопільської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (Позивач) (555 Smith Rd, Lisle, Illinois, USA, 60532) до Релігійної організації Церкви Християн Віри Євангельської смт. Підволочиськ Підволочиського району (Відповідач) (вул. Гончара, 2, Підволочиськ, Тернопільського району Тернопільської області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2025 року після усунення Позивачем недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі.

17 листопада 2025 року до суду надійшли клопотання Позивача, він просить суд:

1) визнати явку сторін у судових засіданнях не обов`язковою;

2) припинити самоуправство працівника ОСОБА_2 ;

3) визнати недійсними судові повістки про виклик по даній справі;

4) зобов`язати відповідального працівника суду надіслати сторонам судові повістки - повідомлення;

5) про відвід секретаря судового засідання Ілик Г.М.

6) про припинення протиправної бездіяльності судом та про винесення ухвали суду з зазначенням обов`язку Відповідача зареєструвати Електронний кабінет у ЄСІКС з встановленням строку для виконання такого обов`язку.

Відповідно до ст. 182 Цивільного процесуального кодексу УКраїни (далі - ЦПК): при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Відповідно до п. 13 статті 7 ЦПК розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

ЦПК не передбачено порядку повідомлення учасників справи для розгляду клопотань з тих процесуальних питань, які заявлені Позивачем, крім, у даному випадку, клопотання про відвід секретаря судового засідання.

Суд у письмовому порядку без виклику та без повідомлення сторін розглядає вказані клопотання Позивача з процесуальних (процедурних) питань з постановленням ухвали.

Сторони не позбавлені права заявити клопотання з процесуальних питань у підготовчому судовому засіданні, в тому числі аналогічні клопотання з інших підстав.

1) Щодо визнання явки сторін не обов`язковою.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання - на 27 листопада 2025 року; встановлено строк Відповідачу для подання відзиву; встановлено строк Позивачу для надання відповіді на відзив; роз`яснено право брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції; та інше.

Відповідно до ч.1 ст. 128 ЦПК суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Натомість відповідно до ч.2 ст. 128 ЦПК суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч.2 ст. 187 ЦПК в ухвалі про відкриття провадження у справі суд зазначає, зокрема, дату, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 190 ЦПК ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи.

Відповідно до ч.1 ст. 197 ЦПК підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.

Насамперед, суд зазначає, що на етапі відкриття провадження у цій справі питання про визнання явки сторін обов`язковою - судом в ухвалі про відкриття провадження не вирішувалося.

Суд призначив підготовче судове засідання, про яке відповідно до ст. 197 ЦПК сторони повідомляються судом.

Суд згідно з вимогами ч.2 ст. 187 ЦПК вказав дату, час підготовчого засідання, оскільки справа розглядається в порядку загального позовного провадження.

Суд звертає увагу, що відповідно до статей 43, 197 ЦПК участь у судових засіданнях є правом сторони, якщо інше не визначено законом. Правом участі в судовому засіданні сторона розпоряджається на власний розсуд.

З огляду на зазначене, суд не може втручатися в диспозитивне право сторони щодо участі в судових засіданнях, крім випадків, якщо існує процесуальна необхідність для визнання явки сторони обов`язковою.

Суд також зазначає, що саме ухвала суду є первинним процесуальним документом, який підписується суддею, та який визначає явку сторони обов`язковою.

У той час як судова повістка є процедурним документом, який підписується секретарем судового засідання, який, у даному конкретному випадку, виписується на підставі ухвали суду та не може самостійно визначати вимоги щодо обов`язковості явки сторони без відповідної ухвали суду.

Тобто в даному випадку існує помилковість твердження Позивача про те, що саме на підставі судової повістки про виклик його явка визнана обов`язковою, оскільки в ухвалі суду такого постановлено не було.

Крім того, суд зазначає, що ЦПК не передбачає порядку визнання явки сторін «не обов`язковою», як про це просить Позивач.

Отже, у клопотанні Позивача про визнання явки сторін не обов`язковою необхідно відмовити.

2. Щодо припинення самоуправства працівника суду.

Позивач зазначає, що секретар судового засідання вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 186 КУпАП, а саме самоуправство, тобто самовільне всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або гаданого права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадяським орагнізаціям.

Позивач вважає, що ОСОБА_2 самовільно, всупереч встановленому законом порядку, зловживаючи службовим становищем, сформувала, підписала та надіслала сторонам судові повістки про виклик.

Позивач вважає, що надсилаючи інший процесуальний документ по справі, а не той, що передбачено ЦПК, ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, намається ввести сторін в оману про обов`язковість явки сторін у судове засідання.

Суд насамперед зазначає, що відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою увчиненні злочину (у даному випадку - адміністартивного правопорушення), доки її вину не буде доведено в законному порядку.Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість увчиненні злочину (правопрушення).Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої встатті 62 Конституції Українипрезумпції невинуватості.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Винуватість особи у вчиненні самоуправства вирішується уповноваженими на це органами, в даному випадку згідно з нормами КУпАП адміністративною комісією при виконавчих органах селищних рад. Зловживання службовим становищем відноситься до кримінальних правопорушень та винуватість особи встановлюється обвинувальним вироком суду.

Таким чином, ніхто не має права стверджувати про винуватість особи в адміністративному чи кримінальному правопорушенні, поки вину особи не буде доведено та встановлено у передбаченому законом порядку.

Тому вказівка Позивача на вчинення секретарем судового засідання кримінального та адміністративного правопорушень без посилання на рішення уповноваженого органу щодо встановлення вини особи є безпідставною.

Тому суд відмовляє у клопотанні про припинення самоуправства секретаря судового засідання, підстави для якого не підтверджені.

3, 4. Щодо визнання недійсними судових повісток та зобовязання надіслати сторонам судові повістки - повідомлення.

Позивач, заявляючи клопотання про визнання недійсними судових повісток, при цьому не посилається на норми закону, які регулюють порядок визнання недійсними судових повісток.

Главою 7 ЦПК, Інструкцією з Діловоства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року №814, не передбачено порядку визнання судових повісток недійсними.

Судова повістка не є правочином, який може бути визнаним недійсним в розумінні норм цивільного законодавства.

ЦПК також не містить порядку виправлення допущених помилок/описок у судовій повістці.

З цих підстав суд відмовляє у клопотанні Позивача про визнання недійсною повістки про виклик.

З певною розумною очевидністю можна допускати, що наступна видача повістки - повідомлення скасовує чинність попередньої повістки про виклик в частині обов`язковості явки.

Сторонам у справі 17.11.2025 було направлено судову повістку-повідомлення. Тому в цій частині клопотання залишається без розгляду.

5. Щодо клопотання про відвід секретаря судового засідання.

Відповідно до частини 1статті 38 ЦПК Українисекретар судового засідання не може брати участі у розгляді справи та підлягає відводу (самовідводу) з підстав, зазначених устатті 36 цього Кодексу.

Частиною 2статті 39 ЦПК Українипередбачено, що з підстав, зазначених устатті 38 цього Кодексу, секретарю судового засідання може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч.10 ст. 40 ЦПК питання про відвід секретаря судового засідання вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Суд дійшов висновку про доцільність призначення розгляду клопотання Позивача про відвід секретаря судового засідання у призначеному підготовчому засіданні з метою заслуховування думки учасників справи.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що неупередженість є ключовою характеристикою, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості особи. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази.

6. Щодо обов`язку Відповідача зареєструвати електронний кабінет.

Відповідно до ст. 14 ЦПК:

1. У судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

4. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

5. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІКС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідно до ч.7 ст. 43 ЦПК:

7. У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи.

Якщо інший учасник справи відповідно дочастини шостоїстатті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Відповідач є юридичною особою. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.

Відповідно до відповіді на запит про відсутність чи наявність електронного кабінету Відповідача (ЄДРПОУ 21139624), то у Релігійної організації Церкви Християн Віри Євангельської - відсутній зареєтрований Електронний кабінет.

Відтак суд на підставі ч.7 ст. 43 ЦПК зазначає про обов`язок Відповідача зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відпоповідно до ч.6 ст. 14 ЦПК якщо реєстрація електронного кабінету у ЄСІКС суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Щодо доступу сторони до судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Крім того, сторони не позбавлені також права та можливості самостійно ознайомитись та отримати інформацію щодо справи на вебсторінці офіційного вебпорталу судової влади України за адресою суду.

У рішенні у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд звертає увагу, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 44 ЦПК).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст. 44 ЦПК).

За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом ( ч.4 ст. 43 ЦПК).

Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦПК процедурні питання, повязані з рухом справи в суді, з розглядом заяв та клопотань учасників справи, а також в інших випадках, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Керуючись статтями 7, 44, 128, 182, 258, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 від 17 листопада 2025 року з процесуальних питань - задоволити частково.

2. У задоволенні клопотань про визнання явки сторін необов`язковою, про припинення самоуправства працівника суду, про визнання недійсними судових повісток про виклик - відмовити.

3. Розгляд клопотання про відвід секретаря судового засідання - призначити в підготовчому судовому засіданні 27 листопада 2025 року об 11:00 год.

4. Суд зазначає Відповідачу про встановлений статтями 14, 93 Цивільного процесуального кодексу України обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає чинності з моменту підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.В. Федорович