Рішення № 131928880, 13.11.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21814/24

провадження № 2/753/5161/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2025 року Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участю:

секретаря судових засідань - Петрової Т.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачки - ОСОБА_3 ,

представника відповідачки - ОСОБА_4 ,

представника третьої особи - Демцьо А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,-

ВСТАНОВИВ:

05.11.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

В обґрунтування позову зазначає, що вони з відповідачкою ОСОБА_3 перебували у стосунках з 2017 року, без реєстрації шлюбу. Від стосунків з відповідачкою ОСОБА_3 у них народилася дитина, малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тривалий час вони всі разом проживали у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності, вели спільне господарство та фактично проживали однією сім`єю.

Протягом 2024 року їх відносини з відповідачкою ОСОБА_3 суттєво погіршилися, що призвело до того, що він був змушений переїхати у дачний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , а відповідачка з дитиною залишилась проживати у його квартирі, за його згодою.

Разом з тим, після припинення стосунків, відповідачка почала чинити йому перешкоди у доступі до квартири, у якій проживає їх спільна малолітня дитина. Вона свідомо провокує конфліктні ситуації, висуває на його адресу безпідставні звинувачення у вчиненні домашнього насильства, що негативно позначається як на емоційному стані позивача, так і на його взаєминах з донькою. Крім того, з поведінки відповідачки вбачається, що вона систематично налаштовує дитину проти нього, як батька, формуючи у неї упереджене ставлення до нього.

Таким чином, відповідачка умисно створює йому перешкоди у спілкуванні з дитиною. Зазначає, що такі дії обмежують реалізацію його права на участь у вихованні та особистому спілкуванні з донькою, а також порушують право самої дитини на підтримання регулярного та повноцінного контакту з обома батьками, що гарантується статтями 141, 153, 157 Сімейного кодексу України.

З огляду на викладене, просить суд зобов`язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини, малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити наступні способи участі у спілкуванні та вихованні дитини: 1) графік побачень: кожного робочого дня у період з 18:00 до 20:00 та кожні другі вихідні місяця; 2) місце побачень: у робочі дні за місцем проживання дитини, у вихідні дні за домовленістю із дитиною або за місцем проживання батька; 3) присутність третіх осіб під час побачень: побачення відбуваються без присутності матері та/або її родичів (а.с. 1-12, 24-28 т. 1).

03.03.2025 року представник відповідачки ОСОБА_3 , адвокат Пількевич Т.А., подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відзиві зазначено, що твердження позивача про перешкоджання відповідачкою у спілкуванні з дитиною є необґрунтованими, оскільки, на думку відповідачки, позивач фактично самоусунувся від спілкування з донькою та не виконує рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14.08.2024 року у справі № 753/12909/24 про стягнення з нього аліментів на утримання доньки. Станом на 15.10.2024 року заборгованість зі сплати аліментів складає 9 297,00 грн.

Посилання позивача на безпідставність обвинувачень у вчиненні домашнього насильства, на думку відповідачки, спростовуються постановами Дарницького районного суду м. Києва від 19.04.2024 року у справі № 753/6731/24 та від 20.02.2025 року у справі № 753/2630/25, якими ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, у відзиві зазначено, що 31.03.2024 року, 20.05.2024 року, 03.09.2024 року, 30.09.2024 року, 03.10.2024 року, 12.11.2024 року, 02.02.2025 року та 03.02.2025 року інспекторами Дарницького УП ГУНП у м. Києві були винесені термінові заборонні приписи щодо ОСОБА_1 , якими йому заборонялося будь-яке спілкування та контактування з відповідачкою ОСОБА_3 .

Також відповідачка вказує, що у зв`язку з поведінкою позивача, яку вона оцінює як таку, що створювала ризики і для дитини, 01.04.2024 року донька була оглянута дитячим неврологом, за результатами чого їй було призначено медикаментозне лікування. Крім того, вона зверталася до Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької РДА з приводу конфліктів які виникають з позивачем щодо виховання дитини.

У відзиві також зазначено, що 03.02.2025 року ОСОБА_1 вчинив, на думку відповідачки, психологічне насильство щодо малолітньої доньки, у зв`язку з чим працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 746003.

Як убачається з акта № 70 оцінки потреб сім`ї/особи, складеного Дарницьким районним у м. Києві Центром соціальних служб, зі слів дитини вона відчуває страх і тривожність під час спілкування з батьком та пов`язує це з конфліктами між батьками. У документі зазначено, що чинниками, які спричиняють складні життєві обставини, є випадки психологічного та економічного насильства щодо відповідачки з боку позивача в присутності малолітньої дитини.

Відповідачка також зазначає, що позивач не бере участі у вихованні та догляді за дитиною в обсязі, необхідному для її розвитку, не підтримує регулярного спілкування, не бере участі у шкільному та позашкільному житті дитини і не цікавиться її станом здоров`я. Усі питання щодо забезпечення потреб дитини фактично покладені на відповідачку ОСОБА_3 .

Разом з тим, відповідачка вказує, що у разі, якщо суд вважатиме за необхідне визначити порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, вона просить встановити такий графік: щовівторка та щочетверга з 16:00 до 17:00, за бажанням дитини та у присутності матері (а.с. 44-103 т. 1).

17.03.2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ілікчієва К.І. звернулась до суду з відповіддю на відзив. В обґрунтування посилається на те, що позивач щомісячно сплачує аліменти на утримання доньки, що підтверджується відповідними квитанціями.

Крім того, відповідачка ОСОБА_3 умисно не повідомила суд про те, що їй неодноразово було відмовлено у видачі обмежувального припису, зокрема з підстав встановлення неправомірних дій саме з боку ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 (у справах № 753/9929/24, № 753/728/25, № 753/10147/24, № 753/22772/24, № 753/19369/24 та № 753/9929/24).

Позивач ОСОБА_1 завжди з любов`ю та повагою ставився до своєї дитини, брав активну участь у її вихованні та навчанні, саме він навчив її читати та рахувати. Між ним та донькою не було жодних конфліктів чи напруги, дитина перебуває у гарному настрої та щаслива поруч із позивачем. Обмеження контактів позивача з донькою та спроби формування у дитини негативного ставлення до батька, є неприйнятною та суперечить як національному законодавству, так і міжнародним стандартам захисту прав дитини.

На спростування викладеної в акті №70 інформації, надано інший акт оцінки потреб сім`ї/особи, складений спеціалістами Дарницького районного в місті Києві центру соціальних служб в період з 07.05.2024 року, у якому зроблено висновок про систематичне домашнє насильство відносно ОСОБА_1 саме зі сторони відповідачки ОСОБА_3 . Крім того висновок викладений у акті №70 побудований виключно на поясненнях, наданих ОСОБА_3 та її малолітньою донькою, позиція ОСОБА_1 щодо вказаних обставин не з`ясовувалась.

Не є належним доказом систематичності вчинення позивачем домашнього насильства і терміновий заборонний припис від 20.05.2024 року, оскільки аналогічний терміновий заборонний припис цієї ж дати було винесено і щодо кривдниці ОСОБА_3 .

Не зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, його стан здоров`я не впливає на здатність брати активну участь у вихованні дитини. Разом з тим, систематичний психологічний тиск та провокації з боку відповідачки ОСОБА_3 щодо позивача слід розцінювати як свідоме маніпулювання обставинами з метою штучного усунення його з життя доньки (а.с. 106-154 т. 1).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Ілікчієва К.І., підтримали позов з підстав викладених у ньому та просили задовольнити.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 та її представник адвокат Пількевич Т.А., визнали позов частково, зазначили, що погоджуються з графіком, який визначено органом опіки та піклування Дарницькою РДА, проте просили суд замінити графік побачень з середи на четвер, оскільки в понеділок і середу малолітня ОСОБА_7 відвідує додаткові заняття з карате.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької РДА Демцьо А.Я. не заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що Органом опіки та піклування Дарницькою РДА складено висновок про визначення участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, малолітню дитину, дослідивши письмові та електронні докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 є батьками дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про народження № 226, на підставі якого Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 11 т. 1).

Сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі.

Малолітня донька сторін проживає зі своєю матір`ю - відповідачкою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи у їх сукупності та не заперечувалось сторонами. У зазначеній квартирі також зареєстрований позивач ОСОБА_1 який проживає окремо.

14.08.2024 року рішенням Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/12909/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 01.07.2024 року й до повноліття дочки, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 55-58 т. 1).

Дитина сторін навчається у Спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 314 з поглибленим вивченням іноземної мови з 02.09.2024 року. За час навчання виявила достатній рівень знань. Дівчинка самостійна, спостережлива. Вдало користується лексичним запасом у спілкуванні з дорослими й однолітками. Учениця чітко усвідомлює процес розумової діяльності. Вміло працює на однією справою. Дуже дружня, добра дитина, по товариськи відноситься до усіх дітей в класі. Єва дисциплінована, не порушує норм та правил поведінки. ОСОБА_7 проживає з матір`ю, дитина доглянута, розвинена відповідно віку. ОСОБА_3 фінансово забезпечує дитину на високому рівні. Впродовж всього періоду навчання батько ОСОБА_1 , з класним керівником на зв`язок не виходить, на батьківські збори, шкільні та позашкільні заходи не з`являється (а.с. 90 т. 1).

Дитина має неврологічне захворювання, що підтверджується довідкою лікаря невролога ОСОБА_9 від 01.04.2024 року (а.с. 64 т. 1).

З огляду на наявність конфлікту між сторонами, Міським центром дитини Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації листом № 069010-68 від 29.04.2025 року батькам малолітньої ОСОБА_5 рекомендовано: - обом батькам гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 налагодити комунікацію між собою шляхом проходження медіації для вирішення спірних питань, що стосуються участі кожного з батьків у вихованні та навчанні ОСОБА_5 ; - батьку пройти корекційний курс підтримки спеціалістів «Родинний дім» для батьків в Центрі щодо ненасильницького спілкування; - батьку та матері не залучати ОСОБА_5 до вирішення майнових спорів (а.с. 193-194 т. 1).

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дарницької РДА, яке відбулось 22.05.2025 року була заслухана думка дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що з батьком спілкуватися не бажає навіть в присутності матері. Батько ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , де для проживання, розвитку та навчання дитини створено належні умови, про що працівником служби складено відповідний акт від 07.05.2025 року. Батько має самостійних дохід для утримання та забезпечення дитини. Вивчивши матеріали справи, враховуючи рекомендації комісії, Дарницька РДА, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити участь батька - ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наступним графіком: - щосереди з 16:00 по 19:00 з урахуванням думки дитини; - друга та четверта неділя з 14:00 до 19:00 з урахуванням думки дитини (а.с. 213-216 т. 1).

З досліджених у судовому засіданні відеозаписів, які надані сторонами, убачається, що дитина виявляє бажання спілкуватися з обома батьками та проявляє до них прихильність. Водночас між сторонами, під час таких зустрічей виникають конфліктні ситуації, унаслідок чого дитина помітно нервує та починає плакати. Іноді під час конфліктів дитина повторює слова матері ОСОБА_3 .

Сторони не можуть досягти згоди щодо участі позивача у спілкуванні з дитиною, тобто між сторонами виник спір щодо участі батька, який проживає окремо від дитини, у спілкуванні з дитиною та участі у її вихованні.

Норми права, які підлягають застосуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правовідносини сторін врегульовані наступними нормами міжнародного та вітчизняного права.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктом першим статті 3 Конвенції ООН про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (стаття 9 Конвенції ООН про права дитини).

Статтею 9 Конвенції про права дитини передбачено, що дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.

Згідно із принципом 2 «Декларації прав дитини» від 20.11.1959 року, ст. 27 Конвенції ООН від 20.11.1989 року «Про права дитини» (ратифікованої Україною 27.02.1991 року) та ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Декларацією прав дитини, прийнятою генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 20 листопада 1959 року, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України та норм ЦПК України, проголошено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Нормами ст.18 СК України передбачено способи захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, припинення дій, які порушують сімейні права.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За правилами статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», далі - Закон).

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 19 жовтня 2023 року у справі «Терещенко проти України», (заява № 35481/20), зазначив, що відповідні загальні принципи за статтею 8 Конвенції, які вимагають від національних органів влади встановлювати справедливий баланс між інтересами дитини та інтересами батьків і надавати особливого значення найкращим інтересам дитини під час вирішення спорів між батьками щодо доступу до дітей, узагальнені, серед інших джерел, в рішеннях у справах «Сахін проти Німеччини» [ВП] (Sahin v. Germany) [GC], заява № 30943/96, пункт 66, ЄСПЛ 2003VIII, і «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» [ВП] (Strand Lobben and Others v. Norway) [GC], заява № 37283/13, пункти 202-207, від 10 вересня 2019 року. Суд уже встановлював порушення статті 8 Конвенції у справах, коли обмеження щодо періодичності та інших аспектів побачень заявників з їхніми дітьми були встановлені без належної оцінки всіх відповідних аспектів справи та відповідних інтересів (див., наприклад, рішення у справі «Cinta v Romania» («Чінта проти Румунії»), заява № 3891/19, пункти 45-58, від 18 лютого 2020 року) (пункти 10, 11 рішення).

Отже, рівноцінне спілкування малолітньої дитини з батьком в тій же мірі, що і з матір`ю відповідає її якнайкращим інтересам.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (№ 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, п. 90), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року).

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 276/1741/22 (провадження № 61-14795св23).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Повага до приватного і сімейного життя є важливими правами, захист яких гарантується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні «сімейні зв`язки», зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті.

Оцінка суду.

Здебільшого потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей зумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням віднайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.

Оцінюючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд виходить із того, що наявні у справі докази та надані пояснення підтверджують, що сторони не досягли згоди щодо визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою у добровільному порядку. Між сторонами існують тривалі конфлікти, які виникають як на ґрунті майнових питань, так і внаслідок взаємних образ через припинення стосунків між ними.

У зв`язку з цим позов про усунення перешкод у вільному спілкуванні з дитиною та участі у її вихованні є обґрунтованим. Разом з тим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При визначенні способу участі батька у вихованні доньки, з метою забезпечення позитивного психоемоційного стану дитини, у відповідності до вимог та норм СК України, суд враховує вік та стан здоров`я дитини, індивідуальні потреби дитини даного віку, її особисту прихильність, неприязні стосунки батьків, а також законодавчо закріплені права батьків брати участь у вихованні дитини.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім`ї. Пріоритетним інтересом є проживання дітей у сім`ї своїх батьків.

Мати, батько, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у один одному у здійсненні матір`ю, батьком своїх прав щодо виховання дітей.

Позивач має безумовне на рівні з відповідачкою право на спілкування з донькою, а також законодавчо закріплений обов`язок на виховання дитини.

При ухваленні рішення, суд враховує, що відносини між сторонами емоційно напружені, а тому виходить із того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, через що має бути визначений спосіб участі позивача у вихованні доньки.

Суд не приймає до уваги постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП (а.с. 61-62 т. 1), постанови про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП (а.с. 133-140 т. 1), обмежувальні приписи (а.с. 60, 68-75 т. 1) та відмову у їх видачі (а.с. 132, 141-151 т. 1), оскільки обставини, викладені в цих документах, стосуються виключно конфліктів, що виникали між сторонами спору.

Підтверджені випадки домашнього насильства не стосувалися дитини, тому суд не вбачає будь-яких підстав для обмеження часу, який позивач може проводити з донькою. Крім того, в ході розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача з донькою буде перешкоджати нормальному її розвитку.

Надаючи оцінку висновку оцінки потреб сім`ї від 13.12.2024 року (а.с. 84-86 т. 1), що є додатком до акту оцінки сім`ї №70 від 13.12.2024 року (а.с. 76-81 т. 1), суд вважає його неналежним доказом вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, оскільки такий висновок побудований виключно на поясненнях, наданих відповідачкою ОСОБА_3 та її малолітньою донькою, без врахування позиції ОСОБА_1 .

Також суд не бере до уваги довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів (а.с. 59 т. 1) та докази їх сплати позивачем (а.с. 116-123 т. 1), оскільки зазначені обставини не впливають на вирішення спору щодо усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною та участі у її вихованні.

Присутність матері під час зустрічей позивача з дитиною, а також проведення таких зустрічей за місцем проживання дитини та відповідачки, не забезпечуватимуть для дитини спокійного та стабільного середовища, що негативно вплатиме на її психоемоційний стан з огляду на напружені стосунки між батьками.

Водночас за місцем проживання батька створено належні умови для проживання, розвитку та навчання дитини створено належні умови, що дозволяє батьку та дитині зустрічатися саме за місцем його проживання.

Крім того, суд вважає, що щоденні побачення з батьком у будні дні можуть порушити встановлений режим дня та графік дитини.

За таких обставин, суд вважає, що виходячи з найкращих інтересів дитини, слід визначити такий порядок спілкування:

-з 14 год. 00 хв. кожної першої та третьої п`ятниці місяця до 18 год. 00 хв. наступного за неділею понеділка за місцем проживання батька, без присутності матері та за бажанням дитини;

-безперешкодне спілкування засобами мобільного, інтернет, поштового, електронного та іншого зв`язку, в будь-яких додатках, месенджерах, з використанням соціальних мереж (Viber, Telegram, та ін.) та або за допомогою програм (Zoom, Skype, та ін.) з урахуванням режиму дня дитини, за згодою дитини.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає за потрібне зазначити, що сторони перш за все в інтересах самої дитини повинні докладати спільних зусиль для досягнення порозуміння та налагодження відносин між собою, що у наслідку матиме позитивний вплив на дитину та її виховання.

На підставі вище наведеного, з урахуванням інтересів дитини, суд також приходить до висновку про захист прав позивача шляхом зобов`язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що матері дитини, та батькам слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного рівномірного спілкування матері та батька з донькою.

Крім того, з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб батьки не позбавлені права в майбутньому змінити як добровільно, так і в судовому порядку, встановлений судовим рішенням у цій справі спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати її інтересам.

При вирішенні справи суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, яке буде вирішено в окремому судовому засіданні з ухвалення додаткового рішення відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 10, 76, 81, 133, 244-245, 259, 263-265, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 способи участі у спілкуванні та у вихованні дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наступним графіком:

-з 14 год. 00 хв. кожної першої та третьої п`ятниці місяця до 18 год. 00 хв. наступного за неділею понеділка за місцем проживання батька, без присутності матері та за бажанням дитини;

-безперешкодне спілкування засобами мобільного, інтернет, поштового, електронного та іншого зв`язку, в будь-яких додатках, месенджерах, з використанням соціальних мереж (Viber, Telegram, та ін.) та або за допомогою програм (Zoom, Skype, та ін.) з урахуванням режиму дня дитини, за згодою дитини.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у визначеному способі участі у спілкуванні та вихованні дитини, малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37448223, адреса місцезнаходження: 02096, Україна, місто Київ, вулиця Ялтинська, 14.

Суддя: Осіпенко Л.М.