Постанова № 131928439, 17.11.2025, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1232/25

Провадження №3/567/592/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2025 року м.Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., з участю секретаря КлімовичО.О., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -адвоката ВинтуЄ.Ю., розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуматеріали,які надійшлиз Відділенняполіції №3Рівненського РУП ГУНПв Рівненськійобласті пропритягнення доадміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.122-2, ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, -

встановив :

05.07.2025 р. о 19 год. 42 хв. ОСОБА_1 в м.Острог по вул.Бельмаж керував транспортним засобом автомобілем марки «Jeep Grand Cherokee», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та не зупинився на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольорів та гучномовця.

Крім того, ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП при наступних обставинах - 05.07.2025 р. о 19 год. 42 хв. ОСОБА_1 в м.Острог по вул.Бельмаж керував транспортним засобом автомобілем марки «Jeep Grand Cherokee», реєстраційний номер НОМЕР_3 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Окрім того, 05.07.2025 р. о 19 год. 42 хв. ОСОБА_1 в м.Острог по вул.Бельмаж керував транспортним засобом автомобілем марки «Jeep Grand Cherokee», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на предмет визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку. Письмових пояснень з викладом своїх заперечень щодо суті правопорушень, вчинення яких ставиться ОСОБА_1 у провину, від нього до суду не надходило. Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122-2,ч.5ст.126,ч.2ст.130КУпАП не є обов`язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Окрім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Винту Є.Ю. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, мотивуючи тим, що в ході судового розгляду не було встановлено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зазначив, що автомобілем керувала дружина ОСОБА_1 , що повністю спростовує його вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст.122-2,ч.5ст.126,ч.2ст.130 КУпАП. Вважає, що вина ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведена, оскільки протоколи про адміністративні правопорушення містять ряд недоліків, а матеріали справи не містять достатньо доказів наявності його вини у вчиненні адміністративних правопорушень.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд при вирішенні питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності виходить з наступного.

Згідно п.2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до п.3.2 ПДР України у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).

Якщо на такому транспортному засобі увімкнені проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов`язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов`язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку.

Згідно п.8.9 «б» ПДР України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою, зокрема, увімкненого проблисковогомаячка синьогоі червоногоабо лишечервоного кольорута (або)спеціального звуковогосигналу.

Диспозицією ч.1 ст.122-2 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 382433 від 05.07.2025 р. вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем та не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, подану завчасно з допомогою проблискових маячків синього і червоного кольорів та гучномовця, та наведені у протоколі обставини об`єктивно підтверджуються дослідженими судом доказами.

З рапортаінспектора СРППВП №3Рівненського РУПГУНП вРівненській областіГаврилюка Ю.вбачається,що 05.07.2025р.близько 19:42год.було виявленотранспортний засіб«Jeep Grand Cherokee», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та інспектором було прийнято рішення про зупинку даного транспортного засобу згідно п.10 ст.35 Закону України "Про Національну поліцію". Вимога про зупинку транспортного засобу була подана за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору а також дублювалася звуковою сигналізацією. Однак водій транспортного засобу«Jeep Grand Cherokee», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на вимогу працівника поліції не зупинився та, збільшивши швидкість, почав тікати. Під час перевірки документів у водія даного транспортного засобу ОСОБА_1 було встановлено, що останній позбавлений права керування транспортними засобами. Окрім того, у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння.

З огляду на встановлені вище обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та з урахуванням встановленого ПДР України обов`язку водія зупинитися у разі наближення транспортного засобу з увімкненими проблисковими маячками синього і червоного кольорів та спеціального звукового сигналу, який ОСОБА_1 виконано не було, а відтак суд приходить до переконання про винуватість ОСОБА_1 та про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Окрім того, згідно з п.2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Судом встановлено, що згідно постанови Олександрівського районного суду в Донецькій області від 20.05.2025 року у справі №933/249/25 ОСОБА_1 повторно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, а також за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Остаточний строк позбавлення права керування транспортними засобами визначено відповідно до вимог ч.2, 3 ст.30 КУпАП 8 років 10 місяців.

Водночас, з досліджених судом доказів вбачається, що повторність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2-4 ст.126 КУпАП підтверджується постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06.03.2024 р. та постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 08.11.2024 р.

Судом встановлено, що станом на 05.07.2025 року (день вчинення правопорушення) ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами, а відтак він не мав права керувати транспортним засобом, проте вказані обмеження ОСОБА_1 проігнорував.

Таким чином, суд приходить до переконання про винуватість ОСОБА_1 та про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

З матеріалів справи вбачається, що правопорушення, передбачені ч.1 ст.122-2 та ч.5 ст.126 КУпАП, вчинення яких ставиться у провину ОСОБА_1 , мали місце 05.07.2025 р., що підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 382457 від 05.07.2025р. та серії ЕПР №1382433 від 05.07.2025 р.

Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що на момент розгляду справи закінчився 3-місячний строк, встановлений ст.38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122-2 та ч.5 ст.126 КУпАП, а відтак існують підстави, передбачені п.7 ч.1 ст.247 КУпАП для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вищевказаними епізодами.

При вирішенні питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП виходить з наступного.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст.266 КУпАП, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015р. №1452/735 та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103.

Відповідно до вказаних нормативно-правових актів оглядові на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння згідно з ознаками такого стану, встановленими у вищезгаданій Інструкції, затвердженій спільним наказом МВС України та МОЗ України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, направлення на огляд водія до медичного закладу, ознаками алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 були запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

Тобто працівник поліції вказав підстави у зв`язку з якими він вважає, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та суд приходить до висновку, що він всупереч п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння виходячи з наступного.

З дослідженого судом відеозапису зі службового реєстратора поліцейського встановлено, що після переслідування транспортного засобу, керованого ОСОБА_1 , під час спілкування з останнім у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, про що водію було повідомлено та неодноразово запропоновано пройти освідчення на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 відмовився. Водночас останньому було запропоновано пройти такий огляд у медичному закладі, на що він також відмовився. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом, при цьому ОСОБА_1 на спростування доводів поліцейських не вказував на будь-яку іншу особу, в тому числі на свою дружину, яка керувала автомобілем. В подальшому водію були роз`яснені права та складені відповідні процесуальні документи.

ОСОБА_1 не надано доказів на підставі яких можливо прийти до висновку, що зміст відеозапису, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, не відповідає обставинам його складання.

Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що поліцейським на ім`я ОСОБА_1 було складено направлення на огляд водія в медичному закладі з метою виявлення алкогольного сп`яніння, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився.

Відповідно до зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №382444 ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом на 24 години.

Окрім того, судом вживались заходи щодо встановлення всіх обставин справи шляхом виклику в судове засідання (за клопотанням захисника) для допиту в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась без повідомлення причин, відтак суд позбавлений можливості перевірити доводи захисника щодо факту керування нею транспортним засобом.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що працює інспектором СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області та 05.07.2025р.близько 19:42год.,під часздійснення патрулювання,було виявленотранспортний засіб«Jeep Grand Cherokee», реєстраційний номер НОМЕР_3 , водій якого порушив ПДР та створив аварійну обстановку, в зв`язку з чим ним було прийнято рішення про зупинку даного транспортного засобу згідно п.10 ст.35 Закону України "Про Національну поліцію". Вимога про зупинку транспортного засобу була подана за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, а також дублювалася звуковою сигналізацією. Однак водій транспортного засобу«Jeep Grand Cherokee», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на вимогу працівника поліції не зупинився та, збільшивши швидкість, почав тікати. Після здійснення переслідування даного транспортного засобу, під час перевірки документів у водія ОСОБА_1 було встановлено, що останній позбавлений права керування транспортними засобами. Окрім того, у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Вказав, що особисто бачив, що водієм транспортного засобу був ОСОБА_1 , а на пасажирському сидінні перебувала його дружина. Окрім того, особу водія було встановлено і з пояснень свідка ОСОБА_3 , який також вказав, що водієм був ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 05.07.2025 р. близько 19:40 год. він керував транспортним засобом в м.Острог по вул.Бельмаж та зупинився на вимогу дорожнього знаку "Дати дорогу". В цей час він почув різкий звук гальмування коліс позаду та побачив автомобіль «Jeep Grand Cherokee», з іноземною реєстрацією, який рухався по вул.Бельмаж в напрямку центру м.Острог з перевищенням швидкості та за кермом даного автомобіля перебував чоловік віком близько 40 років та бородою середнього розміру темного кольору, а поряд з ним на пасажирському сидінні сиділа жінка. Вказаний транспортний засіб переслідував патрульний автомобіль, який подавав сигнал про зупинку проблисковими маячками синього і червоного кольорів, та звуковим сигналом.

Таким чином, суд приходить до обґрунтованого переконання про відсутність підстав для висновку, що працівниками поліції було невірно встановлено особу водія та не вбачає порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 , які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Окрім того, належних та допустимих доказів того, що за кермом автомобіля перебувала саме дружина ОСОБА_1 стороною захисту не надано та з дослідженого відеозапису вбачається, що ні ОСОБА_1 , ні його дружина не вказували, що саме вона перебувала за кермом транспортного засобу.

За наведених обставин пояснення захисника про невизнання ОСОБА_1 вини та заперечення факту керування транспортним засобом суд до уваги не приймає та розцінює їх як обраний спосіб захисту, з метою уникнення від відповідальності.

Відповідно допротоколу проадміністративне правопорушеннясерії ЕПР1№382444від 05.07.2025р., ОСОБА_1 05.07.2025р.о 19год.42хв.в м.Острогпо вул.Бельмажкерував транспортнимзасобом автомобілем марки«JeepGrandCherokee»,реєстраційний номер НОМЕР_3 ,з ознакамиалкогольного сп`яніння(запахалкоголю зпорожнини рота,виражене тремтінняпальців рук,поведінка,що невідповідає обстановці).Від проходженняогляду напредмет визначеннястану алкогольногосп`янінняна місцізупинки транспортногозасобу задопомогою газоаналізатората проведеннятакого оглядуу медичномузакладі відмовився,та вказанимидіями ОСОБА_1 порушив п.2.5ПДР України.

ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення не навів будь-яких заперечень чи доводів, які б спростовували обставини, викладені у складеному відносно нього протоколі.

В ході судового розгляду не встановлено підстав вважати, що поліцейські, перебуваючи при виконанні службових обов`язків, діяли упереджено по відношенню до ОСОБА_1 , переслідуючи інші цілі, а ніж передбачені законодавством у випадку виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 та його захисник не навели суду будь-яких обґрунтованих доводів та не надали суду жодних доказів, які б спростовували обставини, встановлені поліцейськими та зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у матеріалах справи, які було досліджено судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 після зупинки керованого ним автомобіля, на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі відмовився та дій, спрямованих на реальну згоду пройти огляд на стан сп`яніння у супроводі працівників поліції, як це передбачено відповідними положеннями нормативно-правових актів, не вчинив.

Також суд зазначає, що відмова водія від проходження огляду з метою визначення стану сп`яніння є самостійною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, незалежно від тверезості водія.

Таким чином, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та беручи до уваги, що з досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за дії, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі за аналогічні порушення, та згідно бази даних останній отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 19.12.2006 року, що підтверджується довідкою відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 08.07.2025 р. Водночас судом встановлено, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 8 років 10 місяців та вищезазначене посвідчення водія було у нього вилучено та направлено до ТСЦ м.Рівне 05.06.2025 року.

При вирішенні питання щодо можливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Так, згідно правового поля України (п.2.9 «а» ПДР України, ст.16 Закону України «Про дорожній рух») водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, та згідно ст.130 КУпАП у разі порушення встановлених заборон водій несе встановлену відповідальність.

Санкцією ч.1, 2 ст.130 КУпАП встановлено відповідальність у виді накладення стягнення - штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Даний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний, так і додатковий є безальтернативним.

Позбавляючи права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст.30 та ч.1 ст.130 КУпАП.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті адміністративного стягнення, передбаченій ст.23 КУпАП. Особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень як правопорушником, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортустворюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та може бути спричинена відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність порушення ПДР в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення (постанова ККС ВС від 4 вересня 2023 року у справі №702/301/20).

Застосовуючи вид адміністративного стягнення за ч.2 ст.130 КУпАП суд враховує особу порушника, ступінь його вини, а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки вчинене ОСОБА_1 правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху, допущене ним правопорушення є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку для учасників дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги, що ОСОБА_1 за віком та станом здоров`я є працездатним, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі за вчинення аналогічних правопорушень, проте позитивних висновківне зробивта продовжуєвчиняти правопорушення,що вказуєна відсутністьбажання виправитись,а тому беручи до уваги, що санкція ч.2 ст.130 КУпАП є альтернативною, суд вбачає фактичні та правові підстави для застосування адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буденеобхідним і достатнім для його виховання та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також буде відповідати характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.

В матеріалах справи відсутні докази, що автомобіль «Jeep Grand Cherokee», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 , належить йому та зареєстрований на його ім`я, а відтак суд не вбачає підстав для застосування додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» узв`язкуз ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 24, 40-1, ч.1ст.122-2,ч.5ст.126,ч.2ст.130, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, ст.ст.221, 276, 283, 284 КУпАП, -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2, ч.5 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.

У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню в порядкуст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме у сумі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційногосуду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 17.11.2025 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.