Рішення № 131925535, 13.11.2025, Шацький районний суд Волинської області

ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 170/822/25

Позовне провадження Провадження № 2/170/252/25

Шацький районний суд Волинської області

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2025 року сел. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області під головуванням судді Жевнєрової Н.В., за участю секретаря судових засідань Остапчук Н.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в сел. Шацьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шацької селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в: 17 жовтня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Москалюк О.О. звернулася до суду з позовом до Шацької селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовнузаяву обґрунтованотим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 ,що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 17 березня 2025 року Шацькою селищною радою. До складу спадщини після її смерті, в тому числі, увійшов житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який був побудований спадкодавцем ОСОБА_2 в 1968 році, та належав їй, що підтверджується випискою з погосподарської книги №3 за 2024-2025 роки с. Смолярі-Світязькі Ковельського району Волинської області, виданою старостою Грабівського старостинського округу Шацької селищної ради №64 від 29.09.2025. Згідно з п. 4 Заключних та перехідних положень Цивільного кодексу України (у редакції 2003 року) до правовідносин, які виникли до вступу в законну силу цього кодексу, застосовуються норми законодавства, діючого раніше, а саме Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року. Відповідно до положень ч. 1 ст. 3, ст. 4 Закону України "Про державну реєстраиію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності на нерухоме майно є обов`язковою. Право власності, при цьому, виникає з моменту такої реєстрації. Згідно з приписами ч. 4 ст. 3 вказаного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав. Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом №1952 нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення. Відповідно до роз`яснень, викладених у листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 07 грудня 1990 року №533-ХІІ "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року №105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню негосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Цейтральним статистичним управлінням СРСР №112/5 від 13 квітня 1979 року. Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР №5-24-26 від 12 травня 1985 року. Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР №45/5 від 31 жовтня 1975 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР №1/5 від 19 січня 1976 року, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю табудівництво індивідуальних житлових будинків» був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР № 8502-11 від 22 лютого 1988 року та прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право ромадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які, зокрема визначали умови та правові наслідки будівництва, та іншими нормативними актами. З огляду на викладене, спадкодавець ОСОБА_2 за життя набула право власності на цей житловий будинок, а тому дане право власності після її смерті перейшло до спадкоємців. За життя спадкодавець ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Грабівської сільської ради 19.11.2012, яким все своє майно заповіла позивачу ОСОБА_1 . Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, в установленому законом порядку прийняла спадщину, оскільки в установлений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Спадкоємцем обов`язкової частки після смерті ОСОБА_2 є її чоловік ОСОБА_3 , який в установлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини. У зв`язку з відсутністю правовстановлювального документа про право власності спадкодавця ОСОБА_2 на вказане у позові спадкове нерухоме майно позивачу ОСОБА_1 відмовлено в нотаріальному оформленні її спадкових прав, що підтверджується письмовою постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Капляр М.В. №97/02-31 від 19.09.2025. Право власності на вказане в позові спадкове нерухоме майно не зареєстровано, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №444668503, довідкою КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" №4976/01-04 від 30.09.2025. Тому позивач просить суд визнати за нею право власності, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Москалюк О.О. в підготовче засідання не прибули, представник позивача подала суду письмову заяву, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та її представника. У заяві вказано, позивач та її представник які позовні вимоги підтримують, просять позов задовольнити повністю.

Відповідач Шацька селищна рада свого представника в підготовче судове засідання не направила. Суду подано письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача. У заяві вказано, що Шацька селищна рада заперечень до позову не має.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 23 Постанова Пленуму Верховного Суду України №7 від

30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до вимог статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі статтями 328-330 ЦК України, право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність прав власності не випливатиме із закону.

Суд установив, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, в установленому законом порядку прийняла спадщину, оскільки в установлений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Спадкоємцем обов`язкової частки після смерті ОСОБА_2 є її чоловік ОСОБА_3 , який в установлений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини, що підтверджується копіями документів спадкової справи №23/2025, заведеної приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Капляр М.В. на ім`я ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з відсутністю правовстановлювального документа про право власності спадкодавця ОСОБА_2 на вказане у позові спадкове нерухоме майно позивачу ОСОБА_1 відмовлено в нотаріальному оформленні її спадкових прав, що підтверджується письмовою постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Капляр М.В.№97/02-31від 19.09.2025.

Право власності на спадкове нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №444668503, довідкою КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" №4976/01-04 від 30.09.2025.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України, передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Проаналізувавши обставини справи, письмові докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, викладені в позові обставини підтверджуються наданими суду доказами, матеріалами спадкової справи №23/2025, заведеної приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Капляр М.В., заведеної після смерті ОСОБА_2 , інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №444668503, довідкою КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" №4976/01-04 від 30.09.2025, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому визнання відповідачем позову потрібно прийняти, позов задовольнити.

На підставі статей 1217, 1220, 1223, 1268, 1269, 1296 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 82, 89, 200, 206, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в порядку спадкування за заповітом, на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з технічним паспортом на об`єкт нерухомого майна від 07 жовтня 2025 року, реєстраційний номер: ТІ01:7990-19479249-9088, який належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Н.В.Жевнєрова Згідно з оригіналом Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В.Жевнєрова