Рішення № 131924052, 20.10.2025, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1466/25

провадження №2-а/457/16/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2025 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого - судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Ярова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

з участю позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Крамара Ю.М.,

представника відповідача Коваль І.В.,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позов мотивований тим, що 15.09.2025року поліцейський ВП №2 (м.Трускавець) Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, сержант поліції Дольський Андрій Романович виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії

ЕНА №5730954. Згідно постанови, ОСОБА_1 , керуючи 15.09.2025року о22-41год. по вулиці Стебницькій, поблизу будинку №27, в місті Трускавці Дрогобицького району Львівської області транспортним засобом марки AUDI А4, номерний знак НОМЕР_1 , цитую: «... у якого несправна підсвітка номерності знаку, чим порушив п.2.9.в. ПДР». При цьому, як вбачається з оскаржуваної постанови, поліцейський ВП № 2 (м. Трускавець) Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, сержант поліції Дольський Андрій Романович кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП і застосував до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 190 грн. На підтвердженняправомірності притягнення ОСОБА_1 доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.121-3КУпАП інспекторв оскаржуванійпостанові,зокрема,в п.7,не покликаєтьсяна жоднідокази,оскільки інспекторїх нездобув взаконний спосібі фактичновстановив,що лишена часзупиники транспортногозасобу,а некерування ним,в томучислі іна часпочатку руху,відсутня підсвітканомерності знаку.Тобто,інспектором недоведено,що начас початкуруху чина часкерування автомобілемпозивачу булодостовірно відомопро несправністьтранспортного засобу,а самепро несправністьпідсвітки номерногознаку. При цьому,позивач незаперечує відсутністьпідсвітки номерногознаку начас зупинки транспортногозасобу,тобто намомент виявленнязазначеного порушення патрульним поліцейським. Разом зцим,сторона позивачастверджує,що автомобільв тойдень бувв справномустані таз наявністюпідсвітки номернихзнаків,оскільки позивачразом ізсвоїм товаришем- ОСОБА_2 (Львівськаобласть,Дрогобицький район,місто Стебник,вулиця Іваника,73)проводили ремонтцього транспортногозасобу зметою подальшоїйого передачіЗбройним СиламУкраїни (автомобільдоставлено намитну територіюУкраїни якгуманітарна допомогаз забороноюпродажу,штамп прощо міститьсяна технічномупаспорті). Але,очевидно,під часруху транспортногозасобу поавтодорозі знезадовільним покриттямконтакт підсвіткиномерного знакувідійшов зпричин,які незалежали відволі водія,а відповіднобез наявностів йогодіях умислу.Вказану технічнунесправність позивачусунув зразупісля винесенняінспектором постанови. При цьому, поліцейським не було надано доказів, що перед початком руху та під час руху транспортного засобу підсвітка номерного знаку була несправною і позивач про це достовірно знав. А тому вважає, що постанова серії ЕНА №5730954 є незаконною та необгрунтованою і просить таку скасувати і закрити провадження у справі.

Ухвалою суду від 25 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача поліцейського ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Дольського Андрія Романовича.

20 жовтня 2025 року на адресу суду представник відповідача ГУНП у Львівській області Коваль І.А. подала відзив на позовну заяву в якому заперечує позовні вимоги оскільки такі є необгрунтованими. Так вказує, що 15.09.2025близько22год.41хв.нарядом СРППу складісержанта поліціїДольського А.Р.та молодшоголейтенанта поліціїОлійника І.в ходіпатрулювання визначеноїтериторії,у м.Трускавці повул.Стебницька,27,було зупиненоавтомобіль AUDIA4,д.н.з. НОМЕР_1 за порушенняп.2.9.вПДР України,під керуваннямПозивача. Проїжджаючи повул.Стебницька,27,поліцейські помітилиданий транспортнийзасіб підкеруванням Позивача,в якомув темнупору доби,не підсвічувавсязадній номернийзнак Ввімкнувшипроблискові маячкисинього тачервоного кольорів,до даноговодія підійшлипрацівники поліції,представилися,повідомили причинузупинки тапопросили надатидокументи згідноп.2.1ПДР України.Доводи наведеніу позовнійзаяві єтакими,що суперечатьфактичним обставинамта єтакими,які вводятьсуд воману.А також,вбачається невірнетлумачення нормзаконодавства Представникомпозивача,адже водійна моментзупинки ТЗбув присутнійпри розглядісправи деостанній бачив,що номернийзнак автомобіляпід йогокеруванням непідсвічується.І жоднимчином ч.1ст.247КУпАП невиключає провадженняу справіпро адміністративнеправопорушення,якщо поліцейськийне ознайомивводія здоказами.Що стосуєтьсяскладу адміністративногоправопорушення,передбаченого ст.121-3 КУпАП,то об?єктомданого адміністративногопроступку єсуспільні відносиниу сферібезпеки дорожньогоруху тавстановлений порядоквикористання транспортнихзасобів;Об?єктивна сторонаправопорушення виражаєтьсяу такійформі:керування транспортнимзасобом,не зареєстрованимабо неперереєстрованим вустановленому порядку,без номерногознака абоз номернимзнаком,що неналежить цьомузасобу чи невідповідає вимогамстандартів,або зномерним знаком,закріпленим уне встановленомудля цьогомісці,закритим іншимипредметами чизабрудненим,що недозволяє чітковизначити символиномерного знаказ відстанідвадцяти метрів, перевернутим чинеосвітленим. Суб?єкт адміністративногопроступку спеціальний (водійтранспортного засобу,тобто особа,яка вустановленому порядкуотримала дозвілна керуваннятранспортним засобом-водійське посвідченнятощо). Суб?єктивна сторонаправопорушення визначаєтьсяставленням донаслідків іхарактеризується наявністювини яку форміумислу,так йу формінеобережності. Тож оскільки,наявні ознакиадміністративного правопорушенняпередбаченого ч.1ст.121-3КУпАП,поліцейський СРППвиніс дануадміністративну постановуправомірно.

Позивач та його представник адвокат Крамар Ю.М. у судовому засіданні підтримали позовну заяву з підстав, що наведені у ній. Позовні вимоги просять задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо позовних вимог позивача та просила відмовити в їх задоволенні з підстав що наведені у поданому відзиві на позовну заяву.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що перед початком руху сідаючи в авто, бачив, що підсвітка працювала. Після того, як працівники поліції зупинили авто в якому він перебував як пасажир, він з останнім побачили що є несправність, яку вони усунули зразу на місці події, оскільки, мабудь, відстав контакт. Автомобіль є для волонтерської діяльності та ремонтувався перед цим і були перевірені всі несправності, в тому числі світлові прибори.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача поліцейський ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Дольський А.Р. у судове засідання не з`явився.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Положеннями ч. 2 ст.19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Вимогами ч. 1ст. 2 КАС Українипередбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно дост. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушенняадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою головного поліцейського ВП№2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Дольського А.Р. серії ЕНА №5730954 від 15 вересня 2025 року накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень 00 копійок за ч. 1ст. 121-3 КУпАПза те, що позивач порушив вимоги пункту2.9.в ПДР.

Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 15 вересня 2025 року 22 год 41 хв по вул.Стебницька,27 у м.Трускавець, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у якого несправна підсвітка номерності знаку, чим порушено вимоги пункту2.9.в Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1статті 121-3 КУпАП.

Позивач не погодився з зазначеною вище постановою оскільки жодних підстав притягнення його до відповідальності не було, так як несправність вочевидь трапилась під час руху транспортного засобу, що і зумовило його звернення до суду.

Крім цього, на підтвердження даного факту клопотав про допит свідка ОСОБА_2 .

Згідно ч. 1ст. 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

За приписами частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зістаттею 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 245 КУпАПвстановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіПостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(із змінами, даліПравила)

Розділом 2 Правил передбачені обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Так, згідно підпункту в) пункту 2.9. Правил,водієві забороняється:

- керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:

- не належить цьому засобу;

- не відповідає вимогам стандартів;

- закріплений не в установленому для цього місці;

- закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;

- неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Адміністративним правопорушенням, згідно ч. 1ст. 121-3 КУпАП визнається керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Суд зазначає, що виходячи зі змісту приписівст. 9 КУпАП, юридичною підставою для відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина.

Разом з цим, відсутність хоча б одного з наведених елементів, в свою чергу виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Враховуючи визначення адміністративного правопорушення (проступку) наведеного у частині 1статті 9 КУпАП, суд також акцентує увагу на приписи статей10,11цього жКодексу, якими закріплено, що:

- адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків;

- адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Суб`єктивна сторона правопорушення застаттею 121-3 КУпАПхарактеризується умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015р. № 1395(далі - Інструкція) розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови повинен відповідати вимогамст. 283 КУпАП.

Згідно з п.1ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 72 КАС Українипередбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 КАС Українивизначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписамиІнструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису№ 1026 від 18.12.2018р. - портативний відеореєстратор це пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.

Однак, в матеріалах справи відсутній будь-який доказ, як-то відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції чи портативного реєстратора службового автомобіля, який би підтвердив факт порушення позивачемПравил дорожнього руху, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови.

Відсутність в матеріалах справи доказу, який би підтвердив факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб?єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови (постанова Верховного Суду України від 23.10.2019у справі №357/10134/17)

Між тим, з досліджених матеріалів даної справи та встановлених спірних обставин справи вбачається, що несправність автомобіля виникла раптово (під час руху), позивач не міг передбачити цього заздалегідь. Більше того, виявлена несправність світлових приладів була усунута на місці зупинки транспортного засобу.

Жодні докази, які б свідчили про умисне чи також з необережності вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1статті 121-3 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.

Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Працівники поліції за будь-яких умов, будучи представниками органу державної влади, при виконання свої повноважень зобов`язані були діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (ч. 2ст. 19 Конституції України), й дотриматися чітко встановлено процедури розгляду адміністративної справи.

При цьому суд зауважує, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі №607/7987/17.

Суд враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Доведення «поза розумним сумнівом» означає, що позиція представлена суб`єктом владних повноважень, має бути доведена таким чином, щоб у «розумної (розсудливої) людини» не лишилося «розумного сумніву» що особа винна.

Оскільки не доведена вина особи, на яку накладено адміністративне стягнення, то в силу принципу «поза розумним сумнівом» відповідач не довів правомірності своїх дій та рішень.

Згідно з п.3 ч.3ст.286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має правоскасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 1 ч.1ст.247 КУпАПвизначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, оскільки відповідачем всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, доказів правомірності прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не представлено, суд не вправі вважати доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Відтак, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5730954, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.

Керуючись статтями2,77,205,241-246,255,295,297Кодексу адміністративногосудочинства України,статтями 251,288,289,293Кодексу Українипро адміністративніправопорушення,суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5730954 від 15 вересня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1ст. 121-3 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1ст. 121-3 КУпАП- закрити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому ст.ст. 288, 297 КАС України.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: м. Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108833.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - поліцейський ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області сержанта поліції Дольський Андрій Романович, юридична адреса: вул. Івана Мазепи, 9А м. Трускавець, Львівської області.

Суддя: В. І. Марчук