Постанова № 131920669, 19.11.2025, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1571/25

Провадження № 3/515/1949/25

Татарбунарський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2025 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Дем`янова О.А. розглянувши справу, яка надійшла від відділення поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП),-

В С Т А Н О В И В:

28вересня 2025року приблизноо 18год.40хв. ОСОБА_1 в с.ТрапівкаБілгород-Дністровськогорайону Одеськоїобласті повул.Миру,керував мотоблоком«Кентавр» б/н,перебуваючи устані алкогольногосп`яніння.За результатамитестування наалкоголь намісці зупинкитранспортного засобуза допомогоюалкотестера «Драгер6810»(приладARCE0269)позитивна пробастановить 1,04‰ (проміле).Від проходженняогляду навиявлення стануалкогольного сп`янінняв медичномузакладі водійвідмовився підвідеозапис,який бувзафіксований наперсональний реєстратор-бодікамеру, чимпорушив вимогип.2.5,п.2.9.аПравилдорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1ст. 130 КУпАП України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, матеріали містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким ОСОБА_1 власноруч отримав судову повістку про виклик до суду 21.10.2025 року (а.с.13).

Причини неявки суду невідомі, клопотань або заперечень на адресу суду не надав.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Отже, особа має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності.

Відповідно достатті 268 Кодексупід час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не передбачається обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність ОСОБА_1 , який знаючи про наявність щодо нього адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, уникає від явки до суду та не повідомив про причину неявки, не подав будь яких заяв. Таку поведінку суд розцінює як спосіб зволікання з розглядом справи з метою уникнення від адміністративної відповідальності.

Відтак, розгляд справи здійснений судом на підставі наявних у матеріалах доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їхній сукупності та співставленні, вважаю, що обставини справи з`ясовані повно і об`єктивно, що дає можливість суду дати належну оцінку зібраним по справі доказам та прийняти законне і обґрунтоване рішення, в межах і на підставі протоколу, складеного уповноваженими органами.

Згідност. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно дост. 245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимогст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 2.9.а.Правил дорожнього рухуУкраїни - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно допункту 2.5. Правил дорожнього рухуУкраїни, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Даних вимогПравил дорожньогоруху ОСОБА_1 не виконав.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада2015 року № 1452/735 (в подальшому - Інструкція 1452/735) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

Пропозиція пройти огляд на стан адкогольного сп`яніння працівниками поліції зроблена у відповідності до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року №1452/735.

Частиною 1ст. 130 КУпАПпередбачено,що керуваннятранспортними засобамиособами встані алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьїх увагута швидкістьреакції,а такожпередача керуваннятранспортним засобомособі,яка перебуваєв станітакого сп`яніннячи підвпливом такихлікарських препаратів,а таксамо відмоваособи,яка керуєтранспортним засобом,від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського патрульної поліції, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП,оскільки йоговина увчиненні даногоправопорушення підтверджуєтьсязібраними усправі доказами, асаме:протоколом проадміністративне правопорушеннясерії ЕПР1№467678від 28.09.2025року запереченьщодо викладениху ньомуобставин тапорядку складанняправопорушник незазначив,відмовившись відпідпису протоколу;роздруківкою зарезультатами тестування ОСОБА_1 на алкогольвід 28.09.2025року зрезультатом тесту1,04‰ (проміле);актом оглядуна станалкогольного сп`янінняз використаннямспеціальних технічнихзасобів,згідно зяким результат оглядуна стансп`яніння склав1,04‰ (проміле);направленням наогляд водіятранспортного засобуз метоювиявлення стануалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакціївід 28.09.2025року,відповідно доякого ОСОБА_1 відмовився відпроходження такогоогляду вмедичному закладі;довідкою ВП№2Білгород-ДністровськогоРВП ГУНПв Одеськійобласті від29.09.2025року,з якоївбачається,що ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАПне притягувався, посвідчення водія за відомостями ІПНП ІП «ГСЦ» не отримував; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, зафіксованим на компакт-диск.

У суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першоюстатті 130 Кодексу, яке полягає у керуванні правопорушником транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, порушник відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

Відповідно до ст.33 КУпАПпри накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини справи, особу порушника, беручи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», зі ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ч.1 ст.130, 280, 283-284КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАПта накластина ньогоадміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф повинен бути сплачений протягом 15 днів з дня отримання даної постанови, шляхом його внесення за наступними реквізитами: Одеська область, отримувач: ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку:UA848999980313080149000015001, код КДБ: 21081300.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України) в сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп на розрахунковий рахунок: стягувач ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, код за ЄДРПОУ37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувачаUA9089 99980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Згідно із статтями307,308 Кодексуштраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статтіКУпАПта зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова можебути оскарженапротягом 10днів здня їївинесення шляхомподачі апеляційноїскарги доОдеського апеляційногосуду через Татарбунарський районний суд Одеської області.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.А.Дем`янова