Рішення № 131919706, 20.11.2025, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 521/14033/25

Провадження № 2/947/5746/25

РІШЕННЯ

Іменем України

20.11.2025 м. Одеса

Суддя Київського районного суду м.Одеси Цирфа К.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року до Київського районного суду м.Одеси за підсудністю з Хаджибейського районного суду м.Одеси надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі також позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ»), поданим в його інтересах представником Какун Анною Станіславівною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2127157 від 03.09.2024 в розмірі 18879 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі кредитного договору первісним кредитором відповідачу надано кошти (кредит). У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору факторингу передано позивачу. Оскільки відповідачем не виконано обов`язок з повернення тіла кредиту та процентів за користування ним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 11.09.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Відповідач, належним чином повідомлений, відзив до суду не направив. Відтак суд уважає за можливе здійснити судовий розгляд за наявними матеріалами.

Обставини справи

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов такого висновку.

03.09.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2127157 в електронній формі, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 5800 грн шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності та платності. Строк надання кредиту 30 днів, розмір денної процентної ставки 0, 85%.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено договір факторингу №14/06/21 відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах. Ціну продажу у договорі факторингу не зазначено.

Відповідно до додаткової угоди №47 від 24.01.2025 до вказаного договору факторингу між сторонами домовлено про передачу реєстру боржників за №41 від 24.01.2025 та №42 від 24.01.2025.

Факт передачі права вимоги підтверджено актом прийому-передачі реєстру боржників №41 від 24.01.2025 до вказаного договору факторингу та витягом з реєстру боржників №41 щодо передачі фактору права вимоги за заборгованістю відповідача за кредитним договором №2127157 від 03.09.2024 в розмірі 18879 грн.

Мотиви прийнятого рішення

Так, основними засадами (принципами) судочинства, визначеними ч.3 ст.2 ЦПК України є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність судового розгляду справи.

Відповідно до ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Виходячи з принципу диспозитивності, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч.1, 2 ст.13 ЦПК України).

З аналізу позову та долучених до нього документів випливає, що між відповідачем та первісним кредитором був укладений кредитний договір. У подальшому, на підставі договору факторингу, право вимоги за цим договором передано позивачу.

З цього приводу суд зазначає, що факт надання/отримання кредиту, оплати за кредитом, період нарахування та сплати процентів, неустойки, комісій тощо є предметом доказування у справах цієї категорії. У разі передачі права вимоги від клієнта до фактора, окрім означеного, підлягають доказуванню обставини фактичної передачі права вимоги позивачу відносно відповідача, та підтвердження цього факту належними доказами, зокрема договором факторингу, актом приймання-передачі до нього прав вимоги, реєстру боржників та здійснення оплати фактором клієнту за цим договором.

Як установлено судом, позивачем до суду не надано належного розрахунку заявлених позовних вимог із зазначенням бази нарахування (вихідної суми заборгованості) у поєднанні із застосованою процентною ставкою, коштів, які були сплачені позичальником та дату їх сплати, що надасть суду можливість підтвердити або спростувати факт наявної заборгованості, перевірити правильність зарахування сплачених сум на погашення тіла кредиту/процентів.

Окремо суд зауважує, що позивачем не надано до суду належних доказів факту перерахування кредитних коштів на платіжну картку саме позичальника. Інформація з банку емітента платіжної картки щодо належності картки відповідачу та руху коштів за нею не надано. Інших первинних бухгалтерських документів, які підтверджували б факт перерахування коштів саме кредитодавцем на платіжну картку саме відповідача до суду також не надано.

Відповідно до ч.1,3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись принципами змагальності сторін та диспозитивності судового розгляду суд доходить висновку, що позивачем не доведено перед судом належними, допустимими та достатніми доказами факт надання кредиту відповідачеві та наявної заборгованості, передачі права вимоги від первинних кредиторів до позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов не підлягає до задоволення, судові витрати позивача не компенсуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.258, 259, 263-265, 268, 273,280-289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К. А. Цирфа