Рішення № 131919696, 20.11.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21229/25

Провадження № 2/947/3930/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20.11.2025 м. Одеса

Суддя Київського районного суду м.Одеси Цирфа К.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року до Київського районного суду м.Одеси з позовом звернулося ТОВ «Стар Файненс Груп» (далі також позивач), поданим в його інтересах представником Нікіпеловою Катериною Євгенівною до ОСОБА_1 (далі також відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №39514-12/2024 від 18.12.2024 у розмірі 50160 грн, з яких: 19000грн за тілом кредиту, 21660 грн за процентами, 9500 грн штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачу надано кредит (встановлено кредитний ліміт) на платіжну карту зі сплатою процентів за користування останнім.

Позивач зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кошти. Натомість відповідач зобов`язання належним чином не виконав, заборгованість зі сплати тіла кредиту та процентів за користування ним не повернув, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 21.07.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Відзив до суду не надходив. Відтак суд уважає за можливе здійснити судовий розгляд за наявними матеріалами та винести заочне рішення по суті спору. Будь-яких заперечень від позивача/відповідача про ухвалення заочного рішення у справі не надходило.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 28.12.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір в електронній формі відповідно до якого відповідачу надано кредит (встановлено кредитний ліміт) в розмірі 19000 грн на його платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1% денних, строком на 120 днів.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі відповідно до умов договору.

Натомість відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення тіла кредиту та нарахованих на нього процентів. Станом на 10.04.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 50160 грн, з яких: 19000грн за тілом кредиту, 21660 грн за процентами, 9500 грн штрафу.

Перерахування коштів відповідачеві підтверджено банківською випискою про рух коштів за карткою відповідача з маскою № НОМЕР_1 .

Мотиви прийнятого рішення

Відповідно до ст.639 ЦК України,якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він уважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електроннукомерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Законувизначено, що електронний договірце домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст.11 Законуелектронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеномустаттею 12 цього Законупорядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч. 1 ст.3 Закону)

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зіст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за цим договором.

Статтею 525 ЦК Українипередбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Отже, зібрані у справі докази вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову ТОВ «Стар Файненс Груп» про стягнення з відповідача, як такого, що порушив взяті на себе зобов`язання, виниклої заборгованості за кредитним договором. Суд уважає, що обставини, викладені позивачем у позові, підтверджені наданими доказами та відповідачем не спростовані.

Відтак, суд погоджується з підставністю стягнення тіла кредиту та процентів за користування ним, проте не може погодитися зі стягненням штрафу з таких підстав.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України).

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, розпочав діяти воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та дії наразі.

Отже підстав для стягнення штрафу з відповідача не має.

Щодо судових витрат

Відповідно доч.1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 40660 грн, що становить 81,06 % від ціни позову, відтак судові витрати, які належить стягнути з відповідача становлять 1963,61грн (2422,40 х 81,06% / 100%).

Окрім судового збору, до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до вимог ч.3ст.133ЦПК України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п.1 ч.2ст.141ЦПК України).

Між ТОВ «Стар Файненс Груп» та Адвокатським бюро «КН Перший юридичний офіс» укладено договір про надання правничої допомоги б/н від 01.04.2025. Акт приймання-передачі виконаних робіт до суду не наданий. Оплата підтверджена гуртовою квитанцією №3083 від 03.04.2025. Вартість наданих послуг представник оцінює у 8500 грн.

Аналізуючи подані представником позивача документи про сплату витрат на правничу допомогу в частині обґрунтованості розміру, заявленого до сплати, суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Відтак, позивач повинен підтвердити, що витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Оцінюючи предмет позову у цій справ суд доходить висновку, що наразі існує усталена судова практика щодо стягнення кредиторської заборгованості за договорами споживчого кредиту. Отже предмет позову не вимагає витрачання значної кількості часу для формування позиції позивача, вивчення великої кількості документів та нормативно-правових актів.

Ураховуючи викладене та беручи до уваги обсяг наданих послуг представником, їх складність, наявність усталеної судової практики зі спірного питання, суд уважає, що стягнення з відповідача суми в розмірі 3000 грн буде пропорційним обсягу та складності наданих послуг, достатнім для відшкодування понесених витрат на правничу допомогу та відповідатиме критеріям розумності та справедливості. Водночас, означена сума відшкодування не буде нести надмірний тягар для відповідача у порівнянні із сумою заборгованості за кредитним договором, що підлягає до стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.258, 259, 263-265, 268, 273,280-289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (код ЄДРПОУ №44022416, юридична адреса: м.Київ, вул.Фізкультури, буд.30В) заборгованість за кредитним договором №39514-12/2024 від 18.12.2024 у розмірі 40660 грн, з яких: 19000грн за тілом кредиту, 21660 грн за процентами, а також стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 1963,61грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: К. А. Цирфа