Рішення № 131916103, 20.11.2025, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/821/25

Провадження № 2/141/369/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2025 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області, в складі головуючого судді: Демченко І.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява від представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (далі Позивач) до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 15756,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.01.2022 ТОВ «Лінеура Україна» (далі- Первісний кредитор) та ОСОБА_1 уклали Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2823236. Відповідач підписав даний договір електронним підписом, таким чином погодившись з умовами договору. Відповідно до умов договору Відповідачу було надано грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності. На виконання умов договору Первісний кредитор надав Відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі шляхом перерахування на банківську картку Відповідача.

10.08.2023 первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» було відступлено право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за договором факторингу № ККЛУ 10082023.

Оскільки Відповідач не виконує зобов`язання за кредитним договором, утворилась заборгованість перед Позивачем, яка на момент подання позовної заяви становить 15756,35 грн, з яких: 3988,40 грн заборгованість за тілом кредиту; 11767,95 грн заборгованість за процентами.

Окрім цього, Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати: а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн та суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 25.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача та позивач копію ухвали суду отримали 26.09.2025. Клопотань та заяв не подавали.

Відповідач копію ухвали суду отримав 14.10.2025. Відзиву, клопотань та заяв до суду не подавав.

Враховуючи обставини та керуючись ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини:

16.01.2022 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Лінеура Україна»Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2823236 велектронній формі, який підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором К 292.

Відповідно до умов договору, Кредитодавець надав Позичальнику кредит у розмірі 4000,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Позичальника.Як вбачається з п. 1.3 договору, строк на який надається кредит, становить 360 днів. Дата повернення кредиту 12.09.20.Згідно з п.1.4 договору, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах строку кредиту. Знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується з дати видачі кредиту до 15.02.2022, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки, зокрема до вказаного строку (+3 дні) здійснена сплата першого платежу з оплати процентів, згідно Графіку платежів або здійснено часткове дострокове повернення кредиту.

Ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

З наданої суду довідки ТОВ « Універсальні платіжні рішення» № 3764-0403 від 04.03.2024 вбачається, що 16.01.2022 успішно виконано платіж у сумі 4000,00 грн. Кошти були зараховані на картковий рахунок № НОМЕР_1 .Таким чином, з довідки вбачається, що грошові кошти фактично були перераховані та зараховані на вказану картку, що підтверджує факт здійснення успішного переказу.

Як вбачається з довідки № БТ/Е-15385 від 14.10.2025 АТ «Універсал банк», на ім`я ОСОБА_2 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . 16.01.2022 на зазначену платіжну картку було зараховано кошти у сумі 4000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №2823236 від 16.01.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 10.08.2023, заборгованість відповідача перед первісним кредитором складає в загальній сумі 15878,35 грн, з яких: 3988,40 грн заборгованість за тілом кредиту; 11767,95 грн нараховані відсотки за користування кредитом.

10.08.2023 між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія Кредит - Капітал» було укладено договір факторингу№ ККЛУ-10082023. Відповідно до умов зазначеного договорупервісний кредитор передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія Кредит - Капітал» за плату, а ТОВ «Лінеура Україна» відступає йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 10.08.2023 до договору факторингу № ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 первісний кредитор передав, а позивач прийняв Реєстр Боржників від 10.08.2023.

Згідно з наданим позивачем витягом з Реєстру боржників, до позивача перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 , на суму 15756,35 грн, з яких: 3988,40 грн заборгованість за тілом кредиту; 11767,95 грн нараховані відсотки за користування кредитом.

Щодо позовних вимог в частині заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщоборжниквиконавсвійобов`язок до пред`явленняйомувимогиновим кредитором, - на момент його виконання.

За положеннями ст.ст.526,1054 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України; за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи доведено надання Відповідачу в користування кредитних коштів в розмірі і на умовах, встановлених в договорі №2823236 від 16.01.2022. Відповідач не заперечив факту укладення договору, а також не надав доказів виконання зобов`язань у частині повернення тіла кредиту та відсотків. Суд дійшов висновку, що вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми 15756,35 грнзаборгованості за тілом кредиту та відсотками є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 8 ст.141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Представником позивача долучено договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт №194 від 05.09.2025, згідно якого загальна вартість правничої допомоги складає 8000 грн, та в якому міститься детальний опис робіт (наданих послуг).

Суд,оцінивши наявнів матеріалахсправи доказискладу тарозміру витрат,пов`язанихз оплатоюправової допомоги,перевіривши їхрозумну необхідністьдля цієїсправи тавідповідність наданихпослуг видамправової допомоги,визначеним статтями19,20Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність»,а такожвраховуючи складністьсправи,предмет тахарактер спору,який відноситьсядо поширеноїкатегорії справ,є справоюнезначної складностіта непотребує значнихвитрат часуна виконаннявідповідних робітщодо підготовкипозовної заяви,відсутність судовихзасідань усправін,значення справидля сторін,виходячи ізпринципів співмірностівитрат,обґрунтованості тапропорційності їхрозміру,вважає задоцільне стягнутиз відповідачана користьпозивача витратина правовудопомогу врозмірі 3000,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких такожвирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Згідно з частин 1, 2 ст.141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено, тому з Відповідача підлягає стягненню 2422,40 грн сплаченого Позивачем судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал»заборгованість за кредитним договором №2823236 від 16.01.2022 в сумі 15878,35 грн (п`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 35 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал»витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, 28 корпус.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Демченко