Рішення № 131915429, 19.11.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/10672/25

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:.

-визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, що викладена в листі-відповіді від 27.06.2025, щодо нарахування та виплати пенсії по втраті годувальника з дня, який настає через 1 місяць з дня внесення відомостей до ЄРДР, тобто з 21.04.2023 до дня постановки ОСОБА_1 на облік у Головному управлінні Пенсійного фонду України та виплати пенсії, тобто по 10.01.2025;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника з дня, який настає через 1 місяць з дня внесення до ЄРДР, тобто з 21.04.2023 року до дня постановки на облік у Головному управлінні Пенсійного фонду України та виплати пенсії, тобто по 10.01.2025 року.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 26.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в межах встановленого ухвалою суду строку подало до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що позивач звернувся до пенсійного органу більше ніж через 12 місяців, з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань або до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд виходить з меж заявлених позовних вимог та враховує такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію по втраті годувальника з 10.01.2025, відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пенсію по втраті годувальника позивачу призначено у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 (батько позивача) зник безвісти за особливих обставин, що підтверджується відповідним витягом від 28.12.2024 № 20241228-3408.

При цьому позивач зазначає, що відповідачем вчинено протиправну бездіяльність щодо не призначення пенсії по втраті годувальника з 21.04.2023, а призначено таку пенсію лише з 10.01.2025.

Звернувшись до відповідача з заявою щодо нарахування та виплати пенсії по втраті годувальника за період від дня, що настає за днем смерті годувальника (зникнення безвісти), позивач отримав лист-відмову від 27.06.2025.

Вважаючи вказану відмову протиправною позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Так у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі Закон №1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

У свою чергу правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-IV).

Закон №1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначені статтею 36 Закону №1058-IV, за змістом якої пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених участині другійстатті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно доЗакону України"Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 36 Закону №1058-IV, непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

У членів сім`ї особи, якій відповідно доЗакону України"Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника виникає через один місяць з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань або до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Смерть особи, якій відповідно доЗакону України"Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, чи визнання її померлою у встановленому законодавством порядку надає непрацездатним членам сім`ї такої особи право на звернення для отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника на загальних підставах, передбачених цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20241228-3408 від 28.12.2024 ОСОБА_2 (батько позивача) набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 20.05.2024. При цьому суд зазначає, що заява за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 зареєстрована в Святошинському управлінні поліції ГУНП в м. Києві 20.03.2023 за № 15172 та 21.03.2023 Бахмутським районним відділом поліції ГУНП в Донецькій області відкрито кримінальну справу № 12023100080001315 за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

В позовній заяви позивач зазначає, що не мав змоги звернутись до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії раніше, тобто через місяць після внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, у зв`язку з тим, що не міг отримати витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, оскільки такий реєстр ще не був сформований.

Однак суд дійшов висновку, що наведені позивачем обґрунтування щодо неможливості своєчасного звернення із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника не підтверджені належними та допустимими доказами. Посилання позивача на відсутність можливості отримати витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, судом не приймаються до уваги, оскільки чинне законодавство прямо передбачає виникнення права на призначення пенсії через один місяць з дня внесення відомостей про безвісне зникнення особи до будь-якого з відповідних реєстрів Єдиного реєстру досудових розслідувань або Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії, додавши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також не містять відомостей про відмову у задоволенні такої заяви з боку відповідача.

За встановлених обставин суд констатує, що позивач протягом тривалого періоду з 21.04.2023 по 09.01.2025 без поважних причин не реалізував надане йому законом право на звернення за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника, у зв`язку з чим відповідачем правомірно відмовлено у нарахуванні та виплаті пенсії по втраті годувальника за період з 21.04.2023 до дня постановки ОСОБА_1 на облік у Головному управлінні Пенсійного фонду України та виплати пенсії, тобто по 10.01.2025.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті2та частини 2 статті77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Підстави для розподілу між сторонами судових витрат згідноКодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.

Керуючись статтями227,241-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).

Суддя В.В. Падій