Рішення № 131915026, 20.11.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 листопада 2025 року № 520/26721/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд:

-визнати протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.; код ЄДРПОУ 14099344) щодо обмеження починаючи з січня 2025 року розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.; код ЄДРПОУ 14099344) здійснювати безперервно (у тому числі за січень 2025 року та наступні місяці та роки) виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) в повній сумі 85 036,30 грн. без обмежень максимального розміру розміру такої пенсії, у тому числі без застосування будь-яких знижуючих коефіцієнтів, передбачених положеннями статті 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік у сукупності з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він зазначив, що діяв в межах повноважень, встановлених законом, та просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ вХарківськійобласті, отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимогЗаконуУкраїни"Пропенсійнезабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.92 N 2262-XII.

Позивач через особистий кабінет на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України дізнався, що йому була нарахована пенсія за січень 2025 року у розмірі 82675,30 грн., а виплачена з урахуванням максимального розміру пенсії лише 23610,00 грн., у зв?язку з чим він через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з адвокатським запитом №19/з від 23.01.2025 року.

Проте, Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області не було надано відповіді на даний адвокатський запит та не зазначено, на яких підставах ОСОБА_1 було обмежено виплату розміру пенсії за вислугу років.

Вважаючи, що відповідачемпротиправновиплачено позивачу пенсію з 01 січня 2025 року з урахуваннямграничногорозмірута коефіцієнтів зменшення пенсії згідно пункту 1 постанови Кабінету МіністрівУкраїни 1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку наведеному, суд вказує, що згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Щодо застосування коефіцієнтів зменшення пенсії згідно пункту 1постанови Кабінету МіністрівУкраїни 1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", суд зазначає таке.

Відповідно достатті 3Указу ПрезидентаУкраїнивід 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженогоЗакономУкраїнивід 24 лютого 2022 року N 2102-IX (далі - Указ N 64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на періоддіїправового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30 -34,38,39,41 - 44,53 КонституціїУкраїни, а також вводитися тимчасовіобмеженняправ і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першоюстатті 8ЗаконуУкраїни"Про правовий режим воєнного стану".

Отже, у періоддіїв Україні воєнного стану, введеного Указом N 64/2022, не обмежується конституційне право громадян на соціальний захист, передбаченестаттею 46КонституціїУкраїни.

У рішенні від 20 грудня 2016 року N 7-рп/2016 Конституційний Суд Українизазначив, що вКонституції Українивиокремлюються певні категорії громадянУкраїни, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно достатті 17Конституції Україниперебуваютьна службі, у тому числі у Збройних СилахУкраїнита в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004). Організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадянУкраїни, які перебувають на службі у Збройних СилахУкраїнита в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей пов`язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 КонституціїУкраїни), а особливістю виконуваних ними обов`язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захисту суверенітету, територіальної цілісностіУкраїни(частина першастатті 17Основного ЗаконуУкраїни). Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних СилахУкраїни, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004). Заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Відповідно дост. 46 КонституціїУкраїнигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1ст. 92 КонституціїУкраїниоснови соціального захисту, форми і видипенсійногозабезпечення визначаються виключно законамиУкраїни.

Відносини у сферіпенсійногозабезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб врегульованіЗакономУкраїни"Пропенсійнезабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" N 2262-XII від 09 квітня 1992 року (далі -Закон N 2262-XII).

ПоложенняЗаконуУкраїни"Пропенсійнезабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.92 N 2262-XIIвизначають умови, норми і порядокпенсійногозабезпечення громадянУкраїниіз числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки Україничи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державнепенсійнезабезпечення у випадках, передбаченихКонституцієюУкраїнита цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та нормпенсійногозабезпечення зазначеної категорії громадянУкраїни.

Держава гарантує гіднепенсійнезабезпечення осіб, які мають право на пенсію за цимЗаконом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеногозаконом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частинами першою татретьоюстатті 1-1 Закону N 2262-ХІІзаконодавствопропенсійнезабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цимЗаконом, базується наКонституції Україниі складається з цьогоЗакону,ЗаконуУкраїни"Про загальнообов`язкове державнепенсійнестрахування "та інших нормативно-правових актівУкраїни, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і нормпенсійногозабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цьогоЗаконутаЗаконуУкраїни"Про загальнообов`язкове державнепенсійнестрахування".

Отже, умови і нормипенсійногозабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію заЗаконом N 2262-XII, визначаються виключноЗаконамиУкраїни"Пропенсійнезабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"та"Про загальнообов`язкове державнепенсійнестрахування"та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих законів.

"Обчислення пенсії" особам, які мають право на пенсію заЗаконом N 2262-ХІІ визначенорозділом V (статті 43-47)Закону N 2262-XII, а "Виплата пенсій" та "Порядок перерахунку пенсій" - розділами VII (статті 52-62) та VIII (статті 63-66)Закону N 2262-XIIвідповідно.

Разом з тим,статтею 46 ЗаконуУкраїни"Про Державний бюджетУкраїнина 2025 рік" від 19 листопада 2024 року N 4059-ІХ установлено, що у 2025 році у періоддіївоєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно доМитногокодексуУкраїни, ЗаконівУкраїни"Про державну службу","Про прокуратуру","Про статус народного депутатаУкраїни","Про Національний банкУкраїни","Про Кабінет МіністрівУкраїни","Про дипломатичну службу","Про службу в органах місцевого самоврядування","Про судову експертизу","Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів","Про наукову і науково-технічну діяльність","Пропенсійнезабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб",Постанови Верховної РадиУкраїнивід 13 жовтня 1995 року N 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутатаУкраїни"(з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством),розміряких (пенсійноївиплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів урозмірахі порядку, визначених Кабінетом МіністрівУкраїни.

Відповідно достатті 46ЗаконуУкраїни"Про Державний бюджетУкраїнина 2025 рік"Кабінетом МіністрівУкраїниприйнятопостанову "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" від 03 січня 2025 року N 1 (далі - Постанова N 1), яка набрала чинності 03 січня 2025 року та застосовується з 1 січня 2025 року.

Пунктом 1 Постанови N 1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійнівиплати), призначені (перераховані) відповідно доМитногокодексуУкраїни, ЗаконівУкраїни"Про державну службу","Про прокуратуру","Про статус народного депутатаУкраїни","Про Національний банкУкраїни","Про Кабінет МіністрівУкраїни","Про дипломатичну службу","Про службу в органах місцевого самоврядування","Про судову експертизу","Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів","Про наукову і науково-технічну діяльність","Пропенсійнезабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб",Постанови Верховної РадиУкраїнивід 13 жовтня 1995 р. N 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутатаУкраїни"(з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством),розміряких перевищує 10розмірівпрожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

- до частини пенсії (пенсійноївиплати), що перевищує 10розмірівпрожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11розмірівпрожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

- до частини пенсії (пенсійноївиплати), що перевищує 11розмірівпрожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13розмірівпрожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

- до частини пенсії (пенсійноївиплати), що перевищує 13розмірівпрожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17розмірівпрожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

- до частини пенсії (пенсійноївиплати), що перевищує 17розмірівпрожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21розмірпрожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

- до частини пенсії (пенсійноївиплати), що перевищує 21розмірпрожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до ЗаконуУкраїни"Про загальнообов`язкове державнепенсійнестрахування", і в якихрозмірпенсії, обчисленої відповідно до частини першоїстатті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 ЗаконуУкраїни"Про загальнообов`язкове державнепенсійнестрахування", перевищує 10розмірівпрожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першоїстатті27, абзацу другого частини першої статті28і статті29 ЗаконуУкраїни"Про загальнообов`язкове державнепенсійнестрахування".

Пунктом 2 Постанови N 1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійнихвиплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганськійобластях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборониУкраїни, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації протиУкраїни, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.

З такого правового регулювання слідує, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійнівиплати), призначені (перераховані) відповідно доЗаконуУкраїни"Пропенсійнезабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством),розміряких перевищує 10розмірівпрожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням встановлених коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії. При цьому такі коефіцієнти не застосовуються до осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганськійобластях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборониУкраїни, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації протиУкраїни, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.

Таким чином, положеннями статті 46ЗаконуУкраїни"Про Державний бюджетУкраїнина 2025 рік "тапостанови Кабінету МіністрівУкраїнивід 03 січня 2025 року N 1 запроваджено тимчасове (на 2025 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійнихвиплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію заЗаконом N 2262-XII, коефіцієнтів зменшення пенсії, тобто вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановленоЗаконамиУкраїни"Пропенсійнезабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " та "Про загальнообов`язкове державнепенсійнестрахування", що в свою чергу суперечить приписамстатті 1-1Закону N 2262-XII, який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сферіпенсійногозабезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб.

Крім того, застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійнихвиплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом N 2262-XII, коефіцієнтів зменшення пенсії згідно статті 46ЗаконуУкраїни"Про Державний бюджетУкраїнина 2025 рік "та пункту 1 постанови Кабінету МіністрівУкраїнивід 03 січня 2025 року N 1 призводить дообмеженняконституційного права такої категорії осіб на належний соціальний захист, що передбачений спеціальним законом.

Водночас Конституційний СудУкраїнив пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28 серпня 2020 року N 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджетУкраїничітко визначений уКонституціїУкраїни, а тому цейзаконне може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законамиУкраїни(абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулюванняБюджетного кодексуУкраїни(далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законівУкраїнипро Державний бюджетУкраїнина кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другоїстатті 92Основного ЗаконуУкраїни, Конституційний СудУкраїнив Рішенні від 27 лютого 2020 року N 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законівУкраїни, зупиняти їхдіюабо скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законамиУкраїни(абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Ураховуючи викладене, Конституційний СудУкраїнивкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджетУкраїниобсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечитьстатті6, частині другій статті 19, статті 130 КонституціїУкраїни.

Таким чином, суд доходить висновку, що зміна правового регулювання відносин у сферіпенсійногозабезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін до ЗаконівУкраїни"Пропенсійнезабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " та "Про загальнообов`язкове державнепенсійнестрахування", а інші нормативно-правові акти підлягають застосуванню лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів.

Як слідує з перерахуну пенсії з 01.01.2025 який було надано ГУ ПФУ у Харківський області, позивачу з метою реалізації приписівстатті 46ЗаконуУкраїни"Про Державний бюджетУкраїнина 2025 рік "та постанови Кабінету МіністрівУкраїнивід 03.01.2025 N 1 з 01.01.2025 проведено перерахунок пенсії і, як слідує з аналізу цих норм, такий перерахунок і виплата пенсії не пов`язані із збільшенням рівня грошового забезпечення, наданням передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиттям на державному рівні заходів, спрямованих на соціальний захист, а також із забезпеченням єдності умов та нормпенсійногозабезпечення осіб, які мають право на пенсію за Законом N 2262-XII.

Відтак, суд доходить висновку, що виплата позивачу пенсії з 01.01.2025 із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46ЗаконуУкраїни"Про Державний бюджетУкраїнина 2025 рік "тапунктом 1постанови Кабінету МіністрівУкраїнивід 03 січня 2025 року N 1, єпротиправною.

Також варто зазначити, що відмовляючи у відкритті провадження за поданням судді Донецького окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом справи №200/116/25 як зразкової та за поданням судді Полтавського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом справи №440/534/25 як зразкової, Верховний Суд в ухвалах від 25 лютого 2025 року у справі №200/116/25 та від 26 лютого 2025 року у справі №440/534/25 звернув увагу на те, що Верховним Судом неодноразово висловлювалась позиція щодо застосування норм Закону №2262-ХІІ у спорах, що стосуютьсяобмеженнямаксимальногорозмірупенсій.

Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року (справа N 400/2085/19), 20 липня 2022 року (справа N 340/2476/21), 25 липня 2022 року (справа N 580/3451/21), 30 серпня 2022 року (справа N 440/994/20), 17 березня 2023 року (справа N 340/3144/21) та інших Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах стосовно призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону N 2262-ХІІ норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного СудуУкраїнивід 20 грудня 2016 року N 7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-якеобмеженнямаксимальногорозмірузазначених пенсій єпротиправним.

Щодообмеженнярозмірупенсії позивача максимальнимрозміром, суд зазначає наступне.

За змістом преамбули Закону N 2262-XII, держава гарантує гіднепенсійнезабезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеногозаконом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Стаття 10 Закону N 2262-ХІІ передбачає, що призначення і виплата пенсій, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом здійснюються органамиПенсійногофондуУкраїни.

Відповідно до частини третьоїстатті 43Закону N 2262-XIIпенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом, та членам їх сімей обчислюються зрозміругрошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії врозмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державнепенсійнестрахування, у порядку, встановленому Кабінетом МіністрівУкраїни.

Частиною сьомою статті 43Закону N 2262-XIIвстановлено, що максимальнийрозмірпенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до ЗаконуУкраїниПропенсійнезабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Проте, рішенням Конституційного СудуУкраїнивід 20 грудня 2016 року N 7-рп/2016у справі за конституційним поданням Верховного СудуУкраїнищодо відповідності КонституціїУкраїни(конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першоїстатті 54ЗаконуУкраїни"Пропенсійнезабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"визнанотакими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ЗаконуУкраїни"Пропенсійнезабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року N 2262-XII зі змінами, а саме: частина сьома статті 43, згідно з якими максимальнийрозмірпенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, у вказаному рішенні Конституційний СудУкраїнизазначено щообмеженнямаксимальногорозмірупенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право напенсійнезабезпечення встановленеЗаконом N 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятоюстатті 17КонституціїУкраїни, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканністьУкраїни.

Згідно з п. п. 3-4 мотивувальної частинирішення Конституційного СудуУкраїнивід 14 грудня 2000 року N 15-рп/2000у справі про порядок виконання рішень Конституційного СудуУкраїниобов`язок виконання рішення Конституційного СудуУкраїниє вимогоюКонституціїУкраїни, яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів. Це виключає можливість органу державної влади, у тому числі парламенту, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб відтворювати положення правових актів, визнаних Конституційним СудомУкраїнинеконституційними, крім випадків, коли положенняКонституціїУкраїни, через невідповідність яким певний акт (його окремі положення) буловизнанонеконституційним, у подальшому змінені в порядку, передбаченомурозділом XIIIОсновного ЗаконуУкраїни.

Конституційний СудУкраїнив пункті 7 рішення N 4-рп/2016 від 8 червня 2016 року вже висловив правову позицію, згідно з якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічної редакції, оскільки рішення Конституційного СудуУкраїниє обов`язковими до виконання на територіїУкраїни, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний СудУкраїнивизнавнеконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй.

Оскільки положення частини сьомої статті 43Закону N 2262-ХІІ визнаноКонституційним СудомУкраїнинеконституційним, воно втратило чинність з дня ухвалення такого рішення, а саме з 20 грудня 2016 року, тому внесені ЗакономУкраїниПро внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїни 1774-VIII від 6 грудня 2016 року до частини 7 зазначеної статті зміни є нереалізованими, оскільки частина сьома статті 43, після рішення Конституційного СудуУкраїни, уЗаконі N 2262-XII відсутня. Крім цього, вказані зміни, по своїй суті є повторним запровадженням правового регулювання, яке Конституційний СудУкраїнивизнавнеконституційним, а тому ці зміни, не створюють підстав дляобмеженняпенсії максимальнимрозміром.

Крім того, суд вважає, щообмеженняпенсії військовослужбовців максимальнимрозміром, на підставі норм ЗаконуУкраїниПро заходи щодо законодавчого забезпечення реформуванняпенсійноїсистеми є неправильним, оскільки цейзакон є загальним, водночас спеціальним законодавчим актом, який визначає порядок, умови та нормипенсійногозабезпечення військовослужбовців є Закон N 2262-XII, у якому норми щодообмеженняпенсії максимальним розміром відсутні, оскільки визнані неконституційними.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 6 листопада 2018 року у справі N 522/3093/17, від 8 серпня 2019 року у справі N 522/3271/17, від 30 жовтня 2020 року у справі N 522/16881/17, від 31 березня 2021 року у справі N 815/3000/17, від 17 травня 2021 у справі N 343/870/17 та від 21 грудня 2021 N 120/3552/21-а, від 26 січня 2022 у справі N 569/2950/17.

Відповідно до частини другоїстатті 6Кодексу адміністративного судочинства Українисудзастосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Положеннями статті 17 ЗаконуУкраїниПро виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін протиУкраїни" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якостізакону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6 листопада 2018 року у справі N 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Упостанові від 13 лютого 2019 року, Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі N 822/524/18, із покликанням на положення статей1,8,92 КонституціїУкраїни, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права дійшла висновків, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сферіпенсійногозабезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про те, що у цій справі застосуванню підлягають норми ЗаконуУкраїни"Пропенсійнезабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням Рішення Конституційного СудуУкраїнивід 20 грудня 2016 року, N 7-рп/2016, а не норми ЗаконуУкраїни"Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформуванняпенсійноїсистеми".

Однак, заявлений позивачем розмір пенсії за вислугу років який визначений у загальній сумі 85 036,30 грн., з яких основний розмір пенсії 82675,30 грн., надбавка за неповнолітніх утриманців по 1180,50 грн. на кожного, є недоведеним належними доказами.

Натомість, суд бере до уваги поданий Головним управлінням ПФУ у Харківській області перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , згідно якого основний розмір пенсії становить 82087,30 грн., надбавка за неповнолітніх утриманців по 1180,50 грн. на кожного, що загалом дорівнює 84448,30 грн.

За таких обставин і правового врегулювання суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо виплати пенсії позивача з січня 2025 року з застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету МіністрівУкраїнивід 03.01.2025 N 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахування та виплату пенсії позивача з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 03.01.2025 N 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану",безобмеженняграничнимрозміромз урахуванням раніше проведених виплат.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.; код ЄДРПОУ 14099344) щодо обмеження починаючи з січня 2025 року розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.; код ЄДРПОУ 14099344) здійснити починаючи з січня 2025 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) без обмежень максимального розміру такої пенсії, у тому числі без застосування будь-яких знижуючих коефіцієнтів, передбачених положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 1937 (одна тисяча дев`ятьсот тридцять сім) грн.92 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.