Рішення № 131914720, 19.11.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2133/25

Провадження № 2/346/1491/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2025 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Третьякової І.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Дутчак Х.В.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні взалісудув м.КоломияІвано-Франківськоїобластівпорядку спрощеногопозовногопровадженняцивільну справузапозовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом, в якому зазначило, що 23.10.2021р.між ТОВ«СЛОН КРЕДИТ»та ОСОБА_1 був укладенийдоговір №734997.За умовамиданого договорупозичальнику передбачалосянадання кредитув сумі75000грн.на строк1026днів зкінцевим терміномповернення 23.10.2024р.Пунктом 1.5договору визначеноумови нарахуваннята типпроцентної ставкиза кредитом.Позичальник зобов`язанийу встановленийдоговором строк,повернути кредит,сплатити проценти,штрафи тапені (уразі наявності)та іншіпередбачені платежі.Позивач стверджує,що ТОВ«СЛОН КРЕДИТ»,як кредитодавець,належним чиномвиконало своїзобов`язання задоговором.Однак, ОСОБА_1 свого обов`язкупо поверненнюкредиту невиконав,що призвелодо виникненнязаборгованості,розмір якоїстановить 172279,80грн.,з яких:72726,45грн. заборгованістьза основнимзобов`язанням (тіломкредиту)та 99553,35грн. заборгованістьза нарахованимипроцентами.31січня 2025р. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» уклало з ТОВ «Факторинг Партнерс» договір №31012025, відповідно до якого відступило позивачу своє право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором № 734997. Таким чином, оскільки зобов`язання ОСОБА_1 залишаються невиконаними, ТОВ «Факторинг Партнерс» просило стягнути з неї заборгованість за вищевказаним договором в загальній сумі 172279,80 грн., а також понесені судові витрати: 2422,40 грн. на оплату судового збору та 25000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою від 23.06.2025р. у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено перше судове засідання з викликом сторін. Роз`яснено відповідачу право на подачу відзиву.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

В судове засідання представник позивача не з`явився, 19.11.2025р. подав до суду письмове клопотання, в якому просив проводити розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання двічі не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності до суду не подавала. Про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 68, 72).

Абзацом 2 ч.1ст. 131 ЦПК Українивизначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення проти чого представник позивача в своєму клопотанні не заперечував.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, давши оцінку представленим доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2021 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» в особі директора Рохманійко Миколи Віталійовича, з однієї сторони та ОСОБА_1 , з іншої сторони, уклали Договір №734997 про надання споживчого кредиту.

За умовами договору, передбаченими п.1.2-1.4 слідує, що на умовах встановлених договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 75000,00 грн. Строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 23.10.2024р. Детальні терміни повернення кредиту, визначені в Графіку платежів, що є додатком № 1 до цього договору.

В п. 1.5 договору зазначено, що тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування кредитом залежить від періоду її встановлення та становить:

-За перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних)

-За всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних.

Мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби (п. 1.6 договору).

Орієнтовна реальна річна процента ставка на дату укладення договору складає 190,07% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 224163,08 грн (п. 1.7-1.8 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування:

- у розмірі 60000,00 грн. на користь споживача за реквізитами НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» ОСОБА_1 або за реквізитами поточного рахунку споживача та або за реквізитами платіжної картки, дані яких споживач надав Товариству в будь-який спосіб.

- у розмірі 15000,00 грн. на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5 договору.

Згідно п. 3.5 договору, сплата процентів за перший день користування кредитом здійснюється споживачем в день отримання кредиту. З метою оплати процентів за перший день користування кредитом споживач доручає товариству утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню споживачу. Прострочення споживачем сплати кредиту (чергового платежу) та/або звернення Товариства до суду про стягнення заборгованості за договором, не зупиняє нарахування процентів протягом строку, визначеного п.1.4 договору, крім випадків прийняття окремого відповідного рішення товариством.

Платіжним дорученням № 10671 від 23.10.2021р. підтверджується перерахування ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» 60000,00 грн. В призначенні платежу вказано: перерахування коштів згідно кредитного договору № 734997 від 23.10.2021р. ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 5.1 договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів.

Згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток № 1 до договору) вбачається, що ОСОБА_1 щомісячно повинна була сплачувати грошові кошти в сумі 5807,00 грн. (35 платежів), яка включала в себе часткове повернення суми отриманого кредиту та сплату відсотків. Останній платіж повинен був бути здійснений 23.10.2024р. в сумі 5918,08 грн.

З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 протягом жовтня 2021 січня 2022р. належним чином виконувала свої зобов`язання по повернення кредитних коштів, оскільки здійснила чотири щомісячні платежі в сумі 5880,00 грн. кожен. Однак, подальше повернення кредитних коштів та сплата відсотків не прослідковується.

Таким чином, письмовими доказами в даній справі було підтверджено, що умови укладеного з ОСОБА_1 договору щодо своєчасно та повного повернення кредитних коштів, сплати відсотків, позичальником виконані не були, що призвело до виникнення в неї заборгованості, розмір якої, згідно наданого розрахунку, становить 172279,80 грн. та складається з: 72726,45 грн. заборгованість за тілом кредиту та 99553,35 грн. заборгованість за відсотками.

У відповідності до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою, другоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності з частиною 2статті 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 1 ст.1055ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно з ч. 1 ст.631ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов`язки відповідно до договору. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

31 січня 2025р. ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» уклали між собою договір надання послуги з факторингу №31012025, за умовами якого Фактор зобов`язався передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. З дати відступлення прав вимоги клієнт перестає бути стороною за укладеними Кредитними договорами, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру боржників та набуває всіх прав за ними.

31.01.2025р. між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Качай Гроші» був підписаний акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором надання послуги з факторингу № 31012025, згідно якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 2092 особи і став кредитором по відношенню до них стосовно заборгованостей на загальну суму 76252759,13 грн.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору про надання послуги з факторингу № 31012025, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за заборгованістю, яка виникла за договором №734997 в загальній сумі 172279,80 грн.

Згідно ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

З ст.514 ЦК України слідує, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 6ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Будь-яких доказів, які б підтверджували погашення заборгованості відповідачемдо суду не надходило.

Таким чином, судом в даній справі було встановлено, що ОСОБА_1 з фінансовою установою ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було укладено договір, за якими відповідачем було отримано фінансові послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Взявши на себе обов`язок з повернення кредитних коштів, сплати процентів за їхнє використання, ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на яку набув позивач за укладеними між ним та кредитодавцем відповідача договором факторингу.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Згідно ст.. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» також підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем за сплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу необхідно зазначити таке.

Відповідно до ч.1ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1,2 ч.2ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, укладеного між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс», заявку на надання юридичної допомоги №871 від 01.03.2025р. та витяг з акту №7 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025р., в якому зазначено вид наданих послуг, витрачений час та їхню вартість (надання усної консультації з вивченням документів 2 год. на суму 4000 грн., підготовка пропозицій 3 год. на суму 6000,00 грн. та складання позовної заяви 5 год. на суму 15000 грн.), що в загальному становить 25000,00грн.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171гс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 25 000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» понесені в даній справі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.526-530, 625, 626, 638, 1048-1049, 1054-1055, 1077-1078 ЦК України, ст.12,13,81,141,263-265,280-284, 354,355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовзадовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 )на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (Код ЄДРПОУ 42640371, 03150, м.Київ,вул. Гедройця Єжи, буд. 6 офіс 521)заборгованість заДоговором №734997 про надання споживчого кредиту в сумі172279(стосімдесят двітисячі двістісімдесят дев`ять)гривень80коп.,атакожсудові витратипо сплатісудового зборув сумі2422(двітисячі чотиристадвадцять дві)грн.40коп.,та витратинапрофесійнуправничу допомогувсумі3000(тритисячі)гривень 00коп.,авсього: 177 702 (сто сімдесят сім тисяч сімсот дві) гривні 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.11.2025р.

Суддя: Третьякова І. В.