Рішення № 131914450, 20.11.2025, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1066/25

Номер провадження № 2/194/794/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2025 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Докурно Леоніда Доріушовича, ОСОБА_1 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, та інфляційних витрат -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Скребець О.С. через систему«Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, та інфляційних витрат. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 05 грудня 2004 року між ВАТ КБ «Надра», назву якого змінено на ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 11/2004/кд90023, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 40000,00 грн. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 05 грудня 2005 року було укладено договір поруки з ОСОБА_1 , яка прийняла на себе зобов`язання перед позивачем відповідати у повному обсязі по зобов`язанням ОСОБА_2 , визначених кредитним договором. Стверджує, що в порушення умов договору відповідачі зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконують. Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2015 року по справі № 194/979/15-ц за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за договором № 11/2004/кд90023 від 05.12.2024 року, у розмірі 78448,48 грн. Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 10.02.2021 року по справі № 194/979/15-ц звмінено сторону стянувача з ПАТ «КБ «Надра» на правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Однак, відповідачі так і не вчинили жодних дій щодо погашення кредитної заборгованості. Зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" продовжено строки дії позовної давності на період дії карантину. Просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 , Докурно Любові інфляційні витрати і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке становить 24 220,70 гривень, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2015 року по справі № 194/979/15-ц за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за договором № 11/2004/кд90023 від 05.12.2024 року, у розмірі 78448,48 грн.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 10.02.2021 року по справі № 194/979/15-ц звмінено сторону стянувача з ПАТ «КБ «Надра» на правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

За ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з розрахунку інфляційних витрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке становить 78448,48 грн, за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року, розмір нарахованих інфляційних витрат і 3% річних на суму боргу становить 24220,70 грн., що складається з: інфляційне збільшення 17153,89 грн., 3% річних 7066,81 грн.

Відповідно доч.12Прикінцевих таперехідних положеньЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначеністаттями 257,258,362,559,681,728,786,1293цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно доч.19Прикінцевих таперехідних положеньЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу, з 12 березня 2020 року по на всій території України було встановлено карантин. У подальшому, строк дії карантину неодноразово продовжувався.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 рокуу зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, та він діє по теперішній час.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 512ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК Українивстановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідност. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями526,527 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 1048ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1ст. 1054ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Водночас,ст. 625 ЦК Україниврегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулюванняст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому інфляційні витрати та 3 % річних не є неустойкою у розумінні положеньстатті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У постанові від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з ухваленням рішення про стягнення боргу зобов`язання відповідачів сплатити заборгованість не припинилось та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання. Отже, кредитор має право на отримання сум, передбачених устатті 625 ЦК України, за увесь час прострочення. При цьому право на позов про стягнення коштів на підставістатті 625 ЦК Українивиникає в кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення й обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

В постанові Верховного Суду від 28 листопада 2024 року по справі №756/8788/22 викладена наступна правова позиція, що грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, зокрема, і факту наявності боргу, встановленого рішенням суду. Позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Тлумачення пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українисвідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другоюстатті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 28.09.2021 у справі №759/4755/19 зробив наступний висновок: «У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 зазначено, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання; наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу». Тобто, відсутність на виконанні виконавчих листів жодними чином не позбавляє нового кредитора на пред`явлення вимоги щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №753/1527/22, від 14.02.2024 у справі №757/34217/21: наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, навіть за умови відмови суду про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених статтею 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за укладеним кредитним договором на час звернення з позовною заявою, відповідно зобов`язання відповідача сплатити борг не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання, тому кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625цього Кодексу.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 рокуу зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, та він діє по теперішній час.

У постановах Великої Палати Верховного суду від 16 січня 2019 року № 373/2054/16 та від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц, ту постанові Верховного суду від 05 жовтня 2022 року по справі № 463/9914/20, зазначено правові висновки, що при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України. Отже, 3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).

Отже,вданномувипадку інфляційнівитрати та3%річнихнеобхіднонараховувати з23лютого 2019рокупо23лютого2022 року і їх розмір складатиме 24220,70 грн.

Як вбачається з розрахунку інфляційних витрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке становить 78448,48 грн., за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року (1462 дні), розмір нарахованих інфляційних витрат і 3% річних на суму боргу становить 24220,70 грн., що складається з: інфляційне збільшення 17153,89 грн., 3% річних 7066,81 грн.

Відповідачі не надали суду доказів щодо відсутності заборгованості за кредитним договором.

Напідставі викладеного,враховуючи,щосудне можевийтизамежі позовнихвимог, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача інфляційні витрати та 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання у розмірі 24220,70 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.

02 січня 2024 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та адвокатським бюро «Юлії Чміль» укладено договір № 02/01-2024 про надання правової допомоги.

Відповідно до Акту про надання правової допомоги № 2907-25 від 29 липня 2025 року розмір гонораруза наданняклієнту адвокатськимбюро «ЮліїЧміль» правової допомоги по справі № 194/1066/25, встановлено та погоджено у фіксованому розмірі, що становить 8500,00 грн.

Відповідач не довів суду неспівмірність витрат на правову допомогу в розмірі 8500,00 грн.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 у справі №922/1964/21 викладена правова позиція, в якій зазначено, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятоїстатті 137 ЦПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такая правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 по справі № 596/2305/18.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з кожного відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4250,00 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256, 280, 281 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Докурно Леоніда Доріушовича, ОСОБА_1 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, та інфляційних витрат - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовакомпанія «Дніпрофінансгруп» (ЄРДПОУ 40696815, адреса: 49501, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф. 205) інфляційні витрати та 3% річних у розмірі 24220,70 грн., що складається з: інфляційне збільшення 17153,89 грн., 3% річних 7066,81 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовакомпанія «Дніпрофінансгруп» (ЄРДПОУ 40696815, адреса: 49501, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф. 205) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовакомпанія «Дніпрофінансгруп» (ЄРДПОУ 40696815, адреса: 49501, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф. 205) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовакомпанія «Дніпрофінансгруп» (ЄРДПОУ 40696815, адреса: 49501, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф. 205) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4250,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовакомпанія «Дніпрофінансгруп» (ЄРДПОУ 40696815, адреса: 49501, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф. 205) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4250,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів.Учасник справи,якомуповнерішення небуловрученоу деньйогопроголошенняабо складення,маєправона поновленняпропущеногострокуна апеляційнеоскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 20 листопада 2025 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін