Рішення № 131913392, 20.11.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2025 р. № 826/2377/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства "Завод Квант" (код ЄДРПОУ 14309866, адреса: 04080, м. Київ, вул. Трутенка, 2) до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (04116, місто Київ, вул.Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 4411601) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство «Завод «Квант» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2017 №0184281209.

Ухвалою суду від 16.02.2018 (суддя Аблов Є.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2019 № 507 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу №826/2377/18 повторно розподілено на суддю Арсірія Р.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 прийнято справу №826/2377/18 до провадження.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025, передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025.

Відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025 вказана справа передана на розгляд судді Полях Н.А.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного провадження.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ВАТ «Завод «Квант» з питань дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати з орендної плати з юридичних осіб за період з 30.06.2016 по 02.11.2017.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт №12179/26-15-12-09-19/14309866 від 02.11.2017, яким встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов`язання з плати за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3 ст. 287 Податкового кодексу. Відповідальність платника податків за порушення строків сплати податків передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу.

На підставі акту № 12179, відповідачем 23.11.2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2017 №0184281209 та відповідно до ст.126 Кодексу застосовано штрафні санкції у розмірі 188978,90грн., (20%).

Позивач, не погодившись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За приписами п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Приписами п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.72 і 14.1.73 п. 14.1 статті 14 ПК України, земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно п. 269.1 ст. 269 ПК України, платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Норми п. 270.1 ст.270 ПК України визначають, що об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

В силу п. 286.2 ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно п. 287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В силу п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Положеннями п.п. 87.9 ст. 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

У відповідності до п.п. 131.2 ст. 131 ПК України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Завод «Квант» як платник плати за землю подало до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) за відповідні податкові періоди, в яких самостійно визначило грошові зобов`язання. Дані таких декларацій відображені в акті камеральної перевірки №12179/26-15-12-09-19/14309866 від 02.11.2017, а також в інтегрованій картці платника податку.

Згідно з актом перевірки та розрахунком штрафних санкцій до нього, у перевіряємий період у позивача існувала заборгованість з плати за землю, яка утворилась у зв`язку з несвоєчасною сплатою самостійно визначених грошових зобов`язань.

На дату настання граничних строків сплати податкових зобов`язань за відповідні місяці 2016 2017 років у ВАТ «Завод «Квант» обліковувався податковий борг, у зв`язку з чим кошти, сплачені позивачем у цей період, відповідно до п.п. 87.9 ст. 87, п.п. 131.2 ст. 131 ПК України, були зараховані контролюючим органом у першу чергу в рахунок погашення раніше виниклого податкового боргу, а не в рахунок поточних зобов`язань.

Унаслідок такого розподілу платежів грошові зобов`язання з плати за землю, задекларовані позивачем за окремі місяці, були погашені зі простроченням більше 30 календарних днів, що підтверджується таблицями до акта перевірки та інтегрованою карткою платника. Із вказаних сум сплачених узгоджених грошових зобов`язань відповідачем розраховано спірний штраф у розмірі 20 відсотків відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, що й відображено у податковому повідомленні-рішенні від 23.11.2017 №0184281209.

В адміністративному позові позивач посилається на те, що контролюючий орган неправомірно визначив наявність у нього податкового боргу та несвоєчасну сплату узгоджених сум з плати за землю. Позивач зазначає, що нарахування штрафних санкцій є недопустимим у зв`язку із застосуванням до ВАТ «Завод «Квант» процедур банкрутства та дії мораторію на нарахування штрафних санкцій, а податковий орган протягом тривалого часу безпідставно нараховував штрафи та пеню, неправомірно зараховував отримані від позивача кошти.

Оцінюючи наведені доводи позивача, суд зазначає, що відповідно до наведених вище норм ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, платник не вправі самостійно визначати черговість зарахування своїх платежів.

Так, закон прямо покладає на контролюючий орган обов`язок зарахувати всі кошти, що надходять від такого платника, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення (п.п. 87.9 ст. 87, п.п. 131.2 ст. 131 ПК України), незалежно від зазначеного платником призначення платежу.

З огляду на викладене суд зазначає, що контролюючий орган правомірно зараховував вказані кошти в рахунок погашення уже існуючого боргу за попередні періоди, а узгоджені податкові зобов`язання за поточні періоди вважались погашеними пізніше встановленого строку.

Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження спростування даних інтегрованої картки платника податку розрахунку виконання ним податкового обов`язку за спірний період.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що на дати настання граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з плати за землю у ВАТ «Завод «Квант» не було податкового боргу чи що всі платежі були здійснені своєчасно.

Посилання позивача на те, що спірне податкове повідомлення-рішення фактично ґрунтується на неправильному чи безпідставному нарахуванні штрафів та пені за попередні роки, суд вважає необґрунтованими.

Предметом даного спору є податкове повідомлення-рішення від 23.11.2017 №0184281209, прийняте за результатами камеральної перевірки дотримання строків сплати узгоджених зобов`язань за визначений актом перевірки період.

Доказів на підтвердження протиправних дій контролюючого органу, пов`язаних із формуванням податкового боргу в інші періоди, позивачем до матеріалів справи не надано.

Натомість, відповідачем доведено правомірність нарахування штрафних санкцій за ст. 126 ПК України за несвоєчасну сплату узгоджених сум плати за землю.

Щодо доводів позивача про те, що ВАТ «Завод «Квант» перебувало в процедурі банкрутства, у зв`язку з чим нарахування штрафних санкцій є неприпустимим, суд зазначає наступне.

Із постанови Вищого господарського суду України від 24 лютого 2016 року вбачається, що постановою Арбітражного суду м. Києва від 27 березня 1998 року Київський завод "Квант" визнано банкрутом та відносно нього введено ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Арбітражного суду м. Києва від 12 серпня 1996 року порушено провадження у справі № 15/80 про банкрутство Київського заводу "Квант" за заявою Закритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Лівобережного відділення, в порядку норм Закону України Про банкрутство".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс станом на 06 жовтня 2015 року, визнано ВАТ "Завод "Квант" вільним від боргів і таким, що може продовжувати свою підприємницьку діяльність, провадження у справі № 15/80 припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2015 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року - без змін.

Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 24 лютого 2016 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі № 15/80 скасовано. Провадження у справі № 15/80 припинено.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

З огляду на зазначене, оскільки, провадження у справі про банкрутство ВАТ «Завод «Квант» було припинено ухвалою Господарського суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року, яка набрала законної сили 24 листопада 2015 року, визнано ВАТ "Завод "Квант" вільним від боргів і таким, що може продовжувати свою підприємницьку діяльність, провадження у справі № 15/80 припинено, положення ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Суд зауважує, що ВАТ "Завод "Квант" вважаючи, що контролюючим органом протиправно попередньо нараховувались штрафні санкції чи пеня або протиправно зараховувались кошти, сплачені ним в рахунок погашення податкового зобов`язання за той чи інший період, в рахунок погашення податкового боргу, він не позбавлений права оскаржувати відповідні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу.

Щодо посилань позивача на недоліки оформлення акта камеральної перевірки, суд виходить з того, що такі недоліки не спростовують встановленого факту порушення строків сплати узгоджених податкових зобов`язань і самі по собі не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, якщо з інших матеріалів справи можливо встановити обсяг донарахованих зобов`язань, період та характер порушень.

В даному випадку акт перевірки містить посилання на конкретні норми ПК України, період, за який проведено звірку своєчасності сплати зобов`язань, а також розрахунок прострочених сум, що стало підставою для формування відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

Наявні у матеріалах справи докази, а саме: акт камеральної перевірки №12179/26-15-12-09-19/14309866 від 02.11.2017 з додатками, розрахунок штрафних (фінансових) санкцій до цього акта, інтегрована картка платника податку, податкові декларації з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб), а також копії платіжних доручень позивача, підтверджують, що у ВАТ «Завод «Квант» у спірний період був наявний податковий борг з плати за землю, сплата узгоджених грошових зобов`язань здійснювалась із порушенням установлених ПК України строків, а контролюючий орган, зараховуючи кошти позивача в порядку черговості, визначеної п.п. 87.9 ст. 87, п.п. 131.2 ст. 131 ПК України, та застосовуючи штрафні санкції за п. 126.1 ст. 126 ПК України, діяв у межах наданих повноважень і відповідно до вимог податкового законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок доведення правомірності свого рішення покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 23.11.2017 №0184281209, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені ПК України, а спірні штрафні санкції за ст. 126 ПК України нараховані за наявності передбачених законом підстав, у зв`язку з чим підстав для визнання їх протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не вбачається.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ВАТ «Завод «Квант» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Завод Квант" (код ЄДРПОУ 14309866, адреса: 04080, м. Київ, вул. Трутенка, 2) до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (04116, місто Київ, вул.Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 4411601) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 листопада 2025 року.

СуддяН.А. Полях