Ухвала суду № 131913336, 13.11.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про відмову у залишенні позовної заяви без розгляду

13 листопада 2025 р. справа №520/18249/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Л.Мар`єнко,

за участю секретаря судового засідання - Д.Бикової,

представника позивача - А.Ашурової,

представник відповідача - С.Шапошника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 28 листопада 2024 року №00672632410, №00672612410, №00672602410, №00672592410;

2) визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 07.02.2025 №0002703-1309-2040.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Представника Головного управління ДПС у Харківській області надіслав через ЄСІТС "Електронний суд" заяву, в якій просив суд залишити позовну заяву у справі №520/18249/25 без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України та пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, у зв`язку з порушенням позивачем шестимісячного строку звернення до суду. В обґрунтування заяви вказав, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення від 28.11.2024 надсилались на поштову адресу позивача рекомендованою кореспонденції, яка повернулась до податкового органу з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" 13.12.2024 року, відтак встановлений статтею 122 КАС України сплив 14.06.2025 року, однак позивач звернувся до суду лише 08.07.2025, що свідчить про свідоме зволікання з реалізацією права на судове оскарження рішення суб`єкта владних повноважень.

Представник позивача надіслав суду заперечення на заяву представника відповідача, в яких вказав, що підтримує доводи позовної заяви в частині строку звернення до суду. Так, в обґрунтування строку звернення до суду в позовній заяві оскаржувані податкові повідомлення-рішення №00672632410, №00672612410, №00672602410, №00672592410 прийнято Головним управлінням ДПС у Харківській області 28.11.2024, однак про їх існування позивач дізнався лише 30.06.2025 року, після отримання представником позивача доступу до матеріалів справи №520/16193/25 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Також зазначив, що з березня 2020 року і до 05.04.2022 року позивач постійно проживав за адресою місця реєстрації: м.Харків, вул.Терихівська, буд.86, однак поштову кореспонденцію від відповідача не отримував. З квітня 2022 року, ОСОБА_1 з метою збереження життя та забезпечення безпеки родини, вимушений був виїхати до межі міста Харків до Полтавської області, де перебуває по теперішній час. За таких обставин, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити цей строк.

В підготовчому судовому представник позивача - А Ашурова, заперечувала проти клопотання представника відповідача залишення позовної заяви без розгляду, просила суд поновити позивачу строк звернення до суду.

Представник відповідача - С.Шапошник, підтримав доводи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, просив суд його задовольнити.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, вислухавши доводи клопотання представника відповідача та заперечення представника позивача, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 8 частини 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 (справа №500/2486/19) дійшов висновку, що строк давності 1095 днів, установлений статтею 102 Податкового кодексу України, є строком, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і строком звернення до суду.

У постанові від 27.01.2021 у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступив від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі №803/728/17, від 18.06.2018 у справі №805/1146/17-а (згідно з цим висновком строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено) та сформулював такий правовий висновок: процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС та становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, Верховний Суд у цій постанові зазначив, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Суд зазначає, що предметом оскарження у даній справі є правомірність прийнятих Головним управлінням ДПС у Харківській області від 28 листопада 2024 року №00672632410, №00672612410, №00672602410, №00672592410.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись податковим органом засобами поштової кореспонденції (27.11.2024 о 19:06) за адресою місця реєстрації позивача: 61093, м.Харків, вул.Терихівська, 86.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, наданого представником відповідача, конверт з поштовою кореспонденцією (ППР №00672632410, №00672612410, №00672602410, №00672592410) повернулись 13.12.2024 на адресу Головного управління ДПС у Харківській області з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Разом з тим, як зазначає представник позивача в позовній заяві, ОСОБА_1 з квітня 2022 року у зв`язку з початком бойових дій на території м.Харків, вимушений був з родиною покинути місце постійного проживання, переїхавши до Полтавської області, село Яремівщина, вул.Молодіжна, буд.18, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.04.2022 №1616-7000272253.

Факт постійного проживання позивача в Полтавській області підтверджується повідомленням про подію, яка має ознаки страхового випадку від 11.12.2022, довідками Закладу дошкільної освіти "Калинка" (с.Піски) Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області від 07.07.2025 №39, №38.

Позивач зазначає, що про оскаржувані податкові повідомлення від 28.11.2024 №00672632410, №00672612410, №00672602410, №00672592410 йому стало відомо 30.06.2025 під час ознайомлення представника позивача з матеріалами адміністративної справи №520/16193/25 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, що підтверджується повідомленням системи "Електронний суд" в електронному кабінеті представника К.Павлуненко.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд враховує, що згідно статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов`язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя. Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.

Відтак, одним із правових механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції", "Ільхан проти Туреччини", "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" тощо).

Одним з найбільш складних питань у процесі прийняття рішення про поновлення строку звернення до суду є визначення критеріїв, за якими суд може визнати причини попуску строку поважними, а підстави для його поновлення виправданими з метою досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи.

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи "Скордіно проти Італії", "Ятрідіс проти Греції").

Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов`язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Беручи до уваги, те, що позивачем наданими у справі доказами доведено те, що про спірні податкові повідомлення-рішення він дізнався 30.06.2025, а з позовною заявою про їх оскарження звернувся 08.07.2025 року, тобто без зайвих зволікань, суд вважає що датою відліку строку звернення з даним позовом до суду слід вважати саме 30.06.2025.

Відтак, з урахуванням положень частини другої статті 122 КАС України, суд доходить висновку про позивач звернувся в межах шестимісячного строку, який слід обчислювати з моменту коли фізична особа дізналась про можливе порушення її прав рішеннями суб`єкта владних повноважень.

За таких підстав, суд відмовляє у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 240, 241, 243, 248, 250, 256, 370 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 19 листопада 2025 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО