Ухвала суду № 131912487, 19.11.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/33752/24

У Х В А Л А

19 листопада 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Одеського військово-медичного клінічного госпіталю Державної Прикордонної Служби України про визнання протиправною постанови та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Одеського військово-медичного клінічного госпіталю Державної Прикордонної Служби України (далі - відповідач), у якому, просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову (довідку) військово-лікарської комісії від 26.09.2024 року № 1628 Про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби;

- зобов`язати Військово-лікарську комісію при Одеський військово-медичний клінічний госпіталь Державної Прикордонної Служби України повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 для визначення придатності до військової служби, із врахуванням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 р. № 402.

Ухвалою суду від 06.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Як встановлено судом, 26.11.2025 року представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, яке обґрунтовано необхідністю надання суду детальних усних пояснень з приводу порядку проведення ВЛК безпосередньо голови ВЛК, який має досвід роботи з питань проведення медичного огляду та пройшов спеціальну підготовку, а також стосовно встановлених діагнозів позивача і як наслідок визначення придатності до військової служби.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд вказує про таке.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997року №475/97-ВР, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Як вбачається з даного клопотання, то воно обґрунтовано необхідністю надання усних пояснень, а тому вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи в рамках відкритих судових засідань.

Тобто, представник позивача не обґрунтовує яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту та негативні наслідки.

Разом з тим суд зауважує, що характер спірних правовідносин, предмет доказування у справі незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, позивач не позбавлений права викласти свої міркування та заперечення у додаткових письмових поясненнях та надати додаткові докази по справі, тобто не позбавлений прав, передбачених ст. 44 КАС України.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Крім того, з метою збереження життя та здоров`я учасників справи та їх представників, працівників суду та суддів, суд дійшов висновку, що в умовах воєнного стану розгляд даної справи доречно здійснювати без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, клопотання представника відповідача про здійснення розгляду справи за участю сторін не підлягає задоволенню.

Крім того, 26.11.2025 року представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) АДРЕСА_1 , яке обґрунтовано тим, позивач на даний час проходить службу в військовій частині НОМЕР_2 , а відтак вважає, що дане рішення може вплинути на права та обов`язки військової частини НОМЕР_2 , та бути передумовою для розгляду питань пов`язаних з проходженням військової служби та обійманням певної посади.

Вирішуючи дане клопотання відповідача, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже підставою для залучення особи до участі у справі у якості третьої особи є наявність реальної можливості впливу рішення суду, яке буде ухвалене за результатами розгляду справи, на права чи обов`язки такої особи.

Як вбачається зі змісту даного клопотання, то необхідність залучення до участі у справі, в якості третьої особи військової частини НОМЕР_2 , обґрунтовано тим, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог його виконання вплине на розгляд питань, пов`язаних з подальшим проходженням військової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження у даній справі є правомірність висновків гарнізонної ВЛК щодо придатності позивача до військової служби.

При цьому, доводи відповідача, покладені в обґрунтування вказаної заяви, вмотивовані проходженням позивачем військової служби у військові частині НОМЕР_2 .

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача військової частини НОМЕР_2 , оскільки залучення до участі військової частини у цій справі не вплине на всебічний розгляд справи, встановлення дійсного характеру спірних правовідносин та, як наслідок - запобіганню ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залучення третьої особи.

Керуючись ст. ст. 49, 236, 257-262, 248, 294, 295 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання Одеського військово-медичного клінічного госпіталю Державної Прикордонної Служби України про розгляд справи у судовому засіданні.

Відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залучення третьої сторони не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) АДРЕСА_1 .

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на неї включається до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Дубровна