Рішення № 131909398, 17.11.2025, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/2240/25

Провадження № 2-а/455/24/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

17 листопада 2025 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого суддіПошивака Ю.П.,

секретар судового засіданняСенета Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу №455/2240/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

27.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що 24.10.2025 року поліцейським відділення поліції №1 (м.Старий Самбір) Самбірського районного відділу поліції Головного управління поліції у Львівській області сержантом поліції Лимарем Василем Миколайовичем було складено на нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6008686 та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 680,00 гривень за ч.3 ст.122 КУпАП, що нібито він 24.10.2025 року о 17 год. 42 хв. в м.Старий Самбір по вул.Лева Галицького, №44, Самбірського району Львівської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем, марки «Пежо», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив стоянку, чим створив перешкоду, а саме затруднив проїзд по вулиці іншим учасникам руху, чим порушив п.15.9 ПДР - Порушення правил зупинки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Таким чином, на думку працівника патрульної поліції він вчинив адміністративне правопорушення.

Однак, 24.10.2025 року о 17 год. 42 хв. він своїм транспортним засобом, зробивши поворот з головної дороги, здійснив стоянку в провулку біля будинку мами його дружини, яку він постійно відвідує. Зазначив, що його транспортний засіб був поставлений праворуч до краю проїжджої частини дороги провулку біля будинку мами його дружини, що повноцінно давало змогу іншим учасникам дорожнього руху проїжджати повз його автомобіль і рухатися далі. Однак інший учасник руху - власник транспортного засобу НОМЕР_2 , маючи якісь неприязні відносини до нього, безпідставно викликав працівників поліції.

Відмітив, що цей же учасник руху вже неодноразово раніше вільно проїжджав повз нього і будь-яких претензій ніколи не було. А також інші автомобілі постійно вільно проїжджають повз, оскільки цьому дозволяє вільне місце залишку дороги. Крім того, ширина його автомобіля становить 170 см, а вільна відстань від машини до другого узбіччя по цій дорозі становить 320 см. Ця відстань в свою чергу повноцінно дає можливість рухатися іншим транспортним засобам без будь-яких перешкод.

Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною, необгрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки розгляд справи поліцейським було проведено з порушенням встановленої процедури, при розгляді справи працівником поліції не було враховано його заперечень, не відібрано письмових пояснень, не встановлено свідків правопорушення, не було роз`яснено прав та обов`язків. До постанови про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.3 ст.122 КУпАП.

Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6008686 від 24.10.2025 року, винесену поліцейським відділення поліції №1 (м.Старий Самбір) Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області сержантом поліції Лимарем В.М. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 680,00 грн., закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на його користь понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 гривень.

Ухвалою судді від 28.10.2025 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання на 10 годину 30 хвилин 06.11.2025 року.

05.11.2025 року до суду від представника відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області С.Бучковського надійшов відзив на позовну заяву у якому останній проти позовних вимог заперечував. Заперечення проти позову мотивував тим, що постанова складена відносно ОСОБА_1 і обставини зазначені у ній повністю відповідають диспозиції ч.3 ст.122 КУпАП. Зазначив, що 24.10.2025 року, близько 17:30 години, в м.Старий Самбір по вул.Л.Галицького до співробітників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перебували на патрулюванні, звернувся громадянин ОСОБА_4 з приводу того, що громадянин ОСОБА_1 систематично паркує своє авто з порушення ПДР чим унеможливлює йому безпечний та безперешкодний проїзд автомобілем додому. В ході проведення замірів встановлено наступне: ширина автомобіля марки «Peugeot 308» 2010 р.в. - становить 1815 мм; ширина автомобіля марки «Hyundai Kona» 2020 р.в. - становить 1800 мм; ширина проїжджої частини 3710 мм. Тобто, якщо від загальної ширини проїжджої частини відняти ширину авто ОСОБА_1 то залишається приблизно 1895 мм, а відтак інтервал від наявних перешкод становить 95 мм, що в свою чергу не є безпечним інтервалом. У такому випадку водій ризикує пошкодити автомобілі та в подальшому бути притягнутим до адміністративної відповідальності і понести матеріальні витрати на ремонт авто та відшкодування завданих збитків. Окрім того, у всіх наявних прикладах в загальнодоступній мережі «Google» ширина автомобіля марки «Peugeot 308» 2010 р.в. береться без урахування бокових дзеркал заднього виду, які виступають за наявні розміри приблизно на 100-150 мм. З огляду на це, вважав притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності правомірним, а тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

06.11.2025 року судове засідання відкладено на 09 годину 45 хвилин 17.11.2025 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що він постійно ставить машину біля своєї тещі. Від паркана до паркана є 6 метрів ширини. Сусід ОСОБА_4 завжди безперешкодно проїжджав бусом цією дорогою, коли він ставив автомобіль біля тещі.

Представник відповідача Головного управління Національної у Львівській області Бучковський С.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.10.2025 року поліцейським відділення поліції №1 ( м.Старий Самбір) Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Лимарем Василем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6008686, у якій зазначено, що 24.10.2025 року о 17 год. 42 хв., у м. Старому Самборі по вул. Л.Галицького №46, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Пежо», номерний знак НОМЕР_1 здійснив стоянку, чим створив перешкоду (затруднив проїзд по вулиці іншим учасникам дорожнього руху), чим порушив п.15.9 ПДР порушення правил зупинки. Що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3ст.122 КУпАП.

У зв`язку з цим на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн.

Статтею 251 КУпАП Українипередбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1ст. 268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно дост. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другоюстатті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На переконання суду, відповідач виконав свій процесуальний обов`язок, а саме довів факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3ст.122 КУпАП.

Так з дослідженого судом відеозапису події слідує, що позивач ОСОБА_1 дійсно 24.10.2025 року о 17 год. 42 хв., у м. Старому Самборі по вул. Л.Галицького №46, , керуючи автомобілем марки «Пежо», номерний знак НОМЕР_1 здійснив стоянку, чим створив перешкоду - затруднив проїзд по вулиці іншим учасникам дорожнього руху.

Також, на фото та відео чітко можна встановити край проїзної частини, а саме де забудована частина закінчується та розпочинається газон (зелене насадження).

Пунктом 15.9 «ж» ПДРпередбачено, що забороняється зупинка у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився.

Водночас, згідно п.15.9.«д» ПДР України зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.

В той же час, п.1.10 ПДР визначено, що проїзна частина - це елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.

Не знайшлисвого підтвердженнядоводи позивачапро те,що намомент оформленняадміністративних матеріалівйого автомобільбув запаркований з правого краю дороги, вільна відстань від машини до другого узбіччя становила 320 см, а ширина автомобіля ОСОБА_4 становить 170 см., що в свою чергу дає йому безперешкодно проїхати додому, оскільки з матеріалів справи встановлено, що ширина автомобіля марки «Peugeot 308» 2010 р.в. - становить 1815 мм; ширина автомобіля марки «Hyundai Kona» 2020 р.в. - становить 1800 мм; ширина проїжджої частини 3710 мм.

Тобто якщо від загальної ширини проїзної частини відняти ширину автомобіля громадянина ОСОБА_1 то залишається приблизно 1895 мм, тобто інтервал від наявних перешкод становить 95 мм, що в свою чергу не є безпечним інтервалом. У такому випадку водій ризикує пошкодити автомобілі та в подальшому бути притягнутим до адміністративної відповідальності і понести матеріальні витрати на ремонт автомобіля та відшкодування завданих збитків.

У проведенні даних розрахунків варто також взяти до уваги те, що у всіх наявних прикладах в загальнодоступній мережі «Google» ширина автомобіля марки «Peugeot 308» 2010 р.в. береться без урахування бокових дзеркал заднього виду, які виступають за наявні розміри приблизно на 100-150 мм.

Згідно п.13.1. ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно п.1.10. ПДР України «Безпечнийінтервал» - цебічна відстань до інших транспортних засобів, пішоходів чи перешкод, яка має бути достатньою, щоб уникнути зіткнення. Для безпечногоінтервалуміж автомобілями рекомендується відстань, що дорівнює половині ширини авто.

Тобто виходячи із даних простих розрахунків, зважаючи на те, що з одного боку проїжджої частини газон і огорожа, з іншого - автомобіля позивача ОСОБА_1 , а ширина авто 1800 мм, ширина вільної проїзної частини з дотримання безпечного інтервалу в даному випадку мала б бути близько 3600 мм.

До того ж, в ході спілкування з поліцейськими позивач необґрунтовано вступив в суперечку з поліцейськими та вказував, що він жодного пункту ПДР України не порушував, запаркувався належним чином, нікому не заважає на дорозі і є достатньо місця для проїзду інших авто.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами довів суду факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.122 КАС України, а судом не знайдені суттєві процесуальні порушення під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постановубез змін.

Оскільки суд відмовив у задоволенні позову, всі судові витрати позивача залишаються за ним.

Керуючись ст.ст.122,251,283,286, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2,8,9,72-77,78,205,241-246,250,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення 20.11.2025 року.

Суддя Пошивак Ю.П.