Вирок № 131904250, 18.11.2025, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1236/25

1-кп/179/131/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2025 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Магдалинівка Дніпропетровської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025042470000110 від 21.06.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Нексікан Сусуманського району Магаданської області, рф, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Встановлено, що близько 22 години 50 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) 20.06.2025 ОСОБА_4 перебував разом із своїм знайомим ОСОБА_5 за адресою: Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, с-ще Магдалинівка, вул. Центральна, поблизу продуктового магазину «Юлія», де вони разом вживали алкогольні напої.

Того ж дня, близько 22 години 50 хвилин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виникла словесна сварка, та в останнього в зазначений час та місці, раптово виник прямий умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , стоячи на відстані витягнутої руки від останнього, спричинив йому один удар кулаком правої руки в область обличчя від якого потерпілий впав на асфальтоване покриття. В подальшому ОСОБА_4 , наніс ОСОБА_5 численні, хаотичні, почергові удари кулаками обох рук, а саме, не менше семи ударів в область обличчя.

В результаті своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_4 , спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді - закритого перелому суглобового та вінцевого відростку нижньої щелепи зліва, який ускладнився гемосинусом (скопиченням крові у придаткових пазухах носу) зліва, які у своїй сукупності відносяться до середнього ступеня тяжкості. Тілесні ушкодження у вигляді рубаної рани у лівій надбрівній області, за своїм характером, відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров`я, тривалістю понад шість днів, але не більше як 21 день (на підставі п.2.3.5 «Правил судовому медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6). Тілесні ушкодження у вигляді гематоми тім`яної частини голови, колотих ран на правій половині шиї, забійної рани на забійної рани на внутрішній поверхні в середині третині лівого плеча, садна на передній поверхні верхньої третині лівої гомілки, у своїй сукупності та кожне окремо, відносяться до легкого ступеню тяжкості (на підставі п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6).

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину. Пояснив, що дійсно близько 22 години 50 хвилин між ним та ОСОБА_5 виникла словесна сварка, після чого він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5 . Зазначив, що погоджується відшкодувати витрати майнового характеру щодо лікування потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що близько 22 години 50 хвилин між ним та обвинувачуваним виникла словесна сварка, після чого ОСОБА_4 спричинив тілесні ушкодження. Потерпілий зазначив, що ним здійснено витрати на лікування та завдано моральної шкоди, у зв`язку з чим прохав задовольнити цивільний позов у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні прохав визнати винним обвинуваченого, з огляду на те що останній вину визнав повністю, характеризується посередньо, прохав призначити покарання у виді позбавлення волі строки два роки з іспитовим строком два роки.

В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що близько 23 години 00 хвилин 20.06.2025 він проходив поблизу продуктового магазину «Юлія» в с-щі Магдалинівка, та в цей час побачив на тротуарі чоловіка, який був без свідомості та закривавлений. Після чого, він викликав екстрену медичну допомогу, яка прибула через деякий час, та він допомагав медикам здійснювати транспортування потерпілого.

02 лютого 2018 року близько 18 години 30 хвилин проїздив на своєму автомобілі по вул. Набережна в смт. Магдалинівка, в цей час побачив як обвинувачуваний бив одну з потерпілих рукою, після чого він зупинився та почав їх розбороняти. Взявши потерпілих до себе в автомобіль, підвіз їх до школи, а сам поїхав у своїх справах.

Дослідивши, за погодженням з учасниками кримінального провадження, всебічно, повно, об`єктивно та неупереджено обставини кримінального провадження, оцінивши надані суду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Так, його вина підтверджується наданими суду стороною обвинувачення письмовими доказами:

-протоколом огляду відео файлів з камер відеоспостреження від 25.06.2025;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 30.07.2025;

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 , згідно якого ОСОБА_4 продемонстрував механізм нанесення ударів, а саме спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , а саме стоячи на відстані витягнутої руки від останнього, спричинив йому один удар кулаком правої руки в область обличчя від якого потерпілий впав на асфальтоване покриття. В подальшому ОСОБА_4 , наніс ОСОБА_5 численні, хаотичні, почергові удари кулаками обох рук;

-висновком судово-медичного експерта ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 240/32 від 21.07.2025 року, згідно якої у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у виді - закритого перелому суглобового та вінцевого відростку нижньої щелепи зліва, який ускладнився гемосинусом (скопиченням крові у придаткових пазухах носу) зліва, які у своїй сукупності відносяться до середнього ступеня тяжкості.

Суд визнає, що усі зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог Закону, є належними, допустимими та достатніми для постановлення вироку.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, що скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, раніше не судимий, неодружений, дітей на утриманні не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується формально. Обставинами, які пом`якшують покарання і часткового зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття. Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання суд повинен дотримуватись принципів співмірності та індивідуалізації, покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

З урахуванням ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та враховуючи обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого і запобігання нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції статті ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі.

Разом з цим, суд також враховує поведінку обвинуваченого, який у судовому засіданні свою провину визнав повністю та розкаявся у скоєному.

Отже, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення та зазначені вище дані про особу ОСОБА_4 , його відношення до скоєного правопорушення та поведінку після його скоєння, думку прокурора в судових дебатах, який просив призначити покарання з випробуванням, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, та вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробуванням, якщо він протягом зазначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Суд вважає, що вищезазначені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину та критичним ставленням до вчиненого, усвідомлення своєї провини і засудженням своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання. Таку міру покарання суд вважає необхідною не тільки для покарання ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення, а й для його виправлення.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування обвинуваченим ОСОБА_4 на його користь матеріальної шкоди в розмірі 32 705 грн. 50 коп. та моральної шкоди в розмірі 200 000 гривень, який обґрунтовує тим, що під час лікування ним витрачено на придбання лікарських засобів - 16 705,50 грн. та необхідно здійснити витрати щодо протезування щелепи в розмірі 16 000 грн. Крім того, потерпілий зазначив, що неправомірними діями обвинуваченого було порушено його нормальний спосіб життя, у зв`язку з чим завдано моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю, або частково чи відмовляє в ньому.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Норми ст. 23 ЦК України вказують на те, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі, неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, вважаючи на характер та обсяг завданої шкоди потерпілому, який пов`язаний з фізичними стражданнями потерпілого, перенесеними травмами, тривалим лікуванням, порушенням звичного способу життя та можливістю активно працювати та заробляти кошти на своє проживання, суд з врахування майнового стану обвинуваченого, який на сьогодні офіційно не працює, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково та вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого майнову шкоду у повному обсязі в розмірі 32 705 грн. 50 коп. та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

У відповідності до ст. 75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком два роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Позовні вимоги ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 :

-майнову шкоду у розмірі 32 705 грн. 50 коп.;

-моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили - не обирати.

Речові докази:

-змиви речовини бурого кольору, позначеної масштабним номерком №1;

-фрагменти скла, позначені масштабними номерками №2, №4, №5, поміщені до трьох паперових конвертів Національної поліції України;

-фрагменти зубів (зубних протезів), позначені масштабним номерком №3, поміщено до паперового конверта Національної поліції України;

-кришка з акцизною маркою, позначена масштабним номерком №6, поміщена до паперового конверта Національної поліції України та опечатана;

-пластиковий стакан, позначений масштабним номерком №7, поміщено до паперового конверта Національної поліції України, який опечатано;

-металева банка об`ємом 500 мл з маркуванням "Туборг Грін", позначена масштабним номерком №7, поміщена до паперового конверта Національної поліції України та опечатана;

-деформована металева банка об`ємом 500 мл з маркуванням "Туборг Грін", позначена масштабним номерком №8, поміщена до паперового конверта Національної поліції України та опечатана - знищити.

Речові докази, а саме:

-CD-R диск марки «НР» із відеозаписами із камер відео спостереження ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги»;

-CD-R диск марки «НР» із відеозаписом слідчих дій, а саме проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Головуюча суддя ОСОБА_1