Вирок № 131901793, 20.11.2025, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/479/24

1-кп/458/22/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2025 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участі сторін кримінального провадження:

прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представник потерпілої особи ОСОБА_5

обвинувачена ОСОБА_6

захисник обвинуваченої ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Боберка Турківського району Львівської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, яка одружена, не працюює, раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ст. 366-3 КК України,

встановив:

Формулювання обвинувачення.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 за результатами проведеного конкурсу, відповідно до розпорядження № 14 голови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.08.2018 призначена на посаду спеціаліста-землевпорядника ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнявши присягу посадової особи місцевого самоврядування, згідно ст. 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», якій згідно розпорядження № 17 голови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.08.2018, присвоєно 14-й ранг посадової особи органу місцевого самоврядування в межах 7-ї категорії посад.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції Закону №2148-VIII від 11.10.2017) ОСОБА_6 , будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, зобов`язана додержуватись Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування, забезпечувати відповідно до повноважень ефективну діяльність органів місцевого самоврядування, сумлінно ставитись до виконання службових обов`язків, не допускати дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах як служіння територіальній громаді, верховенства права і законності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків, захисту інтересів відповідної територіальної громади (ст. 4 ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Статтею 181 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) (в редакції Закону №2354-VIII від 12.10.2018) визначено, що землеустрій це сукупність соціально - економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Основним завданням землеустрою є зокрема, встановлення на місцевості меж земельних ділянок власників і землекористувачів. Землеустрій передбачає також встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок, складання проектів відведення земельних ділянок, розроблення іншої землевпорядної документації, пов`язаної з використанням та охороною земель, проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель (ст. 183,184 ЗК України).

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч. 6 ст. 186 ЗК України).

Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (ч. 17 ст. 186 ЗК України).

Відповідно до ст. 198 ЗК України кадастрові зйомки це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж: земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає геодезичне встановлення меж земельної ділянки, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження, та обмеження щодо використання землі, виготовлення кадастрового плану.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЗК України землеустрій здійснюється відповідно до закону.

Положеннями ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції Закону № 2314-VIII від 01.04.2018) передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; відомості про обчислення площі земельної ділянки; акт приймання-передачі межових знаків на зберігання; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість); матеріали погодження проекту землеустрою.

Згідно з п. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійсняють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з абз. 1 ст. 82 ЗК України охорона земель включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності земель лісового фонду та ін.

Обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру. Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені (ст. 111 ЗК України).

Згідно із ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі під морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.

Частиною 4 статті 59 ЗК України встановлено, що землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду та можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смут, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною 25 метрів - для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЗК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Згідно з абз. 1, 2 ст. 89 Водного кодексу України (надалі ВК України) (в редакції Закону № 2059-УІІІ від 18.12.2017) у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив, влаштування літніх таборів для худоби та ін.

Згідно з п.п. 1.1.1 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000-1:500, затвердженої Наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 при Кабінеті міністрів України, зареєстрованого в Мін`юсті від 23.06.1998р. за №393/2833, інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 визначає порядок створення топографічних планів у масштабах 1:500 - 1:5000 для потреб картографування щодо їх змісту і точності.

Відповідно до п.п. 1.3.1 вищезазначеної Інструкції на топографічних планах достовірно та з потрібною точністю і детальністю відображають гідрографію (річки, озера, водосховища, берегові лінії та ін.), рельєф місцевості, рослинність (ліси, сади, луки та ін.), об`єкти водопостачання (резервуари, відстійники, природні джерела), межі охоронних природних територій та ін.

Таким чином, згідно зі ст. 58, 59, 60, 61 ЗК України, ст. 88, 89 ВК України прибережна захисна смуга, ставок, річка, струмок відносяться до земель водного фонду і згідно зі ст. 59, 61 ЗК України та ст. 88, 89 ВК України не можуть передаватись у власність для ведення особистого селянського господарства, також законодавством не передбачено передачу у приватну власність частини водного об`єкту.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про землеустрій» план земельної ділянки графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об`єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про державний земельний кадастр» на кадастровому плані земельної ділянки зазначаються межі земельних угідь, межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту.

Згідно вступних положень Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами.

Згідно вимог ст. 20, 12 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. До повноважень сільських рад у галузі земельних відносин віднесено, в тому числі, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Відповідно до посадових обов`язків спеціаліста землевпорядника, останній бере участь у встановленні та погодженні меж земельних ділянок в натурі при оформленні документів, що посвідчують право власності або користування ними; готує та вносить на розгляд ради пропозиції та проекти рішень щодо передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у власність або тимчасове користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного Кодексу України, викупу земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади, встановлення ставки земельного податку; бере участь у реалізації державних програм, раціонального використання та охорони земель, відновлення родючості грунтів, поліпшення навколишнього природнього середовища; реалізує на території сільської ради державну політику у використанні та охороні земель, проведенні земельної реформи, готує і подає вищим органам пропозиції щодо удосконалення законодавства з питань регулювання земельних відносин; здійснює контроль за використанням та охороною земель, додержанням землевласниками та землекористувачами земельного та екологічного законодавства, встановленого режиму використання земельних ділянок відповідно до цільового призначення та умов надання; здійснює облік земельних ділянок громадян та збір земельного податку; здійснює на території сільської ради моніторинг земель, організовує здійснення заходів щодо відновлення корисних властивостей земельних ділянок; приймає участь у підготовці матеріалів та оформленні договорів оренди землі; бере участь у складанні планово-картографічних матеріалів для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення землеустрою та проведення робіт з охорони земель; за дорученням керівництва розглядає звернення фізичних та юридичних осіб із земельних питань і готує проекти висновків згідно з вимогами ЗУ «Про звернення громадян»; здійснює на території сільської ради нагляд за освоєнням проектів землеустрою, будівництвом протиерозійних та інших об`єктів, що споруджуються з метою раціонального використання та охорони земель; у складі відповідних комісій приймає участь у розгляді земельних спорів та вносить пропозиції відповідній раді щодо їх вирішення та порядку виконання; приймає участь у роботі комісій з приймання в експлуатацію меліоративних і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, що будуються на території сільської ради, з метою раціонального використання та охорони земель; приймає участь у роботі чергових сесій сільської ради та готує проекти рішень з питань земельних відносин та охорони навколишнього середовища; приймає участь у роботі комісії сільської ради з питань земельних відносин та охорони навколишнього середовища.

Спеціаліст-землевпорядник має право залучати фахівців органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції. Спеціаліст-землевпорядник ради несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків.

Положеннями статей 1, 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Служба в органах місцевого самоврядування це професійна діяльність громадян України, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Таким чином, на ОСОБА_6 , як на посадову особу органу місцевого самоврядування, покладалось виконання організаційно-розпорядчих функцій (організація виконання та контроль за здійсненням робіт) у сфері відведення та надання земельних ділянок на території Боберківської сільської ради Турківського району Львівської області, в тому числі: встановлення та погодження меж земельних ділянок у натурі при оформленні документів, що посвідчують право власності користування ними, готує та вносить на розгляд ради пропозиції та проекти рішень щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам, бере участь у складанні планово-картографічних матеріалів для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення землеустрою та проведення робіт з охорони земель.

Проте, ОСОБА_6 , будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, допустила неналежне виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило істотну шкоду державним інтересам за наступних фактичних обставин.

Так, 19.06.2019 внесено відомості про право власності на земельну ділянку в державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008, площею 0,1420 га, без зазначення про те, що в межах вказаної земельної ділянки знаходиться водний об`єкт ставок площею 0,0736 га, який існував на момент передачі земельної ділянки та знаходиться на ній на даний час, а також не вказано відповідну межу прибережної захисної смуги навколо потічка і ставка, що суперечить ст. 60 ЗК України, згідно з якою вздовж річок, та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Водночас, земельна ділянка з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 передана рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 № 242 від 18.06.2019 у приватну власність для ведення особистого селянського господарства з порушенням екологічних вимог, оскільки частина земельної ділянки з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 площею 0,0058 га передана в межах 25-метрової прибережної смуги безіменного струмка та одночасно під існуючим ставком площею 0,0736 га.

Використання в межах прибережної захисної смуги ділянки для ведення особистого селянського господарства буде суперечити вимогам ст. 60, 61 ЗК України та ст. 88, 89 ВК України та спричинить забруднення водних об`єктів та інший негативний вплив на стан земель (псування та забруднення). В документації із землеустрою не зазначено (приховано) про наявність водного об`єкта та обмежень (наявність водоохоронної зони) у використанні ділянки.

Таким чином, всупереч вимогам ст. 1 Закону України «Про землеустрій» та п.п.1.1.1, 1.3.1 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000-1:500, на графічних матеріалах проекту відведення земельної ділянки кадастровий номер 4625580600:01:013:0008 не зазначено (приховано) факт наявності водних об`єктів, а саме ставка, який розташований в межах зазначеної земельної ділянки та безіменного потічка, який розташований в безпосередній близькості від вказаної земельної ділянки, та прибережної захисної смуги, що призвело до незаконної передачі даної земельної ділянки з порушенням екологічних вимог.

Враховуючи наведе ОСОБА_6 , будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування спеціалістом-землевпорядником ІНФОРМАЦІЯ_2 , неналежно виконуючи свої службові обов`язків через несумлінне ставлення до них, без фактичного виходу до місця розташування ділянки, не переконавшись у тому, що земельна ділянка дійсно вільна і на неї відсутні обмеження, відповідно може надаватись у приватну власність органом місцевого самоврядування для ведення особистого селянського господарства, маючи реальну можливість та будучи зобов`язаною встановити дані про наявність на вищевказаній земельній ділянці водного об`єкту ставка та що дана земельна ділянка знаходяться в межах прибережної захисної смуги наведеного ставка та безіменного потічка, без належного розгляду документації із землеустрою щодо оформлення документів з надання земельної ділянки на праві власності ОСОБА_8 , у грудні 2018 року (точну дату не встановлено), перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в АДРЕСА_3 , всупереч службових обов`язків, посвідчила особистим підписом Акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки від 20.12.2018 для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_8 , яка розташована в межах населеного пункту с. Боберка Турківського району Львівської області, де в Абрисі встановлення меж ділянки у масштабі 1 (додаток до Акту від 20.12.2018) не вказано про наявність водного об`єкта ставка, також не вказано про наявність зони обмеженого використання.

Підписаний спеціалістом-землевпорядником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 . Акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки від 20.12.2018 став підставою для передачі у власність земельної ділянки площею 0,1420 га для ведення особистого селянського господарства, внаслідок чого із земель комунальної власності неправомірно вилучено земельну ділянку з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008, площею 0,1420 га, вартістю 138 800,00 гривень, яка у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим завдано істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України службова недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотну шкоду державним інтересам.

Показання обвинуваченої за пред`явленим обвинуваченням за ч. 1 ст. 367 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 не визнала своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України. Надала показання про те, що вона закінчила Вишнянський державний аграрний технікум за спеціальністю «Правознавство». Земельне право не вивчала, кваліфікаційних сертифікатів не отримувала. з 20.08.2018 до 20.02.2021 працювала на посаді землевпорядника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначена наказом сільського голови ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 , приймала присягу та здійснювала свої обов`язки відповідно до посадової інструкції, однак чи підписувала посадову інструкцію та що в ній було зазначено не пам`ятає. Посадова інструкція зберігалась в особовій справі. Окрім обов`язків землевпорядника на неї розпорядженням сільського голови було покладено обов`язки військового обліковця, також займалась збиранням земельного податку, виходила з сільським головою на вирішення спорів між сусідами по земельних питаннях, допомагала сільському голові переміряти рулеткою земельні ділянки, орієнтувались по абрисах земельних ділянок. Заробітну плату отримувала як землевпорядник. За земельні питання у сільській раді з 2018 по 2021 відповідав землевпорядник, тобто вона ОСОБА_6 , та сільський голова ОСОБА_9 . У с. Боберка проживає з народження. Під час навчання у школі з 1986 року бачила, що біля школи був ставок. Ставок на балансі сільської ради не знаходиться, документації на нього не бачила. Поблизу ставка протікав струмок. Станом на 2025 рік ставок заріс чагарниками. Вона знайома із ОСОБА_8 , вони є односельчанами. ОСОБА_8 звертався у ІНФОРМАЦІЯ_5 про надання йому земельної ділянки для ведення ОСГ, біля старої пилорами та школи. Чи звертався ОСОБА_8 із заявою у сільську раду про передачу в оренду водного об`єкта не знає. Земельну ділянку, яка передавалась ОСОБА_8 , заміряв якийсь спеціаліст, хто саме їй не відомо. Цей спеціаліст виготовляв акт погодження, схеми. Ці документи з проекту землеустрою по земельній ділянці ОСОБА_8 приніс в сільську раду на погодження, їх підписав сільський голова та вона, тобто ОСОБА_6 . У приміщенні сільської ради вона разом з сільським головою підписали схему розташування земельної ділянки, акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки від 20.12.2018. Вона як землевпорядник не була присутньою при обмірах земельної ділянки. Щодо процедури отримання особою земельної ділянки у приватну власність пояснила, що особа, яка бажала отримати земельну ділянку, зверталась з письмовою заявою до сільської ради, вказана заява зачитувалась сільським головою на сесії сільської ради та депутати голосували. У своїй заяві особа зазначала місце розташування земельної ділянки. У сільській раді була створена комісія із земельних питань, але не пам`ятає її склад. Про прийняття ІНФОРМАЦІЯ_6 рішення від 17.09.2018 № 198 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_8 » їй відомо, проте чи під час голосування та прийняття цього рішення на сесії сільської ради була присутньою не пам`ятає. Чому в пункті 3 цього рішення контроль за виконанням рішення покладений на неї їй не відомо. Щодо рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 № 242 від 18.06.2019 «Про затвердження матеріалів щодо передачі в приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_8 », то про таке рішення їй відомо. Цим рішенням передано ОСОБА_8 земельну ділянку. Чому в пункті 3 цього рішення контроль за виконанням рішення покладений на неї їй не відомо. Вона не винувата, а тому просила її виправдати.

Показання представника потерпілої особи за пред`явленим обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 367 КК України.

Представник потерпілої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 головний спеціаліст, уповноважена особа з питань публічних закупівель ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 у судовому засіданні дав показання про те, що з обвинуваченою ОСОБА_6 він не знайомий, а про розпочате кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 367 КК України йому стало відомо з повідомлення прокурора, надіслане на адресу селищної ради в травні 2024 року, де було вказано про те, що подається позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації на цю земельну ділянку. Довіреністю голови селищної ради його було уповноважено на представництво ІНФОРМАЦІЯ_9 як потерпілої особи в цьому кримінальному проваджені та він ознайомився з матеріалами справи. Щодо порядку прийняття особи на державну службу, то повідомив, що проводиться відповідний конкурс на зайняття вакантної посади, особи подають кандидатури, здають екзамени і після цього за рішенням комісії особа призначається на посаду головою селищної ради та ця особа приймає присягу, підписує свою посадову інструкцію, що регламентує її діяльність, та після цього вважається працівником, прийнятим на посаду органу місцевого самоврядування. Присягу приймають лише посадові особи органу місцевого самоврядування, але чи ОСОБА_6 приймала присягу державного службовця йому не відомо. Підписана присяга має зберігатися в особовій справі, в трудовій книзі робиться запис про прийняття присяги. ОСОБА_6 повинна була проходити відповідний конкурс. ОСОБА_6 працювала землевпорядником ІНФОРМАЦІЯ_4 до моменту реорганізації ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до грудня 2020 року. ІНФОРМАЦІЯ_7 є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_4 . У своїй роботі землевпорядник керується Законом України «Про місцеве самоврядування», Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», спеціальними нормами земельного законодавства, посадовою інструкцією. Проекти рішень на сесію селищної ради щодо земельних питань готує замлевпорядник або спеціаліст земельного відділу. Акт узгодження меж земельної ділянки повинен підписуватися спеціалістом-землевпорядником. Пояснив, що він не працював у ІНФОРМАЦІЯ_10 , коли ОСОБА_6 займала посаду землевпорядника. Посадову інструкцію ОСОБА_6 та її особову справу не бачив, де знаходяться ці документи йому не відомо. Які конкретні вимоги у 2018 році ставилися конкурсною комісією при прийомі ОСОБА_6 на посаду землевпорядника ІНФОРМАЦІЯ_4 йому не відомо. Щодо міри покарання обвинуваченій поклався на розсуд суду, щодо відшкодування завданої шкоди, то це питання буде вирішено в порядку цивільного судочинства.

Показання свідків за пред`явленим обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 367 КК України.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні дав показання про те, що народився у 1976 році та проживає у с. Боберка Самбірського району Львівської області. З обвинуваченою ОСОБА_6 , яка працювала землевпорядником, знайомий, є односельчанами. Зі слів односельчан йому відомо, що у 1970-х роках у с. Боберка, колишнього Турківського району, Львівської області, вчитель трудового навчання разом із дітьми викопав ставок. Пізніше колгосп запустив туди рибу. Приблизно зі середини 1980-х років особисто пам`ятає цей ставок, бо ходив попри нього до школи та недалеко від нього проживав. На початку 1990-х років місцеві жителі вручну розкопали ставок та випустили воду. Ставок почав заростати травою, вербою. У 2001 або 2002 році на ставку проводився фестиваль, чи то «Боберківські фестини», чи то «Бойківські забави», в якому брали участь та були присутні мешканці навколишніх сіл. А місяць перед тим мешканці, які проживають неподалік цього ставка, в тому числі й він, загатили цей ставок, що можна було купатись. З часом вода прорвала цей ставок та вода з нього витекла. У ставку стоїть бетонна дамба. У 2016 році він повернувся зі зони АТО та вирішив відновити цей ставок для громади. Він взяв інвентар, відновив дамбу, туди натекло води, і він запустив дикого карася. Приблизно через рік його друзі та знайомі запропонували йому доєднатися до розведення риби у ставку, щоб разом ловити рибу. У квітні 2018 року разом закупили мальок риби для ставка. Приблизно через місяць ці самі друзі почали ловити рибу. Після зробленого їм зауваження він посварився з ними. На початку червня 2018 року зі слів односельчан дізнався, що у сільській раді відбулась сесія, на якій було вирішено надати цей ставок в оренду ОСОБА_8 . У сільській раді йому відповіли, що ставок правомірно передано в оренду. По цьому факту він почав збирати підписи місцевих мешканців для звернення до голова районної державної адміністрації ОСОБА_11 , щоб він втрутився у ситуацію. Як тільки він почав збирати підписи, його побили, було розпочате кримінальне провадження, яке було закрито. З публічної кадастрової карти він побачив, що земельна ділянка під половиною ставка передана ОСОБА_8 не в оренду, а в приватну власність. У 2021 році ОСОБА_8 розкопав ставок, випустив воду, рибу виловив. Неподалік ставка протікає потічок і вода затікала в ставок та витікала через дамбу в потічок, був випускний шлюз. По даному факту звертався до спілки учасників АТО, які в свою чергу звернулись у правоохоронні органи.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні дав показання про те, що проживає у м. Турка Самбірського району Львівської області. З обвинуваченою ОСОБА_6 не знайомий. Повідомив, що йому відомо про сільський ставок у с.Боберка Самбірського району Львівської області, який відновив ОСОБА_10 , який є членом їхнього громадської організації «Учасники АТО Турківщини», та запустив туди рибу. Він кілька разів приїжджав туди, там діти рибу ловили. Між ОСОБА_10 та місцевими мешканцями села виник конфлікт через цей ставок. Їх спілка дала запит у сільську раду, чому пів ставка є землею сільськогосподарського призначення, а пів ставка затоплено водою, на який отримали відповідь, що земельна ділянка, яка на даний час затоплена водою, передана ОСОБА_8 для ведення особистого сільського господарства. Там протікає ще потічок. Вбачаючи порушення вони звернулися до поліції, щоб перевірили законність рішення про виділення земельної ділянки під особисте селянське господарство.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні дала показання про те, що проживає у с.Боберка Самбірського району Львівської області та працює вчителем ІНФОРМАЦІЯ_11 . Обвинувачена ОСОБА_6 є її кумою. Також знайома з ОСОБА_8 , який не є її родичем. Протягом 2016-2020 років працювала секретарем ІНФОРМАЦІЯ_4 . На сесії ІНФОРМАЦІЯ_4 розглядалася заява ОСОБА_8 про надання йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Ця земельна ділянка знаходиться неподалік від церкви та старої школи. Там тече природній струмок та був ставок, на даний час немає нічого. На час розгляду на сесії сільської ради питання про передачу ОСОБА_8 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ставка не було. Коли вона навчалася у ІНФОРМАЦІЯ_12 , то тоді ставок був. Земельними питаннями у сільській раді займалася землевпорядник ОСОБА_6 . Що входить до кола повноважень землевпорядника не змогла повідомити. Проєкти рішень готував голова, що стосується земельних питань землевпорядник. Проєкти рішень на сесії зачитував голова. Контроль за виконанням рішень покладався або на голову, або на землевпорядника. Офіційно на території сільської ради немає ставків. Питання про передачу ставка в оренду на сесії сільської ради не розглядалось. Чи була ОСОБА_6 присутньою на сесії при розгляді питання про передачу ОСОБА_8 земельної ділянки не пригадує. Якщо немає ніяких зауважень, то участь землевпорядника на сесії не є обов`язковою. Перед голосуванням проєкти рішень депутатам не роздавались, їх зачитував голова. Ніхто не висловлював заперечень при прийнятті рішення про передачу ОСОБА_8 земельної ділянки, депутатами одноголосно було прийнято вказане рішення.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні дав показання про те, що проживає з народження у с. Боберка Самбірського району Львівської області, працює вчителем ІНФОРМАЦІЯ_13 . З обвинуваченою ОСОБА_6 знайомий. У 2018-2019 був депутатом ІНФОРМАЦІЯ_4 . У вказаний період часу землевпорядником сільської ради була ОСОБА_6 . Питання на сесії сільської ради вирішувались таким чином: депутатів викликали на сесію, голова сільської ради оголошував порядок денний, у пункті « ІНФОРМАЦІЯ_14 » містилися заяви громадян, які потребували вирішення, наприклад про виділення земельної ділянки, про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки чи житлового будинку і т.д. і т.п. Заяви громадян на сесії зачитувала секретар сільської ради. Сільський голова ставив питання на голосування. Були створені різні комісії з різних питань, в тому числі й щодо розгляду земельних питань. Він особисто не входив до складу жодної із комісій. Проєкти рішень по земельних питаннях на сесії перед початком голосування депутатам для ознайомлення не надавались. Йому відомо, що біля старої школи, в якій навчався та працював, були ферми, а також була водойма. У 1970-х роках туди було запущено рибу, яку він, будучи малим, часто там ловив. Оскільки ставок знаходився біля школи, то на перерві діти ходили грати в хокей. Пізніше, коли він вже закінчив школу, ставок заріс. На даний час на цьому ставку й надалі ростуть кущі. Між школою та ставком протікає струмок. Ставок наповнювався водою від цього струмку через шлюзи. Приблизно у 2015 році жителі села найняли екскаватор, почистили ставок, запустили рибу. На даний час ставок продовжує заростати чагарниками. Пригадує, що ОСОБА_8 звернувся у сільську раду зі заявою про надання йому земельної ділянки біля старої пилорами, неподалік школи, для ведення особистого селянського господарства. Ставок розташований нижче пилорами. Колись вище пилорами був житловий будинок сестри баби ОСОБА_8 . З часом, в цьому будинку ніхто не проживав, батько ОСОБА_8 розібрав цей житловий будинок, а земельну ділянку обгородили. На цій земельній ділянці садили картоплю, худобу випасали. Він особисто, як депутат, вважав, що ОСОБА_8 хоче саме цю земельну ділянку приватизувати, тому проголосував за таке рішення. Всі депутати проголосували «за», щоб передати земельну ділянку ОСОБА_8 . Йшла мова про приватизацію земельної ділянки, а не ставка. Чи була землевпорядник ОСОБА_6 присутньою під час голосування за це рішення не пригадує, як і не пригадує, чи вона висловлювала будь-які зауваження щодо цієї земельної ділянки. На даний час йому не відомо, що знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні дав показання про те, що з обвинуваченою ОСОБА_6 знайомий. У 2018-2019 був депутатом ІНФОРМАЦІЯ_4 . У вказаний період часу землевпорядником сільської ради була ОСОБА_6 . Щодо порядку виділення сільською радою особі земельної ділянки пояснив, що особа зверталась до сільської ради з письмовою заявою про виділення земельної ділянки. Така заява розглядалася на сесії сільської ради та депутати голосували. Щодо передання земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_8 нічого не пригадує. У нижній частині села Боберка розташована стара школа, він там навчався. За школою був ставок, там мурували дамбу. Неподалік пилорами була яма розміром приблизно 20х20 м не схожа на ставок. Попри цю яму протікав потічок. Не пригадує, щоб там хтось ловив рибу.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні дав показання про те, що з 2006 по 2020 рік перебував на посаді сільського голови ІНФОРМАЦІЯ_2 . Точно не пригадує, можливо у 2018-2019, від ОСОБА_8 поступила заява про надання у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Така заява була розглянута на сесії сільської ради та її було задоволено. Ця земельна ділянка знаходилась в межах населеного пункту. ОСОБА_8 узгодив з певною фірмою виготовлення проектної документації на вказану земельну ділянку. Підготовлені матеріали розглядалися на сесії ІНФОРМАЦІЯ_4 ., було підготовлено рішення і земельна ділянка була передана ОСОБА_8 . Пізніше стало відомо, що межі земельної ділянки встановлено з відхиленням на кілька метрів в сторону водойми, яка заросла бур`яном. Після цього виникли спірні питання між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які й до цього між собою мали неприязні відносини, та які між собою побились. ОСОБА_10 звертався у відповідні органи, щоб цю земельну ділянку вилучити у ОСОБА_8 або переглянути межі. Щодо виникнення ставка в с. Боберка свідок зазначив, що 55-56 років тому, приблизно у 1972 році, школярі, в тому числі й він як школяр 7-го класу ІНФОРМАЦІЯ_15 , викопували цю водойму. Через деякий час ця водойма заросла, стала нікому не потрібна. Чи був дозвіл на викопування цього ставка йому не відомо. Поряд з цією водоймою протікав та протікає природній струмочок, звідки й було запущено воду у викопаний котлован. Ця водойма ставком не вважалась, на балансі сільської ради не знаходилась. Ця водойма знаходиться біля приміщення старої школи, шкільних господарських будівель та неподалік пилорами колективного господарства. За час його повноважень, неподалік ставка, було облаштовано сільський стадіон, на якому проводились спортивні заходи. При малій кількості опадів та в посушливі роки, ставок висихав та поростав бур`яном. Вперше ОСОБА_8 написав заяву про виділення йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ще в 2017 році. Але такої великої земельної ділянки, до 2 га, в межах населеного пункту Боберка не було. Також він звертався у відповідні органи у м. Львів, але йому було відмовлено в наданні земельної ділянки. У 2018 році ОСОБА_8 написав заяву про передачу йому ставка, але рішенням сесії сільської ради йому було відмовлено у задоволенні цієї заяви, бо офіційно на території Боберківської сільської ради ставків не було. Через пів року ОСОБА_8 знову звернувся зі заявою про надання йому земельної ділянки розміром приблизно 0,20 га біля вищевказаної водойми і така заява була розглянута на сесії, депутати проголосували і надали цю земельну ділянку.

Щодо процедури приватизації земельної ділянки, свідок ОСОБА_9 повідомив, що особа приносить заяву в сільську раду, секретар її реєструє у відповідній книзі та через певний проміжок часу заява розглядається депутатами на сесії та приймається відповідне рішення. Перед голосуванням депутати ознайомлювалися з проектами рішень. Проекти рішень готували секретар та землевпорядник, він, тобто ОСОБА_9 , міг їх перевірити на наявність помилок. Після отримання відповідного рішення особа зверталася до відповідних осіб, які займались розробкою технічної документації по земельній ділянці. Акт узгодження та встановлення меж земельних ділянок та доданих абрисів підписували особи, земельні ділянки яких межували з земельною ділянкою, яка планувалась передаватись у приватну власність, землевпорядником сільської ради та сільським головою. Щодо земельної ділянки ОСОБА_8 , то документація по цій земельній ділянці була готова, вона знаходилась у сільській раді. Спочатку цю документацію підписала землевпорядник ОСОБА_6 , потім він як сільський голова. Межі земельної ділянки ОСОБА_8 встановлювалися з урахуванням протікаючого поряд струмка. Жодних обмежень чи порушень закону по цій земельній ділянці не було. Межі земельної ділянки ОСОБА_8 на місцевості позначалися відповідними межовими знаками. Про те, що межі земельної ділянки ОСОБА_8 мають певні відхилення, йому стало відомо після того як земельна ділянка була передана ОСОБА_8 . Чому виникла така ситуація йому не відомо. Контроль за виконанням рішень, які стосувались земельних питань покладався на землевпорядника сільської ради. У 2018-2019 роках землевпорядником ІНФОРМАЦІЯ_4 була ОСОБА_6 . Штат ІНФОРМАЦІЯ_4 складався з сільського голови, секретаря, бухгалтера, землевпорядника та технічного працівника. ОСОБА_6 на посаду землевпорядника пройшла по конкурсу. Вимога про наявність земельної освіти не була обов`язковою через брак осіб з такою освітою, така ситуація виникла в усіх сільських радах на той час. ОСОБА_6 приймала присягу посадової особи органу місцевого самоврядування, їй присвоювався відповідний ранг посадової особи органу місцевого самоврядування. Він ознайомлював ОСОБА_6 із Законом України «Про запобігання корупції», вона подавала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_6 була державним службовцем. До переліку її посадових обов`язків згідно з посадовою інструкцією входило: встановлення меж земельних ділянок, спірні питання, які виникали між сусідами, вирішення в складі комісії конфліктних ситуацій серед населення; розробленням проектної документації по земельних ділянка ОСОБА_6 не займалась. Зі своїми посадовими обов`язками ОСОБА_6 ознайомлювалася, її посадова інструкція зберігалась в особовій справі. Де посадова інструкція землевпорядника ОСОБА_6 йому невідомо, оскільки після ліквідації ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку з адміністративною реформою, він в цей час вже не працював, його повноваження як сільського голови закінчились. Передачею документів у ІНФОРМАЦІЯ_16 займалась уповноважена особа, а саме бухгалтер ІНФОРМАЦІЯ_4 та як йому відомо особові справи працівників сільської ради не приймались ІНФОРМАЦІЯ_17 через відсутність такої потреби. Під час приватизації земельних ділянок землевпорядник був присутній при встановленні та погодженні меж земельних ділянок. Також ОСОБА_6 перевіряла, чи земельна ділянка, яку планувалось передати у власність особі, не належить іншій особі.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні дав показання про те, що працює у приватному підприємстві « ОСОБА_17 ». З обвинуваченою ОСОБА_6 знайомий. Щодо обставин приватизації земельної ділянки 4625580600:01:013:0008, площею 0,1420 га, то пояснив, що із відповідною письмовою заявою до приватного підприємства « ОСОБА_17 » звернувся ОСОБА_8 . В кінці листопада 2018 року, маючи рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 , він разом із замовником ОСОБА_8 виїхали на місцевість, обміряли земельну ділянку, в камеральних умовах обробили, дали на підпис замовнику та іншим уповноваженим особам. Земельна ділянка знаходилась приблизно в центральній частині села. Обміри земельної ділянки проводились там, де показував замовник. В цьому місці поблизу тече струмок, місцевість була поросла високою травою, було трохи болото, дальше був об`єкт, подібний до стадіону. ОСОБА_8 хотів отримати земельну ділянку поблизу струмка, але йому було роз`яснено, що це не можливо через наявність 25-метрової водоохоронної зони. Після цього були зроблені обміри земельної ділянки та пізніше в камеральних умовах було сформовано земельну ділянку, від струмка було відступлено 25 м та сформовані документи було передано замовнику. Після цього замовник мав підписати ці документи, а також органи місцевої влади. Документи мав підписати сільський голова, землевпорядник. При складанні акту погодження та встановлення меж земельної ділянки на місці земельної ділянки представників влади не було. При відсутності спорів по земельній ділянці, присутність представників влади не обов`язкова. Замовник хотів земельну ділянку площею, яка була зазначена в його рішенні 0,5 га та показав приблизно межі, де б він хотів отримати земельну ділянку. На цій земельній ділянці була висока трава, важко назвати це заболоченою місцевістю, води як такої не було видно, ставка не було видно. Кілки, якими позначаються межі земельної ділянки, при обмірах земельної ділянки не встановлювались, бо ще не було документально сформовано межі земельної ділянки і в цьому не було необхідності, бо ця земельна ділянка не межувала із земельними ділянками інших користувачів чи власників. Щодо розміщення на земельній ділянці ОСОБА_8 ставка та її часткове розміщення ближче ніж за 25 м від струмка свідок ОСОБА_16 зазначив, що така ситуація виникла через важкодоступність в деяких місцях до земельної ділянки біля струмка, через ростучу на земельній ділянці високу траву. Водний об`єкт на цій земельній ділянці був викопаний після проведених ПП « ОСОБА_17 » робіт. Наявність на супутникових знімках водного об`єкту пояснив, що на час проведення ним робіт була посуха і води там не було, і тому ним не було виявлено на вказаній земельній ділянці водного об`єкту. Якщо б там було виявлено водний об`єкт, то документи би не виготовлялися, в них би було зазначено про наявність обмеження водоохоронної зони.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні дав показання про те, що з обвинуваченою ОСОБА_6 візуально знайомий. З 2018 по 2023 рік працював начальником ІНФОРМАЦІЯ_18 за земельними ресурсами ІНФОРМАЦІЯ_19 . У 2022 році в рамках цього кримінального провадження його було залучено до огляду земельної ділянки в межах прибережної смуги водного об`єкту. Вказана земельна ділянка площею 0,14 га була передана ОСОБА_8 у приватну власність. При огляді було встановлено, що земельна ділянка, яка виділена для ведення особистого селянського господарства, не відповідає цільовому призначенню та, що частина цієї земельної ділянки за кадастровим номером 4625580600:01:013:0008, а саме площею 0,0058 га частково передана в приватну власність в межах 25-метрової прибережної смуги безіменного струмка та одночасно під існуючим ставком, а частина вказаної земельної ділянки площею 0,0574 га передана у приватну власність під існуючим водним об`єктом ставком. У процесі огляду було зібрано ряд документів та встановлено, що на вказану земельну ділянку під водним об`єктом документація із землеустрою не виготовлялась. У документації із землеустрою на цю земельну ділянку про наявність водного об`єкту, прибережної смуги навколо нього та прибережної захисної смуги вздовж струмка не було зазначено. Ставок є русловий, вода зі струмка впадає у ставок, вода зі ставка витікає у той же струмок, тобто ставок не є замкнутий. Ця земельна ділянка не могла передаватись для ведення особистого селянського господарства. Було встановлено порушення ст. 59, 61 Земельного кодексу України. Зібрані матеріали були скеровані на підставі ст. 214 КПК України у правоохоронні органи для здійснення проведення кримінального провадження. Було долучено план-схеми, які було отримано за результатами огляду території. У даному випадку було встановлено, що йде мова не про нецільове використання земельної ділянки, а про порушення екологічних вимог при переданні вказаної земельної ділянки у приватну власність, оскільки водні об`єкт існував до моменту її передання та незамкнутий водний об`єкт не може передаватись для ведення ОСГ та ще й у приватну власність. Таким чином встановлено, що ця земельна ділянка передана рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 №198 від 17.09.2018 у приватну власність для ведення ОСГ з порушенням екологічних вимог, є порушенням ст. 59, 61 Земельного кодексу України та ст. 88, 89 Водного кодексу України. У даному випадку є порушення як по ставку так і по прибережній смузі струмка.

Щодо процедури передання земельних ділянок свідок ОСОБА_18 зазначив, що особа, яка хоче отримати у власність земельну ділянку, звертається із відповідною заявою до органу місцевого самоврядування. До заяви додає відповідні графічні матеріали з орієнтовним місцем розташуванням. По схемі, долученій до заяви особи, орган місцевого самоврядування приймає рішення і надає відповідь особі про те, чи є можливість надати земельну ділянку у приватну власність чи немає такої можливість через існування водного об`єкта. Також при погодженні технічної документації із землеустрою землевпорядником погоджуються межі земельної ділянки з виходом на земельну ділянку. У матеріалах проекту землеустрою завжди є Акт виносу меж, Акт встановлення меж земельної ділянки перед затвердження, де відображається фактичний стан території. Навіть якщо розробник приховав факт наявності струмка і водного об`єкта, має бути погодження меж на місці при встановленні межових знаків земельної ділянки та представники органів місцевого самоврядування мали би не підписувати такі акти, не погоджувати документацію та відмовити особі у наданні у власність земельної ділянки. Пунктом 6 ст. 118 ЗК України регламентовано, що підставою для відмови у наданні дозволу для виготовлення документації із землеустрою є невідповідність Генеральному плану, іншим нормативно-правовим актам та відповідно до ст. 59, 61 ЗК України земельні прибережні захисні смуги, водні об`єкти не можуть передаватися у власність для ведення особистого селянського господарства. Статтею 22 ЗК України визначено, що землями сільськогосподарського призначення є рілля, сінокоси, пасовища. Можна зробити висновок, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та затвердження проекту землеустрою суперечать вимогам Земельного кодексу України та Водного кодексу України, зокрема, порушено ст. 59 ЗК України так як передано земельну ділянку у приватну власність фактично під землями водного фонду під частиною ставка та під прибережною смугою ставка та струмка. Використання такої земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги для цілей ведення ОСГ є неможливим. На мапах в сільській раді, зокрема в проекті роздержавлення сільської ради, ставок не був вказаний, але струмок був вказаний. Щодо порушень, допущених землевпорядником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , зазначив, що в документації із землеустрою, коли погоджувались межі земельної ділянки, в акті погодження та встановлення меж є підписи представників ІНФОРМАЦІЯ_4 , в тому числі й землевпорядника ОСОБА_6 , якою погоджені межі, що по факту не відповідає дійсності, адже там є ставок. Землевпорядник мала би написати доповідну записку на сесію сільської ради про те, щоб вказану заяву ОСОБА_8 щодо затвердження документації не розглядати, бо на ділянці знаходиться водний об`єкт, прибережна смуга, є струмок.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні дав показання про те, що в 2018 році написав до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання йому земельної ділянки. З цією заявою він звертався не вперше, попередні 2-3 його заяви стосувалися про виділення йому земельної ділянки за межами села. Відповідна фірма робила приватизацію земельної ділянки, працівники якої зробили заміри вказаної земельної ділянки. У 2018 році писав до ІНФОРМАЦІЯ_4 про надання йому в оренду ставка біля школи, біля його земельної ділянки. Проте, у сільській раді йому повідомили, що на території сільської ради немає ставків, а тому йому не було передано в оренду цей ставок. Після цього ще раз написав заяву у сільську раду, щоб йому надали земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, неподалік від цього цього місця, відступивши 25 м від протікаючого поряд струмка. По цій заяві сесія ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняла позитивне рішення йому було надано право на розробку документації із землеустрою. Після цього звернувся до приватного підприємства, яка займалась приватизацією земельних ділянок. Працівники цього підприємства, можливо « ІНФОРМАЦІЯ_20 », при обмірах його земельної ділянки використовували GPS-прилад. Під час обмірів земельної ділянки враховувалась наявність прибережної захисної смуги межа земельної ділянки встановлювалась на відстані 25 м від протікаючого поряд із земельною ділянкою струмка. Обвинувачена ОСОБА_6 при обмірах земельної ділянки не була присутньою. Після того як вказане підприємство виготовило документацію на земельну ділянку, вона була затверджена сесією сільської ради. Він не мав наміру приватизовувати земельну ділянку до протікаючого потічка, бо це заборонено законом. На приватизованій ним земельній ділянці була вода. На цю земельну ділянку також претендував ОСОБА_19 , але на неї він, тобто ОСОБА_8 , вже виготовляв документи. Свідок ОСОБА_8 також пояснив, що до 2003 навчався у школі, неподалік якої знаходиться вказана земельна ділянка. У 2001-2002 роках на ній росли дерева. Що було з цією земельною ділянкою у 1990-х роках не пригадує. У 2014-2015 роках на цій земельній ділянці росли дерева, які ОСОБА_19 вирізав, після чого розкопав цю земельну ділянку та випустив із потічка на цю земельну ділянку воду і тому там утворилось водне дзеркало, було запущено рибу. У 2024 році отримав відповідь з ІНФОРМАЦІЯ_7 про те, що жодного ставка, жодної водойми на території Боберківської сільської ради з 2016 року немає. Земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства вибрав поближче до струмка, що мати можливість її поливати. В сільську раду подавав для затвердження проект землеустрою земельної ділянки. За документами щодо приватизації земельної ділянки особисто до землевпорядника сільської ради ОСОБА_6 не звертався. Також за погодженням документації на земельну ділянку звертався у міську раду. У 2019 році звертався у ІНФОРМАЦІЯ_5 із письмовою заявою про затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку. Час розгляду цієї заяви на сесії сільської ради не пам`ятає, присутнім під час розгляду не був, але рішенням сесії сільської ради йому було затверджено проект землеустрою. У 2019 році отримав документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку. Після того як приватизував вказану земельну ділянку, він прокопав рів на своїй земельній ділянці та спустив воду із неї. Вода витекла, але коли він був на лікуванні хтось закопав цей канал та ще раз запустили воду в цей рів. Воду із земельної ділянки спустив, щоб осушити її, для того, щоб мати змогу займатись землеробством. З 2019 по 2025 р. нічого не садив на цій земельній ділянці, бо хворів. На даний час на своїй земельній ділянці нічого не вирощує, бо проводиться розслідування та на ній не знаходиться водний об`єкт, але на шматку земельної ділянки міститься вода глибиною 10-15 см. Вода з`являється від того, що хтось перекопує потічок і вода через прокопаний канал витікає на його земельну ділянку. Щодо того, що у 2022 ІНФОРМАЦІЯ_21 проводилась перевірка та огляд земельної ділянки та було встановлено , що його земельна ділянка знаходиться ближче до струмка ніж 25 м пояснив, що це може бути пов`язано з тим, що на час приватизації земельної ділянки було чітко відступлено від потічка 25 м, але через сильні опади могло змінитись русло потічка, що й вплинуло на його відстань до земельної ділянки.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні дав показання про те, що з обвинуваченою ОСОБА_6 знайомий, є односельчанами. Був депутатом ІНФОРМАЦІЯ_4 . У вказаній сільській раді земельними питаннями займався сільський голова ОСОБА_9 та землевпорядник ОСОБА_6 . Щодо передачі ОСОБА_8 у приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 0,1420 га кадастровий номер 4625580600:01:013:008., то повідомив, що, як він пригадує, ОСОБА_8 звертався у сільську ради із письмовою заяву про надання йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, і напевно йому було виділено земельну ділянку. Як проходило засідання сесії сільської ради про виділення земельної ділянки ОСОБА_8 не пам`ятає. У с. Боберка Самбірського району Львівської області біля старої школи, коли він ходив в 4-й клас, було щось схоже на ставок, там заросло чагарниками. Неподалік цього місця протікає невеликий струмок. Чи в цьому місці знаходиться земельна ділянка ОСОБА_8 , і що там зараз на ній знаходиться йому не відомо. На вказану земельну ділянку особисто не виходив.

Позиція сторони обвинувачення.

Сторона обвинувачення на доведення винуватості обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.367 КК України надала суду докази, які безпосередньо були дослідженні в судовому засіданні, а саме:

- копію рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17.09.2018 № 198 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_8 », яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території с. Боберка Боберківської сільської ради ОСОБА_8 площею 0,1420; контроль за виконанням даного рішення покладено на спеціаліста-землевпорядника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 159);

- копію та оригінал рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 № 242 від 18.06.2019 «Про затвердження матеріалів щодо передачі в приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_8 », яким затверджено матеріали землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_8 . Передано у приватну власність ОСОБА_8 земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 0,1420 га кадастровий номер 4625580600:01:013:008. Контроль за виконанням даного рішення покладено на інженера-землевпорядника сільської ради ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 160; т. 1 а.с. 209);

- копію та оригінал додатку до рішення № 242 від 18.06.2019 про результати поіменного голосування депутатів сільської ради з питання затвердження матеріалів щодо передачі в приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення ОСГ ОСОБА_8 , з якого видно, що «за» прийняття вказаного рішення проголосувало 8 депутатів серед 8-ми присутніх із 14 обраних (т. 1 а.с. 161; т. 1 а.с. 210);

- звернення заступника голови ГО « ІНФОРМАЦІЯ_22 » ОСОБА_12 до Турківського ВП Самбірського ВП ГУНП у Львівській області, в якому викладено прохання перевірити законність виділення земельної ділянки у АДРЕСА_1 (біля сільського стадіону), частина якої затоплена водою, для ведення ОСГ із земель запасу сільської ради ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 162);

- відповідь сільського голови ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_21 від 01.07.2020 № 71/02-25 громадській організації «Учасники АТО Турківщини», в якій зазначено, що земельна ділянка, частина якої на даний час затоплена водою та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (біля сільського стадіону) надана для ведення ОСГ із земель запасу сільської ради ОСОБА_8 згідно з рішенням сесії сільської ради № 198 від 17.09.2018 (т. 1 а.с. 163);

- лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_22 № 18/03 від 04.01.2021, з якого видно, що згідно з «Положенням про ІНФОРМАЦІЯ_24 , затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_25 від 06.09.2018 №657 в управління відсутні функції контролю. Відповідно до проведених інвентаризацій, які проходили на території Львівської області, будь-які водні об`єкти, на земельній ділянці з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008, не обліковуються. Матеріали на погодження чи передачу у власність ОСОБА_8 земельної ділянки з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 до ІНФОРМАЦІЯ_26 та Сяну не надходили (т. 1 а.с. 164);

- протокол огляду місця події від 11.10.2022, який проведено слідчим СВ Самбірського РВП ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_23 11.10.2022 з 15.05 год. до 15.23 год, в присутності понятих: ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , з участю криміналіста ОСОБА_26 , головного спеціаліста ОСОБА_27 , начальника відділу Державного екологічного нагляду « ІНФОРМАЦІЯ_27 » ДЕІ у Львівській області ОСОБА_18 , свідка ОСОБА_10 , із застосуванням пристрою відеокамери PANASONIC Full HP інвентарний номер 111300 3013/46, приймач ІНФОРМАЦІЯ_28 . Оглядом місця події являється земельна ділянка з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008, яка знаходиться у с. Боберка Боринської ТГ Самбірського району Львівської області, під час якого з використанням спеціального приладу-приймача ГНСС EINav і70 встановлено, що частина земельної ділянки за кадастровим номером, який зазначений вище передана в межах 25-метрової прибережної смуги безіменного струмка та одночасно під існуючим ставком. Крім того, частина ділянки з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 площею 0,0574 передана у приватну власність під існуючим водним об`єктом-ставком. При проведенні огляду встановлено, що даний ставок не є замкнутий (живлення відбувається з вищевказаного струмка та скид надлишкових вод здійснюється у вищезазначений струмок). Огляд проведено в рамках кримінального провадження № 42022142330000099 від 09.09.2022. Протокол огляду місця події підписаний всіма учасниками справи. До протоколу огляду місця події від 11.10.2022 долучено компакт-диск із відеозаписом слідчої дії, який було досліджено в судовому засіданні шляхом відтворення в порядку ст. 359 КПК України (т. 1 а.с. 167-170);

- відповідь ІНФОРМАЦІЯ_19 ОСОБА_28 від 24.10.2022 № 02-3540 на виконання постанови Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про те, що ІНФОРМАЦІЯ_19 (далі-Інспекція) на виконання постанови Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області від 04.10.2022 про залучення спеціаліста для участі у кримінальному провадженні № 42022142330000099 від 09.09.2022, та огляді місця події з метою фіксації та обстеження земельної ділянки за кадастровим № 4625580600:01:013:0008, яка знаходиться у с. Боберка Боринської ТГ Самбірського району Львівської області, де знаходиться водний об`єкт ставок. Згідно з листами ІНФОРМАЦІЯ_29 № 31-10288/0/2-20 від 30.12.2020 та ІНФОРМАЦІЯ_30 від 24.12.2020 № 7534/ЛВ-30/11-20 документація із землеустрою на вищевказану ділянку не погоджувалась. Відповідно до документації із землеустрою та графічних матеріалів наявних у документації при передачі даної ділянки наявність на даній ділянці водного об`єкта не відображено (приховано). Крім того, згідно графічних матеріалів (плану території, плану відведення) встановлено, що ділянка відведена неподалік безіменного струмка. При огляді земельної ділянки з використанням спеціального приладу приймача ГНСС «EINav i70» (паспорт ААЖР 464349.001 ПС, серійний номер 1061813, сертифікат відповідності ДП « ІНФОРМАЦІЯ_31 » UA.TR.001 23171-21), та за допомогою програмного забезпечення Digitals (ключ №156752116-06488-252) встановлено, що частина земельної ділянки за кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 (площею 0,0058 га) передана в межах 25-метрової прибережної смуги безіменного струмка та одночасно під існуючим ставком. Крім того, частина ділянки за кадастровим 4625580600:01:013:0008 площею 0,0574 га також передана у приватну власність під існуючим водним об`єктом ставком. При проведенні огляду встановлено, що даний ставок не є замкнутий (живлення відбувається з вищевказаного струмка та скид надлишкових вод здійснюється в вищевказаний струмок). З пояснень жителів с. Боберка Боринської ТГ Самбірського району Львівської області, які були присутні при огляді земельної ділянки за кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 зазначено, що даний водний об`єкт ставок існував на момент передачі даної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_8 (яка надана у власність відповідно до рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 №198 від 17.09.2018). З вищевказаного випливає, що інша частина (крім 0,0058 га та 0,0574 га) земельної ділянки за кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 площею 0,0784 га та 0,0004 га також надана у приватну власність з порушенням екологічних вимог, а саме в межах прибережної смуги ставка. Таким чином встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 передана рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 №198 від 17.09.2018 у приватну власність для ведення ОСГ з порушенням екологічних вимог, а саме в межах прибережної смуги струмка та разом із частиною водного об`єкту ставка (на площі 0,0058 га), в межах прибережної смуги ставка (на площі 0,0004 га та 0,0784 га) та під водним об`єктом ставком (на площі 0,0574 га), що є порушенням ст. 59, 61 Земельного кодексу України та ст. 88, 89 Водного кодексу України (т. 1 а.с. 171-172). До вказаного листа додано: план (схему) обмірів території, земельної ділянки з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008, яка передана у приватну власність для ОСГ в с. Боберка на території Боринської селищної ради Самбірського району з порушенням екологічних вимог, зокрема, на плані (схемі) схематично зображено розміщення безіменного струмка, розміщення та межі ставка та земельної ділянки за кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 площею 0,1420 га, з якого також видно, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 передана у приватну власність для ведення ОСГ в межах прибережної смуги струмка та разом із частиною водного об`єкту ставка на площі 0,0058 га, в межах прибережної смуги ставка на площі 0,0004 га та 0,0784 га та під водним об`єктом ставком на площі 0,0574 га; копію листа заступника директора ІНФОРМАЦІЯ_32 ОСОБА_29 від 30.12.2020 №31-10288/0/2-20, з якого видно, що в ІНФОРМАЦІЯ_33 документація із землеустрою про передачу у власність зазначеної земельної ділянки не погоджувалась, і відповідно висновки не видавались; копію листа заступника голови ІНФОРМАЦІЯ_34 ОСОБА_30 № 7534/ЛВ-30/11-20, з якого видно, що ІНФОРМАЦІЯ_35 не погоджувалась документація із землеустрою на земельну ділянку за кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 площею 0,140 га та щодо встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг на території Боберківської сільської ради Турківського району (т. 1 а.с. 173-175);

- заява ОСОБА_8 від 29.05.2018, адресована ІНФОРМАЦІЯ_36 , в якій ОСОБА_8 просить надати йому в оренду ставок, який знаходиться біля приміщення старої школи (т. 1 а.с. 211);

- заява ОСОБА_8 від 02.09.2018, адресована ІНФОРМАЦІЯ_36 , в якій ОСОБА_8 просить надати дозвіл на проект відведення земельної ділянки для ведення ОСГ орієнтовною площею 0,15 га, яка знаходиться біля строї школи ( т. 1 а.с. 212);

- заява ОСОБА_8 від 13.05.2019, адресована ІНФОРМАЦІЯ_36 , в якій ОСОБА_8 просить затвердити матеріали землеустрою щодо передачі земельної ділянки в приватну власність для ведення ОСГ (т. 1 а.с. 213);

- висновок експерта № СЕ-19/109-24/960-ЗТ від 02.04.2024 за результатами проведення земельно-технічної експертизи, згідно з яким встановлено, що встановити чи відповідають на місцевості межі земельної ділянки з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008, загальною площею 0,1420 га, яка розташована в с. Боберка Самбірського району Львівської області, межам земельної ділянки, згідно її правовстановлюючих документів та проекту землеустрою на цю земельну ділянку, не представляється за можливе. Водний об`єкт розташований частково в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008, частково поза її межами. Площа водного об`єкта, що розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008, становить 0,0736 га. До висновку експерта додано додаток 1. Акт за результатами огляду об`єктів дослідження від 20.03.2024, який складений головним судовим експертом будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності ІНФОРМАЦІЯ_37 ОСОБА_31 за участю начальника СВ ОСОБА_32 , інженера-геодезиста ОСОБА_33 та провідного інженера ІНФОРМАЦІЯ_38 ОСОБА_34 ; та додаток 2. Схематичне зображення фактичного розташування водних об`єктів, відносно меж земельної ділянки кадастровий номер 4625580600:01:013:0008 (т. 1 а.с. 215-223);

- висновок експерта № СЕ-19/109-24/962-ОЗ від 30.04.2024 за результатами проведення оціночно-земельної експертизи, згідно з яким встановлено, що ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером: 4625580600:01:013:0008, визначена методом, що грунтується на зіставленні цін продажу подібних об`єктів, станом на 20.03.2019, могла становити 138 800 грн. До висновку експерта додано Акт за результатами огляду об`єктів дослідження від 20.03.2024, який складений головним судовим експертом будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності ІНФОРМАЦІЯ_37 ОСОБА_31 за участю начальника СВ ОСОБА_32 (т. 1 а.с.224-233 );

- протокол огляду місця події від 20.03.2024, який проведено начальником ІНФОРМАЦІЯ_39 ОСОБА_35 від 20.03.2024 з 18.38 год до 19.02 год, в присутності понятих, з участю власника земельної ділянки ОСОБА_8 та спеціалістів, на підставі ухвали слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 19.03.2024, із застосуванням відеокамери «PANASONIC Full HD», електронний тахометр «TRIMBLE» з № 611471. Оглядом місця події є земельна ділянка, яка розташована в АДРЕСА_1 . Дана земельна ділянка перебуває у приватній власності ОСОБА_8 і їй присвоєно кадастровий номер 4625580600:01:013:0008. Дана земельна ділянка розташована на відстані приблизно 200 м від центральної сільської дороги та перед сільським стадіоном. Вказана земельна ділянка розташована на місцевості, котра має форму долини і кудою протікає безіменний струмок (потічок), який впадає в річку «Боберка», яка є притокою річки «Сян». Вище описана земельна ділянка не обгороджена з жодної сторони та фактичні межі даної земельної ділянки жодним чином не позначені на місцевості. Будь-які межові знаки по периметру земельної ділянки відсутні. Поряд із даною земельною ділянкою в напрямку з південного заходу на північний схід протікає безіменний струмок (потік), течія в якому рухається від центральної сільської дороги в напрямку річки «Боберка». Даний струмок протікає із західної сторони відносно місця розташування зазначеної земельної ділянки. При наближенні до ставка, даний потічок має розгалуження (дельту), після розгалуження правий канал потічка впадає в ставок. Із західної сторони земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 4625580600:01:013:0008, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_8 , розташований ставок, який має овальну форму, з приблизними розмірами 30х15 м. Південно-західна частина даного ставка (тобто та частина, яка розташована зі сторони центральної сільської дороги) заросла комишами, а північно-східна частина даного ставка, тобто та частина ставка, яка розташована в межах земельної ділянки ОСОБА_8 є очищеною від комишів та має чисте водне плесо. Із західної та північної сторони даного ставка розташовані два дерев`яні невеликі шлюзи кустарного виробництва, виготовлені з дощок, якими перекрито канали для утримання води в ставку, на повному рівні. Позаду шлюзів розташовані вузькі канали, прокопані у грунті, призначені для спуску води зі ставка, які з`єднані із потічком. Жодних будівель чи споруд на вище описаній земельній ділянці не виявлено, в також не виявлено жодних слідів її обробітку. Після чого провідний інженер ІНФОРМАЦІЯ_40 ОСОБА_36 спільно із спеціалістом-геодезистом ОСОБА_37 з використанням електронного тахометру виробництва «TRIMBLE» з № 611471 встановили фактичне розташування водних об`єктів, а саме: гірського безіменного потічка та вищеописаного ставка, відносно меж земельної ділянки з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008, котра належить ОСОБА_8 . В результаті чого було встановлено, що більша частина даного ставка розташована в межах даної земельної ділянки. А саме площа ставка в межах земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_8 становить 0,0736 га. В межах даної земельної ділянки знаходиться більшою мірою північно-східна частина даного ставка, тобто саме та частина ставка, яка є очищеною від каменів. За результатами проведення замірів фактичного розташування водних об`єктів відносно меж даної земельної ділянки, спеціалістами-геодезистами було складено відповідне схематичне зображення, яке додається до вказаного протоколу в друкованому вигляді, а також в електронному форматі, збереженому на DVD-диску. Під час проведення огляду місця події здійснювався відеозапис, який збережено на DVD-диску, котрий є невід`ємним додатком до вказаного протоколу огляду місця події. Протокол підписаний всіма учасниками огляду. До протоколу огляду місця події від 20.03.2024 долучено компакт-диск із відеозаписом слідчої дії, який було досліджено в судовому засіданні шляхом відтворення в порядку ст. 359 КПК України (т. 1 а.с. 237-239).

- тематичні карти на 8 арк., отримані прокурором на його запит від ІНФОРМАЦІЯ_41 , на яких містяться фрагменти космічних знімків, зроблених супутниковими панхроматичними та мультиспектральними камерами оптичного діапазону надвисокої та високої просторової розрізненості, з яких видно, що земельна ділянка 4625580600:01:013:0008 станом на 23.03.2012, 09.10.2012, 10.10.2014, 01.09.2017, 26.08.2019, 01.09.2019, 22.06.2021, 23.05.2024 містила водний об`єкт овальної форми з чіткими контурами у формі овалу (т. 1 а.с. 242-250).

- копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_8 , (т. 2 а.с. 2-51), який, зокрема, містить:

- схему розташування земельної ділянки ОСОБА_8 площею 0.1420 га у с.Боберка Турківського району Львівської області, яка підписана, в тому числі, землевпорядником ОСОБА_38 (т. 2 а.с. 9),

- план відведення земельної ділянки у власність, який склав представник ПП « ОСОБА_17 » ОСОБА_16 , на якому зображено межі земельної ділянки ОСОБА_8 та у верхньому лівому куті плану зазначено струмок з вектором течії та між ним і земельною ділянкою позначено зону обмеженого використання (т. 2 а.с. 13),

- Перелік обмежень щодо використання земельної ділянки ОСОБА_8 площею 0,1420 га, яка розташована у с. Боберка Боберківської сільської ради, який виконав представник ПП « ОСОБА_17 » ОСОБА_39 , з якого видно, що вказана земельна ділянка не обтяжена сервітутами і не має обмежень у використанні, прав третіх осіб на використання земельної ділянки, зокрема, немає наступних обмежень: водоохоронне обмеження; водоохоронна зона, прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах; регіональні ландшафтні парки (т. 2 а.с. 18-19),

- заяву-договір від 13.11.2018 між замовником ОСОБА_8 та виконавцем ПП « ОСОБА_17 » щодо виготовлення технічної документації (проект відведення) щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), з якого видно, що цей проект землеустрою розробляло ПП « ОСОБА_17 » (т. 2 а.с. 20),

- акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки від 20.12.2018, з якого видно, що комісією у складі голови ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_21 , землевпорядника ОСОБА_38 в присутності землекористувача ОСОБА_8 і представників суміжних землекористувачів проведено встановлення і погодження меж земельної ділянки ОСОБА_8 , опис їх положення на місцевості, та встановлені в натурі межі відповідають фактичному стану. До вказаного акту додано абрис встановлених меж земельної ділянки, у якому зазначено межі земельної ділянки, площа 0,1420 га, периметр 188,29 м, координати кутів земельної ділянки, у північно-західному напрямку від місця позначення меж земельною ділянки міститься напис «струмок» з векторною стрілкою у північно-східному напрямку, між написом «струмок» та межами земельної ділянки позначено зону обмеженого використання (т. 2 а.с. 21-22),

- план території земельної ділянки, який склав представник ПП « ОСОБА_17 » ОСОБА_16 , в якому позначено межі земельної ділянки, площа 0,1420 га, периметр 188,29 м, координати кутів земельної ділянки, у північно-західному напрямку від місця позначення меж земельною ділянки міститься напис «струмок» з векторною стрілкою у північно-східному напрямку, між написом «струмок» та межами земельної ділянки позначено зону обмеженого використання (т. 2 а.с. 23),

- акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 2018 року, згідно з яким ОСОБА_8 прийняв від ПП « ОСОБА_17 » 8 межових знаків по вказаній земельній ділянці (т. 2 а.с. 28);

- протокол огляду документів від 09.05.2024, складений начальником ІНФОРМАЦІЯ_39 майором поліції ОСОБА_35 з участю підозрюваної ОСОБА_6 та спеціаліста-криміналіста ОСОБА_40 , з якого видно, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_39 майор поліції ОСОБА_41 у присутності підозрюваної ОСОБА_6 оглянув окремі документи, що входять до складу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення ОСГ ОСОБА_8 , розташованої в с. Боберка Турківського району з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 площею 0,1420 га: акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки, абрис встановлених меж земельної ділянки та абрис встановлених меж земельної ділянки, та підозрювана ОСОБА_6 підтвердила, що вказані документи містять її особисті підписи. До протоколу огляду документів додано фототаблицю (т. 2 а.с. 51-55);

- копію диплому молодшого спеціаліста ОСОБА_6 серії ІВ АР № 041633 від 25.06.1999 з додатком до диплому, з яких видно, що ОСОБА_6 закінчила Вишнянський державний аграрний технікум за спеціальністю «Правознавство» та їй було присвоєно кваліфікацію юриста. Успішно склала іспит із Земельного права України (т. 3 а.с. 134-135);

- копію трудової книжки ОСОБА_6 серії АН №240907 від 01.06.2006, в якій міститься запис № 9 про те, що 20.08.2018 ОСОБА_6 за результатами конкурсу призначена на посаду спеціаліста-землевпорядника ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі розпорядження голови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 14 від 20.08.2018, запис № 10 від 20.08.2018 про те, що ОСОБА_6 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування відповідно до ст. 11 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», підписаний текст присяги; запис № 11 від 20.08.2018 про те, що ОСОБА_6 присвоєно 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування 7-ї категорії посад ст. 14-15 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», запис № 13 від 03.12.2020 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 реорганізовано шляхом приєднання до селищної ради, запис № 14 від 10.02.2021 про те, що ОСОБА_6 звільнена із займаної посади внаслідок реорганізації ІНФОРМАЦІЯ_4 ( т. 4 а.с. 136-141);

- розпорядження сільського голови ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 від 20.08.2018 № 14, з якого видно, що ОСОБА_6 призначена на посаду спеціаліста-землевпорядника з посадовим окладом згідно штатного розпису з присвоєнням їй 15 го рангу посадової особи місцевого самоврядування 7-ї категорії посад, як такої, що пройшла за конкурсом, та за результатами перевірки передбаченої Законом України «Про очищення влади». Підстава: заява ОСОБА_6 від 17.08.2018, протокол засідання конкурсної комісії від 08.06.2018 № 1, довідка про результати перевірки передбаченої Законом України «Про очищення влади» (т. 3 а.с. 142);

- повідомлення селищного голови ІНФОРМАЦІЯ_7 від 13.03.2023 № 379/02-25 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_42 увійшла до складу ІНФОРМАЦІЯ_43 у грудні 2020 року внаслідок реорганізації шляхом приєднання. У ІНФОРМАЦІЯ_44 відсутня посадова інструкція спеціаліста-землевпорядника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , відсутнє рішення від 17.09.2018 № 198 18 сесії 7 демократичного скликання ІНФОРМАЦІЯ_4 та протокол цієї сесії з додатками. Протоколи засідань і рішень ІНФОРМАЦІЯ_4 за 2018 рік передано до ІНФОРМАЦІЯ_45 (т. 3 а.с. 143;

- рапорт заступника начальника відділення поліції начальника СВ ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_42 від 08.05.2024 про те, що під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2023 за № 12023141290000409 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 367 КК України, ним було знайдено в мережі Інтернет і долучено до матеріалів кримінального провадження копії типових посадових інструкцій спеціаліста-землевпорядника органів місцевого самоврядування в редакції чинній в період часу із 2012 до 2021 роки (т. 3 а.с. 144);

- текст посадової інструкції спеціаліста-землевпорядника ІНФОРМАЦІЯ_46 від 14.02.2017 № 10, отриманої із мережі Інтернет ( ІНФОРМАЦІЯ_47 ) (т. 3 а.с. 145-147);

- копію посадової інструкції спеціаліста-землевпорядника ІНФОРМАЦІЯ_48 від 24.02.2012 (т. 3 а.с. 148);

- текст примірної посадової інструкції спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_49 від 2019 року, отриманої із мережі Інтернет ( ІНФОРМАЦІЯ_50 ) (т. 3 а.с. 149);

- текст посадової інструкції головного спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_51 від 01.04.2021 (т. 3 а.с. 150-151);

- копію посадової інструкції головного спеціаліста (організація роботи із земельних відносин, екологічна безпека, земельний кадастр) від 22.02.2018 № 17 (т. 3 а.с. 152-153).

У судовому засіданні також досліджені такі матеріали кримінального провадження:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження за №12023141290000409 від 22.05.2023 за ч. 1 ст. 367 КК України (т. 1 а.с. 156);

- постанова заступника керівника Самбірського окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_43 від 11.05.2023 призначення групи прокурорів (т. 1 а.с. 157);

- постанова начальника СВ Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_44 від 11.05.2024 про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні №12023141290000409 (т. 1 а.с. 158);

- ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_52 від 15.09.2022 про надання дозволу на проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 площею 0,142 га, яка знаходиться за адресою: Львівська область, Самбірський район, с. Боберка, та належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , із застосуванням відеозйомки (т. 1 а.с. 165-161).

- копію листа т.в.о. директора ІНФОРМАЦІЯ_29 ОСОБА_45 від 02.11.2022 №31-6723/0/2-22, наданого на виконання листа Самбірської окружної прокуратури від 12.10.202 № 14.56/04-22-3188ВИХ-22 щодо оформлення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_53 земельно-технічної документації, до якого додано: копію картосхеми Регіонального ландшафтного парку « ІНФОРМАЦІЯ_54 »; копію рішення ІНФОРМАЦІЯ_55 № 209 від 31.07.1997 «Про впорядкування природно-відповідного фонду області» з копію Додатку до рішення про Перелік земельних ділянок, що вилучаються з природно-заповідного фонду та копією Додатку № 1 про перелік земельних ділянок, що входять в територію регіонального ландшафтного парку « ІНФОРМАЦІЯ_54 », в тому числі по ІНФОРМАЦІЯ_36 народних депутатів 5265 га; копію охоронного зобов`язання від 17.08.1998; копію Положення про регіональний ландшафтний парк « ІНФОРМАЦІЯ_54 » від 17.02.2002; копію охоронного зобов`язання від 31.01.2001 з картосхемою Регіонального ландшафтного парку « ІНФОРМАЦІЯ_54 »; копію рішення ІНФОРМАЦІЯ_55 № 694 від 07.10.2008 «Про затвердження Положення, штатного розпису працівників і призначення на посаду директора регіонального ландшафтного парку « ІНФОРМАЦІЯ_54 »; копію Положення про регіональний ландшафтний парк « ІНФОРМАЦІЯ_54 » від 23.10.2008 (т. 1 а.с. 181-202);

- копія листа т.в.о. директора ІНФОРМАЦІЯ_32 ОСОБА_45 від 13.04.2023 №31-1095/0/2-23 в якому зазначено, що в межах Боринської територіальної громади знаходяться території та об`єкти природно-заповідного фонду, зокрема, регіональний ландшафтний парк « ІНФОРМАЦІЯ_54 », до якого входить, в тому числі, територія ІНФОРМАЦІЯ_4 площею 5265 га (т. 1 а.с. 203);

- ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_52 від 06.02.2023 про надання тимчасового доступу до речей та документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме: посадової інструкції спеціаліста землевпорядника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 ; оригіналу письмової заяви ОСОБА_8 про надання дозволу та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства; оригіналу письмової заяви ОСОБА_8 про затвердження землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства; оригіналу рішення №198 від 17.09.2018 18 сесії 7 демократичного скликання ІНФОРМАЦІЯ_4 , протоколу цієї сесії та всіх додатків до вказаного рішення; оригіналу рішення № 242 від 18.06.2019 21 сесії 7 демократичного скликання ІНФОРМАЦІЯ_4 , протоколу цієї сесії та всіх додатків до вказаного рішення (т. 1 а.с. 204-205);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 13.03.2023, який складений слідчим СВ Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_23 на підставі ухвали слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 06.02.2023 про тимчасовий доступ до речей і документів, яким з ІНФОРМАЦІЯ_7 вилучено наступні документи: оригінал письмової заяви ОСОБА_8 про надання дозволу та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оригінал письмової заяви ОСОБА_8 про затвердження землеустрою щодо відведення земельної ділянки; оригінал заяви ОСОБА_8 про надання в оренду ставка, який знаходиться біля старої школи; оригінал рішення №242 від 18.06.2019 21 сесії 7 демократичного скликання ІНФОРМАЦІЯ_4 ; оригінал додатку до рішення № 242 від 18.06.2019. До протоколу тимчасового доступу додано опис вилучених документів (т. 1 а.с. 206-208);

- постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_39 ОСОБА_32 від 03.01.2024 про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні № 12023141290000409 (т. 1 а.с. 214);

- ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_56 від 19.03.2024 про надання дозволу на проведення огляду земельної ділянки із кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 загальною площею 0,1420 га, що за адресою: с. Боберка Самбірського району Львівської області за участю відповідних судових експертів та сертифікованого інженера-геодезиста, яка належить на праві власності ОСОБА_8 , з метою виявлення, відшукання та фіксації відомостей про обставини вчинення даного кримінального правопорушення (т. 1 а.с. 234-236);

- постанова начальника СВ ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_32 від 27.03.2024 у кримінальному провадженні № 12023141290000409 від 02.05.2023 за ч. 1 ст. 367 КК України, якою визнано речовим доказом земельну ділянку 4625580600:01:013:0008 площею 0,1420 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_57 , жителю с. Боберка Самбірського району Львівської області (т. 1 а.с. 240-241);

- копія ухвали ІНФОРМАЦІЯ_56 від 12.08.2024 (справа № 458/700/24), якою інженера-геодезиста ПП « ОСОБА_17 » ОСОБА_16 у кримінальному провадженні № 12024141340000078 від 11.05.2024 звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст.365-2 КК України (т. 2 а.с. 56-59);

- заява завідувача сектору правової роботи та персоналу ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_46 від 10.05.2024 про залучення її до провадження як представника потерпілої особи - ІНФОРМАЦІЯ_7 (т. 2 а.с. 60);

- постанова начальника СВ ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 10.05.2024 ОСОБА_32 про визнання потерпілою особою ІНФОРМАЦІЯ_7 та залучення до участі у провадженні її представника ОСОБА_47 (т. 2 а.с. 61);

- постанова начальника Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 від 11.05.2023 про виділення з кримінального провадження №42022142330000099 від 09.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України, матеріалів досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України та додаток виділених матеріалів до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження № 42022142330000099 (т. 2 а.с. 71-74);

- постанова прокурора Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 від 11.05.2024 про виділення з кримінального провадження №12023141290000409 від 11.05.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, в окреме провадження матеріалів досудового розслідування щодо внесення ОСОБА_16 недостовірної інформації в офіційні документи, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та додаток виділених матеріалів до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження № 12023141290000409 (т. 2 а.с. 75-79);

- ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_56 від 29.03.2024 про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 площею 0,1420 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві приватної власності ОСОБА_8 жителю с. Боберка Самбірського району Львівської області (т. 3 а.с. 159-164);

- Витяг з Державного реєстру речових прав № 372584803 від 03.04.2024, з якого видно, що на земельну ділянку з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 площею 0,1420 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Боберка Турківського району Львівської області на підставі ухвали ІНФОРМАЦІЯ_56 від 29.03.2024 накладено арешт (т. 3 а.с. 165);

- Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 171690215 від 25.06.2019 належить на праві приватної власності ОСОБА_8 (т. 3 а.с. 166);

- Довідка про витрати на проведення земельно-технічної експертизи №СЕ-19/109-24/960-ЗТ від 02.04.2024, з якої видно, що витрати на проведення експертизи становлять 15145,60 грн (т. 3 а.с. 167);

- Довідка про витрати на проведення оціночно-земельної експертизи №СЕ-19/109-24/962-ОЗ від 30.04.2024, з якої видно, що витрати на проведення експертизи становлять 15145,60 грн (т. 3 а.с. 168);

- документи, що характеризують обвинувачену ОСОБА_6 : відомості ІНФОРМАЦІЯ_58 при ІНФОРМАЦІЯ_59 про відсутність судимостей, характеристика з місця проживання, довідка про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, відомості ІНФОРМАЦІЯ_60 , досудова доповідь щодо обвинуваченої (т. 3 а.с. 156-158).

Позиція сторони захисту.

Сторона захисту вважає, що обвинувачена ОСОБА_6 не є суб`єктом інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, оскільки не має відповідної освіти на зайняття нею посади землевпорядника. Окрім цього, захист вважає, що сторона обвинувачення не подала доказів на підтвердження посадових обов`язків обвинуваченої як землевпорядника, зокрема її посадової інструкції, а покликання прокурора на посадові інструкції інших землевпорядників сільських рад є безпідставними. Вважає, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, а тому її необхідно виправдати.

Мотиви суду та оцінка доказів у кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 367 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 КК України службовою недбалістю є невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб

Безпосереднім об`єктомзлочину в межах кваліфікації за ст. 367 КК України є встановлений порядок службової діяльності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.

Об`єктивна сторона службової недбалості включає в себе сукупність трьох ознак: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК України) 3) причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.

Згідно з приміткою до ст. 364 КК України, істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З суб`єктивної сторони цей злочин характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).

Суб`єктом злочину за ст. 367 КК може бути будь-яка службова особа (частини 3 і 4 ст. 18 КК), тобто така, яка здійснює службову діяльність як у публічній, так і в приватній сфері.

Частиною 3 ст. 18 КК України визначено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом. Організаційно-розпорядчі обов`язки - обов`язки зі здійснення керівництва певною галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників.

Адміністративно-господарські обов`язки це обов`язки з управління або розпорядження майном (наприклад, установлення порядку його зберігання, перероблення, реалізації, забезпечення контролю за цими та подібними операціями).

Тобто, під організаційно-розпорядчими обов`язками розуміють дії щодо управління та керівництва діяльністю інших людей, організації їхньої роботи, а під адміністративно-господарськими управління та розпорядження чужим майном, визначення правової долі цього майна.

Сфера службової недбалості визначається межами службової компетенції службової особи, колом її повноважень. Невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків може бути одноразовим чи систематичним і набувати виду певної лінії поведінки по службі.

Отже, відповідальність за ч. 1 ст. 367 КК України настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.

Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №752/18401/15-к).

Суд зазначає, що визначення кола службових обов`язків у контексті ст.367 КК України включає в себе: встановлення, яким саме нормативно-правовим актом (законом, постановою, наказом, посадовою інструкцією) визначаються службові обов`язки особи, що підозрюється/обвинувачується у вчиненні службової недбалості; встановлення кола прав та обов`язків, які належать до компетенції службової особи (положенні про структурний підрозділ, у якому працює особа, або посадова інструкція; встановлення змісту таких обов`язків, тобто, які саме дії чи бездіяльність входили до кола обов`язків службової особи та які наслідки мали б бути досягнуті у разі належного виконання цих обов`язків; встановлення обставин, за яких службова особа не виконала або неналежно виконала свої обов`язки, та чи були ці обставини такими, що виправдовують її дії або бездіяльність.

У ході судового розгляду кримінального провадження, з урахуванням досліджених доказів в їх сукупності, з`ясованих обставин кримінального провадження, суд встановив, що обвинувачена ОСОБА_6 відповідно до розпорядження № 14 голови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.08.2018 призначена на посаду спеціаліста-землевпорядника ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування згідно зі ст. 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та розпорядженням № 17 голови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.08.2018 їй присвоєно 14-й ранг посадової особи органу місцевого самоврядування в межах 7-ї категорії посад.

Відтак обвинувачена ОСОБА_6 була службовою особою органу місцевого самоврядування відповідно до ст. 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а отже підпадає під визначення суб`єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

З цих підстав суд відхиляє як безпідставні доводи сторони захисту в частині того, що ОСОБА_6 не є суб`єктом вказаного кримінального правопорушення, оскільки немає вищої освіти.

Суд встановив також наявність суспільно небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди охоронюваним державним інтересам, яка у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а саме станом на 20.03.2019 ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером: 4625580600:01:013:0008 могла становити 138 800 грн, що підтверджено висновком експерта № СЕ-19/109-24/962-ОЗ від 30.04.2024 за результатами проведення оціночно-земельної експертизи.

Водночас, досліджуючи в ході судового розгляду які саме дії, неналежне виконання яких завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави входили у коло службових обов`язків обвинуваченої ОСОБА_6 як службової особи, суд встановив, що в пред`явленому їй обвинуваченні за ч. 1 ст. 367 КК України не знайшло свого відображення та не доведено належними та допустимими доказами, які ж конкретні обов`язки були покладені на обвинувачену та відповідно, які вона неналежно виконала, і що саме неналежне виконання цих обов`язків перебуває у причинному зв`язку із завданням істотної шкоди державним інтересам.

Формулювання обвинувачення в цій частині зведено до викладення узагальнених посадових обов`язків спеціаліста землевпорядника, без зазначення конкретного нормативного-правового акта (закону, постанови, наказу, посадової інструкції), яким визначались службові обов`язки ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні службової недбалості, що унеможливлює з`ясування змісту таких обов`язків та встановлення обставин, за яких обвинувачена неналежно виконала свої обов`язки, та чи були ці обставини такими, що призвели до настання певних наслідків або ж що виправдовують її бездіяльність.

За версією сторони обвинувачення ОСОБА_6 , будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування спеціалістом-землевпорядником ІНФОРМАЦІЯ_2 , неналежно виконала свої службові обов`язків через несумлінне ставлення до них, не здійснила фактичного виходу до місця розташування ділянки, не переконалась в тому, що земельна ділянка дійсно вільна і на неї відсутні обмеження, була зобов`язана встановити дані про наявність на вищевказаній земельній ділянці водного об`єкту ставка та що дана земельна ділянка знаходяться в межах прибережної захисної смуги наведеного ставка та безіменного потічка, неналежно розглянула документацію із землеустрою щодо оформлення документів з надання земельної ділянки на праві власності ОСОБА_8 .

Однак, сторона обвинувачення не подала суду доказів на підставі яких суд може встановити таке коло прав та обов`язків, які належали до компетенції ОСОБА_6 як службової особи, яка обвинувачується у вчиненні службової недбалості, чітко визначити її компетенцію, як службової особи, в період вчинення інкримінованих діянь.

Під час судового розгляду суд з`ясував, що у ході досудового розслідуванні сторона обвинувачення не здобула як доказ посадову інструкцію, якою було визначено коло прав та обов`язків, які належали до компетенції обвинуваченої як службової особи. При цьому, така посадова інструкція була, ОСОБА_6 її підписувала при прийнятті її на посаду землевпорядника сільської ради.

Покликання сторони обвинувачення на посадову інструкцію спеціаліста-землевпорядника ІНФОРМАЦІЯ_46 від 14.02.2017 № 10, отриманої із мережі Інтернет ( ІНФОРМАЦІЯ_47 ), копію посадової інструкції спеціаліста-землевпорядника ІНФОРМАЦІЯ_48 від 24.02.2012; текст примірної посадової інструкції спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_49 від 2019 року, отриманої із мережі Інтернет ( ІНФОРМАЦІЯ_50 ), текст посадової інструкції головного спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_51 від 01.04.2021, копію посадової інструкції головного спеціаліста (організація роботи із земельних відносин, екологічна безпека, земельний кадастр) від 22.02.2018 № 17 суд відхиляє як безпідставні, оскільки відповідальність за ч. 1 ст. 367 КК України настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.

З цих же підстав суд відхиляє позицію прокурора ОСОБА_4 , висловлену в судових дебатах, про те, що на досудовому розслідуванні обвинувачена не заперечила, що була обізнана зі своїми посадовими обов`язками, так як їй було надано для ознайомлення найбільш схожу до її посадової інструкції (оскільки така органом досудового розслідування не була здобута) посадову інструкцію землевпорядника ІНФОРМАЦІЯ_61 .

Водночас, у судових дебатах прокурор ОСОБА_4 зазначив, що обвинувачена ОСОБА_6 порушила не посадову інструкцію, яка в свою чергу органом досудового розслідування не була здобута, а закон і акти органу місцевого самоврядування, які визначають її службові обов`язки як землевпорядника, а саме рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 № 198 від 17.09.2018 та № 242 від 18.06.2019 (Т. 1 а.с.160, 161), в яких визначено, що контроль за цими рішення покладено на інженера-землевпорядника сільської ради ОСОБА_6 .

Однак, суд відхиляє такі твердження прокурора, оскільки в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення щодо вказаних актів місцевого самоврядування.

В обвинувальному акті, окрім іншого зазначено: «Таким чином на ОСОБА_6 , як на посадову особу органу місцевого самоврядування, покладалось виконання організаційно-розпорядчих функцій (організація виконання та контроль за здійсненням робіт) у сфері відведення та надання земельних ділянок на території Боберківської сільської ради Турківського району Львівської області, в тому числі: встановлення та погодження меж земельних ділянок у натурі при оформленні документів, що посвідчують право власності користування ними, готує та вносить на розгляд ради пропозиції та проекти рішень щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам, бере участь у складанні планово-картографічних матеріалів для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення землеустрою та проведення робіт з охорони земель» (Т. 1 а.с.6).

У вказаних рішеннях ІНФОРМАЦІЯ_4 № 198 від 17.09.2018 та № 242 від 18.06.2019 зазначено, що контроль за їх виконанням покладено на інженера-землевпорядника сільської ради ОСОБА_6 , однак як акти органу місцевого самоврядування ці рішення не визначають кола повноважень ОСОБА_6 щодо здійснення нею організаційно- розпорядчих функцій у сфері відведення та надання земельних ділянок на території цієї сільської ради, як інкримінується їй стороною обвинувачення.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Служба в органах місцевого самоврядування це професійна діяльність громадян України, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Службові обов`язки цесукупність функціональнихобов`язків працівника,які зафіксованів посадовійінструкції,трудовому договоріта іншихнормативних актах,які якдокази судунадані небули щодообвинуваченої ОСОБА_6 на підтвердженнявизначеного колаїї обов`язківяк посадовоїособи органумісцевого самоврядування з виконання організаційно-розпорядчих функцій (організація виконання та контроль за здійсненням робіт) у сфері відведення та надання земельних ділянок на території Боберківської сільської ради Турківського району Львівської області, в тому числі: встановлення та погодження меж земельних ділянок у натурі при оформленні документів, що посвідчують право власності користування ними, готує та вносить на розгляд ради пропозиції та проекти рішень щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам, бере участь у складанні планово-картографічних матеріалів для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення землеустрою та проведення робіт з охорони земель.

Покликання прокурора на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 19.11.2024 у справі № 751/626/22 не є релевантною до обставин, які викладені в обвинувальному акті в рамках цього кримінального провадження.

Доводи сторони обвинувачення про те, що показання представника потерпілої особи ОСОБА_5 та свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 свідчать про наявність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення суд відхиляє, оскільки вказані свідки не навели суду об`єктивних та переконливих даних чи фактів, які можуть свідчити про неналежне виконання ОСОБА_6 своїх службових обов`язків в рамках пред`явленого їй обвинувачення.

Суд звертає увагу, що законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к, провадження № 51-597км17).

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Згідно із вимогами ч. 1ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1ст. 284 цього Кодексу.

У пунктах 1, 2 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо: 1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

У відповідності до абзацу першого ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються підчас судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що тільки вся сукупність установлених кримінальним законом ознак може характеризувати певні суспільно-небезпечні дії як злочин, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 необхідно визнати невинуватою у пред`явленому їй обвинуваченні за ч. 1 ст. 367 КПК України та виправдати за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, як це передбачено абз. 1 ч. 7 ст. 284 КПК України.

Доведене обвинувачення за ст. 366-3 КК України.

ОСОБА_6 , будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, призначеною спеціалістом-землевпорядником ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_62 № 14 від 20.08.2018, де перебувала на вказаній посаді з 20 серпня 2018 року по 10 лютого 2021 року, так як розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_63 № 6-К/ТР від 10 лютого 2021 року ОСОБА_6 звільнено із займаної посади, будучи суб`єктом декларування згідно із підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (посадовою особою органу місцевого самоврядування), діючи умисно, з особистих мотивів, свідомо не бажаючи виконати покладений на неї обов`язок, оскільки неодноразового подавала декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, маючи реальну можливість подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (після звільнення) до Єдиного державного реєстру декларацій, всупереч вимогам абзацу 2 частини 2 статті 45, пункту 2-7 розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про запобігання корупції», із врахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов?язковість подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в період з 00:00 год. 01.01.2022 до 00:00 год. 01.02.2024 умисно не подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_64 , декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (після звільнення) за формою, що визначається ІНФОРМАЦІЯ_65 .

Таким чином, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.366-3 КК України - умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції".

Показання обвинуваченої.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 не визнала своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-3 КК України. Надала показання про те, що вона закінчила технікум за спеціальністю «Правознавство». З 2018 по 2021 рік працювала землевпорядником ІНФОРМАЦІЯ_2 . При призначенні на посаду їй було присвоєно відповідний ранг. У своїй діяльності керувалася Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції». Була звільнена з посади 10.02.2021. Пояснила, що перебуваючи на посаді землевпорядника вона подавала декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Також при звільненні з посади нею була подана така декларація. Чи подавала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (після звільнення) не пригадує. Чому не подала таку декларацію вона пояснити не може, водночас вказала, що їй не було відомо про обов`язок подати декларацію після звільнення. Причин, які б перешкоджали подати таку декларацію, не було. Чому під час огляду сайту ІНФОРМАЦІЯ_66 повідомила слідчому, що в неї були технічні проблеми подати таку декларацію через збій електроенергії пояснити не змогла. Про наявність технічних перешкод подати декларацію вона ІНФОРМАЦІЯ_66 не повідомляла. Станом на сьогоднішній день вона також не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (після звільнення), від ІНФОРМАЦІЯ_66 не отримувала повідомлення про необхідність подання декларації. Вважає себе невинуватою, просила її виправдати.

Показання свідків.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні дав показання про те, що з 2006 по 2020 займав посаду сільського голови ІНФОРМАЦІЯ_2 . Із обвинуваченою ОСОБА_6 перебуває в хороших відносинах, за його каденції вона займала посаду землевпорядника вказаної сільської ради. ОСОБА_6 була посадовою особою, їй був присвоєний відповідний ранг державного службовця, мала посадову інструкцію. У кінці листопада на початку грудня 2020 року, у зв`язку з адмінреформою, закінчились його повноваження як сільського голови та секретаря сільської ради. В сільській раді залишились працювати землевпорядник та бухгалтер. Всі працівники сільської ради та депутати подавали деклараціїособи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Декларації подавались у паперовому вигляді, здавались працівнику в ІНФОРМАЦІЯ_67 , який відповідав за ці декларації. Не пригадує, чи з 2018 по 2020 роки діяв електронний Реєстр декларацій. У ІНФОРМАЦІЯ_36 відповідального працівника, який би стежив, щоб всі працівники сільської ради подавали декларації не було. Він сам наголошував всім працівникам про необхідність подання декларації. ОСОБА_48 як бухгалтер сільської ради стежила, щоб всі працівники подали декларацію. Чи подавала ОСОБА_6 декларацію після звільнення з посади йому не відомо, бо він був звільнений з посади швидше.

Свідок ОСОБА_49 у судовому засіданні дав показання про те, що з 03.12.2020 перебуває на посаді селищного голови ІНФОРМАЦІЯ_7 та з обвинуваченою ОСОБА_6 особисто не знайомий. Йому відомо, що ОСОБА_6 працювала інженером-землевпорядником ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка у зв`язку із реорганізацією перейшла працювати до ІНФОРМАЦІЯ_9 . ОСОБА_6 , як і всі працівники колишніх сільських рад, працювала до лютого 2021 року та була звільнена у зв`язку із скороченням штату. Про необхідність подання деклараціїособи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядуванняпісля звільнення не повідомляв працівникам, оскільки не зобов`язаний цього робити. Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи органів місцевого самоврядування зобов`язані самі подавати декларації. ІНФОРМАЦІЯ_68 про те, що ОСОБА_6 не подала декларацію не отримувала від НАЗК відповідного повідомлення. У ІНФОРМАЦІЯ_44 немає відповідальної особи за подання декларацій працівниками селищної ради. У селищній раді працює юрист, який у відповідний період часу нагадує працівникам про подання декларацій.

Свідок ОСОБА_48 у судовому засіданні дала показання про те, що з обвинуваченою ОСОБА_6 знайома, разом працювали у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свідок пояснила, що з 2015 по 2019 рік працювала у вказаній сільській раді головним бухгалтером зазначеної сільської ради, а ОСОБА_6 працювала спеціалістом-землевпорядником цієї сільської ради. ОСОБА_6 була посадовою особою органу місцевого самоврядування, працювала до реорганізації сільської ради. Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 мають подавати декларації. Декларації подавались в електронному вигляді на сайті ІНФОРМАЦІЯ_66 .В період з 2018 по 2021 рік у ІНФОРМАЦІЯ_36 не було відповідальної особи за подання декларацій працівниками сільської ради. ІНФОРМАЦІЯ_42 не отримувала від ІНФОРМАЦІЯ_66 повідомлення про те, що хтось не подав декларацію після звільнення з посади.

Суд небере доуваги тане надаєоцінки показанням ОСОБА_13 , яка була допитана в судовому засіданні, оскільки, після допиту такої особи, прокурор ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_13 помилково була допитана в якості свідка, оскільки є свідком в кримінальному провадженні за обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 367 КК України, а свідком у кримінальному провадженні за ст. 366-3 КК України є ОСОБА_48 , які є однофамільцями.

Позиція сторони обвинувачення.

Сторона обвинувачення на доведення винуватості обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України надала суду докази, які безпосередньо були дослідженні в судовому засіданні, а саме:

- відповідь ІНФОРМАЦІЯ_69 від 12.05.2025 № 47-07/40928-25 на запит слідчого № 122815-2025 від 14.04.2025, до якої додано послідовність дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування стосовно ОСОБА_6 за запитуваний період, відомості про подані декларації та дату реєстрації в Реєстрі та повідомлено, що згідно з даними системи електронного документообігу та перевірки повідомлень з Реєстру листи, звернення, повідомлення від ОСОБА_6 до Національного агенства не надходили (т. 4 а.с. 1-6).

З досліджених у судовому засіданні доданих до вищевказаного листа ІНФОРМАЦІЯ_66 документів, а саме відомостей про подані обвинуваченою ОСОБА_6 декларації за період з 2018 по 2021 рік видно, що ОСОБА_6 в період з 00:00 год 01.01.2022 до 00:00 год 01.02.2024 не подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_64 , декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (після звільнення) за формою, що визначається ІНФОРМАЦІЯ_65 ;

- відповідь ІНФОРМАЦІЯ_69 від 15.04.2025 № 47-07/32341-25 на запит слідчого № 55942/0/05-25 від 14.03.20245, до якої додано інформацію про подані декларації ОСОБА_6 до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та повідомлено, що згідно з даними системи електронного документообігу листи, звернення, повідомлення від ОСОБА_6 до Національного агенства не надходили ( т. 4 а.с. 7-9).

З дослідженого у судовому засіданні доданого до вищевказаної відповіді ІНФОРМАЦІЯ_66 документів відомостей про подані обвинуваченою ОСОБА_6 декларації за період з 2018 по 2021 рік видно, що ОСОБА_6 в період з 00:00 год 01.01.2022 до 00:00 год 01.02.2024 не подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_64 , декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (після звільнення) за формою, що визначається ІНФОРМАЦІЯ_65 ;

- протокол огляду сайту ІНФОРМАЦІЯ_66 від 21.03.2025, з якого видно, що слідчий ІНФОРМАЦІЯ_70 ОСОБА_50 у приміщенні службового кабінету №12 провела огляд сайту ІНФОРМАЦІЯ_66 , під час якого встановлено наступне: в пошукові системі «Google» було завантажено сторінку ІНФОРМАЦІЯ_66 , яка є у вільному доступі користувачів. В подальшому було зайдено на закладку Реєстр декларацій, де в пошукові лінійці було введено ОСОБА_6 . В результаті пошуку було знайдено 4 файли, а саме: ОСОБА_6 , дата та час подання 27.03.2019 11:38, декларація (щорічна), посада: Інженер-землевпорядник; ОСОБА_6 , дата та час подання 14.05.2020 12:17, декларація (щорічна), посада: Інженер-землевпорядник; ОСОБА_6 , дата та час подання 04.03.2021 13:37, декларація (щорічна), посада: Інженер-землевпорядник; ОСОБА_6 , дата та час подання 04.03.2021 13:46, декларація (Перед звільненням), посада: Інженер-землевпорядник. До протоколу огляду додано скріншот екрана комп`ютера, на якому відкрито сайт ІНФОРМАЦІЯ_66 та відображено подані ОСОБА_6 декларації, подані за період з 2018 по 2021 рік (т. 4 а.с. 10-11);

-протокол огляду документа від 20.05.2025, з якого видно, що слідчий ІНФОРМАЦІЯ_70 ОСОБА_51 у приміщенні службового кабінету №18 провів огляд документів, отриманих на підставі запиту слідчого у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42025142330000036 від 19.03.2025, а саме відповіді ІНФОРМАЦІЯ_69 від 12.05.2025 № 47-07/40928-25 на запит слідчого № 122815-2025 від 14.04.2025, до якої додано послідовність дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування стосовно ОСОБА_6 , з яких видно, що ОСОБА_6 востаннє подала декларацію 04.03.2021 (декларація (Перед звільненням) (т. 4 а.с. 12);

-протокол огляду документа від 28.05.2025, з якого видно, що слідчий ІНФОРМАЦІЯ_70 ОСОБА_51 у приміщенні службового кабінету №18 провів огляд документів, отриманих на підставі запиту слідчого у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42025142330000036 від 19.03.2025, а саме відповіді ІНФОРМАЦІЯ_69 від 15.04.2025 № 47-07/32341-25 на запит слідчого № 55942/0/05-25 від 14.03.20245, до якої додано інформацію про подані декларації ОСОБА_6 до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з якої видно, що ОСОБА_6 востаннє подала декларацію 04.03.2021 (т. 4 а.с. 13);

-відповідь селищного голови ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_52 на запит слідчого про те, що ОСОБА_6 звільнено головою ІНФОРМАЦІЯ_9 за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України 10.02.2021 у зв`зку з реорганізацією сільських рад, які ввійшли до складу ІНФОРМАЦІЯ_9 при створенні ІНФОРМАЦІЯ_53 (т. 4 а.с. 14);

-протокол огляду місця події від 04.06.2025, з якого видно, що заступником начальника ВП начальником ІНФОРМАЦІЯ_71 ОСОБА_53 у приміщенні службового кабінету №20 на стаціонарному комп`ютері за допомогою браузера «Internet Explorer» оглянув на сайті ІНФОРМАЦІЯ_72 відомості про подання ОСОБА_6 декларацій та було виявлено, що ОСОБА_6 у 2021 подала декларацію перед звільненням, у 2020, 2019, 2018 щорічні декларації, однак не подала декларацію після звільнення з посади. На запитання слідчого, чому не подала таку декларацію ОСОБА_6 пояснила, що під час воєнного стану не змогла подати декларацію після звільнення через часті відключення світла. Огляд сайту ІНФОРМАЦІЯ_66 проводився слідчим у присутності ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_54 із застосуванням стаціонарного комп`ютера «Dell» із підключеним доступом до Інтернету та відеокамери «Panasonic» HC-V 260 інв. № 30030013/46 (т. 4 а.с. 15-17).

До протоколу огляду місця події від 04.06.2025 долучено компакт-диск із відеозаписом слідчої дії, який було досліджено в судовому засіданні шляхом відтворення в порядку ст. 359 КПК України (т. 4 а.с. 18);

-лист заступника начальника ВП начальника ІНФОРМАЦІЯ_71 ОСОБА_55 від 30.04.2025, адресований ОСОБА_6 , з проханням до останньої надати інформацію про те, чи подавалась нею декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік після звільнення із займаної посади спеціаліста-землевпорядника ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 4 а.с. 19);

-відповідь ОСОБА_6 від 02.06.2025 на запит слідчого від 30.04.2025, в якій остання повідомила, що працювала в ІНФОРМАЦІЯ_36 землевпорядником до 21 лютого 2021 року. При звільненні подала декларацію за січень-лютий 2021, після чого їй було видано трудову книжку. У 2022 році теж подала декларацію за увесь 2021 рік (т. 4 а.с. 20);

-відповідь селищного голови ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_52 на запит слідчого про те, відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посада спеціаліста-землевпорядника відноситься до VII категорії посад осіб місцевого самоврядуваннят та додано такі документи:

-копія рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 03.12.2020 № 18 Про затвердження Плану заходів з реорганізації сільських рад, форми передавального акту та акту приймання-передачі документів згідно з яким було розпочато процедуру реорганізації юридичних осіб сільських рад, в тому числі ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом приєднання до ІНФОРМАЦІЯ_9 ,

- копію розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_73 від 20.08.2018 № 14 Про призначення спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_6 , яким ОСОБА_6 призначено на посаду спеціаліста-землевпорядника з присвоєнням їй 15-го рангу посадової особи місцевого самоврядування 7-ї категорії посад, як такої, що пройшла за конкурсом, та за результатами перевірки передбаченої Законом Укрїни «Про очищення влади»,

-копію розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_7 від 10.02.2021 № 6-К/ТР Про звільнення, відповідно до якого ОСОБА_6 спеціаліста-землевпорядника ІНФОРМАЦІЯ_4 звільнено з посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП у зв`язку з реорганізацією,

-копію розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_62 від 31.08.2020 № 17 Про присвоєння чергового рангу спеціалісту-землевпоряднику ОСОБА_6 , згідно з яким спеціалісту-землевпоряднику ОСОБА_6 присвоєно 13-йранг 7 категорії посад осіб місцевого самоврядування як такій, що успішно пропрацювала на займаній посаді понад 2 роки.

У судовомузасіданні такождосліджені такіматеріали кримінальногопровадження:

- постанова слідчого ІНФОРМАЦІЯ_71 ОСОБА_56 від 20.05.2025 у кримінальному провадженні № 42025142330000036 від 19.03.2025 за ст. 366-3 КК України, якою визнано речовим доказом лист ІНФОРМАЦІЯ_69 від 12.05.2025 про послідовність дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування стосовно ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 249);

- постанова слідчого ІНФОРМАЦІЯ_71 ОСОБА_56 від 28.05.2025 у кримінальному провадженні № 42025142330000036 від 19.03.2025 за ст. 366-3 КК України, якою визнано речовим доказом лист ІНФОРМАЦІЯ_69 від 15.04.2025 про послідовність дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування стосовно ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 250);

- документи, що характеризують обвинувачену ОСОБА_6 : відомості ІНФОРМАЦІЯ_58 при ІНФОРМАЦІЯ_59 про відсутність судимостей; позитивна характеристика з місця проживання, довідка КНП « ІНФОРМАЦІЯ_74 » про неперебування обвинуваченої на обліку в психіатра та нарколога, довідка про склад сім`ї (т. 4 а.с. 30-36);

- досудова доповідь щодо обвинуваченої ОСОБА_6 від 20.08.2025, згідно з якою обвинуваченій надано соціально-психологічну характеристику, встановлено середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки обвинуваченої для суспільства, у тому числі для окремих осіб. З урахуванням інформації, що характеризує обвинувачену, її спосіб життя, середню ймовірність вчинення повторного правопорушення орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_6 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе і не становить високої небезпеки для суспільства (т. 3 а.с. 188-191);

Позиція сторони захисту.

Сторона захисту вважає, що в діях обвинуваченої відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, обвинувачена не мала умислу на вчинення цього кримінального провадження, від НАЗК не було жодного офіційного повідомлення про неподання обвинуваченою декларації після звільнення, а це було ініційовано прокурором, що не відповідає вимогам закону. Просив виправдати обвинувачену ОСОБА_6 за ст. 366-3 КК України.

Мотиви суду та оцінка доказів у кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_6 за ст. 366-3 КК України, яке суд вважає доведеним.

Статтею 366-3 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції".

Предметом цього правопорушення є декларація, в якій вказана інформація, зазначена суб`єктом декларування.

Відповідно доабз.2ч.2ст.45Закону України«Про запобіганнякорупції» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» № 3384-IX від 20.09.2023, особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а","в"-"ґ"пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно з вимогам пункту 2-7 розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про запобігання корупції», установити, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені участинах сьомій - чотирнадцятійстатті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 366-3 КК України полягає у формі неподання суб`єктом декларування декларації.

З суб`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3КК України, характеризується лише прямим умислом, тобто особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК України).

При цьому, неподання декларації полягає або у її неподанні як такому, або у неподанні в порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції».

Тобто для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК України має бути встановлено і доведено, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, знала про обов`язок подати декларацію, передбачену ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», про строк її подання, проте усвідомлено з будь-яких мотивів вирішила не подавати декларацію і умисно не подала її.

Відповідно до примітки до статті 366-2КК України, суб`єктами декларування у цій статті та статті 366-3 цього Кодексу є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно ізпідпункту «в»п.1ч.1статті 3Закону України«Про запобіганнякорупції» суб`єктами,на якихпоширюється діяцього Закону,є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

У судовому засіданні суд встановив, що обвинувачена ОСОБА_6 відповідно до розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_62 від 20.08.2018 № 14 була призначена спеціалістом-землевпорядником ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На вказаній посаді обвинувачена ОСОБА_6 перебувала з 20 серпня 2018 року по 10 лютого 2021 року, так як розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_63 № 6-К/ТР від 10 лютого 2021 року ОСОБА_6 звільнена зі займаної посади.

Отже, ОСОБА_6 була посадовою особою органу місцевого самоврядування та є суб`єктом декларування згідно з підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».

При цьому, відповідно до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45, п. 2-7 розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про запобігання корупції», із врахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», ОСОБА_6 мала обов`язок подати декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (після звільнення) за формою, що визначається ІНФОРМАЦІЯ_65 не пізніше 31 січня 2024 року.

У ході судового розгляду кримінального провадження суд встановив, що ОСОБА_6 умисно, з особистих мотивів, свідомо не бажаючи виконати покладений на неї обов`язок, оскільки неодноразового подавала декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, маючи реальну можливість подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в період з 00:00 год 01.01.2022 до 00:00 год 01.02.2024 умисно не подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_64 , декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (після звільнення) за формою, що визначається ІНФОРМАЦІЯ_65 .

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 пояснила, що не була обізнаною про обов`язок подати декларацію після звільнення за 2021. Водночас обвинувачена зазначила, що не може пояснити, чому не подала такої декларації.

Як видно з дослідженої в судовому засіданні відповіді ОСОБА_6 на лист заступника начальника ВП начальника ІНФОРМАЦІЯ_71 ОСОБА_55 від 30.04.2025, ОСОБА_6 повідомила, що працювала в ІНФОРМАЦІЯ_36 землевпорядником до 21 лютого 2021 року. При звільненні подала декларацію за січень-лютий 2021, після чого їй було видано трудову книжку. У 2022 році теж подала декларацію за увесь 2021 рік.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_6 достовірно була обізнана про обов`язок подавати декларації, зокрема декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (після звільнення).

Також, у ході дослідження судом компакт-диску із відеозаписом слідчої дії протоколу огляду місця події від 04.06.2025 суд встановив, що у приміщенні службового кабінету №20 на стаціонарному комп`ютері за допомогою браузера «Internet Explorer» слідчий оглянув на сайті НАЗК ІНФОРМАЦІЯ_75 відомості про подання ОСОБА_6 декларацій та було виявлено, що ОСОБА_6 у 2021 подала декларацію перед звільненням, у 2020, 2019, 2018 щорічні декларації, однак не подала декларацію після звільнення з посади. На запитання слідчого, чому не подала таку декларацію ОСОБА_6 пояснила, що під час воєнного стану не змогла подати декларацію після звільнення через часті відключення світла.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 зазначила, що в даний час не може пояснити чому надала такі пояснення слідчому. Об`єктивних причин, які б перешкоджали подати декларацію за 2021 рік (після звільнення) ОСОБА_6 не назвала, про те, що в неї були перешкоди, зокрема, технічного характеру, НАЗК вона не повідомляла.

Такі показання обвинуваченої ОСОБА_6 у їх сукупності та своїй непослідовності суд розцінює, як спосіб уникнення кримінальної відповідальності.

Суд бере до уваги те, що обвинувачена ОСОБА_6 була обізнана про свій обов`язок подати декларацію, подавала відповідні декларації (щорічні, при звільненні), водночас, свідомо не виконала обов`язок подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (після звільнення).

Поважних та об`єктивних причин невиконання такого обов`язку суд не встановив.

У постанові від 04.02.2025 у справі № 629/5254/21 Верховний Суд роз`яснив: «Положення ст. 366-3 КК України не містить гіпотези, яка б ставила в залежність застосування диспозиції цієї статті від письмового повідомлення НАЗК суб`єкта декларування про факт неподання декларації.

Частина 2 статті 51-2 Закону України «Про запобігання корупції»регулює дії НАЗК у межах процедури контролю за поданням декларацій у разі, якщо суб`єктом декларування її не подано у порядку, визначеному Законом України «Про запобігання корупції».

Тобто НАЗК здійснює письмове повідомлення суб`єкта декларування, коли подія неподання декларації вже відбулася, що не звільняє відповідного суб`єкта від обов`язку подання такої декларації. При цьому абзац 2 ч. 2ст. 51-2цього Законумістить імператив одночасного повідомлення, серед інших, спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції про факт неподання декларації відповідним суб`єктом декларування, для відповідного реагування у межах своєї компетенції.

Проте для початку досудового розслідування, у разі виявлення слідчим, прокурором в діях суб`єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, за змістом положень ст. 214 КПКне передбачено обов`язкового попереднього письмового повідомлення НАЗК суб`єкта декларування про факт неподання декларації.

Відтак, суд відхиляє як безпідставні доводи сторони захисту, щодо відсутності попереднього письмового повідомлення НАЗК суб`єкта декларування про факт неподання декларації та виявлення такого факту прокурором без такого попереднього повідомлення.

Досліджені в ході судового розгляду докази є належними та допустимими, які в своїй сукупності є достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_6 складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3КК України, доведеність вини у його вчинені.

Вирішення судом питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_6 за ст. 366-3 КК України.

Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченою ОСОБА_6 кримінального правопорушення та ступінь його тяжкості, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання відповідно до ст. 66, 67 КК України суд не встановив.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченої суд бере до уваги, що вона раніше не судима, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, одружена.

Суд також враховує досудову доповідь на обвинувачену, згідно з якою щодо соціально-психологічної характеристики обвинуваченої зазначено, що ОСОБА_6 усвідомлює серйозність наслідків своїх дій, свою вину у вчиненому не визнає. Спостерігається мотивація обвинуваченої до позитивних змін в майбутньому, наявні захисні ресурси у вигляді житла, сім`ї та позитивні особисті характеристики. За оцінкою ризиків встановлено середній ризик повторного вчинення кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки обвинуваченої для суспільства, у тому числі для окремих осіб. Орган пробації вказав, що виправлення обвинуваченої можливе без її ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням обов`язків згідно з ч. 3 ст. 76 КК України.

З урахуванням усіх обставин суд вважає, що покарання обвинуваченій повинно бути призначено в межах санкції ст. 366-3 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч п`ятисотнеоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 грн з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих функцій органів місцевого самоврядування на строк 3 роки.

З урахуванням усіх обставин цього кримінального провадження, особи обвинуваченої, відсутністю обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання, суд вважає, що такий вид покарання є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень і не знаходить підстав для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.

Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 29.03.2024, на земельну ділянку з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 площею 0,1420 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві приватної власності ОСОБА_8 жителю с. Боберка Самбірського району Львівської області - необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Тимчасово вилучені на підставі ухвали слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 06.02.2023 про надання тимчасового доступу до речей та документів, документи, які знаходились у володінні ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме: оригінал письмової заяви ОСОБА_8 про надання дозволу та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оригінал письмової заяви ОСОБА_8 про затвердження землеустрою щодо відведення земельної ділянки; оригінал заяви ОСОБА_8 про надання в оренду ставка, який знаходиться біля старої школи; оригінал рішення №242 від 18.06.2019 21 сесії 7 демократичного скликання ІНФОРМАЦІЯ_4 ; оригінал додатку до рішення № 242 від 18.06.2019 залишити при матеріалах кримінального провадження.

Щодо процесуальних витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Враховуючи те, що обвинувачену ОСОБА_6 необхідно виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в її діях є склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, тому процесуальні витрати на залучення експерта для проведення земельно-технічної експертизи №СЕ-19/109-24/960-ЗТ від 02.04.2024 в розмірі 15145,60 грн, для проведення оціночно-земельної експертизи №СЕ-19/109-24/962-ОЗ від 30.04.2024 в розмірі 15145,60 грн необхідно віднести на рахунок держави.

Щодо речових доказів.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Керуючись ст. 366-371, 373, 374, 376, 392, 393, 395, ч. 15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 367 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в її діях є склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст.366-3 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч п`ятисотнеоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 (сорок дві тисячі п`ятсот) гривень з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих функцій органів місцевого самоврядування на строк 3 (три) роки.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_56 від 29.03.2024, на земельну ділянку з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 площею 0,1420 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві приватної власності ОСОБА_8 жителю с. Боберка Самбірського району Львівської області скасувати.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення земельно-технічної експертизи №СЕ-19/109-24/960-ЗТ від 02.04.2024 в розмірі 15 145,60 грн, для проведення оціночно-земельної експертизи №СЕ-19/109-24/962-ОЗ від 30.04.2024 в розмірі 15 145,60 грн віднести на рахунок держави.

Речові докази:

-земельну ділянку з кадастровим номером 4625580600:01:013:0008 площею 0,1420 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві приватної власності ОСОБА_8 залишити у власності ОСОБА_8 ;

-лист ІНФОРМАЦІЯ_69 від 12.05.2025 про послідовність дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування стосовно ОСОБА_6 ; лист ІНФОРМАЦІЯ_69 від 15.04.2025 про послідовність дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування стосовно ОСОБА_6 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Тимчасово вилучені на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_52 від 06.02.2023 про надання тимчасового доступу до речей та документів, документи, які знаходились у володінні ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме: оригінал письмової заяви ОСОБА_8 про надання дозволу та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оригінал письмової заяви ОСОБА_8 про затвердження землеустрою щодо відведення земельної ділянки; оригінал заяви ОСОБА_8 про надання в оренду ставка, який знаходиться біля старої школи; оригінал рішення №242 від 18.06.2019 21 сесії 7 демократичного скликання ІНФОРМАЦІЯ_4 ; оригінал додатку до рішення № 242 від 18.06.2019 залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті 20.11.2025.

Суддя ОСОБА_1