Вирок № 131901783, 19.11.2025, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/645/25

Провадження № 1-кп/455/160/2025

ВИРОК

Іменем України

19 листопада 2025 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Горлівка Донецької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, вантажника ТзОВ ТК « ІНФОРМАЦІЯ_2 », судимості не має, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,

за участю: сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним у зв`язку з прийняттям Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію", будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про наслідки неявки на загальну мобілізацію, прибув 23.03.2022 року до призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташована у АДРЕСА_3 та 11.05.2022 року пройшов військово-лікарську комісію, якою визнаний здоровим та придатним до проходження військової служби. В подальшому 27.07.2022 року військовозобов`язаний ОСОБА_3 подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_4 про відмову від призову на військову службу під час загальної мобілізації, оскільки це суперечить його релігійним поглядам.

Крім цього, ОСОБА_3 будучи військовозобов`язаним у зв`язку з прийняттям Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію", 16.07.2024 року ним до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що розташований у АДРЕСА_3 , було подано заяву відмову від призову на військову службу під час загальної мобілізації, оскільки це суперечить його релігійним поглядам. Однак, прибув 22.07.2024 року до призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований у АДРЕСА_3 та 31.07.2024 року пройшов військово-лікарську комісію, якою визнаний здоровим та придатним до проходження військової служби.

В подальшому, ОСОБА_3 , 12.03.2025 року, вручалась повістка, згідно якої він мав з`явитися 12.03.2025 року на 11:30 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що розташований у АДРЕСА_3 на відправку для проходження військової служби під час мобілізації, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних причин, маючи можливість прибути, 12.03.2025 року, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований у АДРЕСА_3 , чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України, ст.ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вимоги Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ «Про загальну мобілізацію», тобто ухилився ві призову на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, ОСОБА_3 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 336 КК України, не визнав. Додатково пояснив,що в 2022 році він добровільно з`явився в ТЦК щоб стати на облік. В 2024 році він також сам прийшов в ТЦК та постійно просив про заміну військової служби на альтернативну, оскільки він є охрещеним Свідком Єгови з 1999 року. На підставі ст.35 Конституції України він хоче проходити альтернативну службу. В 2022 році йому майор з ТЦК пропонував службу не пов`язану з використанням зброї. Він проходив ВЛК та жодних протипоказань не було, також не було і жодних обставин, які б перешкоджали йому з`явитися до ТЦК. Зазначив, що згідно своїх релігійних переконань він не може бути навіть військовим капеланом чи кухарем, бо вони все одно є військовослужбовці. Він бажає захищати державу, однак не воювати. В 2014 році виїхав з м.Горлівки, а в березні 2022 році виїхав із м. Слов`янська. Під час повномасштабного вторгнення, жодних конкретних дій не вчиняв, які б допомогли іншим, волонтером не був. Пояснив, що переконаний в тому, що бути військовим суперечить Божій волі і військова служба для нього неприйнятна. Просив суд його виправдати.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просила визнати ОСОБА_3 невинуватим та ухвалити по справі виправдувальний вирок, оскільки в діях її підзахисного відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а мала місце сумлінна відмова від проходження військової служби, у зв`язку із релігійними переконаннями ОСОБА_3 . У випадку, якщо ж суд визнає винним ОСОБА_3 , то враховуючи дані про його особу, інші обставини справи, просила призначити йому покарання, з врахуванням ст. 75 КК України.

Незважаючи на те, що ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину не визнав, його вина повністю доведена доказами, дослідженими в судовому засіданні, а також показами свідків, які є логічними і послідовними.

Зокрема, показами, даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_6 , який показав, що він перебував на посаді в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 . Обвинувачений ОСОБА_3 був визнаний придатним та йому було вручено повістку, однак ОСОБА_3 сказав, що відмовляється проходити службу, бо є ОСОБА_7 . Він пояснив, що на час мобілізації альтернативної служби не має. ОСОБА_3 прислав заяву поштою рекомендованим листом. В ЗСУ є багато посад, які не потребують використання зброї. Він ОСОБА_3 особисто роз`яснював, які наслідки неявки після вручення повістки.

Також, показами, даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_8 , який показав, що він з 22.11.2024 року є стрільцем 3-го відділення охорони взводу охорони в ІНФОРМАЦІЯ_6 . Обвинувачений ОСОБА_3 перебуває в них на обліку. Він прийшов ВЛК та був визнаний придатним. Він виписав ОСОБА_3 повістку на мобілізацію (на відправку). Документів щодо відстрочки чи бронювання ОСОБА_3 не надав, а надав довідку, що він є ОСОБА_7 . 12.07.2024 року на відправку не з`явився, жодних підтверджуючих документів, які б свідчили про поважності причин неявки не надав. В повістці не було зазначено конкретної військової частини.

Окрім того, показами, даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_9 , який показав, що він є другом обвинуваченого ОСОБА_3 і його братом по вірі. Зазначив, що в 2022 році він підвозив ОСОБА_3 під ТЦК, щоб він став на облік. ОСОБА_3 є звичайним членом громади Свідків Єгови.

Крім показів обвинуваченого, свідків, факт вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується також наступними письмовими доказами:

- листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_10 , адресованого керівнику Самбірської окружної прокуратури №10/7847 від 12.08.2022 року, з якого відомо, що згідно Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» в Україні триває призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України. Ряд громадян, серед яких вказаний ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , тимчасово проживає за адресою АДРЕСА_4 , за наданими документами є членом релігійної організації «Свідки Єгови», та керуючись статтею 35 Конституції України вимагають замінити військову службу на не військову. Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022року в Україні введений воєнний стан. Відповідно до статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» альтернативна служба обмежена, і держава має право призвати до служби, яка вимагає носіння зброї, так само як і притягти до кримінальної відповідальності за відмову, оскільки захист держави є найголовнішим обов`язком кожного громадянина (Стаття 65 Конституції). Враховуючи вище наведене правової підстави для заміни військового обов`язку у зв`язку з релігійними переконаннями під час дії воєнного стану не передбачено. У відповідності до статті 60 Кримінально процесуального кодексу України у діях громадян вбачає кримінальне правопорушення за ознаками статті 336 «Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Ураховуючи викладене, відповідно до статті 214 Кримінально процесуального кодексу України та просить прийняти, зареєструвати зазначене повідомлення та проінформувати ІНФОРМАЦІЯ_8 про дату і реєстраційний номер кримінального провадження (а.с.54-55);

- рапортом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 від 05.08.2022 року, з якого відомо, що військовозобов`язаний ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає: АДРЕСА_6 , ухиляється від призову на військову службу під час мобілізації, в період дії правового режиму воєнного стану. 23.03.2022 року ОСОБА_3 було отримано повістку для проходження огляду військово-лікарською комісією. 09.05.2022 року ОСОБА_3 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_9 та був направлений на військово-лікарську комісію (направлення № 892). 11.05.2022 року військово-лікарською комісією військовозобов`язаний ОСОБА_3 1977 року народження, був визнаний придатним до військової служби та 27.07.2022 року подав заяву про відмову від призову на військову службу під час загальної мобілізації оскільки це суперечить його релігійним поглядам. Рішення про направлення громадянина на альтернативну службу, видане в порядку Розділу II ЗУ «Про альтернативну (невійськову) службу, до ІНФОРМАЦІЯ_9 військовозобов`язаним ОСОБА_3 не надавалось. Військовозобов`язаному ОСОБА_3 під час вручення повістки доведено норми ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» згідно з якими він підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а також попереджено про відповідальність передбачену ст. 336 Кримінального Кодексу України, свідченням чого є розписка в отриманні повістки. Такі обставини свідчать про вчинення військовозобов`язаним ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме - «Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (а.с.56);

- напрвленням на медичний огляд військово-лікарською комісією ОСОБА_3 з метою визначення придатності до військової служби №892 від 09.05.2022 року (а.с.58);

- довідкою військово-лікарської комісії від 11.05.2022 року №892, згідно з якою ОСОБА_3 визнано придатним до військової служби (а.с.57);

- військовим квитком серії НОМЕР_1 , згідно з яким ОСОБА_3 придатний до військової служби (а.с.59);

- довідкою центру Свідків Єгови релігійної організації « ІНФОРМАЦІЯ_10 » №4051 від 22.07.2022 року з якої відомо, що ОСОБА_3 , народжений ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 13.03.1999 року є присвяченим охрещеним служителем Релігійного об`єднання Свідків Єгови в Україні. Як Свідок Єгови він бере участь у проповідуванні доброї новини. Статут Релігійної організації « ІНФОРМАЦІЯ_10 » зареєстрований 30.03.1992 року Радою у справах релігій при Кабінеті Міністрів України, із змінами та доповненнями, зареєстрованими 19.12.2017 року ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с.60);

- листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_13 №675/І від 14.03.2025 року, з якого відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_13 на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» здійснюється призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації. Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема у статті 22 зазначено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Військовозобов`язаному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 повідомлено про необхідність явки у ІНФОРМАЦІЯ_3 для мобілізації та проходження військової служби в Збройних Силах України на 11:30 год. 12.03.2025 року. Проте військовозобов`язаний у визначений час не прибув, про причини неприбуття не повідомив, чим порушив законодавство про оборону і тим самим відмовляється від виконання свого конституційного обов`язку захищати незалежність та територіальну цілісність України. Одночасно, ОСОБА_3 подав заяву про відмову від проходження військової служби та заміну альтернативно (невійськовою) службою. У відповідності до статті 60 Кримінально процесуального кодексу України у діях громадянина вбачаю кримінальне правопорушення за ознаками статті 336 «Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (а.с.61);

- відповіддю т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_14 на заяву громадянина ОСОБА_3 зареєстрованою на номером 2444 від 12.03.2025 року, з якої відомо, що ОСОБА_3 як військовозобов`язана особа, яка придатна до військової служби, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 і передбаченого ст.23 Закону України від 21.10.1993 року №3543-XIІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» права на відстрочку від привозу на військову службу за мобілізацією не має. 31.07.2024 року військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_3 був визнаний придатним до військової служби. 12.03.2025 року останній особисто отримав повістку з вимогою відправки у складі команди для проходження військової служби у Збройних Силах України за призовом під час мобілізації на особливий період за відповідною військово - обліковою спеціальністю. Однак від мобілізації відмовився посилаючись на релігійні погляди та з проханням заміни військової служби на альтернативну. Щодо права військовозобов`язаного на заміну військової служби альтернативною (невійськовою) у разі, якщо виконання військового обов`язку суперечить його релігійним переконанням. Так, Законом України від 12.12.1991 року №1975-ХІІ «Про альтернативну (невійськову) службу» (далі - Закон №1975-ХІІ) унормовано правові підстави та порядок заміни військової служби альтернативною (невійськовою). Відповідно до положень ст.1 цього Закону, альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби та має на меті виконання обов язку перед суспільством. В умовах воєнного або надзвичайного стану, як передбачено ч.2 цієї статті, можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень. Право на альтернативну службу згідно зі ст.2 Закону мають громадяни України, якщо виконання військового обов`язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. За змістом ч.1 ст.1 Закону №1975-ХІ1, альтернативна служба запроваджується замість проходження строкової військової служби на яку призивають громадян, зазначених у ст.15 Закону України від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі - Закон №2232- г XII), віком 18-25 років. Можливості заміни в означений спосіб військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Закон не передбачає. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права гарантує кожній людині право на свободу думки, совісті та релігії. Це право включає свободу мати чи приймати релігію або переконання на свій вибір і свободу сповідувати свою релігію та переконання як одноосібно, так і спільно з іншими, публічно чи приватно, у відправленні культу, виконанні релігійних та ритуальних обрядів та вчень. Відступ від положень Пакту не допускається навіть під час надзвичайного становища в державі, при якому життя нації перебуває під загрозою. Ст.9 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на свободу думки, совісті та релігії - це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики та ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання, відповідно до положень ч.2 цієї статті, підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними у демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Таким чином, усупереч доводів ОСОБА_3 , право сповідувати свою релігію або переконання не є абсолютним і може бути обмежене. Ані положення Пакту, ані положення Конвенції прямо не передбачають права людини відмовитися від виконання військового обов`язку з міркувань совісті, у тому числі з мотивів релігійних переконань, і не унормовують порядок його реалізації. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава може встановлювати процедури для оцінки серйозності переконань людини та запобігати спробам зловживання можливістю звільнення з боку осіб, котрі у змозі нести військову службу. Питання про те, чи підпадає відмова від проходження військової служби під дію положень ст.9 Конвенції та в якій мірі, має оцінюватися залежно від конкретних обставин кожної справи. Право на свободу совісті та віросповідання гарантовано як одне з конституційних прав людини, та закріплено у ст.35 Конституції України. Одним з аспектів зазначеного права є можливість сумлінної відмови від військової служби. Зокрема, у разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою. В умовах збройної агресії російської федерації проти України, коли під загрозу поставлено життя, здоров' я, безпека громадян та саме існування держави, існує нагальна потреба у належному комплектуванні Збройних Сил України для відсічі агресії та високі ризики недобросовісної поведінки осіб, що підлягають призову, спрямованої на ухилення від виконання свого конституційного обов`язку з захисту Вітчизни. Відповідно до ст.ст.17, 65 Конституції України, захист держави і забезпечення її безпеки є найважливішими функціями всього Українського народу. Військова служба - це конституційний обов`язок громадян України, який| полягає у забезпеченні оборони України, захисті її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, захист вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Такі положення основного закону дублюються в ст.1 Закону №2232-ХІІ - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. До військовослужбовців належать особи, які проходять таку службу, зокрема у Збройних Силах України. Військовій службі передує необхідність виконання конституційного військового обов`язку, що передбачає проходження громадянами України військової служби (добровільно чи за призовом). Відповідно до ст.2 Закону № 2232-ХІІ, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Згідно зі ст. 17 Закону України від 06.12.1991 року №1932-ХІІ «Про оборону України», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством. Таким чином, жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення громадянина України, визнаного придатним до військової служби, від мобілізації з метою виконання свого конституційного обов`язку із захисту територіальної цілісності та суверенітету держави від військової агресії з боку іноземної країни. Вказане узгоджується з правовими висновками ККС ВС, викладеними у постанові від 13.06.2024 року у справі №601 /2491 /22 (провадження № 51-6732км23). Між тим, зазначив, що призов ОСОБА_3 на військову службу по мобілізації не означає автоматично, що він був зобов`язаний брати до рук зброю, адже з огляду на його релігійні переконання та конституційний обов`язок із захисту Вітчизни під час несення служби він може бути задіяний у ремонті техніки, будівництві укріплень, вивезенні поранених, перевезенні вантажів та виконанні інших функцій, не пов язаних із використанням зброї (а.с.62-64);

- рапортом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_14 , з якого відомо, що військовозобов`язаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відмовляється від призову на військову в період дії правового режиму воєнного стану у зв`язку з релігійними переконаннями. Військовозобов`язаний ОСОБА_3 був доставлений працівниками НПУ до першого відділу Самбірського районного відділу поліції ГУНП. Військовозобов`язаний ОСОБА_3 відмовився від мобілізації на військову службу про що була надана заява від громадянина. Надав пояснення з проханням заміни військової служби на не військову у зв`язку з релігійними переконаннями. Військовозобов`язаному ОСОБА_3 доведено норми ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з якими він підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а також про відповідальність передбачену ст. 336 Кримінального Кодексу України. Такі обставини свідчать про вчинення військовозобов`язаним ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме - «Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (а.с.65);

- розпискою, з якої вбачається, що 12.03.2025 року ОСОБА_3 отримав повістку (а.с.69);

- військово-обліковим документом №010920244041109900008, з якого відомо, що ОСОБА_3 є придатним на підставі довідки Старосамбірської територіальної позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_15 (а.с.70);

- заявою ОСОБА_3 від 30.01.2025 року адресовану начальнику ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_15 , в якій він зазначив, що є активним охрещеним Свідком Єгови з березня 1999 року. Його релігійні переконання не дозволяють йому брати участь у військовій службі на основі біблійної заборони: «Не вбивай». Також він керується записами в Євангелії словами Божого сина ОСОБА_16 : «Вклади меча назад у його місце, бо кожен, хто візьметься за меча, від меча і загине». Просив замінити йому військову службу на невійськову згідно з статтею 35 ч.4 Конституції України, де записано: «У разі, якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою». Тому він не дає згоди на відправлення його до військової частини, але з готовністю погоджується на невійськову альтернативну цивільну службу (а.с.72);

- ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 18.03.2025 року, якою надано дозвіл слідчим СВ ВП №1 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області майору поліції ОСОБА_17 , лейтенанту поліції ОСОБА_18 , лейтенанту поліції ОСОБА_19 , на тимчасовий доступ до оригіналів документів: особової справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , які можуть мати значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, що перебувають у володінні та зберігаються у ІНФОРМАЦІЯ_3 , розтшованого за адресою: АДРЕСА_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), та надати дозвіл на вилучення їх оригіналів. (а.с.74-75);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 18.03.2025 року з якого відомо, що старший слідчий СВ ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_17 , діючи в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141320000135 від 14.03.2025 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст. 332 КК України. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_16 , розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , керуючись ст.ст.103-107, ст. 65 КПК України, за участю представника - ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , керуючись ст.ст.103-107, ст.165 КПК України, за участю представника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 , на підставі ухвали слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 18.03.2025 року про тимчасовий доступ до речей і документів ознайомився з документами, що знаходяться в особовій справі ОСОБА_3 . Перед початком цієї процесуальної дії представнику ІНФОРМАЦІЯ_4 пред`явлено оригінал вищезазначеної ухвали суду, вручено її копію та роз`яснено, що відповідно до ст. 166 КПК України у разі невиконання ухвали про і тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями Кримінального процесуального кодексу України з метою відшукання та вилучення зазначених документі зазначених речей і документів. При ознайомленні із змістом документів встановлено, що представником надано: направлення на медичний огляд; картка обстеження і медичного огляду; документи медичного обстеження на 2-х аркушах; довідка військово-лікарської комісії від 24.09.2024 року №2702115917; направлення на медичний огляд ОСОБА_3 від 09.05.2022 року; картка обстеження і медичного огляду ОСОБА_3 ; довідка військово-лікарської комісії від 11.05.2022 року №892 на ОСОБА_3 (а.с.76);

- протоколом огляду документів від 20.03.2025 року, з якого відомо, що cтарший слідчий СВ ВП № 1 Самбірського районного відділу поліції головного управління Національної поліції у Львівській області майор поліції ОСОБА_17 у приміщенні службового кабінету № 8відділення поліції № 1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській обл, по кримінальному провадженню № 12022141330000476 у відповідності до вимог статей 104, 105, 106, 107, 223 та 237 КПК України,провів огляд оригіналів наступних предметів:направлення на медичний огляд ВЛК, картки обстеження та медичного огляду; довідки ВЛК; розписки про отримання повістки, заяви ОСОБА_3 , облікової картки ОСОБА_3 , копій наступних документів: розписки про отримання повістки, заяви ОСОБА_3 ід час огляду предметів виявлено: оригінал документу картку обстеження та медичного огляду, який являє собою друкований бланк на 1 арк. У вказаному документі друкованим текстом барвником чорного кольорузазначено «КЗ СРР поліклінічне відділення ІНФОРМАЦІЯ_17 », рукописним текстом, барвником чорного кольору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 військове звання рядовий». Всі інші графи на першій сторінці вказаного документу є порожніми, будь-які підписи і відтиски печаток відсутні. У графі № 9даного документу результати медичного обстеження спеціалістами наявна табличка в якій зазначені лікарі, що входять до складу ВЛК в кількості трьох спеціалістів, а саме терапевт, хірург та невропатолог, У графах навпроти спеціальності кожного з лікарів, рукописним текстом зазначено дату проведення медичного огляду 09.05.2022 року та діагноз «здоровий», огляд невропатолога - 09.06.2022 року, діагноз» вогнещевої неврологічної с-им не виявлено, та в окремій колонці даної таблиці розміщені підписи лікарів і відтиски їхніх особистих печаток. Крім трьох вище вказаних лікарів, підписи і записи інших спеціалістів на вказаній сторінці відсутні. На звороті бланку даного документу в графі № 10, яка називається «інформація щодо стану мого здоров`я надана мною в повному обсязі. Попереджений про відповідальність за надання неповної або недостовірної інформації. Підпис обстежуваного» - барвником синього кольору проставлено особистий підпис обстежуваного. В графі № 11друкованим текстом зазначено діагноз та постанова ВЛК «Здоровий.Придатний до військової служби». В наступній графі даного документу поставлено підпис голови ВЛК ОСОБА_20 та відтиск його особистої печатки і підпис секретаря ВЛК ОСОБА_21 , дата закінчення проходження ВЛК 11.05.2022 року та відтиск круглої печатки; оригінал документу довідка військово-лікарської комісії, який являє собою друкований бланк на 1-му арк. У вказаному документі рукописним текстом барвником чорного кольорузазначено номер довідки № 892 від 11.05.2022 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Проведено медичний огляд 11.05.2022 року. Діагноз та постанова ВЛК «здоровий». «На підставі графи ІІ Розкладу хвороб придатний до військової служби». В наступній графі даного документу поставлено підпис голови ВЛК ОСОБА_20 та відтиск його особистої печатки і підпис секретаря ВЛК ОСОБА_21 , а також зазначено місце знаходження ІНФОРМАЦІЯ_18 , АДРЕСА_3 . Вказаний документ затверджений відтиском гербової печатки встановленого зразка з написом «Міністерство оборони України. ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Відтиск печатки фіолетового кольору; оригінал документу: направлення на ВЛК з метою визначення придатності до військової служби, який являє собою друкований бланк, не повний аркуш паперу, в якому рукописним текстом. барвником чорного кольору зазначено дату: 09.05.2022 року та № 892, військове звання : рядовий, ПІП- ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .Вказаний документ затверджений відтиском гербової печатки встановленого зразка з написом « ІНФОРМАЦІЯ_19 . ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Відтиск печатки фіолетового кольору та підписом начальника; оригінал документу: направлення на ВЛК з метою визначення придатності до військової служби, який являє собою друкований бланк, не повний аркуш паперу, в якому рукописним текстом, барвником чорного кольору зазначено дату: 22.07.2024 року та № 1577, військове звання : рядовий, ПІП- ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місяць і рік призову- 1995, Вказаний документ затверджений відтиском гербової печатки встановленого зразка з написом «Міністерство оборони України. ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Відтиск печатки синього кольору та підписом начальника; оригінал документу картка обстеження та медичного огляду, який являє собою друкований бланк на 2 арк, встановленого зразка.У вехньому лівому куті фотокартка обстежуваного. У вказаному документі друкованим текстом барвником чорного кольору зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_20 » , рукописним та друкованим текстом, барвником чорного кольору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 військове звання рядовий запасу, ВОС 122282 Д навідник-оператор». Військова служба у збройних силах 1995-1996.Всі інші графи на першій сторінці вказаного документу є порожніми, будь-які підписи і відтиски печаток відсутні. У графі № 8 даного документу результати додаткових методів обстеження наявна табличка, в якій є результати проходження флюорографії, далі на 2 арк є табличка в якій зазначені лікарі, що входять до складу ВЛК в кількості трьох спеціалістів, а саме терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, психіатр, гінеколог, інші лікарі-спеціалісти. У графах навпроти спеціальності кожного з лікарів, рукописним текстом зазначено дату проведення медичного огляду 24-27.07.2024 року та діагноз «здоровий» , огляд невропатолога- 24.07.2022 діагноз - неврологічної с-ки не виявлено, пихіатр ознак психічних захворювань не виявленота в окремій колонці даної таблиці розміщені підписи лікарів і відтиски їхніх особистих печаток. На звороті бланку даного документу в графі № 11, яка називається «інформація щодо стану мого здоров`я надана мною в повному обсязі. Попереджений про відповідальність за надання неповної або недостовірної інформації. Підпис обстежуваного» - барвником синього кольору проставлено особистий підпис обстежуваного. В графі № 12друкованим текстом зазначено діагноз та постанова ВЛК «Здоровий.Придатний до військової служби». В наступній графі даного документу поставлено підпис голови ВЛК Урбан та відтиск його особистої печатки і підпис секретаря ВЛК ОСОБА_21 , підписи лікарів та відтиски їхніх особистих печаток дата закінчення проходження ВЛК 31.07. 2024 та відтиск круглої печатки; оригінал документу довідка військово-лікарської комісії, який являє собою друкований бланк на 1-му арк. У вказаному документі рукописним текстом барвником чорногота синього кольорузазначено номер довідки № 2702/159/7 від 24.09.2024 року рядовий ОСОБА_3 , 1977 року народження. Проведено медичний огляд 31.07.2024 року. Діагноз та постанова ВЛК «здоровий». «На підставі графи ІІ Розкладу хвороб придатний до військової служби». В наступній графі даного документу поставлено підпис голови ВЛК ОСОБА_22 та відтиск його особистої печатки і підпис секретаря ВЛК ОСОБА_23 , а також зазначено місце знаходження ІНФОРМАЦІЯ_18 , АДРЕСА_7 , рішення, постанова штатної ВЛК Вказаний документ затверджений відтиском гербової печатки встановленого зразка з написом «Міністерство оборони України. ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Відтиск печатки синього кольору. З постановою ВЛК ознайомлений та рукописний підпис обстежуваного; оригінал документу розпискаякий являє собою друкований бланк на 1-му арк., а саме не повний аркуш паперу, а лише частина висотою приблизно 10-15 см., в якому рукописним текстом зазначено анкетні дані військовозобов`язаного - « ОСОБА_3 » до повістки № 1716, зазначено прибути «на 11:30 12.03.2025 год.». У графі про виклик в ІНФОРМАЦІЯ_18 з метою : відправлення на проходження служби в ЗСУ В розписці про отримання повістки, в графі одержав рукописним текстом зазначено «12.03.2025 », та особистий підпис громадянина; оригінал документу: заява ОСОБА_3 на ім`я начальника РТЦК та СП ОСОБА_15 зміст заяви викладений рукописним текстом, барвником синього кольору, де вказано, що «мої релігійні переконання не дозволяють мені брати участь у військовій службі на основі біблійної заборони, далі цитати з Біблії. Далі викладено прохання про заміну військову службу на невійськову із посиланням на ст. 35 Конституції України. Дата: 12.03.2025 особистий підпис; оригінал документу: Облікова картка до військового квитка серія № НОМЕР_3 , Картотека: картотека вільних залишків, Підкартотека: Підлягають призову на військову службу під час мобілізації, де у відповідних графах друкованим текстом зазначено: рік народження НОМЕР_4 , № ВОС 122, код ВОС НОМЕР_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Україна місто Горлівка Донецька область, військове звання-рядовий, категорія обліку 1 група обліку Д високомобільні десантні війська, склад- рядовий склад, найменування посади та ВОС: навідник оператор Бойових машин десанту, військова посада: навідник оператор бойових машин десанту, проходження військової служби із зазначенням періоду і місця, відомості про медичний огляд: 31.07.2024 року Старосамбірська територіальна позаштатна постійно діюча ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_15 визнаний придатним; копія документу: розписка який являє собою друкований бланк на 1-му арк., а саме не повний аркуш паперу, а лише частина висотою приблизно 10-15 см., в якому рукописним текстом зазначено анкетні дані військовозобов`язаного - « ОСОБА_3 », одержав 14.00 год 23.03.2022 року, та особистий підпис військовозлбовязаного, команда НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , дільниця оповіщення №1, маршрут за домашньою адресою: м. Старий Самбір, за службовою адресою: м. Старий Самбір, номер телефону НОМЕР_7 . Вказаний документ завірений відтиском гербової печатки встановленого зразка з написом «Міністерство оборони України. ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Відтиск печатки синього кольору. Штампом: з оригіналом згідно начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_24 , та особистий підпис копія документу: заява ОСОБА_3 , яка виконана рукописним текстом, на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_25 , зміст заяви викладений рукописним текстом, де вказано, що «мої релігійні переконання не дозволяють мені брати участь у військовій службі на основі біблійної заборони, далі цитати з Біблії. Зважаючи на свої релігійні переконання я відмовляюся від мобілізації на військову службу під час загальної мобілізації .Далі викладено прохання про заміну військову службу на альтернативну із посиланням на ст. 35 Конституції України. Дата: 27.07.2022 року особистий підпис, Вказаний документ завірений відтиском гербової печатки встановленого зразка з написом «Міністерство оборони України. ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Відтиск печатки синього кольору. Штампом: з оригіналом згідно начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_24 , та особистий підпис; копія документу: заява ОСОБА_3 , яка виконана рукописним текстом , на ім`я начальника РТЦК та СП ОСОБА_15 , зміст заяви викладений рукописним текстом , де вказано , що « мої релігійні переконання не дозволяють мені брати участь у військовій службі на основі біблійної заборони, далі цитати з Біблії. .Далі викладено прохання про заміну військову службу на альтернативну із посиланням на ст. 35 Конституції України. Дата: 16.07.2024 особистий підпис. Огляд проводився: у приміщенні службового кабінету № 80відділення поліції № 1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській обл, за яскравого електричного освітлення (а.с.78-79);

- постановою про визнання речовим доказом від 20.03.2025 року, якою визнано речовими доказами по кримінальному провадженні №12022141330000476 від 16.09.2022 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст.336 КК України, оригінали та копії наступних документів на імя ОСОБА_3 : оригінал документу картка обстеження та медичного огляду від 11.05.2022 року; оригінал документу довідка військово-лікарської комісії, № 892 від 11.05.2022 року; оригінал документу: направлення на ВЛК з метою визначення придатності до військової служби від 09.05.2022 року та №892; оригінал документу: направлення на ВЛК з метою визначення придатності до військової служби від 22.07.2024 року та № 1577; оригінал документу картка обстеження та медичного огляду від 31.07.2024 року; оригінал документу довідка військово-лікарської комісії № 2702/159/7 від 24.09.2024 року; оригінал документу розписка до повістки № 1716; оригінал документу: заява ОСОБА_3 від 12.03.2025 року; оригінал документу: Облікова картка до військового квитка серія № 010920244041109900008; копія документу: розписка до повістки, одержаної 14:00 год 23.03.2022 року; копія документу: заява ОСОБА_3 , від 27.07.2022 року; копія документу: заява ОСОБА_3 , від 16.07.2024 року (а.с.80);

- заявою ОСОБА_3 від 12.03.2025 року адресовану начальнику ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_15 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що він є охрещеним Свідком Єгови з 1999 року. Його релігійні переконання не дозволяють йому брати участь у військовій службі на основі біблійної заборони: «Не вбивай!». Також у євангелії записані слова Божого сина ОСОБА_16 : «Вклади меча назад у його місце, бо кожен, хто візьметься за меча, від меча і загине». Просив замінити йому військову службу на невійськову згідно з ст.35 п.4 Конституції україни, де написано: «У разі, якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою» (а.с.89);

- листом генерального директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради « ІНФОРМАЦІЯ_23 » №227 від 18.03.2025 року, з якого відомо, що громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 в період з 12.03.2025 року за медичною допомогою не звертався (а.с.99);

- листом директора ІНФОРМАЦІЯ_24 , з якого відомо, що згідно з даними, наданими обласними закладами охорони здоров`я та закладами охорони здоров`я міст і районів Львівської області (крім закладів охорони здоров`я м.Львова та лікувально-профілактичних закладів недержавної форми власності, громадянин ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , у період з 12.03.2025 року до моменту надання відповіді профілактичний яд не проходив, на амбулаторному та стаціонарному лікуванні не перебував, на диспансерному обліку не знаходився (а.с.103).

Жоден із зазначених доказів сторона захисту не просила визнати неналежним чи недопустимим.

У суду немає підстав не довіряти зазначеним вище доказам, оскільки вони не викликають сумнівів щодо їх достовірності та в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи ОСОБА_3 про те, що він не міг проходити військову службу у зв`язку з релігійними переконаннями, суд вважає безпідставними у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Конституції України ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»передбачено, що ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов`язків. Заміна виконання одного обов`язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу»визначено організаційно-правові засади альтернативної (невійськової) служби (далі - альтернативна служба), якою відповідно доКонституції Українимає бути замінене виконання військового обов`язку, якщо його виконання суперечить релігійним переконанням громадянина.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»на альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення.

Статтею 1 цього Законупередбачено, що альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов`язку перед суспільством. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу»встановлює такі види військової служби: строкова військова служба, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, військова служба за контрактом осіб рядового складу, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, військова служба за контрактом осіб офіцерського складу, військова служба за призовом осіб офіцерського складу, військова служба за призовом осіб з числа резервістів в особливий період.

Вказаний Закон встановлює, що строкова військова служба та військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період - це два самостійні види військової служби іЗаконом України «Про альтернативну (невійськову) службу»альтернативна служба запроваджується замість проходження строкової військової служби.

Заміна військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період на альтернативну (невійськову) службу, Законом не встановлена.

Відповідно доУказу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022- на всій території України введено воєнний стан.

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції ІНФОРМАЦІЯ_25 - оголошено про проведення загальної мобілізації.

Згідно з вимогами ч. 3ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»- під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної НОМЕР_3 у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти ІНФОРМАЦІЯ_26 - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти ІНФОРМАЦІЯ_27 - за викликом керівників відповідних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_27 , військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, передбаченогост. 336 КК України(ухилення від призову за мобілізацією), є відносини, що забезпечують обороноздатність України, зокрема, комплектування її Збройних Сил, на які відповідно до ч. 2ст. 17 Конституції Українипокладаються найважливіші функції: оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості.

Суспільна небезпечність ухилення від призову за мобілізацією обумовлена тим, що мобілізація пов`язується з умовами особливого періоду в державі - із загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, знаючи про відсутність будь-яких рішень щодо заміни на невійськову службу, не маючи підстав на альтернативну службу під час мобілізації на особливий період, отримавши особисто 12.03.2025року повістку,без поважнихпричин неприбув 12.03.2025року на11:30год.до ІНФОРМАЦІЯ_4 ,що розташованийу АДРЕСА_3 на відправкудля проходженнявійськової службипіл часмобілізації,чим ухилився від призову за мобілізацією.

Щодо оцінки доводів захисту, про те, що ОСОБА_3 є охрещеним Свідком Єгови з 1999 року, то суд враховує висновки викладені в постанові ККС ВС від 15.04.2025 року по справі № 573/406/24, зокрема, беручи до уваги позицію обвинуваченого, що він як Свідок Єгови за своїм віросповідуванням взагалі не може виконувати функції будь-якого військовослужбовця, навіть не пов`язані із носінням зброї, оскільки змушений буде носити військову форму та отримуватиме заробітну плату від Міністерства оборони, суд оцінює як категоричну відмову від виконання обов`язку по захисту України загалом.

У час, коли Україна здійснює самооборону, коли існування самої держави є під загрозою, кожен громадянин України повинен усвідомлювати необхідність пошуку балансу між потребами держави і інтересами самого громадянина. ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на необхідність врахування «особливої суспільної потреби» і «пропорційно переслідуваної законної мети» у випадках, пов`язаних із необхідністю виконання певного обов`язку і свободою віросповідання.

Суд вважає, що існування особливої суспільної потреби є очевидним, оскільки Україна веде оборонну війну, а не агресивну, Україна зазнала нападу з боку держави, яка є значно більшою за площею і кількістю населення, лінія активних бойових дій і лінія кордону, з боку якого може відбутися потенційний напад противника, вимірюється тисячами кілометрів.

З іншого боку держава в особі її органів приймає і фіксує інформацію про віросповідування громадян, які перебувають на військовому обліку, і як свідчать навіть обставини цієї справи, враховує факт належності до певної релігії, визначаючи вид діяльності, військову спеціальність, до якої планують залучити мобілізованого.

Сторона захисту у цій справі також мотивує свою позицію й тим, що засуджений не відмовляється допомагати державі і може займатися гуманітарними місіями, працювати на залізниці тощо. Однак суд вважає, що завданням мобілізації військовозобов`язаних є реалізація тих завдань, в тому числі, які не пов`язані із використанням та носінням зброї, які планує і координує керівництво Збройних сил України.

Суд наголошує, що ситуація мобілізації для боротьби проти зовнішнього агресора є такою особливою загрозою, яка дає підстави для держави очікувати від військовозобов`язаних громадян України прийняття певних обмежень. Натомість ОСОБА_3 з посиланням на своє віросповідання відмовляється виконувати свій обов`язок по захисту України під час воєнного стану навіть виконуючи діяльність, яка жодним чином не пов`язана із використанням і носінням зброї, наголошує на тому, що не може одягати військову форму, отримувати оплату праці як військовий.

Суд вважає, що держава зі свого боку виконала свої позитивні зобов`язання і пропорційність між виконанням обов`язку по захисту України та віросповіданням конкретного громадянина були враховані.

Суд звертає увагу і на той факт, що наступ на Україну носить широкомасштабний характер, адже у лютому 2022 року військовий супротив з боку України охопив понад 8 з 24 областей держави. Протяжність військового нападу з півночі, сходу та півдня, а також з морського кордону Чорного моря сягнула більшої частини кордону всієї України, включаючи тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим.

Відтак в Україні було оголошено загальну військову мобілізацію всіх військовозобов`язаних осіб, тобто йдеться не про військову службу за призовом, яка має місце в мирний час (як у справах ЄСПЛ), а про військову службу за мобілізацією для відсічі ворожої збройної агресії.

Саме військова служба за мобілізацією на цей момент є першочерговим заходом з метою забезпечення національних інтересів держави, оскільки є нагальною потребою в умовах неспровокованого військового нападу з боку рф. Тобто мобілізація з боку держави України є єдинонеобхідним та невідкладним заходом для запобігання агресії іншої держави, а сама ж держава по суті вже тривалий період часу перебуває у стані «оборонної війни».

Під час мобілізації військовозобов`язаних можливість проходження альтернативної служби виключається, оскільки сама по собі мобілізація має на меті не просто несення військової служби, а захист Батьківщини від військового вторгнення іншої держави.

На переконання суду, перебування держави у правовому режимі воєнного стану є вагомою причиною, щоб вести мову про необхідність виконання військового обов`язку усіма громадянами України, в тому числі й Свідками Єгови. Військовий напад на державу та, відповідно, самооборона проти такої агресії є тим винятковим випадком, який дозволяє державі впроваджувати певні пропорційні обмеження для можливості відмови від військової служби з релігійних мотивів, за яким не можна вести мову про порушення ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Адже і сама Україна є підписантом вказаної Конвенції, а відтак, якщо її існування поставлено під загрозу внаслідок військового нападу, то очевидним є те, що держава повинна вжити всіх можливих заходів для самозбереження (у тому числі мобілізації військовозобов`язаних).

Аргументи про те, що релігійні переконання не дозволяють одягати військову форму та здійснювати діяльність, яка не пов`язана із використанням та носінням зброї, суд не може оцінити як такі, які настільки обмежують можливість сповідувати певну віру, що виключають можливість виконання військовозобов`язаним громадянином України свого обов`язку по мобілізації під час воєнного стану.

Окрім того, суд враховує, що ОП ККС 27.10.2025 року ухвалила постанову у справі № 573/838/24, в якій вказала, що законодавство України не передбачає виключення з обов`язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації, яке ґрунтується на релігійних або інших переконаннях. Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі її ухилення від мобілізації у значенні ст. 336 КК України. Об`єднана палата зауважила, що призов за мобілізацією може зумовлювати виконання військового обов`язку небойового характеру, що не потребує носіння та використання зброї (ремонт техніки, вивезення поранених, будівництво укріплень тощо).

ОП ККС вказала, що впроваджена законом неможливість відмовитися від військової служби через переконання означає, що таке обмеження має застосовуватися пропорційно до мети, що переслідується, навіть під час захисту Вітчизни від агресії. Міркування, пов`язані з переконаннями, не можуть бути повністю виключені під час війни, тому призов на військову службу під час мобілізації автоматично не скасовує права на сумлінну відмову від носіння або використання зброї.

Враховуючи викладене, суд, беручи до уваги, що об`єктивна сторона кримінального правопорушення за ст.336 КК України виявляється в бездіяльності - ухиленні будь-яким способом від призову за мобілізацією, допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

За таких обставин, суд дії ОСОБА_3 кваліфікує за ст. 336 КК України, оскільки він вчинив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є нетяжким, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який раніше не судимий.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України, суд не знаходить.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України, суд не знаходить.

Аналізуючи вимоги ст. ст. 50, 65КК України при призначенні покарання, суд враховує чи відповідатиме покарання за своїм розміром та ступеню тяжкості вчинених злочинів, а також особу винного.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, тобто при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання, визначенні «інших обставин справи», індивідуалізацію покарання - конкретизацію виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта, вказане повністю узгоджується з висновком викладеним у постанові ККС ВС від 13.10.2020 року по справі № 645/10158/14-к.

Тому суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З урахуваннямнаведених вищевсіх обставині того,що покаранняє формоюреалізації кримінальноївідповідальності,а такождругорядну ролькари якмети покарання,суд дійшоввисновку,що необхіднимта достатнімдля виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі.

При цьому суд вважає, що за відсутності обставин, що пом`якшують покарання, звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання на підставі ст.75КК України та встановлення іспитового строку не буде достатнім і необхідним для виправлення останнього, оскільки звільнення від відбування покарання з випробуванням військовозобов`язаного, який не маючи передбачених законодавством підстав для відстрочки від призову чи інших поважних причин, у період воєнного стану, при оголошеній загальній мобілізації, умисно проігнорував конституційний обов`язок по захисту Батьківщини під час військової агресії ворога, не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, а навпаки створить впевненість у безкарності за відмову від захисту Батьківщини. Вказане свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.

Окрім того, обставини цього конкретного кримінального правопорушення, а саме: вчинення кримінального правопорушення вперше, наявність неповнолітньої дитини, приналежність до релігійної організації Свідків Єгови з 1999 року, на думку суду, в своїй сукупності не настільки істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, що призначення обвинуваченому навіть мінімального покарання в межах санкції без застосування статті 75 КК України, було би явно несправедливим.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 15.11.2023 року у справі №641/1067/23, відповідно до якої з урахуванням ситуації, яка наразі склалася в країні збройною агресією рф та конституційним обов`язком кожного громадянина по захисту Батьківщини, вчинений умисний нетяжкий злочин, передбачений ст. 336 КК України, представляє значну суспільну небезпечність, тому звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувався, клопотань про застосування такого від прокурора не надходило.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.370,374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу звернення вироку до виконання.

Речові докази, а саме: оригінал документу картка обстеження та медичного огляду від 11.05.2022 року; оригінал документу довідка військово-лікарської комісії № 892 від 11.05.2022 року; оригінал документу направлення на ВЛК з метою визначення придатності до військової служби від 09.05.2022 року № 892; оригінал документу направлення на ВЛК з метою визначення придатності до військової служби від 22.07.2024 року № 1577; оригінал документу картка обстеження та медичного огляду від 31.07.2024 року; оригінал документу довідка військово-лікарської комісії № 2702/159/7 від 24.09.2024 року; оригінал документу розписка до повістки № 1716; оригінал документу - заява ОСОБА_3 від 12.03.2025 року; оригінал документу - облікова картка до військового квитка серія № НОМЕР_3 ; копія документу - розписка до повістки, одержаної 14:00 год 23.03.2022 року; копія документу заява ОСОБА_3 від 27.07.2022 року; копія документу заява ОСОБА_3 від 16.07.2024 року, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження після набрання вироком законної сили повернути до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Запобіжний західдо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1