Ухвала суду № 131901701, 19.11.2025, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/9092/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 листопада 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі законного представника ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав,

встановила :

позивачі в особі законного представника ОСОБА_5 звернулись до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою, в якій просять суд:

- звільнити позивачів від сплати судового збору;

- стягнути із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додаткові витрати на утримання останніх;

- позбавити - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- стягнути з відповідачки на користь позивачів судові витрати.

Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не викладено зміст позовних вимог у частині способу захисту прав або інтересів, передбаченого законом чи договором, або іншого способу, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

При цьому, з позовної заяви встановлено, що позивачі просять стягнути додаткові витрати на утримання дітей, проте зміст указаної позовної вимоги не конкретизований.

Враховуючи, що рішення суду має носити зобов`язальний характер, а справа розглядається в межах заявлених позовних вимог, позивач має зазначити які саме додаткові витрати вона просить на утримання дітей.

Всупереч п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК не вказано перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, а натомість зазначено додатки на 25 аркушах, крім цього не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, відповідно дост. 95 ЦПК Україниписьмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином завіреній копії, учасник справи, який подає документи в копіях повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4ст. 95 ЦПК України).

Обов`язковість та порядок підписання документів та засвідчення їх копій визначена відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», зі змісту п. 5.26. якого вбачається, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 5 ст. 95ЦПК України).

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення « Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі №160/7887/18.

Також суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17, від 27 вересня 2021 року № 5026/886/2012, незасвідчені копії документів визнаються недопустимими доказами.

Як вбачається із копій позовної заяви та додатків до неї для суду, відповідача та третьої особи, поданих на підставі ч. 1 ст. 177 ЦПК України, такі документи не відповідають вимогам ст. 95 ЦПК України. Зокрема, позивачами надано копії документів, зазначених у додатках до позову та в примірниках для відповідача і третьої особи, які не були належним чином засвідчені у встановленому законом порядку.

Крім цього, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

За нормами законодавства єдиною підставою для вчинення судом дій щодо звільнення позивача від сплати судового збору є майновий стан заявника. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Крім того, у пункті 29 Постанови Пленуму ВСУ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно дост. 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання,повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, на підтвердження майнового стану не було надано жодного доказу.

Разом з тим, у позовній заяві позивачами заявлено дві самостійні позовні вимоги: про позбавлення батьківських прав та про стягнення додаткових витрат на утримання дітей.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік»встановлено з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028, 00 грн.

Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.

Таким чином, позивач не звільняється від сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. за позовну вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав.

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Залізничного районного суду м.Львова: отримувач коштів ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача(кодЄДРПОУ) 38008294;банк отримувача КазначействоУкраїни (ел.адм.подат.); рахунок отримувача UA418999980313101206000013951; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «101 ; Судовий збір, за позовом, Залізничний районний суд м. Львова».

Окрім цього, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачами вказано малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі їх законного представника ОСОБА_5 .

Водночас відповідно дост. 165 СК Україниправо на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Верховний Суд у постанові від 08.12.2021 року у справі № 311/563/20 зазначив, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на особисте звернення до суду з відповідною заявою в порядку цивільного судочинства за захистом свого права чи інтересу, а також може особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають із відносин, у яких він (вона) особисто бере участь.

Відтак, суд звертає увагу, що малолітні діти не можуть виступати позивачами у даній справі, оскільки їм не виповнилося 14 років, водночас законний представник дітей має право звертатися до суду в їх інтересах та для захисту їх прав та законних інтересів.

Отже, слід вказати належного позивача у справі.

Крім цього, згідно положень ч. 3 ст. 243 СК України передбачено, що опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених ЦК України.

Відповідно до ст.55ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦК Україниопіка встановлюєтьсянад дітьми,позбавленими батьківськогопіклування.Опіка встановлюєтьсянад дитиною,яка недосягла чотирнадцятироків,а піклування-над дитиноюу віцівід чотирнадцятидо вісімнадцятироків,а згідноіз ч. 4 ст. 60 СК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Згідно із ч. 3ст. 60 СК Українисуд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відтак, наведені положення слід розуміти таким чином, що коли при розгляді справи суд встановить, що особа позбавлена батьківського піклування, то це є достатньою підставою для порушення і розгляду судом питання про встановлення опіки чи піклування над дитиною і призначення піклувальника, навіть у тих випадках, коли таку вимогу не було заявлено.

Законний представник ОСОБА_5 заявляє вимогу про позбавлення батьківських прав відповідачки стосовно малолітніх дітей, натомість не ставить вимог, вирішення яких створювало б для суду додатковий обов`язок щодо встановлення опіки/піклування над малолітніми дітьми.

Таким чином, необхідно вказати належних позивачів та уточнити позовні вимоги, виклавши їх у новій редакції, надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору, надати належним чином засвідчені копії додатків до позовної заяви для суду, відповідача та третьої особи.

За таких обставин, наведені недоліки заяви виключають можливість відкриття провадження у справі.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Суд також приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якоїформалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Слід зазначити, щовказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Відповідно до змісту ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків такої.

На підставівикладеного,керуючисьст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

постановила:

позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі законного представника ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що згідно з ч. 3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175і177цьогокодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Постигач О. Б.