Ухвала суду № 131893946, 19.11.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

19 листопада 2025 року Справа № 580/12084/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/12084/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Уманського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (бульвар Шевченка 117, м. Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 45200774) про визнання бездіяльністю протиправною та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

29.10.2025 вх.№53987/25 позивач звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, просить:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Уманського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України та Центрально-південного управління Державної міграційної служби України, що полягають у відмові оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки;

- зобов`язати Уманський відділ Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України прийняти документи, оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки (зразка 1994 року), відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.

Ухвалою суду від 03.11.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача допущено відповідачем; обгрунтування обрання відповідного КАС України способу захисту. На виконання ухвали суду позивач 18.11.2025 за вх.№57391/25 надав заяву про усунення недоліків, проте без обгрунтування змісту і характеру порушеного права, без редакції вимог в контексті ч. 4 ст. 5 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача. Встановлення належності відповідачів й обгрунтування позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (Висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслив зміст і характер порушеного права.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Згідно з частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Керуючись статтями 2, 44, 45, 121, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк для усунення недоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уманського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про визнання бездіяльністю протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання до суду обгрунтування змісту у характеру порушеного права в контексті спірних правовідносин, редакції позовних вимог в контексті ч. 4 ст. 5 КАС України.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не належить оскарженню.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала складена, підписана 19.11.2025.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА