Рішення № 131893693, 19.11.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 760/16611/16-а

РІШЕННЯ

іменем України

19 листопада 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України, за участі третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача- ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасувати п. 36 Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22 липня 2016 року № 57, затвердженого Міністром оборони України 26 липня 2016 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги; Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Кіровським РВ УМВС України в Кіровоградській області 03 грудня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), якого 29.10.2004 року звільнено з військової служби та 02.08.2011-року визнано інвалідом III групи безстроково, внаслідок травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби в розмірі 48-місячного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на день встановлення інвалідності.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.08.2009 року, в результаті проходження первинного медичного огляду у МСЕК Позивачу було присвоєно 3 (третю) групу інвалідності по причині отримання травми, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії (копія виписки із акту огляду МСЕК № 159985 від 20.08.2009 року - додаток №6).

02.08.2011 року Позивач пройшов повторний огляд і отримав довідку до Акта огляду МСЕК про встановлення III групи інвалідності безтерміново та підтвердження причини інвалідності (довідка до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 463786 - додаток №7).

08.08.2016року Позивач отримав посвідчення інваліда війни (копія посвідчення інваліда війни серії НОМЕР_3 - додаток № 8 )

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон), в редакції, яка була чинна на момент встановлення Позивачу III групи інвалідності (02 серпня 2011 року), передбачено, зокрема, що у разі інвалідності військовослужбовця, що настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 2. п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» (надалі - Порядок № 499), в редакції чинній на момент отримання Позивачем довідки до Акта огляду МСЕК про встановлення інвалідності безтерміново (02 серпня 2011 року), у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов`язків військової служби одноразова грошова допомога інвалідам III групи виплачується у розмірі 48-місячного грошового забезпечення.

У Порядку № 499 зазначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

В 2016 році на підставі його заяви та доданих до неї документів до ІНФОРМАЦІЯ_2 та висновку ІНФОРМАЦІЯ_3 надісланого до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Комісією з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби рішенням від 22.07.2016 року №57 відмовлено позивачу в призначені і виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки на день його звільнення діяла ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка передбачала державне обов`язкове особисте страхування та не передбачала виплату одноразової грошової допомоги. Законом України від 04.04.2006 року «Про внесення змін до ЗУ «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», який набув чинності 10 травня 2006 року, введено виплату одноразової грошової допомоги. Закон не має зворотної дії в часі, тому ОСОБА_1 мав право на отримання страхової суми за державним обов`язковим особистим страхуванням відповідно до ст. 16 З У «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» в редакції, що діяла до 01 січня 2007року».

Вказане рішення відповідача вважає протиправним, тому звернувся до суду з позовом для захисту свого права на отримання одноразової допомоги.

Відповідачем до суду поданий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, оскільки Відповідно до виписки із акта огляду медико-соціальною експертної комісії серії 2-18 ВБ № 159985 від 20.08.2009 Позивача під час первинного огляду було визнано особою з інвалідністю ІІІ групи. Причиною інвалідності вказано травма, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. Згідно виписки із акта огляду медико-соціальною експертної комісії серія 10 ААА №463786 від 02.08.2011 Позивача під час повторного огляду було визнано особою з інвалідністю ІІІ групи. Причиною інвалідності вказано травма, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. У лютому 2016 року позивач звернувся з відповідною заявою через уповноважений орган, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , до Міністерства оборони України з проханням виплати одноразову грошову допомогу. За наслідками розгляду поданих позивачем документів щодо призначення та виплату одноразової грошової допомоги пунктом 36 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом № 57 від 22.07.2016, правомірно відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву на позовну заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при вирішенні спору дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , проходив військову службу в складі військової частини НОМЕР_4 , яка дислокувалася в АДРЕСА_1 на посаді командира зенітно-ракетного взводу. 19 жовтня 1980 року Позивач, у складі зенітно-артилерійської батареї виконував бойову задачу по вогневій підтримці 2 м.с.б. 191 м.с.п., який здійснював зачистку околиць м. Газни від бандформувань. При зворотньому обстрілі противника було вбито 3 військовослужбовця, а Позивач отримав від вибухової хвилі контузію, травму спини та голови. В подальшому був відправлений на лікування в медичну частину.

Наведена інформація підтверджується довідкою № 32/19 від 22.10 1980 року про обставини контузії і травми отриманої командиром зенітно-ракетного взводу лейтенантом ОСОБА_1 , та копією виписного епікризу.

29 жовтня 2004 року Позивач був звільнений з військової служби у запас за станом здоров`я на підставі наказу по особовому складу від 29.10.2004 року № 297 . Вислуга років на момент звільнення становить 29 років 03 місяці 15 днів.

06 січня 2009 року за результатами засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного-зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв було зроблено висновок про те, що травма Позивача «мінно- вибухова травма, струс головного мозку з помірними військовими клінічними проявами» пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується витягом з протоколу Військово-лікарської комісії №5 від 06.01.2009 року.

20.08.2009 року, в результаті проходження первинного медичного огляду у МСЕК Позивачу було присвоєно 3 (третю) групу інвалідності по причині отримання травми, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, що підтверджується випискою із акту огляду МСЕК № 159985 від 20.08.2009 року.

02.08.2011 року Позивач пройшов повторний огляд і отримав довідку до Акта огляду МСЕК про встановлення III групи інвалідності безтерміново та підтвердження причини інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 463786.

08.08.2016року Позивач отримав посвідчення інваліда війни, що підтверджується посвідченням інваліда війни серії НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон), в редакції, яка була чинна на момент встановлення Позивачу після повторного огляду III групи інвалідності, тобто станом на 02 серпня 2011 року, передбачено, зокрема, що у разі інвалідності військовослужбовця, що настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 2. п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» (надалі - Порядок № 499), в редакції чинній на момент отримання Позивачем довідки до Акта огляду МСЕК про встановлення інвалідності безтерміново (02 серпня 2011 року), у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов`язків військової служби одноразова грошова допомога інвалідам III групи виплачується у розмірі 48-місячного грошового забезпечення.

У Порядку № 499 зазначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Таким чином, вважаючи, що 02.08.2011 року Позивач набув право на отримання одноразової допомоги у розмірі 48 місячного грошового забезпечення, оскільки йому була встановлена інвалідність III групи, причина інвалідності - травма, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, він 23 лютого 2016 року звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 із вимогою про виплату належної йому суми одноразової грошової допомоги.

На підставі його заяви та доданих до неї документів до ІНФОРМАЦІЯ_2 та висновку ІНФОРМАЦІЯ_3 надісланого до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Комісією з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби рішенням від 22.07.2016 року №57 відмовлено позивачу в призначені і виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки на день його звільнення діяла ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка передбачала державне обов`язкове особисте страхування та не передбачала виплату одноразової грошової допомоги. Законом України від 04.04.2006 року «Про внесення змін до ЗУ «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», який набув чинності 10 травня 2006 року, введено виплату одноразової грошової допомоги. Закон не має зворотної дії в часі, тому ОСОБА_1 мав право на отримання страхової суми за державним обов`язковим особистим страхуванням відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» в редакції, що діяла до 01 січня 2007року».

Оцінюючи рішення відповідача щодо відмови в призначені одноразової грошової допомоги, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Отже, позивач, відповідно до ст.16 Закону №2011-ХІІ має право на отримання одноразової грошової допомоги після звільнення з військової служби, так як є особою, яка отримала інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

На час подання позивачем заяви щодо виплати одноразової грошової допомоги, механізм розгляду такої заяви визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Порядок №975).

Відповідно до п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 2 Порядку №975 встановлено, що особи, які до набрання чинності Порядку, затвердженого цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Отже, одноразова грошова допомога повинна призначатись і виплачуватись в порядку, що діяв на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Позивач отримав право на призначення вказаної допомоги з 02.08.2011, а тому має право на її призначення та виплату, згідно Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №499 (далі-Порядок №499).

Згідно п. 3 Порядку №499 особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військкомату (далі - уповноважений орган) такі документи:

- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва);

- копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності;

- копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Згідно з п. 5 Порядку №499 копії документів завіряються в установленому порядку керівником уповноваженого органу.

Пунктом 7 Порядку №499 встановлено, що керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пп. 3 і 4 цього Порядку.

Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Таким чином, для отримання вказаної допомоги передбачений певний порядок, дотримання якого є обов`язковим.

Підставою відмови Позивачу для одержання одноразової грошової допомоги слугувало те, що останній звільнений з військової служби до набуття чинності Закону України від 04 квітня 2006 року № 3597-IV «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року (у редакції Закону України від 03.11.2006 р. N 328-V із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон №2011) дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Розділом ІІ цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.

Згідно ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин тобто на момент встановлення позивачу третьої групи інвалідності, далі по тексту - Закон №2011), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Однак, на момент звернення позивача за виплатою вказаної допомоги (тобто 23.02.2016 року) в статтю 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року внесено зміни Законами України від 03.11.2006 року N328-V, від 04.07.2012 року N5040-VI виклавши її в нових редакціях, згідно пункту 4 частини 2 якої, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті. Згідно ч.9 ст. 16-3 вказаного Закону порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» №975 від 25 грудня 2013 року, яка набрала чинності з дня його опублікування - 24.01.2014 року, встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» №499 від 28 травня 2008 року (далі - Постанова № 499), встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Оскільки, позивачу 20.08.2009 року в результаті проходження первинного медичного огляду у МСЕК встановлена третя група інвалідності по причині отримання травми, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, а також враховуючи те що ОСОБА_1 не отримував одноразову допомогу після встановлення йому групи інвалідності вперше та при повторному огляді встановлена ІІІ група інвалідності з 02.11.2011 року, з якою пов`язується виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, до спірних відносин підлягає застосуванню Постанова № 499.

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) (далі - Порядок №499), встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов`язків військової служби одноразова грошова допомога інвалідам ІІІ групи виплачується у розмірі 48-місячного грошового забезпечення.

Отже, моментом виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата встановлення інвалідності. А тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент встановлення позивачу групи інвалідності.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права зроблено Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 750/5074/17 (адміністративне провадження № К/9901/44751/18).

Отже, позивач має право на призначення та виплату йому Міністерством оборони України відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, що діяла на день встановлення йому інвалідності, та Порядку №499 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи з 02.08.2011 року пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, а відповідачем не доведено правомірності своєї відмови.

А тому, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування пункту 36 рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності III групи з 02 серпня 2011 року внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, оформленого протоколом №57 від 22 липня 2016 року підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині зобов`язання Міністерства оборони України здійснити обчислення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 48-місячного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на день встановлення інвалідності, підлягають задоволенню частково, оскільки одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її обчислення та нарахування уповноваженим органом відповідно до Порядку №499.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки, позивач в силу приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 36 Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22 липня 2016 року № 57, затвердженого Міністром оборони України 26 липня 2016 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати Міністерство оборони України здійснити обчислення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Міністерство оборони України в особі заступника міністра оборони України за розподілом обов`язків (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03049 , код ЄДРПОУ - 00034022) Третя особа:ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )

Головуючий суддя О.П. Шевчук