Рішення № 131893565, 19.11.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 листопада 2025 року № 520/22618/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6,м. Київ,03049, код ЄДРПОУ00034022) третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене п. 13 протоколу від 08.11.2024 № 37/в, яким ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги внаслідок втрати працездатності через поранення, пов`язаного з захистом Батьківщини.

-зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) про призначення та виплату одноразової грошової допомоги внаслідок втрати працездатності через поранення, пов`язаного з захистом Батьківщини згідно з постановою КМУ від 25.12.2013 №975, в порядку та розмірах, встановлених Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, з урахуванням висновків суду.

-судові витрати покласти на Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022).

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.11.2025 року залучено у якості третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

06.08.2023 молодшого сержанту в запасі ОСОБА_1 звільнено з військової служби, що підтверджується витягом з протоколу від 08.11.2024 №37/в, військовим квитком серія НОМЕР_5 та наказом №219 від 06.08.2023.

Надалі, ОСОБА_1 отримав довідку про результати визнання у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках від 13.11.2023 №053409 серія 12ААА, якою встановлено 25% втрати працездатності з 06.08.2023 одноразово.

У подальшому Позивач звернувся до Відповідача з заявою про отримання одноразової грошової допомоги.

02.06.2025 на адресу Відповідача направлено адвокатський запит №02062025, яким вказувалося на необхідності отримання копії протоколу засідання (витягу) комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразовою грошовою допомоги та компенсаційний сум прийнятого за результатом розгляду поданої ОСОБА_1 заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

У відповідь на вказаний запит ІНФОРМАЦІЯ_2 надано листа від 10.06.2025 №152/B3 до якого долучено документи стосовно виплати ОГД Позивачеві, а саме: витяг з протоколу засідання Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.11.2024 №37/в та лист від 31.07.2025 №748/1/975/ОГД.

Відповідно до отриманого витяг з протоколу від 08.11.2024 №37/в встановлено, що: «п.7 ч.2 ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Заявника звільнено з військової служби 06.08.2023, а 13.11.2023 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби».

Таким чином, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

ОСОБА_1 вважає, що дії Відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги є протиправними, а рішення про відмову підлягає скасуванню., а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із ч. 1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до преамбули закону №2011-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цим Законом, визначаються основні засади державної політики, у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, соціального та правового захисту, а також гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах.

Згідно з пунктом 1 ст. 9 закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та Інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону №. 2011-XII порядок проходження громадянами України військової служби. їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними' положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Матеріалами справи підтверджено, що Позивач проходив військову службу в Збройних Силах України, у військовій частині НОМЕР_6 .Наказом командира військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 28.07.2023 року №183-РС був звільнений з військової служби у запас та наказом командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) від 06.08.2023 року №219 виключений із списків особового складу військової частини з 06.08.2023 року.

03.07.2022 року під час проходження служби Позивач отримав акубаротравму, осколкові поранення голови, тулуба, нижньої третини правого стегна.30.11.2022 року Позивач отримав Довідку військової частини НОМЕР_7 №11/31/2609 від 30.11.2022 року про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка свідчила про отримання ним 03.07.2022 року травми та поранення за обставин під час виконання бойового завдання в місті Харкові, потрапив під ракетний обстріл.

28.03.2023 року госпітальною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_8 на підставі зазначеної Довідки військової частини НОМЕР_7 №11/31/2609 від 30.11.2022 року про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) Позивачу був встановлений причинний зв`язок отриманого поранення, а саме, поранення Позивача пов`язано із захистом Батьківщини, у зв`язку з чим Позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення йому ступеня втрати професійної працездатності або інвалідності, що підтверджено копією Свідоцтва про хворобу №668 від 28.03.2023 року, видане госпітальною ВЛК військової частини НОМЕР_8 .

Між тим, саме вказана Довідка військової частини НОМЕР_7 №11/31/2609 від 30.11.2022 року про обставини травми та медичні документи з приводу отриманого Позивачем 03.07.2022 року поранення, які також датовані 2022-м роком, стали підставою для висновку госпітальної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_8 , визначеного у Свідоцтві про хворобу №668 від 28.03.2023 року, про пов`язаність поранення Позивача із захистом Батьківщини, про що свідчить безпосередньо сам зміст Свідоцтва про хворобу №668 від 28.03.2023 року .

Суд наголошує, що саме висновок госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_8 , визначений у Свідоцтві про хворобу №668 від 28.03.2023 року, про пов`язаність поранення Позивача із захистом Батьківщини та медичні документи з приводу отриманого Позивачем 03.07.2022 року поранення, які датовані 2022-м роком, стали підставою для встановлення Позивачу 13.11.2023 року Медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати професійної працездатності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, відповідно до Довідки МСЕК серії 12ААА №053409 від 13.11.2023 року.

Втім Позивач звернувся про направлення його з вказаними документами до Медико-соціальної експертної комісії для встановлення йому групи інвалідності або ступеня втрати професійної працездатності, лише тільки після звільнення з військової служби та виключення його 06.08.2023 із списків особового складу військової частини.

Хоча, відразу ж після отримання Довідки військової частини НОМЕР_7 №11/31/2609 від 30.11.2022 року про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка свідчила про отримання ним 03.07.2022 року поранення за обставин під час виконання бойового завдання, та Свідоцтва про хворобу №668 від 28.03.2023 року, виданого госпітальною ВЛК військової частини НОМЕР_8 , про причинний зв`язок отриманого поранення із захистом Батьківщини, Позивач мав об`єктивну можливість звернутись за місцем проходження військової служби із Рапортом про направлення його та документів до Медико-соціальної експертної комісії для встановлення йому групи інвалідності або ступеня втрати професійної працездатності.

Отже, саме на підставі Довідки військової частини НОМЕР_7 №11/31/2609 від 30.11.2022 року (про обставини травми) та медичних документів з приводу отриманого Позивачем 03.07.2022 року поранення, які датовані 2022-м роком, госпітальною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_8 28.03.2023 року був встановлений причинний зв`язок поранення Позивача із захистом Батьківщини, про що свідчить зміст Свідоцтва про хворобу №668 від 28.03.2023 року, виданого госпітальною ВЛК військової частини НОМЕР_8 (копія Свідоцтва додається). У подальшому, 13.11.2023 року комісією МСЕК саме на підставі Свідоцтва про хворобу №668 від 28.03.2023 року, виданого госпітальною ВЛК військової частини НОМЕР_8 , Позивачу було встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 25%, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

25.06.2024 року Позивач звернувся через ІНФОРМАЦІЯ_3 із Заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини .

На підставі поданої Позивачем Заяви та доданих до неї документів ІНФОРМАЦІЯ_1 був складений та поданий до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для розгляду Комісією Міноборони Висновок №748/975/ОГД від 31.07.2024 року щодо питання наявності у ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги .

Розглянувши подані документи Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі Комісія Міноборони), враховуючи у тому числі датування всіх первинних медичних документів Позивача щодо його поранення 2022-м роком, Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) - листопадом 2022-го року та Свідоцтва про хворобу №668, виданого госпітальною ВЛК військової частини НОМЕР_8 , - березнем 2023 року, з огляду на звернення Позивача з приводу направлення його та документів до Медико- соціальної експертної комісії для встановлення йому групи інвалідності або ступеня втрати професійної працездатності - після звільнення з військової служби (після 06.08.2023 року), що свідчить про відсутність поважних причин пропуску Позивачем встановленого Законом тримісячного строку після звільнення зі служби, дійшла висновку про відмову молодшому сержанту в запасі ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги на підставі норми підпункту 7 пункту 2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Суд вказує, на виконання п. 9 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 25.12.2013р. №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - Порядок №975), яка набрала чинності з 24.01.2014 року.

Абзацом 3 пункту 2 Постанови КМУ від 25.12.13р. №975 (.в редакції як станом на час встановлення позивачу ступеня втрати професійної працездатності, так і станом на час звернення із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги) визначено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до абзацу 4 п. З Порядку №975 (також в редакції як станом на дату встановлення позивачу ступеня втрати професійної працездатності, так і станом на час звернення із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги), днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, як вбачається з матеріалів справи,, відповідно до Довідки МСЕК серії 12ААА №053409 від 13.11.2023 року. ступінь втрати професійної працездатності Позивачу було встановлено 13.11.2023 року, а тому при вирішенні питання щодо виплати Позивачу одноразової грошової допомоги суд керувється законодавством, що діяло станом на вказану дату, а саме Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком №975 в редакції станом на 13.11.2023 року.

Щодо підстав відсутності права Позивача на одноразову грошову допомогу.

Як вже встановлено судом, що поранення, у зв`язку з яким Позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності, було отримано Позивачем 03.07,2022 року; видані Позивачу у зв`язку з зазначеним пораненням: Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) датована - 30.11,2022 роком; всі документи медичного характеру, пов`язані з цим пораненням, датовані - 2022-м роком та Свідоцтво про хворобу №668, видане госпітальною ВЛК військової частини НОМЕР_8 про причинний зв`язок отриманого поранення із захистом Батьківщини, датовано 28.03.2023 року.

Втім, Позивач звернувся з приводу направлення його та документів до Медико-соціальної експертної комісії для встановлення йому групи інвалідності або ступеня втрати професійної працездатності тільки лише після звільнення з військової служби, та виключення 06.08.2023 із списків особового складу військової частини.

Саме на підставі Довідки військової частини НОМЕР_7 №11/31/2609 від 30.11.2022 року (про обставини травми) та на підставі медичних документів з приводу отриманого Позивачем 03.07.2022 року поранення (які датовані 2022-м роком) Госпітальною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_8 28.03.2023 року був встановлений причинний зв`язок поранення Позивача із захистом Батьківщини, про що свідчить зміст Свідоцтва про хворобу №668 від 28.03.2023 року, виданого госпітальною ВЛК військової частини НОМЕР_8 .

В свою чергу, саме на підставі Свідоцтва про хворобу №668 від 28.03.2023 року, виданого госпітальною ВЛК військової частини НОМЕР_8 , Медико-соціальною експертною комісією було встановлено Позивачу ступінь втрати професійної працездатності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини .

Таким чином, починаючи з дати (28.03.2023 ) отримання Позивачем Свідоцтва про хворобу №668, виданого госпітальною ВЛК військової частини НОМЕР_8 про причинний зв`язок отриманого поранення із захистом Батьківщини, Позивач, мав об`єктивну можливість вчиняти всі необхідні дії, направлені на проходження МСЕК для встановлення йому ступеню втрати працездатності, як у період до звільнення з військової служби 06.08.2023 року (протягом 4-х місяців і 9-ти днів з 28.03.2023 року - дати отримання Позивачем Свідоцтва про хворобу №668 від 28.03.2023 року), так і протягом встановлених Законом 3-х місяців після звільнення з військової служби.

Отже, саме з фактичних обставин по даній справі та наявних матеріалів справи вбачається і є очевидним те, що Позивач об`єктивно мав можливість протягом всього часу до звільнення з військової служби (починаючи з 28.03.2023 року - дати отримання Свідоцтва про хворобу N»668) і після звільнення (протягом 3-х місяців), загалом протягом 7-ми місяців і 9-ти днів, своєчасно вчинити всі необхідні дії для встановлення у кінцевому результаті йому ступеню втрати працездатності до 06.11.2023 у зв`язку із пораненням, отриманим 03.07.2022 р.

Отримавши 13 листопада 2023 року Довідку МСЕК серії 12ААА №053409 від 13.11.2023 року, Позивач звернувся із Заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги аж 25.06.2024 року, тобто через 7 місяців і 12 днів.

Разом з тим, з урахуванням викладеного вище, суд наголошує, що відповідно до пп.7 п.2 ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на дату встановлення Позивачу ступеня втрати професійної працездатності), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Також, відповідно до абзацу 2п.7 Порядку №975 (в редакції чинній на день встановлення позивачу ступеня втрати професійної працездатності), у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від:70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Отже, враховуючи те, що Позивач був звільнений з військової служби з 06.08.2023 р., а ступінь втрати професійної працездатності Позивачу було встановлено 13.11.2023 року, тобто вже після збігу 3-х місяців після звільнення з такої служби, то, у тому числі з урахуванням викладених вище фактичних обставин, права на отримання одноразової грошової допомоги Позивач не має.

Таким чином, суд робить висновок, що на дату встановлення Позивачу ступеня втрати професійної працездатності, чинним законодавством України не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям у разі встановлення останнім ступеня втрати професійної працездатності після спливу тримісячного строку після звільнення зі служби.

Суд вказує, що викладена вище правова позиція з зазначеного питання при наявних Фактичних обставинах по даній справі є аналогічною правовій позиції Верховного Суду по застосуванню аналогічної норми права у подібних правовідносинах, яка висловлена у Постановах від 08 листопада 2023 року по справі №320/4821/19 та від 2 квітня 2024 року по справі №260/2081/23.

Так, Верховним Судом у Постановах від 08 листопада 2023 року по справі №320/4821/19 та від 2 квітня 2024 року по справі №260/2081/23 вже сформована позиція у подібних правовідносинах стосовно права особи, звільненої з військової служби, на отримання одноразової грошової допомоги з урахуванням тримісячного строку після звільнення.

А саме, у Постанові від 08 листопада 2023 року по справі №320/4821/19, аналізуючи положення підпункту 7 пункту другого статті 16 Закону №2011-ХІІ, Верховний Суд дійшов висновку, що у разі встановлення особі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у такої особи не виникає.

Верховний Суд також вказав, що остання є спеціальною правовою нормою, яка. містить критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, зокрема;

-суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби;

-визначений час настання страхового випадку (встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності) - військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, які частково втратили працездатність внаслідок отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби;

відсутність умови про встановлення втрати працездатності без встановлення інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби.

Також, суд вказує на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 2 квітня 2024 року у справі №260/2081/23, який вказує, що аналіз вищевказаних положень Закону .№2011-Х 11 та Порядку №975 дозволяє дійти висновку про те, що право звільненої з військової служби особи на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності обмежено:

- тримісячним строком для встановлення такій особі часткової втрати працездатності, що рахується з дня звільнення такої особи: з військової служби;

- причинами отримання такою особою поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання оскільки останні повинні бути набуті особою саме "під час виконання нею обов`язків військової служби.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Міністерства оборони України повторно розглянути питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомога у зв`язку з встановленням часткової втрати працездатності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Так, відповідно до пункту 1 розділу 1 Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке затверджено наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 року №564 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2016 року за №1497/29627 (далі - Положення про Комісію Міноборони), це Положення визначає основні функції, завдання, повноваження Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія Міноборони), а також порядок організації її роботи.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 Положення про Комісію Міноборони - основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги.

Отже, до завдань, функцій і обов`язків Комісії Міноборони не належать витребування та збір первинних документів для прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Виходячи зі змісту норм Порядку №975, а також, враховуючи висновки Верховного Суду, висловлені у Постанові Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 10.04.2019 року по справі №822/220/18 (у подібних правовідносинах), відсутність певних документів не встановлює обов`язку Комісії Міністерства оборони України на їх витребування та доведення певних фактів і обставин, оскільки Комісія Міністерства оборони України приймає певне рішення з приводу призначення одноразової грошової допомоги виключно на підставі документів, які надійшли від заявника та обласного військового комісаріату.

Також, Верховним Судом зазначено, що відповідальним за повноту та достовірність документів є сам заявник.

Отже, з огляду на викладені вище норми матеріального права та фактичні обставини справи, є очевидним, що у даному випадку при даних обставинах справи Рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке оформлене Протоколом засідання комісії від 08 листопада 2024 року №37/в (пункт 13), є законним і правомірним, а позов ОСОБА_1 - безпідставним.

Суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243 - 246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6,м. Київ,03049, код ЄДРПОУ00034022) , за участі третьої особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.