Рішення № 131892345, 18.11.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2025 р. № 400/4673/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, вул. Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,

провизнання протиправним та скасування рішення від 11.04.2025 №9480900121839, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області № 9480900121839 від 11.04.2025 р. про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 03 квітня 2025 року здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до пункту 12 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-ХІІ та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3733-ХІІ та здійснити нарахування пенсії у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці про складові заробітної плати, у зв`язку із чим провести перерахунок і виплату її пенсії з 03 квітня 2025 року, з урахуванням вже виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має достатній трудовий стаж, що дає право на призначення пенсії державного службовця.

Відповідачі надали відзиви на позов, просили відмовити у задоволенні позову, оскільки у позивача відсутній стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, що дає право на призначення пенсії державного службовця.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

03.04.2025 позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до ГУ ПФУ в Миколаївській області з заявою про перехід з пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889.

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто ГУ ПФУ в Харківській області.

Рішенням від 11.04.2025 року № 948090121839 ГУ ПФУ в Харківській області відмовив позивачу у переведенні з пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889.

У рішенні зазначено, що час роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723 до 04 липня 2001 року, тобто на дату набрання чинності Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування. До цієї дати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 року № 239 посади працівників місцевих рад народних депутатів та їхніх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєно їм ранги державних службовців.

На день набрання чинності Закону України №889 ОСОБА_1 не працювала на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

Період роботи з 12.07.2004 року в Привільненській сільській раді на посаді секретаря неможливо зарахувати до стажу державної служби, так як дана посада не відноситься до відповідних категорій посад державної служби, передбачених статтею 25 Закону України № 3723.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до преамбули Закону №1058-ІV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

За наведеного правового регулювання, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

Згідно із пунктом 2 цього Порядку, до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Трудова книжка позивача свідчить, що:

- 01.05.2004 - прийнята на посаду секретаря виконкому Привільненської сільської ради;

- 12.07.2004 - обрана секретарем Привільненської сільської ради, прийнята присяга, присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування;

- 09.02.2005 присвоєно 11 ранг 5 категорії;

- 25.04.2006 - обрана секретарем сільської ради;

- 25.04.2006 - прийнята присяга державного службовця;

- 17.09.2008 - присвоєно 9 ранг 5 категорії;

- 17.11.2010 - обрана секретарем сільської ради;

- 10.11.2015 - обрана секретарем сільської ради;

- 08.12.2020 - повноваження припинено пп. 4 п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад".

Отже, посади, які обіймала позивач за час роботи в органах місцевого самоврядування, відносяться до посад, визначених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Стаж роботи позивачки на різних посадах органів місцевого самоврядування за період з 01.05.2004 по 01.05.2016 становить більше 10 років.

Враховуючи, що позивач досягла віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, на день набрання чинності Законом №889-VIІІ мала більш як 10 років стажу на посадах державної служби, суд дійшов висновку, що вона має право на отримання пенсії на умовах, передбачених статтею 37 Закону №3723-ХІІ, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIІІ.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 11.04.2023 року по справі № 1.380.2019.003855 (адміністративне провадження № К/9901/2885/20).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

Відповідно до ст. 45 Закону № 1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Тому відповідач повинен призначити позивачу пенсію з дати звернення - 03.04.2025.

Щодо позовних вимог в частині здійснити нарахування пенсії у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці про складові заробітної плати, у зв`язку із чим провести перерахунок і виплату її пенсії з 03 квітня 2025 року, з урахуванням вже виплачених сум, суд зазначає, що зазначені вимоги є передчасними, оскільки при розгляді заяви позивача відповідач взагалі відмовив позивачу у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889.

Відтак, спору щодо застосування складових заробітної плати та довідки для призначення пенсії на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.

Відповідач ще не приймав рішення щодо переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889 на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при переведенні з одного виду пенсії на інший будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та належить стягнути з ГУ ПФУ в Харківській області, оскільки спірне рішення прийнято саме ним.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вул. Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код 14099344) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення від 11.04.2025 року № 948090121839.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вул. Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код 14099344) призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно Закону України «Про державну службу» з 03.04.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вул. Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 коп.), сплачений квитанцією № 6КМU-T934-QEKE від 07.05.2025 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко