Рішення № 131891655, 17.11.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2025 року м. Київ справа №826/4162/16

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

суддів Парненко В.С.

Жук Р.В.

розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження у порядку письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )доКабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2)провизнання протиправним та скасування розпорядженняТреті особи:

- Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (01008, Україна, м. Київ, вулиця М. Грушевського, 12/2, ідентифікаційний код 37508596);

- Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Петрук В.В.

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження КМУ від 16.12.2015 №1359-р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи у судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проведення відкритого відбору кандидатів на посаду Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Міністерства екології та природних ресурсів України відбулося з істотним порушенням встановленого законом порядку проведення відкритого відбору, що призвело до порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2016 року провадження у справі зупинено до розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи №826/27697/15.

Представник відповідача подав заперечення, в яких проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки вважає, що дії комісії з проведення відкритого відбору кандидатів на посаду Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Міністерства екології та природних ресурсів України з недопущення ОСОБА_1 до відбору та визначення переможця відбору є правомірними, а рішення комісії з проведення відкритого відбору кандидатів на посаду Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.11.2015 р. про визначення переможця відбору такими, що прийняті в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Представники третіх осіб проти позовних вимог заперечували та просили суд відмовити в їх задоволенні, оскільки чинним законодавством не встановлено порядок проведення відкритого відбору на заміщення посад першої категорії. При цьому, позивачем не було подано документи до участі у конкурсі у встановлений строк, що стало підставою для відмови у їх прийнятті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2016 року провадження у справі зупинено до розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи №826/27697/15.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу №826/4162/16 прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А., та вирішено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні колегією суддів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду допущено процесуальне правонаступництво, а саме: змінено Міністерство екології та природних ресурсів України на Міністерство енергетики та захисту довкілля України, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у порядку письмового провадження за заявами представників учасників справи.

В подальшому, від представника Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України надійшло клопотання в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства, в якому останній просив допустити процесуальне правонаступництво у відношенні третьої особи, а саме: просив замінити Міністерство енергетики та захисту довкілля України на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Дослідивши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

24.07.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 «Деякі питання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства» (далі - Постанова № 903), пунктом 3 якої вирішено ліквідувати Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, поклавши його функції на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Пунктом 4 Постанови № 903 установлено, що правонаступником майна, прав і обов`язків Міністерства аграрної політики та продовольства і Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, що ліквідуються згідно з пунктом 3 цієї постанови, є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Також Постановою № 903 затверджено Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, підпунктом 1 пункту 3 якого визначено, що одним з основних завдань Мінекономіки є забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері управління відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 997-р «Про можливість забезпечення здійснення Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства функцій і повноважень» вирішено погодитися з пропозицією Міністерства економіки, довкілля та cільського господарства щодо можливості забезпечення здійснення з 22.09.2025 Міністерством покладених на нього згідно з Постановою № 903 функцій і повноважень.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для процесуального правонаступництва відповідача, тому клопотання підлягає задоволенню.

Допустити процесуальне правонаступництво у відношення третьої особи, а саме змінити Міністерство енергетики та захисту довкілля України на правонаступника - Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до рішення Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 р. Міністерством екології та природних ресурсів України 30.10.2015 р. було оголошено відкритий відбір кандидатів на посаду Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження.

До участі у відкритому відборі допускалися особи, які є: громадянами України, вільно володіють державною мовою; мають здатність професійно аналізувати стан державної політики та приймати державні управлінські рішення; мають повну вищу освіту; освітньо-кваліфікаційний рівень-магістра або спеціаліста; мають стаж державної служби чи служби в органах місцевого самоврядування та стаж роботи на керівних посадах-не менше 5 років; володіють питаннями подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об`єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, а також здійснення державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами; мають знання, необхідні для виконання посадових обов`язків: Конституції України, законодавства України у сфері державного управління, зокрема, Законів України «Про державну службу», «;Про запобігання корупції», «;Про доступ до публічної інформації», законодавства, що регулює діяльність державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, та його апарату; трудового та бюджетного законодавства; сучасних методів управління персоналом; мають відповідні уміння і навички, необхідні для виконання посадових обов`язків: ефективного використання ресурсів (у тому числі фінансових та матеріальних); стратегічного планування, ефективної комунікації та публічних виступів, ведення ділових переговорів, управління ризиками.

Громадяни, які бажали взяти участь у відкритому відборі, надсилали у двотижневий строк з дня оголошення, а саме: з 30.10.2015 р. до Міністерства екології та природних ресурсів України на електронну адресу zubkova@menr.gov.ua.

- заяву встановленого зразка; біографічну довідку (резюме) за довільною формою із зазначенням даних про освіту та професійний досвід; копію першої та другої сторінок паспорта громадянина України; заповнену особову картку форми П-2 ДС; копію документів про освіту.

Додатково претендентами могла подаватись інша інформація (стосовно освіти, досвіду роботи, професійного рівня і репутації, копії документів про підвищення кваліфікації, присвоєння наукового ступеня або вченого звання, характеристики, рекомендації, наукові публікації).

Розгляд документів здійснювався відповідною комісією, утвореною міністерством шляхом запрошення кандидатів на засідання комісії для проведення співбесіди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, з огляду на багаторічний стаж роботи у зоні відчуження Чорнобильскої АЕС, вирішенні питань, пов`язаних з управлінням зоною відчуження та перебування за межами міста Києва в зоні проведення антитерористичної операції, 10.11.2015 поштовим зв`язком направив на вказану в оголошенні адресу відповідача пакет документів для участі у відкритому відборі, призначеному Міністерством екології та природних ресурсів України.

Проте, 25.11.2015 р. на адресу позивача надійшов лист Міністерства екології та природних ресурсів України, яким адресата повідомлено про недопущення до участі у відритому відборі з посиланням на те, що документи для участі надійшли до Міністерства екології та природних ресурсів України із запізненням - 17.11.2015 р., а 16.11.2015 р. було проведено відритий відбір кандидата на посаду Голови ДАЗВ та визначено переможця.

Листом Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.11.2016 №5/1-14/14319-15 «Про результати проведення відкритого добору» позивача повідомлено про те, що відкритий відбір було проведено 16 листопада 2015 року, а документи, направлені позивачем, зареєстровані в Мінприроди 17 листопада 2015 року - тобто із запізненням.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване розпорядження, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Повноваження Кабінету Міністрів України у спірних правовідносинах врегульовані Законом України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 № 794-VII (далі - Закон № 794-VII), Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Відповідно до статті 24 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №3723-XII) прийняття на державну службу, просування по ній службовців, стимулювання їх праці, вирішення інших питань, пов`язаних із службою, проводиться відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються.

У статті 25 Закону №3723-XII установлено сім категорій посад державних службовців, до першої з яких віднесено, зокрема, посади керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Уряду України.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону №3723-XII прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України.

Порядок проведення конкуру на заміщення вакантних посад державних службовців третьої - сьомої категорій регламентований постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №169.

При цьому Законом №3723-XII не визначено порядку прийняття на державну службу на посади першої-другої категорій.

У силу частин першої і другої статті 19 Закону України від 17.03.2011 №3166-VI "Про центральні органи виконавчої влади" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України. Пропозиції Прем`єр-міністрові України стосовно кандидатур для призначення на посаду та звільнення з посади керівника центрального органу виконавчої влади та його заступників вносить міністр, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади.

Зазначені норми відтворені у Положенні про Державне агентство України з управління зоною відчуження, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2014 №564, згідно з яким Державне агентство України з управління зоною відчуження є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів (пункт 1); Державне агентство України з управління зоною відчуження очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра екології та природних ресурсів (пункт 9).

Отже, колегія суддів робить висновок про те, що законодавство, чинне на час виникнення спірних правовідносин, не передбачало проведення конкурсу для вступу на державну службу на посаду Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження, а натомість надавало Міністру екології та природних ресурсів повноваження щодо самостійного визначення кандидатури на цю посаду, яка в подальшому підлягала погодженню Прем`єр-міністром України і призначенню Урядом.

Разом із тим, як убачається з матеріалів справи, Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 23.09.2015 прийняв протокольне рішення про проведення Мінприроди відкритого відбору кандидата на вказану посаду з метою подання Кабінету Міністрів України відповідних пропозицій. Доручення Прем`єр-міністра України щодо проведення Мінприроди такого відбору до певної дати містилося також в листі від 10.11.2015 №43146/1/1-15.

Відповідно до параграфа 23 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 №950, Кабінет Міністрів з окремих питань, вирішення яких не потребує прийняття актів Кабінету Міністрів, може приймати рішення, що фіксуються у протоколі засідання (протокольні рішення).

За приписами пункту 2 частини першої статті 42 Закону України від 27.02.2014 №794-VII "Про Кабінет Міністрів України" Прем`єр-міністр України спрямовує, координує та контролює діяльність членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, дає з цією метою доручення, обов`язкові до виконання зазначеними органами та посадовими особами.

Таким чином, Кабінет Міністрів України, не змінюючи в цілому порядок призначення на спірну посаду, вирішив провести відкритий відбір кандидата на окремій стадії визначеної законом процедури - внесення Міністром екології та природних ресурсів пропозиції Кабінету Міністрів України щодо кандидата для призначення, організацію проведення якого доручив профільному міністерству.

Як вже зазначалось колегію суддів, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Міністерством екології та природних ресурсів України 16.11.2015 р. було проведено відкритий відбір кандидатів на посаду Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження як виключення на виконання п. 6 протокольного доручення засідання Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 р. № 102.

Крім того, проведення відкритого відбору кандидатів на зазначену посаду завершено 16.11.2015 р. на виконання листа Прем`єр-міністра України від 10.11.2015 р. № 43146/1/1-15.

Отже, кваліфікаційні вимоги до керівників та заступників керівників органів державного управління у сфері використання ядерної енергії, поводження з радіоактивними відходами і органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 № 1162, а не Законом України «Про державну службу», оскільки посада Голови ДАЗВ є посадою, яка відноситься до першої категорії посад.

Отже, посилання позивача на процедуру щодо порушення заміщення вакантних посад третьої та сьомої категорії є необґрунтованими, оскільки ст. 25 Закону України «Про державну службу» посада Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження, як керівника центрального органу виконавчої влади, який не є членом Уряду України, відноситься до посад першої категорії. Тоді як чинним законодавством, не передбачено порядку проведення відкритого відбору на заміщення посад першої категорії, про що позивач був повідомлений вищевказаним листом.

Так, Кабінетом Міністрів України від 23.09.2015 р. було зобов`язано Міністерство екології та природних ресурсів України у місячний строк за участю Європейського банку реконструкції та розвитку провести відкритий відбір кандидата на посаду Голови ДАЗВ і за результатами подати до Кабінету Міністрів України відповідні пропозиції.

З метою належного виконання п. 6 протокольного доручення засідання Кабінету Міністрів України Мінприроди, враховуючи, що процедура потребувала погодження з рядом центральних органів виконавчої влади, а саме: в частині отримання згоди на залучення фахових працівників до складу Комісії з проведення відкритого відбору кандидата на посаду Голови ДАЗВ, листом від 20.10.2015 р. просило перенести термін виконання зазначеного вище доручення на 23.11.2015 р.

На лист Мінприроди від 20.10.2015 р. надійшло чергове доручення Прем`єр-Міністра України від 10.11.2015 р. стосовно прискорення проведення відкритого відбору кандидата на посаду Голови ДАЗВ та завершити його до 16.11.2015 р.

Оскільки кінцевий строк подачі документів завершився у п`ятницю 13.11.2015 р., а виконати зазначене доручення Мінприроди повинно було у строк до 16.11.2015 р., Мінприроди було призначено конкурсний відбір на 16.11.2015 р.

30.10.2015 р. на офіційному сайті Міністерства екології та природних ресурсів України було розміщено оголошення про відкритий добір кандидатів на посаду Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження з визначеними критеріями, умовами проведення конкурсу та документів, які необхідно було подати.

Наведене дає підстави колегії суддів дійти висновку, що відповідачем не було порушено встановлені Кабінетом Міністрів України строки для проведення конкурсного відбору, позаяк останній було продовжено до 16.11.2015 р.

Як вбачається з матеріалів справи, представником Мінприроди було отримано пакет документів 17.11.2015 р., що підтверджується доданими до матеріалів справи роздруківки з сайту ДП Укрпошта поштового відправлення.

В даному випадку позивач повинен був врахувати можливість затримки їх доставлення засобами поштового зв`язку, а також те, що комісія повинна була ознайомитися із вказаними документами та дослідити їх на відповідність заявленим конкурсним вимогам.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання позивача на вчасність надіслання пакету документів для участі в доборі, а саме:10.11.2015 р. об 11 год. 27 хв.

Позивачем в даній справі не доведено його порушене право, зокрема те, що комісією створювалися штучні перешкоди для участі позивача у конкурсі.

Отже, фактично, вказуючи на незаконну відмову у допуску до конкурсі, як одну з підстав обґрунтування позову про скасування рішення відповідача, позивач намагається підмінити суб`єктний склад та предмет спірних правовідносин, що сприймається судом критично.

З наведеного вбачається, що Мінприроди під час організації і проведення на виконання протокольного рішення Уряду і доручення Прем`єр-міністра України відкритого відбору на посаду Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Також, колегія суддів зауважує, що у відповідача не було обов`язку проводити конкурс на заміщення зазначеної посади першої категорії в порядку, передбаченому законодавством для заміщення вакантних посад державних службовців третьої - сьомої категорій, в тому числі з урахуванням визначеного цим порядком строку проведення конкурсу після публікації оголошення про його проведення.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів зауважує, що право поизвача на участь у відборі могло бути реалізоване ним у порядку і спосіб, визначені Мінприроди у розміщеному 30.10.2015 оголошенні: шляхом подання заяви з відповідним пакетом документів у двотижневий строк з дня оголошення засобами електронної пошти або при особистій явці до міністерства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.

З огляду на викладене, а також те, що позивач не був допущений до участі в конкурсі, суд приходить до висновку про обрання позивачем невірного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі №826/27697/15.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи із положень ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, оцінивши докази, які є у справі, та пояснення сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд-

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2) про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуюча суддя Білоноженко М.А.

Судді Парненко В.С.

Жук Р.В.