Ухвала суду № 131882679, 19.11.2025, Господарський суд Харківської області

Господарський суд Харківської області

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"19" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3638/24 вх. № 3638/24 Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши матеріали справи за заявоюОСОБА_1 про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

11.10.2024 до суду надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (вх. №3638/24) в порядку п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 11.10.2024 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/3638/24 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою суду від 31.10.2024 прийнято заяву до розгляду та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, у зв`язку з не однократною неявкою заявника в судові засідання та неможливістю з`ясування його особи.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2025 ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 у справі №922/3638/24 скасовано. Справу №922/3638/24 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.

19.11.2025 матеріали справи повернулися до Господарського суду Харківської області.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. Самовідвід - особиста заява судді про усунення себе від участі у розгляді даної справи.

Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

В рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з ч. 1 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Так, приймаючи ухвалу від 01.09.2025, про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, суддею Господарського суду Харківської області Прохоровим С.А. у справі №922/3638/24 вже сформована правова позиція щодо особистої явки боржника у судове засідання або його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, для з`ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності та його можливості брати участь у процедурі, яку суд вважає обов`язковою, оскільки за для уникнення зловживання іншими особами виникнення у боржника обмеження правосуб`єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.

Враховуючи, що суддею Прохоровим С.А.. у справі вже сформована правова позиція, суд вважає, що подальший розгляд заяви у складі судді Прохорова С.А. може викликати як в учасників справи так і в стороннього спостерігача сумнів у неупередженості судді.

Беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи, що суд у демократичному суспільстві має викликати довіру і, насамперед, у сторін процесу, а один із чинників, який забезпечує безсторонність суду, полягає у тому, щоб сумніви в безсторонності суду були усунені, з метою уникнення будь-яких можливих сумнівів щодо неупередженості і об`єктивності судді Прохорова С.А. у справі №922/3638/24, суддя Прохоров С.А. доходить висновку про необхідність заявлення самовідводу.

Керуючись ст. ст. 2, Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 20, 30, 31, 35, 38, 39, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити самовідвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи №922/3638/24 за заявою ОСОБА_1 про визнання його неплатоспроможнім.

Передати матеріали справи №922/3638/24 за заявою ОСОБА_1 для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого судді відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.11.2025.

Суддя Прохоров С.А.