Ухвала суду № 131874334, 19.11.2025, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 497/2095/25

провадження № 2/492/1257/25

УХВАЛА

19 листопада 2025 року м. Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Варгаракі С.М.,

ознайомився з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -

встановив:

19 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Болградського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.

Ухвалою судді Болградського районного суду Одеської області Раца В.А. від 10 вересня 2025 року цивільну справу № 497/2095/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг передано за підсудністю до Арцизького районного суду Одеської області.

18 листопада 2025 року до Арцизького районного суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, яка передана суддіВаргаракі С.М.згідно зРеєстром судовихсправ іматеріалів,переданих нарозгляд головуючомусудді,-19листопада 2025 року.

Перевіряючи підсудність даної справи Арцизькому районному суду Одеської області, суд зазначає таке.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

Порядок визначення територіальної підсудності цивільних справ закріплений в статтях 26-29 ЦПК України, відповідно до яких підсудність визначається за предметними і територіальними ознаками.

Відповідно до вимог частини 1 статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з відповіді ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тому Болградський районний суд Одеської області направив справу за підсудністю до Арцизького районного суду Одеської області за місцем реєстрації відповідачки.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 30 ЦПК України).

Відповідно до правил статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у пунктах 41 та 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 № 3 (далі - Постанова Пленуму № 3), визначено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 16 травня 2018 року у справі № 640/16548/16-ц, указав на те, що до позовів, які виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про: право власності на таке майно; право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України); поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 цього Кодексу); поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 цього Кодексу); право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди, тощо; визнання правочину з нерухомістю недійсним; звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

Отже, за правилами ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Як вбачається зі змісту позову, спір виник з приводу стягнення заборгованості за договором про надання послуг, а саме, за спожитий газ, який надавався відповідачці за місцезнаходженням нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

З урахуванням наведеного, указана позовна заява має розглядатися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таке в свою чергу не позбавить позивача права доступу до правосуддя в розумінні сталої практики Європейського суду з прав людини та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України». Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

З наведеного вище слідує, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (частина 1 статті 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (частина 1статті 378 ЦПК України).

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивачем заявлено позовну вимогу з приводу нерухомого майна, яке знаходиться на території Болградського району Одеської області, на дану категорію справ поширюється дія правила про виключну підсудність, вважаю за необхідне направити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди (найму) житлового приміщення за виключною підсудністю до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області на підставі пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України.

Керуючись статтями 30-32, 187, 260-261 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Передати цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг за підсудністю до Болградського районного суду Одеської області.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав, зазначених в ухвалі, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а, в разі подання скарги, не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.