Рішення № 131873135, 13.11.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19593/25

Провадження № 2-а/638/517/25

РІШЕННЯ

Іменем України

13 листопада 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лозової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Фільчакова Юлія Ігорівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Балаклійський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі.

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 ,в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Балаклійський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 347/1п про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену 31.03.2025 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн, та закриття провадження у справі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на дату подання позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є військовозобов`язаним, у званні рядовий, військово-облікова спеціальність 956, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 21.08.2023,що підтверджуєтьсявійськово-обліковимдокументом №2108202355504351000107.Відповідно доВійськово-обліковогодокумента №2108202355504351000107,придатний напідставі довідкиВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 від01.04.2025№ 2025-0401-1146-5331-3грн ІІст.Тобто,01.04.2025пройшов ВЛК.Крім того,у зазначеному військовомудокументі зазначено,що ОСОБА_1 надано відстрочку напідставі п.13ч.1ст.23Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» до09.05.2025. Згідноданих реєстру«Резерв +»має відстрочку(типвідстрочки п.13ч.1ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») до 05.11.2025. Також, відповідно даних реєстру «Резерв +» 09.05.2025 ним оновлені дані, з приміткою «Дані уточнено вчасно». Згідно даних в реєстрі «Резерв +» (номер в реєстрі «Оберіг» 210820235550435100010) його дані (адреса, номер телефону, електронна адреса) знаходились в зазначеному реєстрі. Разом зцим,оскаржувану постановувинесено задень доотримання довідкиВЛК,яка булоотримано втому жРТЦК.Перебуваючи нанаступний деньпісля винесенняоскаржуваної постановив РТЦК ОСОБА_1 не булопред`явлено постанову. У присутності позивача протокол не складався, про місце і час розгляду справи його не повідомляли, оскаржувана постанова за адресою його місця проживання не надходила. На підставі вказаної постанови 09.09.2025 Балаклійським відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Горбачовою Наталією Сергіївною, відкрито виконавче провадження № 78559115 та винесено Постанову про арешт майна боржника ВП № 78559115 від 09.09.2025. Про існування постанови № 347/1п від 31.03.2025 позивач дізнався лише після отримання постанови Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління від 09.09.2025 про накладення арешту на майно.

Позивач зазначає, що підставами для скасування постанови № 347/1п про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесеної 31.03.2025 є те , що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до п.13.ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та є особою взятою на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 (Балаклія) 21.08.2023 року, який вчасно уточнив свої облікові дані (адреса, номер телефону, електронна адреса), шляхом особистої явки, пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби та отримав відомості про ступінь придатності 01.04.2025 року. Позивач, вказує, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , який відповідно до покладених функцій здійснює ведення військового обліку та контроль за його дотриманням. Водночас оскаржувана постанова була винесена іншим органом ІНФОРМАЦІЯ_9 , без залучення уповноважених посадових осіб відділу, де Позивач перебуває на обліку.

Позивача, зазначає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, і як наслідок відповідна постанова про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності є незаконною та відповідно такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 08.10.2025 позовна заява прийнята до розгляду та у справі відкрито провадження, розгляд якої встановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Станом на день розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідачів не надходило.

В судове засідання сторони не з`явилися, були належним чином повідомлені про судове засідання.

Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують повністю.

22 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник третьої особи Балаклійський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

31 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Згідно з ч. 3 ст.268КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За наведених обставин, неприбуття сторін відповідно до до ч. 3 ст.268КАС України не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до ч. 4ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_8 № 347/1п 31.03.2025 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Згідно вказаної постанови, 27.03.2025 у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 (зі змінами), у порядку, визначеному п. 7 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - при перевірці документів у громадянина ОСОБА_1 було встановлено факт порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію: під час перевірки ,відповідно до наданих громадянином та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_10 документів було виявлено, що він не з?явився за викликом у строк, зазначений в Акті відмови від отримання повістки про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 для визначення його призначення на особливий період, оформлення військово-облікового документу, проходження медичного огляду (складено Акт відмови від одержання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_11 озвучено (доведено) прибуття на 19.08.2024 р.). Своєю бездіяльністю громадянин порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 п. І Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 р. № 1487, абз. 2.ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: (1) письмовими, речовими і електронними доказами; (2) висновками експертів; (3) показаннями свідків.

За приписами ч. 1 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина 2 ст.77КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 1 статті 278КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: (1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; (2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; (3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; (4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; (5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Положеннями статті 279КУпАП унормовано, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачене, зокрема, статтею 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, встановлюється статтею 279-9 цього Кодексу.

Так, згідно ч.ч. 1-3 ст.279-9КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервістів.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки визначає розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиноюстатті)цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має дотримуватися визначеної процедури, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Разом із цим, відповідно до ст.268КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках,коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з п. 1 ст.247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Відтак, оскільки позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення, обов`язок доказування на спростування таких заперечень покладається на відповідача.

Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами ст.252КУпАП визначено обов`язок відповідача провести оцінку наявним доказам, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 2 статті 77КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга №10590/83 від 06грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

Крім того, у рішенні від22грудня 2010року №23-рп/2010Конституційний СудУкраїни дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1)

Оскільки суб`єкт владних повноважень не надав доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Із матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбаченихст. 251 КУпАП, відповідачами в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не надано.

Суд зазначає, що у ході судового розгляду відповідачами: ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не доведена та обставина, що розгляд справи про адміністративне правопорушення суб`єктом владних повноважень відносно позивача ОСОБА_1 відбувся з дотриманням вимог, передбачених КУпАП.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За приписами п. 3 ч. 3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, виходячи з вище наведених фактів, враховуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_8 № 347/1п від 31.03.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн на ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про скасування Балаклійський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №78559115 від 09.09.2025 суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави, порядок та процедура здійснення виконавчого провадження регулюється Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404).

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 2 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Статтею 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення інших державних органів та рішення Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Пунктом 5 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Частинами 1 та 2 статті 40 Закону № 1404-VIII передбачено, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Таким чином, у зв`язку із тим, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_8 № 347/1п від 31.03.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн на ОСОБА_1 скасована судом, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження №77101979 підлягає закінченню та на підставі ст. 40 цього Закону державним виконавцем скасовуються вжиті заходи щодо виконання рішення та проведення державним виконавцем інших необхідних дій у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 8, 9, 72-78, 90, 241-246, 286, 293 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Фільчакова Юлія Ігорівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Балаклійський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_8 № 347/1п від 31.03.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн на ОСОБА_1 .

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - закрити.

Постанову Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №78559115 від 09.09.2025 року відносно ОСОБА_1 - скасувати.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач 2 : ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3

Третя особа: Балаклійський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 35039424, адреса: 64200, Харківська обл., Ізюмський р., м. Балаклія, пл. Ростовцева, 1.

Головуючий суддя: О.В. Шишкін