Ухвала суду № 131871327, 17.11.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5958/25

Провадження № 2/191/3036/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 листопада 2025 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Окладнікова О.І., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Третяк Ірина Павлівна, до Біловодської селищної військової адміністрації, третя особа: Жовтоводська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Згідно частини 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст.175ЦПК України при пред`явленні заяви в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду, на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.185 ЦПК України).

12.11.2025 року до суду звернулася представник позивача адвокат Третяк І.П. в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою до Біловодської селищної військової адміністрації про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом.

Дослідивши змістподаної позовноїзаяви тадоданих донеї документів,суд доходитьвисновку,що вонапідлягає залишеннюбез руху,оскільки,не відповідаєвимогам ст. 175,177ЦПК України та має наступні недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

У позовній заяві представник позивача зазначає, що визначити ринкову вартість спадкової частки квартири наразі немає можливості, оскільки нерухоме майно знаходиться на тимчасово окупованій території.

Пунктом 9 частини 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Під дійсною вартістю, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» (частина 4 пункту 6), розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано у цьому населеному пункті чи місцевості.

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Таким чином, належними доказами на підтвердження вартості майна, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду), дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо.

Тому, позивач ОСОБА_1 або його представник мають вказати у позовній заяві ціну позову.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 3028 гривні.

До своєї позовної заяви ОСОБА_1 не долучив документи, що підтверджують сплату судового збору за подання позовної заяви, також представник позивача зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постановіВеликоїПалатиВерховного Судувід12лютого2020рокуусправі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що "відповідно до пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VI,учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановленіЗаконом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Устатті 22 цього ж Законупередбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені устатті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону №3674-VIсуд маєвраховуватипредметта підставипозову;перевірятичистосується такасправазахиступрав цихосібзурахуванням положеньстатей12,22Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VIвикладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження №11-795заі9) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17(провадження №К/9901/166/18, К/9901/30220/18)".

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року зроблено правовий висновок, згідно якого учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Даний правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у зв`язку із передачею Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду справи на її розгляд для розв`язання виключної правової проблеми щодо застосування норми п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», у зв`язку із незгодою з попередніми висновками як Великої Палати, так касаційних палат, у яких стверджувалось про те, що учасники бойових дій безперечно звільняються від сплати судового збору у будь-якій справі.

Оскільки спір у цій справі винник не з розгляду питання щодо соціального захисту позивача, як учасника бойових дій, а щодо визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом, тому позивача не може бути звільнено від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», для звільнення позивача від сплати судового збору у вказаній справі.

Відповідно до частини першоїстатті 4 Закону України "Про судовий збір",судовийзбірсправляється увідповідномурозмірівід прожитковогомінімумудляпрацездатних осіб,встановленогозакономна 1січнякалендарногороку,вякомувідповідна заяваабоскаргаподається досуду,-увідсотковомуспіввідношенні доцінипозовута у фіксованому розмірі.

Тому,позивачу ОСОБА_1 або йогопредставнику необхіднонадати досуду документи,що підтверджуютьсплату судовогозбору заподання позовноїзаяви провизнання прававласності начастку квартирив порядкуспадкування зазаконом урозмірі 1відсотку цінипозову,але неменше 0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібта небільше 5розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібна наступні платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштівГУК у Дн-кiй обл/м.Син/22030101Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37988155Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.)Код банку отримувача (МФО)899998Рахунок отримувачаUA368999980313131206000004587Код класифікації доходів бюджету22030101Призначення платежу*;101; НОМЕР_1 ;Судовий збір, за заявою ОСОБА_1 , Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.83, 84, 175, 177 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Третяк Ірина Павлівна, до Біловодської селищної військової адміністрації, третя особа: Жовтоводська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позову без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу або представнику позивача.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Окладнікова