Рішення № 131866188, 10.11.2025, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9938/25

Провадження № 2/643/4479/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2025

Салтівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Олійника О.О.,

за участі секретаря судового засідання - Новакової Т.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ямполець І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2025 року представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І. звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 300020661 від 15.02.2022 року у розмірі 43 395,60 гривень, суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15 лютого 2022 року між Акціонерним товариством «Банк Форвард» та ОСОБА_1 було укладено договір про банківське обслуговування фізичних осіб, а саме кредитний договір № 300020662, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито рахунок, надано кредит у сумі 35 537,50 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору.

Представник позивача зазначив, що термін повернення кредиту настав, а заборгованість за кредитними договорами у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

25 липня 2024 року АТ «Банк Форвард» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір про відступлення прав вимоги. Згідно з вищевказаним договором, та у відповідності до статті 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Банк Форвард», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 300020661 від 15.02.2022 року. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 300020661 від 15.02.2022 становить 49 395,60 гривень, серед яких: заборгованість за тілом кредиту 35 537,50 гривень; заборгованість за відсотками 1,35 гривень; заборгованість за комісією 13 856,76 гривень.

Заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 26 червня 2025 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

25 вересня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Ямполець І.С. подала відзив на позовну заяву.

Суть відзиву полягала в наступному.

Так, кошти нараховані банком (Первісним кредитором) та сплачені відповідачем за щомісячну комісію у загальній сумі 21 666,61 грн. та сплачені відповідачем у вигляді комісії за sms-сервіс у сумі 300,00 грн. підлягають зарахуванню в рахунок погашення процентів та тіла кредиту, а нарахована позивачем заборгованість за комісією в загальній сумі 13 856,75 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача є безпідставною. Отже, заборгованість відповідача по укладеному кредитному договору № 300020661 від 15.02.2022 року складає: 13,572,24 грн., з огляду на наступний розрахунок: 1) 35 537,50 грн. (заборгованість за тілом кредиту, заявлена позивачем у позові) + 1,35 грн. (заборгованість по відсотках, заявлена позивачем у позові) = 35 538,85 грн. (загальна сума заборгованості за тілом кредиту та відсотками, заявлена Позивачем у позові); 2) 35 538,85 грн. (загальна сума заборгованості за тілом кредиту та відсотками, заявлена позивачем у позові) - 21 666,61 грн. (сплачена відповідачем щомісячна комісія за період дії кредитного договору) - 300,00 грн. (сплачена відповідачем комісія за sms-сервіс за період дії кредитного договору) = 13 572,24 грн.

Крім того, навела заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, згідно яких, заявлені позивачем витрати у сумі 7000 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим представником обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для нього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. З огляду на викладене, відповідач заперечує щодо вказаної позивачем суми у розмірі 7 000 грн. на оплату професійної правничої допомоги, оскільки позивачем не доведено належними доказами понесені витрати на правничу допомогу.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позовні вимоги в повній мірі не доведені позивачем по справі належними та допустимими доказами, а тому, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І. у судове засідання не з`явилася, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Усенко М.І. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, надала пояснення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.

Судом встановлено, що 15 лютого 2022 року між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 було укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання Анкети-заяви № 300020661 про акцепт Публічної пропозиції АТ «Банк Форвард», відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит у сумі 61 386 гривень, зі строком кредитування 578 днів (з 15.02.2022 по 15.09.2023). Процентна ставка 0,01% річних. Щомісячна комісія, без ПДВ: 1835,44 грн.; плата за пропущення платежів : першого 350 грн., другого (підряд) пропуску 350 грн., третього (підряд) 400 грн., четвертого (підряд) та кожного наступного (підряд) 400 грн.

Відповідно до умов Договору позичальник просить банк відкрити поточний рахунок та приймає публічну пропозицію АТ «Банк Форвард» на договір про банківське обслуговування фізичних осіб.

Також, згідно з паспортом споживчого кредиту від 15 лютого 2022 року відповідачем та АТ «Банк Форвард» було погоджено суму кредиту у розмірі 761 386 гривен, мета отримання кредиту: на споживчі потреби, строк кредитування: 19 місяців, процентна ставка: 0,01% річних, тип процентної ставки: фіксована.

Анкета-заява № 300020661 про акцепт публічної пропозиції АТ «Банк Форвард», паспорт споживчого кредиту від 15 лютого 2022 року, які підписані власноруч ОСОБА_1 разом, за своїм змістом становлять кредитний договір.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти та інші платежі за користування кредитом відповідно до умов цього договору.

Згідно з банківською випискою АТ «Банк Форвард» з 15 лютого 2022 року ОСОБА_1 постійно користувалася кредитними коштами, але погашення заборгованості здійснювала не в повному обсязі.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору шляхом перерахування в безготівковій формі на рахунок споживчого кредиту позичальника, що підтверджується виписками по особовому рахунку за кредитним договором.

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором кредиту № 300020661 слідує, що станом на 25 липня 2024 року заборгованість відповідача по кредитному договору № 300020661 від 15 лютого 2022 року складає 49 395,60 гривень, серед яких: заборгованість за тілом кредиту 35 537,50 гривень; заборгованість за відсотками 1,35 гривень; заборгованість за комісією 13 856,75 гривень.

25 липня 2024 року АТ «Банк Форвард» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги.

Згідно вищевказаного договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками АТ «Банк Форвард», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 300020661 від 15 лютого 2022 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 4170 від 23 липня 2024 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» здійснило перерахування 70 122 419,74 гривень АТ «Банк форвард» у рахунок оплати за договором № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги.

Як слідує з витягу з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами станом на 25 липня 2024 року, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 300020661 від 15 лютого 2022 року у розмірі 49 395,60 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 35 537,50 гривень; заборгованість за відсотками 1,35 гривень; заборгованість за комісією 13 856,75 гривень.

09 червня 2025 року представник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся із досудовою вимогою до ОСОБА_1 про погашення заборгованості по кредитному договору № 300020661 у розмірі 40 395,60 гривень. Однак, відповідач вимогу не задовольнила, погашення заборгованості не здійснила.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина 2 статті 15 ЦК України).

Так, за статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

В силу статей 509,525-526,598,610,611,622 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості і виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторони по зобов`язанню повинні сприяти одна одній у належному його виконанні, а у разі виникнення труднощів у однієї із сторін - всіляко сприяти зменшенню збитків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання (не виконала його, або виконала з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання) повинна нести негативні наслідки такої поведінки, а саме, сплатити в межах позовної давності неустойку і відшкодувати збитки.

При цьому, сторона не звільняється від виконання зобов`язання в натурі.

Зазначене у повній мірі стосується і кредитних зобов`язань, які не виконані належним чином.

Разом з тим, відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1055 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 .

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що відповідач був повідомлений про зміну кредитора за кредитним договором, проте неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Обґрунтовуючи позов ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» посилалося на те, що 15 лютого 2022 року між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 був укладений договір про акцепт публічної пропозиції АТ «Банк Форвард», шляхом підписання анкети-заяви, відповідно до умов якої відповідачу було відкрито рахунок, надано кредит, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності будь-яких зауважень та заперечень з боку відповідача з приводу умов кредитного договору. Крім того, як слідує зі змісту виписки по особовому рахунку за угодою № НОМЕР_1 від 15 лютого 2022 року, починаючи з 15 лютого 2022 року відповідач користувалася кредитною карткою, яка була відкрита банком на виконання договору № 300020661 від 15 лютого 2022 року, відповідач не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором щодо погашення заборгованості за наданим кредитом.

Рух грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив розрахунком заборгованості за договором № 300020661 від 15 лютого 2022 року, а також випискою по особовому рахунку за угодою № 300020661 від 15 лютого 2022 року.

Відповідно до розрахунку позивача, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором, станом на 25 липня 2024 року за нею утворилась заборгованість у розмірі 49 395,60 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 35 537,50 гривень; заборгованість за відсотками 1,35 гривень; заборгованість за комісією 13 856,75 гривень.

Отже позивачем доведений факт наявності заборгованості за кредитним договором № 300020661 від 15 лютого 2022 року.

Разом з цим, як встановлено матеріалами справи, кошти нараховані банком (первісним кредитором), які були сплачені відповідачем за щомісячну комісію у загальній сумі 21 666,61 грн. та сплачені відповідачем 300 грн. у вигляді комісії за sms-сервіс, підлягають зарахуванню в рахунок погашення процентів та тіла кредиту.

Отже, за допомогою математичних розрахунків зроблених судом, заборгованість відповідача перед позивачем складає 13 572,24 грн., яка була розрахована наступним чином: 35 538,85 грн. (загальна сума заборгованості за тілом кредиту та відсотками, заявлена позивачем у позові) - 21 666,61 грн. (сплачена відповідачем щомісячна комісія за період дії кредитного договору) - 300,00 грн. (сплачена відповідачем комісія за sms-сервіс за період дії кредитного договору) = 13 572,24 грн.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості своєчасного виконання зобов`язання внаслідок будь-яких обставин, які мають значення для розгляду справи.

Дані про те, що відповідач зверталася до банківської установи для реструктуризації боргу та повідомлення про неможливість виконання зобов`язань також відсутні.

Банком пред`явлено вимоги щодо стягнення тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами, що були обумовлені договором. Вимог щодо стягнення штрафів та пені позовна заява не містить.

Щодо стягнення заборгованості за комісією суд зазначає таке.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2 та 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2. та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З матеріалів даної справи слідує, що в даному випадку відсутня необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються ОСОБА_1 та за які банком встановлена комісія за управління та обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення договору в частині встановлення комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

У зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволення позову в частині стягнення заборгованості за комісією у сумі 13 856,75 гривень.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; є типовою; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 7000 грн. до 3000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Суд розподіляє судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 665,59 грн.

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 300020661 від 15.02.2022 року в розмірі 13 572,24 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 665,59 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 17 листопада 2025 року.

Суддя - О.О. Олійник