Рішення № 131847838, 18.11.2025, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1561/25 Провадження № 2/613/791/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2025 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Сеник О.С., за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/1414/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 ,у якому просить стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746): 1) заборгованість за кредитним договором № 680679 від 12.08.2021 у розмірі 10946,31 грн; 2) судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 12.08.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 680679. Підписанням договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Слон Кредит» в повному обсязі, з урахуванням паспорту споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів, які складають Договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідач погодив та зобов `язався виконувати його умови.

За умовами договору про надання споживчого кредиту № 680679 від 12.08.2021 відповідачу надано кредит розмірі 13000,00 грн, які перераховані на його картковий рахунок, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Порядок повернення кредиту визначений у Графіку платежів, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 680679 від 12.08.2021 та здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на зазначені у Договорі та/або Веб-сайті поточні рахунки Фінансової компанії. Детальні терміни повернення кредиту визначені у Графіку платежів, що є додатком № 1 до цього договору.

28.08.2023, згідно умов договору факторингу №2808-23, ТОВ «Слон Кредит» відступлено право вимоги за кредитним договором № 680679 від 12.08.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги до відповідача. Згідно з договором факторингу сума боргу ОСОБА_1 перед ТОВ «Діджи Фінанс» є обґрунтованою, документально підтвердженою та становить 10946,31 грн, із яких: 7840,14 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3106,17 грн - заборгованість за відсотками.

Позивач стверджує, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк, що зумовило звернення ТОВ «Діджи Фінанс» до суду з цим позовом.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 09.09.2025 позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі на підставі наявних доказів та матеріалів, повідомив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 12.08.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 680679 про надання споживчого кредиту, за умовами якого товариство надало споживачу кредит у розмірі 13000,00 грн, строком на 365 днів, з кінцевим терміном повернення 12.08.2022, а споживач зобов`язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п.1.5 вказаного Договору тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: - за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних) (Проценти за перший день користування кредитом); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85% річних (Поточні проценти).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 270,78% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 27920,72 грн. (п.п. 1.7, 1.8 Договору).

Згідно з п.2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання) : у розмірі 13000,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки, реквізити якої зазначені Споживачем в особистому кабінеті, або надані Товариству іншим шляхом; у розмірі 3250,00 грн на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п.3.5 договору.

Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Р189 (12.08.2021 о 12:32 год.).

З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 2646_230926162637 від 26.09.2023 встановлено, що ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Відповідно, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 12.08.2021 о 12:35 год. на суму 13000,00 грн, номер транзакції в системі іPay.ua - 102603945, призначення платежу - зарахування 13000,00 грн на карту № НОМЕР_3 .

Відповідно до договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023, укладеного між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс», ТОВ «Слон кредит» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло та сплатило суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором, у тому числі і за договором про надання споживчого кредиту № 680679 від 12.08.2021, укладеним між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 , що підтверджується наданими Витягом з додатку до договору факторингу №2808-23 від 28.08.2023, платіжною інструкцією № 4565 від 28.08.2023 про оплату згідно з договором факторингу № 2808-23 від 28.08.2023, копії яких наявні у матеріалах справи.

На підставі викладеного ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 680679 від 12.08.2021.

Отже, ТОВ «Діджи Фінанс» є новим кредитором у зобов`язанні, позичальником в якому є відповідач ОСОБА_1 ..

Про наявність заборгованості та набуття прав нового кредитора позивач повідомив відповідачу шляхом направлення досудової вимоги від 31.07.2024 про сплату заборгованості за кредитним договором у розмірі 10946,31 грн.

Відповідач не виконав свого обов`язку по своєчасному поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором ТОВ «Слон кредит» станом 28.08.2023.

Як вбачається зі змісту розрахунку, відповідач певний час систематично вносив кошти для погашення заборгованості, 12.02.2022 вніс платіж у розмірі 2045 грн, після цього відповідач жодних сплат заборгованості не здійснював.

Згідно з вказаним розрахунком, станом на 28.08.2023 сума заборгованості ОСОБА_1 склала 10946,31 грн.

Наявність вказаної заборгованості зумовила звернення позивача з даним позовом до суду.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін уформулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів велектронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 12.08.2021 укладено договір №680679 про надання споживчого кредиту в електронній формі.

ТОВ "Слон Кредит" умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачу кредит шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів в розмірі 13000 грн. Однак, відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем склалася заборгованість у розмірі 10946,31.

Доказів сплати коштів на адресу первісного кредитора ТОВ "Слон Кредит" або на адресу ТОВ «Діджи фінанс» відповідачем не надано.

Правом подати відзив на позов та оспорити розрахунок заборгованості відповідач не скориситався.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» (нового кредитора) про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 10946,31 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів:

- договір № 42649746 про надання правової допомоги;

- додаткова угода № 680679 до договору №42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ №841 на ім`я Лівак Іванни Миколаївни.

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), адвокатом Лівак І.М. виконано наступні види робіт : правовий аналіз обставин спріних правовідносин та надання правових рексомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ "Діджи Фінанс" - 1,5 год. - 2250 грн; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, у т.ч. орієнтовний розрахунок суми суцдових витрат - 3 год. - 3000 грн , формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 1 год. - 750 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що наданий детальний опис робіт (наданих послуг) ніяк не ідентифікує справу, в якій надано правничу допомогу, та не містить доказів зв`язку наданої правничої допомоги з даною справою № 613/1561/25 за позовом ТОВ "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 .

Водночас, факт складення даної позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 та формування додатків до неї підтверджується матеріалами справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред`явлених ТОВ «Діджи Фінанс» до відшкодування витрат на надання правової допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.

Відповідно до умов договору № 42649746 від 01.01.2025 між ТОВ "Діджи Фінанс" та адвокатом Лівак І.М., узгоджена між сторонами вартість послуги зі складання позовної заяви становить 3500-7000 грн.

Враховуючи складність справи, яка не є складною, входить до категорії справ з усталеною судовою практикою, складність виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 83, 141, ч.1 ст. 223, ч.2 ст. 247, ст.ст.259, 263-265, 274-283, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 680679 від 12.08.2021 в розмірі 10946,31 грн (десять тисяч дев`ятсот сорок шість грн. 31 коп.) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 00 коп.), а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 18.11.2025.

Суддя О.С. Сеник